facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВОЇ ТА НАУКОВО–ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Автор Доклада: 
Речкіна К.Д.
Награда: 
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВОЇ ТА НАУКОВО–ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВОЇ ТА НАУКОВО – ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Речкіна К.Д., аспірант
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

У статті розглянуто джерела фінансування наукової та науково-технічної діяльності в Україні. Досліджено форми та шляхи фінансування наукової галузі. Проведено аналіз державного та недержавного фінансування , їх ролі у загальному обзязі видатків на наукову діяльність в Україні, та зарубіжних країнах.
Ключові слова: наука, наукова діяльність, фінансування наукової діяльності, джерела фінансування науки, державне фінансування науки, недержавне фінансування науки.

The article deals with the problem of financing scientific and technological activities in Ukraine. Investigation of forms and ways of funding scientific field. The analysis of public and private funding, their role in the overall expenditures for scientific activity in Ukraine and abroad.
Key words: science, scientific activities, funding of science, public funding of science, private funding of science, methods of financing science.

Провідні економісти світу давно зійшлися в думці, що найважливішим фактором економічного розвитку є технологічні зміни, які  є результатом наукової діяльності людини. Розробки Р. Барро, К. Єрроу, П. Ромера, Х. Узави до факторів економічного зростання відносять рівень наукових знань.

Метоюданного дослідження є визначення джерел та форм фінансування науки, виявлення сучасних тенденцій фінансування науки в Україні та зарубіжних країнах.

Аналіз джерел фінансування науки завжди займав центральне місце у дослідженнях проблем  даної галузі. Джерела фінансування залежить від характеру наукових досліджень. Розрізняють фундаментальні та прикладні дослідження. Фундаментальні дослідження – це   наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність,  спрямована на одержання  нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.  Прикладні наукові дослідження -  наукова  і  науково-технічна діяльність,  спрямовані на  одержання  і  використання  знань для практичних цілей [1].

Визначити результативність та ефективність фундаментальних досліджень наперед дуже складно, вони можуть потребувати значних фінансових вливань і при цьому не принести практичного результату. Саме тому приватні інвестори не зацікавлені в інвестуванні у фундаментальні розробки, вони фінансуються за допомогою бюджету або спеціально створених фондів.

Фінансування прикладних досліджень, як правило, приносить практичний результат. У даному випадку можливо прогнозувати ефективність та результативність даних досліджень, а також дати їм вартісну оцінку. Тому при фінансуванні прикладних досліджень широко застосовуються недержавні джерела фінансування.

Державне фінансування являється головним джерелом розвитку наукової сфери в Україні (Рис.1).

Рис.1 Частка державного фінансування в загальному обзязі витрат на науку в Україні, у % [2]

Дані Рис.1 ілюструють тенденцію до збільшення частки державного фінансування науки. Так, починаючи з 2000 року, коли вона становила 30,9%, частка державного фінансування зростала, і у 2008 році вона досягла 49,7% від загального обягу витрат на науку. Ця тенденція свідчить про високу залежність української науки від державного фінансування.

Основними джерелами здійснення державної фінансової підтримки наукової галузі є: бюджетні кошти (з державного та місцевих бюджетів) та кошти спеціалізованих позабюджетних фондів.

Якщо розвиток української науки, на данному етапі розвитку, настільки залежить саме від державного фінансування варто детальніше зупинитися на обсягах бюджетного фінансування науки. Закон України « Про наукову та науково – технічну діяльнність» №1977– XII від 13.12.1991 року зазначає, що держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково - технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 % ВВП України [1]. На Рис. 2 представлені  обсяги фінансування науки з Державного бюджету по рокам.

Рис.2 Обсяги фінансування науки за рахунок коштів Державного бюджету України

За останні 11 років ця норма закону жодного разу не була виконана, що і пітверджує Рис.1. Найменший обсяг державних видатків спостерігався у 1999 році – 0,34% ВВП, далі він поступово зростав, проте ніколи не перевищував 0,5 % від ВВП.

За українським законодавством бюджетне фінансування науки може здійснюватися двома шляхами: базове фінансування та програмно-цільове. [3] При базовому фінансування кошти виділяються на наукову організацію в цілому з урахуванням чисельності працюючих та минулорічних обсягів видатків. Воно надається на фундаментальні дослідження, пріорітетні для держави напрями, розвиток інфраструктури наукової та науково-технічної діяльності, збереження наукових об`єктів, що становлять національне надбання; підготовку наукових кадрів.

Програмно-цільове фінансування здійснюється або на тендерній основі, або виділяється на підставі управлінських рішень під конкретні проекти. Воно реалізується в рамках певної державної програми. Програмно-цільове фінансування призначене для:

- науково-технічних програм, спрямованих на реалізацію пріорітетних напрямів;

- забезпечення проведення найважливіших прикладних науково-технічних розробок, які виконуються за державним замовленням;

- проекти, що виконуються в межах міжнародного науково-технічного співробітництва

На практиці існує ще одна форма державної підтримки наукової діяльності, а саме фінансування шляхом виділення грантів. Вона здійснюється через спеціалізовані державні фонди. На сьогодні в Україні це Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД) та Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (ДІФКУ). Метою діяльності ДФФД є підтримка фундаментальних  наукових  досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук, що провадяться науковими установами, вищими навчальними  закладами, вченими. Кошти ДФФД формуються за рахунок Державного бюджету та добровільних внесків юридичних та фізичних осіб.[1] Підтримка фундаментальних наукових досліджень здійснюється ДФФД шляхом фінансування на безповоротній та безоплатній основі конкурсних наукових і науково-технічних проектів.

До недержавних джерел фінансування наукової діяльності відносяться власні кошти наукових установ та кошти замовників. В свою чергу кошти замовників включаютьфінансові ресурси підприємств та організацій України та іноземних держав. За такою класифікацією наводяться данні щодо джерел фінансування наукових та науково-технічних робіт в Статистичному збірнику «Наукова та інноваційна діяльність в Україні»,який випускається щорічно. На Рис.3 представлена динаміка недержавних джерел фінансування в Україні.

Рис.3 Динаміка недержавного фінансування наукової діяльності в Україні, у % до загального обсягу витрат [2]

У структурі недержавного фінансування наукової діяльності найбільша частка припадає на кошти замовників України, в середньому по рокам 32% в загальному обсязі витрат. Але, слід зазначити, що з роками їх частка зменшується, так в 2005 році кошти замовників України складали 32,6% в загальному обсязі витрат на наукову діяльність, в 2007 – 28,1%, а в 2008 - 25,8%. Негативною тенденцією є скорочення витрат на наукову діяльність іноземниз замовників. У 2008 році їх обсяг скоротився на 7,7% в порівнянні з 2000 роком.

Євростат використовує дещо іншу класифікацію для аналізу фінансового забезпечення досліджень та розробок (R & D). Так, в залежності від джерел надходження ресурсів витрати на дослідження та розробки поділяють на: витрати комерційних підприємств, державні витрати, інші внутрішні витрати та витрати з іноземних джерел.Щодо співвідношення між ними, то в країнах з розвиненою інноваційною економікою переважає частка комерційних витрат на наукові розробки. На Рис.3 представлене співвідношення частки державного та комерційного фінансування наукової сфери в окремих країнах.

Перша діаграмма Рис.4 показує, що частка комерційних витрат значно перевищує частку державних . Причому, найбільший відсоток фінансування досліджень та розробок з комерційних джерел в країнах, які на сьогоднішній день є провідними у створенні та впровадженні високотехнологічної продукції: Японія – 77%, Південна Корея – 76%, Швейцарія – 70%, Китай – 70%.

Рис.4 Частка державних та комерційних витрат на R&D

в окремих країнах у 2007 році, % [4]

У країнах що розвиваються переважає частка державного фінансування наукової діяльності. Так, в Росії у 2007 році частка державного фінансування склала – 63%, а комерційного 29% , у Польщі – 59% та 34% відповідно, у Латвії – 55% та 36%.

Аналіз джерел фінансування показав, що в Україні найбільша частка припадає на бюджетне фінансування. Ця система залишилась у спадок від радянських часів, і протягом незалежності майже не змінилася. Поряд з високою залежністю наукової галузі від державного фінансування, спостерігається хронічне не виконання законодавчо встановленої норми фінансування наукової діяльності (1,7% від ВВП).

На початкових етапах побудови інноваційної економіки активне державне регулювання необхідне, однак поряд з прямими методами необхідно будувати ефективну систему приватного інвестування наукових досліджень. Фундаментальні дослідження можуть, і повинні, фінансуватися не лише з бюджетних коштів. Це забезпечить розширення фінансових можливостей науки і як результат, побудову інноваційної економіки. Тобто, диверсифікація джерел фінансування вкрай необхідна для побудови інноваційної економіки.

 

Література:

  1. Закон України « Про науковута науково- технічну діяльність», вiд 13.12.1991 № 1977-XII
  2. Статистичний збірник Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2008 році
  3. Закон України Про внесення змін до Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» від 01.12.1998 № 284-14.
  4. Євростат, OECD,Unit F-4 Education, Science and cultural statistics, 2010.
8
Ваша оценка: Нет Средняя: 8 (1 голос)

The analysis

Report of different depth and comprehensive analysis. The study is original object of analysis and specificity of the presentation.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.