facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

СОЦІАЛЬНО–ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Автор Доклада: 
Шинкаренко Д.С.
Награда: 
СОЦІАЛЬНО–ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

УДК 330.111.66:339.94

СОЦІАЛЬНО–ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Шинкаренко Д.С., студент
Кременчуцький льотний коледж НАУ

У статті розглядається вплив глобалізації на економічний розвиток країн та на соціально–економічні відносини.
Ключові слова: глобалізація, економічний розвиток, економічні відносини, капітал, торгівля.

This article deals with influence of globalization on economic development of countries as well as on social and economic relations.
Key words: globalization, economic development, economic relations, the capital, trade.

Жодна країна не може існувати окремо від інших. В першу чергу це стосується економічних відносин між країнами, бо жодна територіянемає повністю все необхідне для існування. З появою міжнародного розподілу праці необхідність у взаємодії різних країн ще поглибилася. У наш час немає території у світі, яка була б повністю ізольована від інших ділянок земної кулі. Економіка країн працює на експорт та на імпорт, великі фірми відкривають свої заводи в країнах, що розвиваються, можливо придбати акції компаній, що знаходяться у протилежних ділянках Землі. Все це говорить про те, що соціально-економічні відносини набули свого найбільшого розвитку саме у наш час – у час всесвітньої глобалізації.

Соціально-економічні відносини – це ті відносини, які виникають між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних і духовних благ, їхню основу, ядро становлять відносини власності на засоби виробництва і виготовлений продукт. До них належать як відносини між виробниками і виробниками, так і відносини між виробниками і працівниками. У ці відносини можуть вступати як окремі люди, групи людей, комерційні й державні організації, так і окремі країни й об’єднання країн.

Глобалізація як процес має широкий зміст, тому існує багато її визначень. Наприклад, це «всеохопний процес трансформації світового співтовариства у відкриту цілісну систему інформаційно-технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв’язків і взаємозалежностей»[1]. Ця фраза вказує на багатогранність глобалізації, яка включає усі процеси, не лише економічні. Інше визначення – «процес підняття приватних національно-економічних проблем на глобальній світовий рівень бачення, який вимагає їх вирішення, врахування світових господарських інтересів і мобілізації світових ресурсів». Під цим розуміється, що економічні проблеми окремих країн не є лише їхніми проблемами, інші країни теж можуть прийняти участь в їх вирішенні. Останнє визначення, яке буде процитовано – це «безпосередній вплив того, що відбувається в одній частині світової економіки на інші її частини, які можуть бути не пов’язаними». Можна зробити висновок, що глобалізація пов’язує увесь світ у єдиний ланцюг, коли слабкість однієї ланки робить слабим увесь ланцюг.

Глобалізація, незважаючи на її поширення в останні сторіччя, не є зовсім новим явищем. Ще в часи Александра Македонського Греція завойовувала світ, поширюючи свою культуру, свої звичаї, свою економіку у Азії.  Крім того, світові релігії, такі як християнство, будизм та іслам, з часом ставали все більш розповсюдженими, об’єднуючи розрізнені країни.

Найбільш відомою подією, що зробила глобалізацію безповоротньою, стала експедиція Колумба у 1492 році. Саме Колумб зв’язав Європу та нововідкриту Америку. Завдяки його подорожі в Європу були завезені продукти, які не були там відомі – з’явилось таке явище як експорт. Подальшого розвитку глобалізація набула під час горезвісної торгівлі рабами у XVI– XVIIсторіччях, коли з’явилися комплексні економічно-промислові системи, протянуті через океан.

Після Французської революції 1789 року та утворення США у 1776 році з’явилися нові форми держави, які були засновані на об’єднанні войовничих та економічних інтересів – це призвело до імперіалістичної експансії Наполеона та колонізації території Північної Америки. Берлінська конференція 1885 року призвела  до поширення європейського впливу на африканську територію. Саме тоді усі континенти стали пов’язані один з одним.

Одним з найбільших виявів глобалізації стала Велика Депресія 1929 року, яка охопила усі країни – через великий вплив американської економіки криза була «експортована» за кордон. Та ще до цього глобальний вплив країн проявився у Першій Світовій Війні, у якій приймали участь 33 держави.

Глобалізація означає співпрацю між державами. З цього приводу слід розглянути утворення всесвітніх організацій – Ліги Націй (1919) та Організації Об’єднаних Націй (1945). Спільний орган влади, який приймає рішення, обов’язкові для виконання, сприяє зміцненню зв’язків між державами та неможливості ізолювання (лише 3 незалежні країни з 195 не входять до складу ООН).

Жодна країна не залишається ізольованою. Глобальний вплив одних держав на інші охопив усю земну кулю. Наприклад, існування міжнародних соціально-економічних відносин допомогає певним бідним країнам прожити та отримати все необхідне для існування. Але іноді цей вплив може позбавляти економічної самостійності. Як бачимо, глобалізація як монета – має дві сторони.

Цікаво, що згідно з опитуванням, проведеним в Сполучених Штатах, люди, які мали лише середню освіту або зовсім не мали освіти, побоювалися проявів глобалізації, а ті, хто навчалися після закінчення школи, сприймали цей процес більш прихильно [2]. Хоча цілком можливо, що це розходження у світогляді пов'язано з дефіцитом освіти, їх оцінка може також відображати раціональні оцінки впливу глобалізації на свої доходи і статус.

Одним з явищ, яке створила глобалізація, є транснаціональні корпорації (ТНК). ТНК – це підприємства, що складаються з материнського підприємства та його закордонних філіалів. Загалом на частку ТНК припадає:

  • 50% виробництва (не враховуючи країн з перехідною економікою);
  • 60% зовнішньої торгівлі;
  • 90% зарубіжних інвестицій;
  • 80% технологічних розробок. [3]

 Дуже великі ТНК мають бюджет, що перевищує бюджет деяких країн. З 100 найбільших економік в світі, 52 - транснаціональні корпорації, інші - держави. ТНК справляють великий вплив в регіонах, оскільки мають значні кошти, вплив на громадськість, політичне лобі.

Транснаціональні корпорації сприяють як розподіленню капіталу серед країнами, так і забезпеченню країн, що розвиваються, робочими місцями. Крім того, вони слугують об’єктом критики зі сторони антиглобалістів, які стверджують, що ТНК монополізують національний ринок та знищують державний суверенітет. Те, що вони відкривають заводи і філіали в інших країнах, вважається наймом більш дешевої сили, ніж в рідній країні – старанням нажитися на інших. Критика корпорацій відбиває критику глобалізації за втручання в економічне життя інших держав та підкорення собі.

Крім того, у соціально-економічні відносини входить продаж або обмін товарів. У міжнародних масштабах існує спеціальний показник «обсяг світового експорту товарів». Згідно з Всесвітньою торговою організацією, обсяг світового експорту росте з кожним відрізком часу. За перше півріччя 2010 року він виріс на 25% в проівнянні з аналогічним періодом попереднього року. У другому кварталі 2010 року він виріс на 7% в порівнянні з першим кварталом та на 25,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. Найбільший приріст за другий квартал був у странах СНД – 43,9%, найменший – у європейських країнах (13,2%). Цей показник можна розглядати як показник розвитку глобалізації.

Міжнародний товарний експорт зростав так з протягом часу (в цінах 1990 року):

1950 рік – 0,35 трлн. длр., 1960 рік – 0,50 трлн. длр., 1970 рік – 1,25 трлн. длр., 1980 рік – 2,25 трлн. длр., 1990 рік – 3,48 трлн. длр., 1997 рік – 5,4 трлн. длр.

Таким чином, за 40 років обсяг світової торгівлі виріс в 10 разів, причому по десятиріччям він зростав в 1,4, в 2,5, в 1,8 та в 1,5 рази [4].Отже, ми бачимо, що глобалізація сприяла товарообороту між країнами.

Глобалізація викликала хвилю критики. Незважаючи на те, що за останнє десятиріччя ХХ сторіччя світовий дохід зростав у середньому на 2,5% в рік, чисельність бідних (людей, які живуть менш ніж на 2 долари в день) зросла на 100 млн. осіб. Якщо у 1970 році співвідношення доходів 20% найбагатших людей планети та 20% найбідніших не перевищувало 30 разів, то на кінець ХХ сторіччя цей показник сягнув 70,4 [5].

Крім того, глобалізація піддається критиці через такі причини:

  1. Стихійний характер здійснення та спрямованість на реалізацію короткострокових інтересів індустріально розвинутих країн. Це сприяє економічному відриву розвинутих країн від тих, що ровиваються.
  2. Поглиблення нерівномірності розвитку та посилення диспорпорцій світової економіки, розширення експансії транснаціонального капіталу.
  3. Ігнорування соціально-економічної, культурної, історичної специфіки розвитку національних економік. Виконання спільних економічних дій може сприяти певним країнам, але у той же час заважати іншим.

Отже, як ми бачимо, глобалізація сприяє економічному розвитку країн, але у той же час може заважати їх індивідуальності. Цей процес є дуже неоднозначним. Але можно сказати точно, що соціально-економічні відносини в умовах глобалізації поглибилися. Тепер жодна країна не може стати ізольованою без збитку для себе. Але чи це є правильним? Кожний робить висновок сам.

Література:

  • 1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/За ред. В. Д. Базилевича. - 6-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2007. - С. 586.
  • 2. Globalization and Economic Integration - Winners and Losers in Asia-Pacific/ Edited by Noel Gaston and Ahmed M. Khalid. - Edward Elgar, 2010. - P. 28.
  • 3. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка: Навч. посібн. - К.: МАУП, 2002. - С. 18.
  • 4. Липец Ю. Г. География мирового хозяйства - М.: Гуманит. издат. центр ВЛАДОС, 1999. - С. 138.
  • 5. Стиглиц Дж. Ю. Глобализация: тревожные тенденции: Пер. с англ. - М.: Мысль, 2003. - С. 23.
0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.