facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Автор Доклада: 
Барський Ю.М.
Награда: 
СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

УДК: 332.142.2

СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Барський Ю.М., к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет

У статті систематизовано підходи до питання визначення змісту соціально орієнтованоїекономікирегіону. Встановлено  основні принципи соціально орієнтованої економіки. Подано власне трактування сутності соціально орієнтованої економіки.
Ключові слова: соціум, соціальна економіка, соціалізація, соціально орієнтована економіка, регіон.

Approaches to the questions of determination of maintenance of the socially oriented economy of regionis is systematized in the article.  Basic principles of the socially oriented economy is put in. Own interpretation of essence of the socially oriented economy is given.
Keywords:  social economy, socialization, is socially oriented economy, region.

В сучасних умовах функціонування ринкової економіки все більш спостерігаються регіональні асиметрії у як у рівнях соціально-економічного розвитку так і у рівнях фінансового забезпечення розвитку регіонів держави. З однієї сторони це обумовлено, різними специфічними особливостями розвитку кожного регіону держави (природно-кліматичними, геополітичними, історичними тощо), з іншої сторони відсутністю регіональної політики розвитку соціально орієнтованої економіки, яка дозволяла б враховувати інтереси як окремих регіонів так і різних соціальних груп, і таким чином – можливість розвитку соціально орієнтованої економіки регіону. 

Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Всезагальна декларація прав людини, Європейська соціальна хартія 1996 р. визначають мету діяльності держави: забезпечення кожній особі, членам її сім’ї життєвого рівня, що включає достатнє харчування, одяг та житло, а також безперервне поліпшення умов життя. Соціальні закони, що регулюють соціальну політику держави, вимагають її законодавчого та практичного спрямування на підтримку, розвиток соціальної структури з метою створення механізму впливу на поведінку індивіда, сприяння засвоєнню та максимізації реалізації ним системи знань, норм і цінностей у процесі функціонування як елемента суспільства [1].

Існуюче українське законодавство має чітко визначені аспекти соціальної орієнтації економічної політики. Так, зокрема у ст.1, ст.3, ст.11 Конституції України розкриваються особливості соціальних аспектів економіки сьогодення: Україна  є  суверенна  і незалежна,  демократична, соціальна, правова держава. Людина,  її  життя  і здоров'я,  честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та  їх  гарантії  визначають  зміст  і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.  Утвердження  і  забезпечення  прав  і  свобод людини є головним обов'язком держави. Держава  сприяє  консолідації   та    розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і  культури, а також розвиткові  етнічної,  культурної,  мовної  та  релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Держава  забезпечує  захист   прав   усіх   суб'єктів   права власності і  господарювання,  соціальну  спрямованість  економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом [2 ].

Однак, незважаючи на продекларованість соціальних аспектів у правових документах, надалі залишається проблема забезпечення соціально орієнтованої економіки кожного регіону держави, яка потребує негайного вирішення.

На сьогодні науковцями розроблено ряд підходів щодо формування та реалізації регіональної політики соціально орієнтованої економіки. Вагомий внесок у розвиток даної проблематики внесли такі науковці як Алаєв Е.Б., Василенко В.М., Герасимчук З.В., Головніна О.Г., Нестеренко А.М., Шевчук Л.Т., Яременко О.О., Фролова Е.А., Чумаченко М.Г., Хвесик М.А. та ін.

 Однак дані підходи в основному спрямовані на застосування механізмів ліквідації диспропорцій регіонального розвитку шляхом перерозподілу ресурсів,  міжбюджетних розподільчих відносин. Все це не стимулює регіони держави до пошуку внутрішніх резервів розвитку, нарощення фінансового потенціалу тощо, а лише очікування допомоги з центру у вигляді дотацій, субсидій, трансфертів. Така ситуація не сприяє пошуку власних резервів, важелів стимулювання економічного та соціального розвитку регіонів держави.

Таким чином, кожен регіон держави повинен прагнути до самостійного пошуку джерел фінансового забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки регіону. З метою пошуку шляхів фінансового забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки необхідно, перш за все, визначитись зі змістом поняття «соціально орієнтована економіка регіону».

У сучасній економічній літературі недостатньо уваги приділено питанням дослідження сутнісної характеристики «соціально орієнтованої економіки регіону». Це пояснюється й неоднозначним трактуванням понять, «соціум», «соціальна економіка», «соціально орієнтована економіка», «регіон».

Структура комплексного дослідження змісту  поняття «соціально орієнтована економіка регіону»подана на рис. 1.

Таким чином, нам необхідно дослідити такі поняття як «соціум», «соціальна економіка»,  «соціально орієнтована економіка» та «регіон».

Рис. 1. Структура комплексного дослідження змісту  поняття «соціально орієнтована економіка регіону»

 

У науковій економічній літературі найчастіше зустрічаються такі поняття як «соціум», «соціальна», «соціалізація». Незважаючи на різну категоріальність, в їх основі лежить людина як найвища цінність суспільства.

Так, «соціальне» (лат. Socialis– товариський, громадський, той, що пов'язаний із життям і стосунками людини у суспільстві) – це фундаментальна категорія, яка охоплює [3]:

  • істотну рису суспільної людини – здатність до спільної життєдіяльності, існування спільнотами та постійного їх відтворення через універсальну взаємодію (діяльність індивідів, їх груп), внаслідок якої виникає, формується і встановлюється конкретний тип єдності взаємодіючих індивідів і груп, тобто їх спільностей;
  • сукупність характеристик взаємодіючих індивідів як членів різних груп, котрі (характеристики) формуються, а також розподіляються та перерозподіляються між ними завдяки статусній динамці й зміні характеру пов’язаних з цією динамікою взаємодій і відносин;
  • інтерсуб’єктивна реальність «повсякденного світу», що створюється, інтерпретується та сприймається через типізацію смислів і значень в інтеракційній взаємодії.

Таким чином, соціальне повинне охоплювати все те, що виникає, формується, функціонує, розвивається і зникає у взаємодії індивідів і груп як між собою, так і з утворюваними у цій взаємодії цілим, спільним, загальним.

Якщо розглядати соціальне в контексті сукупності характеристик взаємодіючих індивідів як членів різних груп, то очевидно, що в такому випадку виявляється особливий тип взаємодій та відносин індивідів і груп – соціальних. Соціальні взаємодії єднають людей або протиставляють один одному. Отже, в цьому випадку соціальне випливає з особливого виду взаємодій і відносин між людьми чи групами людей з метою встановлення, розподілу і перерозподілу відповідних їх домаганням статусних місць у суспільній системі. Такі відносини та взаємодії є соціальними, оскільки вони не лише орієнтують поведінку одних людей стосовно інших, а й відбуваються згідно з певними інтересами, цілями тощо [4].

На думку Е.Б.Алаєва «соціальний» - це такий, що відноситься до явищ, безпосередньо пов’язаних з відтворенням населення, формуванням різних спільностей людей, їх взаємовідносинами [5].

В найширшому значення «соціалізація» трактується як процес засвоєння і подальшого розвитку індивідом соціально-культурного досвіду – трудових навичок, знань, норм, цінностей, традицій, що накопичувалися і передавалися від покоління до покоління, а також як процес введення індивіда в систему суспільних відносин і формування у нього соціальних якостей [6].

На думку С.Мочерного соціалізація – це процес поступового еволюційного наповнення підсистем та елементів ринкової системи соціалістичним змістом, формування і розвиток основ соціалізму. Він охоплює найважливіші елементи ринкової системи: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, організаційно-економічні відносини, відносини економічної власності, економічні відносини та господарський механізм [7].

Інші науковці вважають, що соціалізація продуктивних сил є наслідком соціалізації основної продуктивної сили – людини економічної як діалектичної єдності людини-працівника та людини-власника, науки, засобів праці, форм і методів організації праці. В цілому, в умовах соціалізації всебічний розвиток людини опосередковано стає однією з пріоритетних цілей сучасної соціалізованої ринкової системи. Процес соціалізації організаційно-економічних відносин передбачає орієнтацію на людину, розвиток її творчих і духовних якостей та цінностей, оптимальне поєднання інтересів і цілей індивідів з колективними [8].

Зайцев Ю.К. трактує соціалізацію як процес засвоєння особистістю певної системи знань, норм та цінностей, які дозволяють їй функціонувати як повноправному члену суспільства, забезпечувати позитивну та конструктивну спрямованість своїх стосунків з іншими людьми у будь-якій сфері своїх інтересів [9].

Шевчук Л.Т. вирізняє прогресивну та регресивну соціалізацію. Прогресивна соціалізація супроводжується накопиченням трудових навичок, знань, норм, цінностей, традицій і переданням їх від покоління до покоління, а також інтенсифікацією введення індивіда в систему суспільних відношень і формування у нього соціальних якостей, узгоджених із цивілізаційними законами та вимогами, національними ідеями, етичними позиціями суспільства. В свою чергу регресивна соціологія – це процес втрати індивідом, групами людей і суспільством загалом здобутих упродовж тривалого періоду цінностей і традицій внаслідок девіантної поведінки [10].

Необхідно зазначити, що процес соціалізації неможливий без належної фінансової підтримки, оскільки створення нових знань, генерування нових знань шляхом переосмислення, осягнення істини на основі як розрізнених і ще не осмислених даних (інформації), так і попередньо на­бутих знань, здібностей, досвіду вимагає фінансового забезпечення. В умовах економічної  діяльності, регіон для створення інтелектуального продукту (соціуму) насамперед авансує кошти (інвестиції) для придбання (використання) необхідних факторів виробництва, тобто елементів постійного та змінного капіталу. Капітал (або інвестиції) тут виступають як виробничий капітал, функцією якого є створення інтелектуального продукту і додаткової вартості. Для одержання вартості і додаткової вартості у грошовій формі треба продати продукт капіталу. При цьому капітал набуває форми товарного капіталу, головною функцією якого є реалізація інтелектуального продукту та одержання додаткової вартості у грошовій формі. Таким чином, без фінансової підтримки забезпечення соціалізації розвитку економіки регіону неможливе. Фінансове забезпечення передбачає розробку та впровадження механізмів формування ресурсних джерел: коштів бюджетів усіх рівнів і не бюджетних соціальних фондів, співфінансування громадян, благодійних коштів роботодавців тощо.

Таким чином, середовище соціалізації, перш за все, повинне характеризуватися регіональними умовами та особливостями, зокрема: природно-географічними особливостями (клімат, ландшафт тощо), соціально-географічними (характер населення, густота населення, традиції мешканців, урбанізованість регіону); геополітичним розташуванням (розташування регіону відносно центру, морських портів транспортних шляхів, кордону), соціально-економічними особливостями (структура виробництва, рівень життя, економічні зв’язки з іншими регіонами), демографічними особливостями (рівень смертності, статево-вікова структура, міграція).           

Таким чином, основними принципами соціально орієнтованої економіки є:

  • задоволення зростаючих потреб споживачів;
  • соціальна справедливість та соціальна захищеність, рівність усіх громадян;
  • розмежування та інтеграція складових соціальної економіки та мікро-, мезо-, макрорівнях;
  • системність та комплексність у використання джерел і факторів соціально-економічного зростання.

Соціально-орієнтована економіка передбачає такий механізм розподілу доходу, який би усував надмірне збагачення на одному регіоні та зубожіння на іншому. Його основним засобом є перерозподіл національного доходу через державний бюджет, відповідна фіскально-податкова політика.

Зважаючи на вище проведені дослідження під соціально орієнтованою економікою будемо розуміти систему соціально-економічних відносин, що складаються у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, яка орієнтована на забезпечення високого рівня якості життя населення.

Література:

  • 1. Європейська Хартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої і регіональної демократії в Україні : наук.-практ. посіб. / Упоряд. О. В. Бейко, А. К. Гук, В. М. Князєв ; за ред. М. О. Пухтинського. - К. : 2003. - 396 с.
  • 2. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. №254к/96-ВР. - Режим доступу :http://zakon.rada.gov.ua.
  • 3. Соціологія: Короткий енциклопедичний словник / Укл. В.І.Волович, В.І.Тарасенко, М.В. Захарченко та ін. За загальною реадкцією В.І.Воловича. – К.: Укр. Центр духовної культури, 1998. – С.489-490
  • 4. Шевчук Л.Т. Соціальна географія: Навч. посібник. – К.: Знання, 2007. – 349 с., с.14
  • 5. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словар. – С.26
  • 6. Філософський словник / За ред. В.І.Шинкарука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1986. – С.441
  • 7. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: С.В.Мочерний та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – С.453
  • 8. Головніна О.Г. Основи соціальної економіки: Пдручник. – К.:  2006. – 612 с., с.26
  • 9. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства: методологія і практика: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002
  • 10. Шевчук Л.Т. Соціальна географія: Навч. посібник. – К.: Знання, 2007. – 349 с., с.19
0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.