facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

НЕОБХІДНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЯ В КРАЇНАХ ЄС ЗАДЛЯ ПОДОЛАННЯ БОРГОВОЇ КРИЗИ

Автор Доклада: 
Будз Ю.В.
Награда: 
НЕОБХІДНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЯ В КРАЇНАХ ЄС ЗАДЛЯ ПОДОЛАННЯ БОРГОВОЇ КРИЗИ

УДК 339.972

НЕОБХІДНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЯ В КРАЇНАХ ЄС ЗАДЛЯ ПОДОЛАННЯ БОРГОВОЇ КРИЗИ

Будз Ю.В., студент 4 курсу
Інститут міжнародних відносин КНУ імені Т. Шевченка

В статті проаналізовано економічне становище країн Європи, розглянуто прийняті антикризові фіскальні заходи для стимулювання економічного зростання підчас глобальної фінансової кризи та подолання боргової кризи. Досліджено основні характеристики програм впровадження фіскальних пакетів та проведення фіскальної консолідації в країнах ЄС. В статті розглянуто також проблеми впровадження спільної європейської політики для подолання боргової кризи.
Ключові слова: світова фінансова криза, боргова криза, бюджетний дефіцит, фіскальна консолідація, фіскальні заходи.
In the article the economic situation in Europe is analysed, the consideration is given to the approved anticrisis fiscal measures to stimulate economic growth during the global  financial crisis and overcome the debt crisis. The main characteristics of programs for implementation of fiscal  packages and carring out  fiscal consolidation  in the EU are examined. The paper also consideres the problem of establishing a common European policy to deal with the debt crisis.
Key words: global financial crisis, debt crisis, budget deficit, fiscal consolidation, fiscal measures.


Глобальна економічна криза показала, що протягом тривалих шоків попиту, монетарна політика не може забезпечувати достатнього вирішення проблем. Це спричинено ускладненням її передатного механізму в умовах фінансової системи та формуванням “пастки ліквідності”. Інструментом стабілізації економічної активності в умовах сучасної глобальної фінансової кризи є фіскальна політика [1].
Складовими фіскального пакету є сукупність заходів спрямованих на зміну  податкових надходжень та державних витрат. Основні заходи за надходженнями: особистий податок, податок на прибуток, податок на соціальне страхування; за витратами: державне споживання та інвестиції, трансферти домашнім господарствам та підприємствам тощо. Фіскальний пакет виступає інструментом підтримання реального та фінансового секторів економіки [2].
Європа відновлюється після найсильнішої за післявоєнний період рецесіїв регионе. в регіоні. После спада в 2009 году на 4,6 процента прогнозируется рост ВВП в Після спаду в 2009 році на 4,6 % прогнозується зростання ВВП вразмере 2,3 процента в 2010 году и 2,2 процента в 2011 году (таблица 1). розмірі 2,3 % в 2010 році і 2,2 % в 2011 році. В следующем У наступному году рост будет положительным во всех странах, за исключением Греции и році зростання буде позитивним у всіх країнах, за винятком Греції та Португалии — резкое отличие от ситуации 2009 года, когда экономический рост был Португалії. Це значно відрізняється від ситуації 2009 року, коли економічне зростання булоположительным только в Албании, Беларуси, Израиле и Польше. позитивним тільки в Албанії та Польщі [3].
У 2009 році державний дефіцит та державний боргу як зони євро, так і ЄС-27 виріс у порівнянні з 2008 роком, а ВВП впав. У єврозоні дефіцит державного бюджету до ВВП збільшився з 2,0% у 2008 до 6,3% в 2009 році, і в ЄС-27 з 2,3% до 6,8%. У зоні євро показник державного боргу до ВВП збільшився з 69,8% в кінці 2008 року до 79,2% наприкінці 2009 року, і в ЄС-27 з 61,8% до 74,0% [4].

Таблиця 1
Стан державних фінансів країн Європи

Стан державних фінансів країн Європи
Джерело: Eurostat

Для відновлення стійкості боргової ситуації країнам слід застосовувати фіскальну (бюджетну) консолідацію­­ - заходи політики, спрямовані на скорочення тягаря заборгованості шляхом підвищення доходів та скороченням витрат державного бюджету.
Щоб знизити відношення боргу до ВВП країни можуть або прийняти нові заходи в області доходів та витрат з метою зниження дефіциту а також зробити кроки для сприяння економічному зростанню. Поліпшення первинного сальдо (сальдо бюджету за вирахуванням процентних витрат) може дозволити скоротити нові запозичення і допомогти знизити рівень накопиченого боргу.
Підвищення темпів зростання обсягу виробництва може допомогти поліпшити загальний стан бюджету двома способами: за рахунок підвищення доходів та зниження витрат на обслуговування боргу [5].
За даних умов бюджетна консолідація повинна проходити на тлі більш високого ризику в світовому масштабі, неспокійних фінансових ринків та слабкого попиту. Крім того, можливості грошово-кредитної політики для підтримки зростання у разі проведення країнами бюджетної консолідації обмежені низьким рівнем ставок інтервенції в багатьох країнах з розвиненою економікою. У той же час, директивним органам буде важко використовувати заходи курсової політики для підтримки конкурентоспроможності, оскільки багато великих країни потребують одночасного проведення бюджетної консолідації. В країнах єврозони цей механізм не зможе вирішити проблем [6].
Бюджетна консолідація зазвичай здійснює негативний вплив на об’єм виробництва. Бюджетна консолідація в розмірі 1% від ВВП, зазвичай, веде до зниження ВВП приблизно на 0,5% протягом 2 років і підвищуй рівень безробіття приблизно на 0,3%. Сукупний внутрішній попит (споживання та інвестиції) скорочується приблизно на 1% [7].
Під час проведення бюджетної консолідації зниження процентних ставок зазвичай підтримує обсяг виробництва. Центральні банки нейтралізують частину негативного стримуючого впливу на економіку за рахунок зниження процентних ставок інтервенції, більш довгострокові ставки також повинні знижуватися, для того, щоб ці заходи дозволили амортизувати вплив бюджетної консолідації на споживання та інвестиції. Через два роки після проведення консолідації на кожен 1% ВВП бюджетної консолідації призводить до того, що процентні ставки можуть знизитися на 20 базових пунктів. Дослідження показують, що за умов низьких процентних ставок проведення фіскальної консолідації веде до ще більшого зниження об’єму виробництва, тому даний механізм варто відкинути директивними органами країн ЄС.
Зниження реального курсу національної валюти зазвичай грає важливу амортизуючу роль, сприяючи росту чистого експорту, і зазвичай є наслідком зниження номінального курсу національної валюти або її девальвації. На кожен 1% ВВП бюджетної консолідації курс національної валюти зазвичай знижується на 1,1%, а внесок чистого експорту в ВВП 0,5 процентного пункту. Оскільки, всі країни не можуть одночасно збільшувати чистий експорт, даний висновок свідчить про те, що обмеження бюджету, ймовірно, виявиться більш негативним, коли бюджетне коригування проводиться багатьма країнами одночасно.
Обмеження бюджету, яке базується на зменшенні витрат має менш стримуючий вплив на економіку, ніж корегування з основним наголосом на заходи в сфері оподаткування. Це частково можна пояснити тим, що центральні банки зазвичай проводять значно масштабніші заходи стимулювання економіки після обмежень бюджету за рахунок скорочення витрат, ніж в тих випадках, коли в основі заходів, що проводяться покладено підвищення податків. Грошово-кредитні стимули виявляються особливо слабкими після підвищення непрямих податків (таких як податок на додану вартість), які ведуть до зростання цін.
Скорочення бюджету в країнах, які характеризуються більш сприйманим ризиком суверенного дефолту, як правило, здійснює менш негативний вплив на об’єм виробництва. Однак, навіть в таких країнах з високим рівнем ризику підвищення обсягів виробництва внаслідок бюджетної консолідації виникає рідко.
Дослідження різних науковців підтверджуються, що в довгостроковій перспективі скорочення боргу, з великою ймовірністю, буде мати сприятливий вплив. Також варто звернути увагу на те, що більш низький рівень державного боргу веде до зниження реальних процентних ставок, що стимулює приватні інвестиції. Крім того, більш низький тягар процентних платежів створює простір для скорочення спотворювальних податків. Ці 2 ефекти підвищують об’єм виробництва в довгостроковій перспективі. Зменшення співвідношення боргу до ВВП на кожні 10 процентних пунктів веде в довгостроковій перспективі до підвищення об’єму виробництва приблизно на 1,4%.
Попередні банківські кризи показали, що успіх консолідації державного боргу після них різниться серед країн. Деяким країнам вдається знизити свій державний борг до прийнятного рівня швидше, ніж іншим. Дослідники проаналізували 100 епізодів банківських криз, що відбулися в період з 1980 по 2008 рік у країнах з розвиненою економікою, країнах з ринком, що формується, і країнах з низькими доходами [8]. Основну увагу в цьому аналізі приділяється факторам, що впливають на тривалість епізодів успішного скорочення заборгованості. Успішний результат визначається як зниження відношення державного боргу до ВВП до встановлених рівнів 60/40% ВВП.
Дослідження показали, що ймовірність успішної консолідації боргу нижча, коли країни переживають більш тривалу (і, як наслідок, більш важку) банківську криза. Це, як правило, зумовлено високою невизначеністю і постійним зниженням обсягу виробництва, що ускладнює бюджетну консолідацію і, в деяких випадках, значними бюджетними дисбалансами структурного характеру, який накопичувався до кризи, його необхідно усувати за менш сприятливих економічних умовах.

Історичний досвід скорочення боргу
Рисунок 1. Історичний досвід скорочення боргу
Джерело:  [9]

Зниження державного боргу вимагає часу. Країнам, як правило, потрібно шість-вісім років або більше, щоб зменшити борг на величину, що дорівнює його приросту в країнах з розвиненою економікою за час останньої кризи. Як наслідок, щоб зберегти довіру кредиторів, країнам слід на ранньому етапі прийняти стратегії бюджетного коригування і приступити до їх реалізації, як тільки для цього складуться економічні умови [10].
Досвід скорочення заборгованості в періоди після попередніх криз показує, що лише 12 відсотків країн змогли скоротити свій борг до докризового рівня. Лише 17 відсотків країн домоглися скорочення заборгованості на 40 процентних пунктів ВВП або більше (рисунок 1). Це підтверджує складність проведення коригування у післякризовій ситуації. Більш значне скорочення заборгованості асоціювалося з високими початковими рівнями боргу, оскільки проблеми стійкості бюджету змушували проводити бюджетну консолідацію.
При розробці стратегій консолідації боргу директивним органам слід звернути увагу на два питання:
1. Зниження непріоритетних видатків сприяє проведенню бюджетного коригування: успішна консолідація боргу в цілому більш ймовірна, коли вона проводиться на основі скорочення поточних витрат. Це також стосується країн, в яких підвищення рівня боргу не пов'язано з фінансовою кризою, оскільки обмеження витрат на трансферти (такі як пенсії, субсидії та інші) і заробітну плату знижує тиск на недискреційні статті витрат, які мають тенденцію до зростання з часом, і можуть також підвищити перспективи трендового зростання. Обмеження цих витрат не тільки забезпечило б економію бюджетних коштів у короткостроковій перспективі, але і обмежило б динаміку зростання державних витрат [11].
Обмеження витрат, пов'язаних зі старінням населення, в тому числі на охорону здоров'я і пенсії, може мати особливе значення на фоні демографічних проблем, які будуть супроводжувати бюджетну консолідацію в багатьох країнах. У цьому контексті першочергову увагу слід приділяти реформі соціальних допомог, яка також здійснює позитивний вплив на ріст. Наприклад: підвищення пенсійного віку може стимулювати приватне споживання в короткостроковій перспективі, що сприяє менш болісному проведенню бюджетного коректування, у той же час забезпечуючи фінансову життєздатність пенсійної системи в середньостроковій перспективі.
Збільшення частки державних інвестицій підвищує ймовірність успішного скорочення заборгованості за рахунок переорієнтації структури бюджету на програми, що сприяють економічному зростанню, які можуть підняти середньострокову продуктивність шляхом вдосконалення інфраструктури.
2. Може знадобитися збільшення податкових надходжень. Cкорочень витрат може бути недостатньо в країнах, де потрібно здійснити значне коректування. Збільшення податкових доходів є найважливішою умовою для успішного скорочення заборгованості в країнах, що зазнають значну потребу в бюджетній консолідації. Це зумовлено необхідністю підтримки балансу між економією в області витрат і заходами, спрямованими на збільшення доходів.
Роль рівнів доходу у проведенні великомасштабної консолідації не залежить від початкового співвідношення податків до ВВП: реформи доходу допомагають скоротити заборгованість, навіть коли співвідношення податків до ВВП не є низьким.
Разом з тим, заходи щодо підвищення оподаткування повинні бути побудовані таким чином, щоб уникнути зниження ефективності і звести до мінімуму спотворення, особливо якщо рівень податків вже високий. Спрощення податкової системи шляхом зниження надмірно високих ставок податків і розширення податкової бази могли б допомогти поліпшити показники збору доходу і при цьому зменшити відносне податкове навантаження на виробничі ресурси.
Наприклад, податки на фінансовий сектор і викиди вуглецю можуть зміцнити бюджет і в той же час сприяти вирішенню проблем економічної ефективності.
Майже всі країни Європи, вже почали розробку національних планів щодо проведення фінансової консолідації. Реальні заходи політики будуть впроваджуватися вже у 2012р. Деякі країни прагнуть здійснити більш жорстку 3-річну консолідацію бюджетів, інші прагнуть впроваджувати поступові, помірковані заходи для плавного переходу до цільових показників шляхом проведення більш тривалої фіскальної консолідації. Досвід показує, що більш радикальні заходи можуть спричиняти загострення проблем в короткостроковій перспективі, проте в довгостроковій перспективі буде отримано більш позитивні наслідки. Країни, які прийматимуть менш радикальні заходи зможуть досягнути менш ефективного результату, проте вони зможуть вирішити проблему соціальної стабільності.

Таблиця 2
Середньостроковий прогноз фінансової стійкості (в % до ВВП)

Середньостроковий прогноз фінансової стійкості (в % до ВВП)

1. Загальний бюджетний профіцит (+) дефіцит (-) в % до ВВП
Джерело: OECD (2010), Preparing fiscal consolidation, OECD Economics Department

Прогнози європейських аналітиків є достатньо позитивними, оскільки в довгостроковій перспективі прогнозується значне скорочення дефіцитів державних бюджетів до цільових показників, відновлення стійкого зростання, та подолання боргової кризи.
Дана стаття дає змогу зробити наступні висновки:

  • 1) Інструментом стабілізації економічної активності в умовах сучасної глобальної фінансово-економічної кризи є фіскальна політика, оскільки вона є більш дієвою, ніж грошово-кредитна політика. Стимулювання дохідної частини бюджету під час проведення фіскальної консолідації має більш позитивний вплив на подолання боргової кризи, ніж зменшення витрат;
  • 2) Впровадження більш жорсткого 3-річного плану бюджетно-податкових заходів зможе швидше зменшити дефіцит державного бюджету до цільових показників, ніж впровадження більш поміркованих і довготривалих заходів бюджетної консолідації, проте тиск на внутрішній попит та на соціальну сферу буде більш значним;
  • 3) Майже всі країни ЄС будуть проводити бюджетну консолідацію у майбутньому для того, щоб знову поставити свої державні фінанси на стійку основу. Становище країн PIIGS несе велику загрозу для зони євро, тому сьогодні гостро постає питання про фіскальну консолідацію та шляхи її здійснення в проблемних країнах;
  • 4) Країни Європи будуть спільно вирішувати проблеми, Європейська Комісія представила пакет законопроектів, які різко підсилюють відповідальність країн ЄС за порушення фінансової дисципліни, прийнято “Пакт про консолідацію”. Спільні зусилля повинні спрямовуватися не тільки задля економічного зростання, а й досягнення соціальної ефективності.


Література:

  • 1. Будаговська С. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студентів екон. спец. закл. Освіти: У 2 ч. / С. Будаговська, О. Клієвич, І. Луніна та ін.; [За заг. ред. С.Будаговської].- К.:Основи, 2007 – 581 с.
  • 2. “Доклад по вопросам глобальной финансовой стабильности” Октябрь 2009 года, Unctad
  • 3. Interim economic forecast. DG ECFIN, European Commission. 13 September 2010. Р. 7
  • 4. Eurostat-  Режим доступу:  ec.europa.eu/eurostat
  • 5. Baldacci, Emanuele, Sanjeev Gupta, and Carlos Mulas-Granados, 2009, “How Effective Is Fiscal Policy Response in Systemic Banking Crises,” IMF Working Paper 09/160 (IMF)  Режим доступу: www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2009/wp09160.pdf    
  • 6. Baldacci, Emanuele, Sanjeev Gupta, and Carlos Mulas-Granados, 2010, “Restoring Debt Sustainability after Crises: Implications for the Fiscal Mix,” IMF Working Paper 10/232 (IMF) Режим доступу: www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2010/wp10232.pdf
  • 7. Международный Валютный Фонд, Обзоры мировой экономики и финансов, ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ МИРОВОЙ ЭКОНОМИКИ, октябрь 2010, “Подъем, риск и перебалансирование” – www.imf.org/external/russian/pubs/ft/weo/2010/02/pdf/textr.pdf
  • 8. “Аналіз причин кризи та шляхи її подолання. Вимоги до антикризової програми” - Режим доступу: http://www.partyofregions.org.ua/files/v-pr-1004-9c28d.pdf
  • 9. International Monetary Fund (IMF), 2010, “Fiscal Exit: From Strategy to Implementation,” Fiscal Monitor (Washington, November)Режим доступу: www.imf.org/external/pubs/ft/fm/2010/fm1002.pdf
  • 10. Cottarelli, Carlo, and Andrea Schaechter, 2010, “Long-Term Trends in Public Finances in the G-7 Economies,” IMF Staff Position Note 10/13 (IMF) Режим доступу: www.imf.org/external/pubs/ft/spn/2010/spn1013.pdf
  • 11. International Monetary Fund (IMF), 2010, “Fiscal Exit: From Strategy to Implementation,” Fiscal Monitor (Washington, November)Режим доступу: www.imf.org/external/pubs/ft/fm/2010/fm1002.pdf
0
Ваша оценка: Нет

The analysis

Report of different depth and comprehensive analysis.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.