facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ЕКОНОМІЧНІ КРИЗИ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Автор Доклада: 
Дресвянніков Д.О., Логутова Т. Г.
Награда: 
ЕКОНОМІЧНІ КРИЗИ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

ЕКОНОМІЧНІ КРИЗИ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Логутова Т. Г., д.е.н., професор, завідувач кафедрою ПДТУ
Дресвянніков Д.О., аспірант
Керуючий філією АТ «Укрексімбанк» (м. Маріуполь)


У статті на підставі аналізу літературних джерел щодо причин виникнення криз у світовій економіці у різні часи, було розглянуто причини виникнення сучасної світової кризи з подальшим порівнянням їх з популярними теоріями видатних учених. Авторами запропоновано заходи щодо зменшення економічних, та соціальних наслідків кризи.

Ключові слова: криза, циклічність, антициклічні заходи.

In the article on the basis of the literature about causes of world economy crises at different times, causes of the current global crisis have been considered with further comparing them with popular theories of prominent scientists. The authors proposed measures to reduce economic and social consequences of the crisis.
 
Key words: crisis, cyclicity, anticyclical measures. 

 

Вступ. Існує достатня кількість робіт вітчизняних і зарубіжних учених в області теорії виникнення кризових явищ в економіці, але в них немає загального пояснення причин виникнення, прогнозів розвитку і, тим більше, підсумків наслідків криз в економіці у зв'язку з чим і виникла необхідність розглянути різницю підходів до формування теорії виникнення економічних криз і їх порівняння.
Актуальність проблеми. Зарубіжні та вітчизняні науковці, дослідивши особливості причин виникнення криз в економіці, дійшли висновку, що криза – це системне явище яке має циклічний характер. Циклічна тенденція відображає періодичне настання кризових ситуацій, як у минулому так і в майбутньому. Ось чому питання, що висвітлюють причини виникнення кризи, є дуже актуальними сьогодні, та, враховуючи той факт, що кризи починалися в різні проміжки часу, і їх наслідки носили довготривалий характер, ця проблематика буде актуальна і в майбутньому.
Постановка задачі. Метою даної роботи є аналіз літературних джерел щодо причин виникнення криз у світовій економіці у різні часи, а також розгляд причини виникнення сучасної світової кризи з подальшим порівнянням їх з популярними теоріями видатних учених світу.
Основний матеріал та результати. Еміль Луї Віктор Де Лавеле (1822-1892 рр.)  доводив, що причина криз лежить у відтоку золота з країни за кордон, в зв’язку з чим резерви банку відразу зменшувались, кредити скорочувалися, і ціни на товари починали падати.
Проте зміни в платіжному балансі є симптомами промислового циклу. Більш того, втрата золота, хоч вона і передує різким кризам, не передує тривалим періодам стагнації, які в кінці XIX століття були характерні для англійської промисловості.
Жюглар Клемент (1819-1908 рр.), перший довів безумовну періодичність промислових коливань в Англії, Франції і Сполучених Штатах. Спираючись на звіти Англійського, Французького і провідних американських банків, Жюглар прийшов до наступного висновку: без усякої упередженої теорії або гіпотези, лише спостерігаючи факти, можна встановити закон, керування кризами і їх періодичністю. Теорія Жюглара стверджує що, регулярна зміна періодів депресії викликає періодичне коливання товарних цін, але ця теорія не вирішує проблему криз.
Швейцарський економіст С. Сисмонді визнавав можливість і навіть неминучість загального надвиробництва товарів, причому він пояснював економічні кризи недостатнім споживанням народних мас. Сисмонді вказував на те, що з розвитком крупного машинного (автоматизованого) виробництва зростає безробіття і падає заробітна плата, в результаті чого споживання суспільного продукту падає. Додаючи вирішальне зна­чення протиріччю між виробництвом і споживанням, Сисмонді писав: «...споживання не є необхідним наслідком виробництва….....навпаки, неминучим результатом існуючої системи є загромадження ринків» [1].
Послідовник Сисмонді німецький  економіст К. Родбертус удосконалив теорію недоспоживання. Він брав за основу не виробництво, а розподіл і вважав, що кризи кореняться в недостатності споживання, викликаного нерівномірним розподілом націо­нального доходу. На думку Родбертуса, причиною криз є те, що «при зростаючій продуктивності суспільної праці заробітна платня робочих класів стає все меншою і меншою ча­сткою національного продукту» [2]. Недолік його теорії полягає,  в тому, що вона не узгоджується з фактами. Залізний закон заробітної плати не відповідає циклічному руху заробітної плати, оскільки заробітна плата в період процвітання завжди підвищується.
Засновником російської наукової школи в області криз є Михайло Іванович Туган-Барановський (1865-1916 рр.).
Глибокого вивчивши промислові кризи в Англії в XIX столітті, осмисливши погляди учених різних шкіл на природу і причини криз, М.І. Туган-Барановський висунув оригінальну концепцію криз, засновану на теорії кругообігу суспільного капіталу і нездатності капіталізму і ринку забезпечити пропорційність виробництва, що веде до періодичного переповнювання каналів товарного обігу (загальному надвиробництву), різким коливанням цін, грошового обігу, кредиту, до хвиль безробіття.
Інвестування, по Туган-Барановському, підштовхується діями кредиторів, що шукають максимально прибуткові інвестиційні можливості. Але це пояснення абсолютно випускає з уваги «тяжіння» інвестицій, витікаючи від нових технічних удосконалень і від явищ зростання економіці. Це найбільш серйозний недолік в теорії Туган-Барановського. Що ж до понижуючого перелому, то Туган-Барановський пояснює його головним чином вичерпанням капіталів; ця обставина разом з обмеженістю можливостей банківського кредиту є причинами скорочення інвестицій [3].
Величезний вплив, зроблений на початку нашого століття книгою Туган-Барановського знайшло відображення в ранніх статтях Артура Шпітгофа (1873-1938 рр.).
На думку Шпітгоффа, коли весь світ буде оснащений сучасною технікою і інвестиційні можливості тим самим звузяться, тоді поривчастий характер розширення інвестицій зміниться на спокійніший і цикл виявить тенденцію до згасання. Але Шпітгоф не задавався питанням про те, чи можна розраховувати, що відношення споживання до доходу автоматично зростатиме в мірі, достатній, аби заповнювати проріху, що створюється скороченням інвестицій. До появи в 1936 р. «Загальної теорії» Кейнса ніхто не дав правильного аналізу цієї проблеми [4].
Роботу Густава Касселя «Природа і необхідність відсотка», опублікована у 1903 році, було визнано важливою віхою в розвитку теорії відсотка і грошей.
Значення норми відсотка. Протягом останньої стадії промислового росту утворюється все зростаючий брак капіталу, говорить Кассель, це знаходить своє віддзеркалення в підвищенні норми відсотка. Навіть прибуткові підприємства зазнають труднощі в питанні збільшення своїх засобів.
Теорія Касселя носить однобічний характер. Промисловий бум він пояснює технікою і явищами зростання, але причиною спаду визнає виснаження інвестиційних фондів. Він не довів залежність виникнення нових циклів від появи нових і більш прибуткових інвестиційних можливостей при наявності їх достатньої кількості. Якщо норма відсотка є головним чинником, то зниження норми відсотка повинно бути достатнім для того, щоб покласти початок новому етапу розвитку економіки. [5].
У поглядах як самого Кейнса, так і його послідовників просліджуються елементи різних теорій криз. Наприклад, Кейнс бачить одну з причин звуження ринку в своєрідному «недоспоживанні», яке він тракту­є як властиве психології всіх людей прагнення не споживати весь свій дохід, а зберігати його в тим більшій мірі, чим більш він зростає. Для Кейнса і кейнсианцев характерно також приділення уваги до грошово-кредитних чинників, що роблять основний вплив на процес виробництва. Проте при поясненні циклічного руху ринкового виробництва Кейнс проголосив ще одну психологічну теорію, засновану на зміні підйомів криз і відповідній зміні оптимістичних і песимістичних настроїв у підприємців.
З точки зору Кейнса промисловий підйом має наступну ха­рактеристику: «Бум - це стан, при якому надмірний опти­мізм бере гору над нормою відсотка, дуже завищеною при більш тверезої оцінці» [6]. Тобто, «перебільшення розрахунків» і подальше «розчарування» в них, є своєрідною зміною хвиль надмірного оптимізму і надмірного песимізму - це «пояснення» циклічного руху ринкового виробництва.
В дійсності не підйоми і кризи обумовлені оптимістичними і песимістичними настроями підприємців, а навпаки: підйом викликає у них хвилю «оптимізму», а криза - хвилю «песимізму».
Ще за часів Ж.-Б. Сея більшість економістів пояснюють економічні кризи порушенням про­порційності між окремими галузями виробництва. Теорія диспропорційності знайшла собі захисника в особі видатного теоретика Р. Гильфердінга, який стверджував, що кризи викликаються непропорційністю розвитку галузей з високою і низ­ькою органічною будовою капіталу. Одні галузі вимагають великих термінів для оновлення виробничого апарату, тому в них в період підйому, поки йде будівництво, зростання товар­ної продукції відстає від попиту, а ціни і прибутки підвищуються, що веде до значного припливу капіталів. В результаті цього виникає перенакопичення і надвиробництво в галузях з високою органі­чною будовою капіталу, що і викликає економічну кризу.
У сучасній економічній теорії також отримали розповсюдження погляди, згідно яким криза є вираженням не загального, а лише часткового надвиробництва, викликаного порушенням пропорційності між окремими галузями виробництва. Наприклад, американський економіст Б. Андерсон, міркує таким чином: «Якщо товари виробляються в належній про­порції, то кожен з них представляє ринок для іншого. Пшениця виступає на ринку як пропозиція пшениці, але в той же час вона представляє попит на цукор, автомобілі, текстильні і інші товари, яких потребує виробник пшениці. Виробництво і споживання розширюються спільно» [7].
В теорії диспропорційності є істотний недолік, заснований на помилковій думці, ніби товари обмінюються на товари. В дійсності товари продаються і купуються на гроші. Тому попит не завжди співпадає з пропозиціями. Кризи в ринкової еко­номіці характеризуються загальним надвиробництвом товарів в порівнянні з платоспроможним попитом на них. Водночас, згідно теорії диспропорційності, надвиробництво одних товарів неодмінно означає недовироблення інших.
Грошово-кредитна теорія криз. Економісти здавна намагалися пояснити кризи грошово-кредитними чинниками. У економічній теорії грошово-кредитна теорія криз отримала велике поширення в XX столітті. Згідно її причина циклічних коливань ринкового виробництва - «помилкові зміни кількості грошей шляхом скорочення і збільшення банківських ак­тивів».
Грошово-кредитна теорія криз неспроможна в методологічному відношенні, так як вона намагається пояснити появу кризи суб'єктивними помилками банків, що проводять неправильну грошово-кредитну політику. Тим часом коріння економічних криз лежить не в їх помилках, а в об'єктивному механізму ринка - протиріччі між суспільним виробництвом і приватним привласненням.
У період 1992-2007 років спостерігалося бурхливе світове економічне зростання. Приріст інвестицій помітно випереджав зростання доходів. Фондовий ринок нестримно зростав.
З травня 2000 року по червень 2003г. облікова ставка ФРС в США знизилась з 6,5% до 1%. Дешеві гроші повинні були працювати, і банки знайшли їм застосування. Ненадійним, з поганою кредитною історією і американцям з дуже низькими прибутками вперше пощастило узяти кредит для упівлі будинку.
Надалі проблеми виникли в інвестиційних банках, які накупили іпотечних облігацій. Банк, видаючи кредит на житло, водночас страхує його неповернення, часто продаючи борги із знижкою іншим фінансовим інститутам. На початок кризи іпотекою були наповнені інвестиційні портфелі всіх найбільших світових інвестиційних банків, у тому числі і європейських. Тому криза миттєво виплеснулася за межі США.
Утримувачі заставних цінних паперів, що позбулися платежів недобросовісних позичальників, спробували реалізувати закладене майно, але забезпечення іпотечних кредитів було значно нижче за вартість боргу після чого компанії почали підраховувати свої збитки.
Далі іпотечна криза спровокувала кризу ліквідності в банках. Через нестачу готівки банки перестали кредитувати реальний сектор економіці і споживачів. Однією з перших постраждалих галузей стала автомобільна промисловість. Найбільші світові виробники стали скорочувати своє виробництво та свої видатки, звідки виріс рівень безробіття.
Надвиробництво і споживчий бум, що змінився зростанням цін і різким падінням попиту; перегрів фондового ринку і зростання числа віртуальних фінансових інструментів, що не мають під собою реальної основи (деривативи); залежність світової економіки від однієї резервної валюти – долара; низькі ставки по кредитах і перегрів кредитного ринку – ось що спричинило фінансову кризу нинішнього періоду.
Розглянемо особливості економічної кризи в Україні.  Ній притаманні наступні риси: криза почалася без об'єктивних економічних причин і відразу із завершуючої стадії – розриву господарських зв'язків; криза носить системний, затяжний характер і охоплює всі галузі народного господарства; темпи падіння виробництва досягли рівня, що не спостерігався ні в одній країні світу; спостерігається криза в соціальній сфері: реальні доходи населення впали в 4-5 разів; криза не викликала масового безробіття, відповідного темпам падіння обсягів виробництва; криза в економіці збіглася з її реформами, грошове звернення відірване від господарського звороту, а стабільність валюти підтримується заходами валютної інтервенції.
Розглянувши причини виникнення світової кризи та ії особливості в Україні ми дійшли висновку, що сучасні кризи не мають яскраво вираженої причини яка б була обумовлена тією або іншою теорією різних учень. Ми можемо стверджувати, що нові цикли розвитку  економіки породжують нові кризи з несхожими один на одного причинами, що їх викликали. У сучасній кризі чітко просліджується змішення теорій ії виникнення, а тому передбачити виникнення кризи яка базується лише на теорії тільки одного учення – неможливо.
З метою мінімізації наслідків дії економічних криз ми пропонуємо зосередити зусилля не на передбаченні і уникненні кризи, ґрунтуючись на тій або іншій теорії, а на побудові антициклічних заходів, направлених на зменшення кількості неминучих циклів розвитку економіки.
Антициклічна політика об’єднує комплекс державних заходів в області законодавства, планування, соціальній, кредитно-фінансовій і податковій сферах з метою впливу на пропозицію і попит населення (споживчий) і підприємців (виробничий попит). Метою антициклічного регулювання є – недопущення циклічних коливань в економіці, або значне зменшення впливу кризи на економіку. Антикризове регулювання полягає в тому, що держава цілеспрямовано виробляє систему заходів, покликаних вивести економіку з кризи, наприклад таки як: збільшення державних витрат, сформованих в основному за рахунок розміщення держзамовлень на закупівлю товарів, робіт і послуг; зниження податків; проведення монетарної політики Національного банку з метою підтримки курсу національної валюти; дефіцит бюджету необхідно покривати «м'якою емісією» грошової маси Національного банку, яка йде на покриття збільшених витрат держави при розміщенні держзамовлень; необхідно здійснювати підтримку фінансово-кредитної системи країни з метою недопущення виникнення кризи неплатежів або банкрутства банківської системи та шнши. Завданням антициклічного регулювання є забезпечення стабільних темпів економічного зростання у довгостроковому періоді (при уповільненні дозування господарської активності, а в разі високих темпів - навпаки).

Висновки
Аналіз теорії виникнення криз показав їх циклічний характер, умовне розділення їх на дві категорії: теорії, які в основному є екстернальними (головні причини економічного циклу в коливаннях факторів, що знаходяться за межами економічної системи), і теорії, що є в основному інтервальними звертають увагу на механізм усередині економічної системи).
Основу економічного циклу складають економічні кризи, що періодично виникають.
Дослідивши причину виникнення сучасної світової кризи дозволимо зробити висновок, що вона стоїть на позиціях синтезування, або комбінування, екстернальних і інтервальних теорій. Таким чином можна передбачити, що з врахуванням неминучості виникнення нових криз, при виникненні нового витку економічного занепаду, причини його виникнення відрізнятимуться від раніше вивчених, і носитимуть комбінований вигляд.
Фаза підйому економічного циклу викликається практично необмеженим доступом суб’єктів господарювання до кредитних ресурсів, що обумовлено зниженням вимог до них з боку фінансово-кредитної системи. Таким чином необхідно зробити процес доступу до кредитних ресурсів таким, аби він придбав інерцію, тобто періоду бурхливого розвитку закінчувався в той момент, коли припинявся вільний доступ до необмежених кредитних ресурсів.
Результати досліджень дозволяють стверджувати, що в сучасній розвиненій ринковій економіці цикли за своєю тривалістю стають коротшими в результаті своєчасного прийняття антициклічних програм з боку держави. Забезпечення зменшення економічних, та соціальних наслідків кризи можливо завдяки прийняттю низки заходів, запропонованих авторами даної роботи.

Література:

  • 1. Сисмонди С. Новые начала политической экономии. - М.: 1936.- Т. 1. С. 319.
  • 2. Родбертус К. Экономические сочинения. - М.:, 1936. С. 183.
  • 3. Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. Общая теория кризисов. - М.: Наука-РОССПЭН, 1997.- 219 с.
  • 4. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. XV—XVIII вв. Т. 3. Время мира. - М.: Прогресс, 1992.- 54-67 с.
  • 5. Яковец Ю.В. Циклы. Кризисы. Прогнозы.- М.: Наука, 1999. – 246 с.
  • 6. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. - М.:, 1978.- 395 с.
  • 7. Гореликов К.А. Антикризисное управление предприятиями и финансово-кредитными организациями. - М.:, 2008.-221с.
3
Ваша оценка: Нет Средняя: 3 (1 голос)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.