facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ВПЛИВ УГОД ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ НА ПРОЦЕСИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Автор Доклада: 
Тимошенко О. І.
Награда: 
ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ВПЛИВ УГОД ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ НА ПРОЦЕСИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ВПЛИВ УГОД ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ НА ПРОЦЕСИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Тимошенко О. І., студент

Національний авіаційний університет

 

В статті розглядається вплив угод злиття та поглинання на процеси в сучасній економіці через призму історичного розвитку подібних угод. Досліджується теоретичне підґрунтя недосконалості процесів злиття та поглинання. Наводиться статистична інформація щодо проведення угод злиття та поглинання за останні роки, що дає змогу пояснити тенденції розвитку даних угод.

Ключові слова: угоди злиття та поглинання, трансформація світової економіки.

The article is about mergers and acquisitions impact on the processes of global economy in the light of the historical development of such agreements. The theoretical framework of mergers and acquisitions imperfection is studied. Statistical information of mergers and acquisitions is given, what makes possible to explain tendencies of development of such agreements.

Keywords: mergers and acquisitions, transformation of global economy.

 

Різні сектори економіки в усьому світі зазнають останнім часом значних змін. Об’єктивний процес глобалізації сучасної світової економіки вимагає нового рівня розвитку бізнесу. Національні економічні ринки в усьому світі стають більш інтегрованими. Як наслідок, міняється характер конкуренції і структура економіки. Загальна тенденція – підвищення ступеня відкритості економічної системи країни для міжнародної конкуренції. Міжнародні злиття і поглинання стали одним із основних способів здійснення стратегії розвитку компаній у сучасних умовах. Характерний приклад у цьому плані – досвід країн Європейського Союзу (ЄС) та США.

Сучасна економічна література містить значний обсяг теоретичних і емпіричних робіт, присвячених аналізу окремих аспектів функціонування ринку злиттів і поглинань. При цьому, у вітчизняній економіко-правовій літературі практично відсутні дослідження ринку злиттів і поглинань комплексного характеру, що передбачають взаємозалежний аналіз макроекономічних процесів, системи державного регулювання і керування розглянутими процесами на мікрорівні.

Однак, дана сфера залишається однією з найбільш суперечливих і складних для дослідження. Це стосується як оцінок мотивів і ефективності угод у даній області, так і довгострокових економічних наслідків для учасників, вироблення оптимального інструментарію державного регулювання. У багатьох роботах відсутній комплексний аналіз даного процесу, робиться акцент лише на одному з регіонів, а використовуваний фактичний матеріал має високий ступінь відокремленості, залишається невивченим питання економічної безпеки підприємств, що поглинаються.

На сьогоднішній день серед українських та зарубіжних науковців не існує єдиної думки, що таке корпоративне поглинання і чим воно відрізняється від злиття. А ці процедури разом від відомих понять «приєднання», «поділу», «виділення», «перетворення».

Англійські аналоги вище вказаних понять мають неоднозначне значення: merger – поглинання (шляхом придбання цінних паперів або основного капіталу), злиття (компаній); acquіsіtіon – придбання (наприклад, акцій), поглинання (компанії) [1].

Відомі російські науковці В.А.Галанов та В.Г. Клейнер узагальнюючим поняттям у сфері відносин між корпоративними суб’єктами, що призводять до зміни їх організаційно-правової форми, називають «злиття» (розуміючи під ним будь-яке перетворення за участі двох юридичних осіб, навіть якщо в результаті цієї процедури обидві юридичні особи продовжують існувати окремо)

У межах такого підходу до змісту злиття відносять: 1. Злиття чи приєднання до компанії аналогічного профілю (горизонтальне). Метою може бути бажання отримати готові виробничі площі, нові об’єкти інтелектуальної власності, розширення ринку збуту, збільшення кількості структурних підрозділів. 2. Злиття чи приєднання до компанії іншого профілю (вертикальне чи конґломератне). Мета – вертикальна інтеграція чи диверсифікація виробництва. 3. Купівля пакету акцій/часток, аж до контрольного. Цей спосіб іноді вважається власне поглинанням. Кінцевим завданням тут завжди є отримання повного чи часткового контролю над відповідною компанією – об’єктом поглинання. Мета мало чим відрізняється, іншим є лише механізм її досягнення. 4. Купівля відділення, філії, мережі філій, мережі збуту.

В. А. Галанов [2; 466, 480, 496–499] зазначає, що злиття і поглинання є процедурами корпоративної інтеграції і тому належать до єдиної групи процесів – об’єднання (злиття у чистому вигляді та «злиття без утворення нової юридичної особи» або приєднання, а також поглинання, як дружні чи недружні дії, що мають кінцевою метою викуп контрольного пакету акцій, або ліквідацію компанії з передачею всіх її активів та пасивів поглиначеві, або перетворення компанії-цілі як юридичної особи), на противагу групі «поділів».

Названі вище підходи до співвідношення понять мають бути уточнені (хоча А. В. Коровайко і погоджується з «класичною» позицією про належність двох різних за правовою природою і наслідками типів об’єднання юридичних осіб – злиття і приєднання – до єдиного (зважаючи на те, що в результаті об’єднання замість кількох суб’єктів, як правило, залишається один), проте його остаточний висновок про непоєднанність цих типів об’єднання в нашому випадку не видається належним) з урахуванням такого:

Як зазначає вчений Я.В.Абрамов, поняттю «злиття» може відповідати «дружнім» процедурам і «поглинання» для «недружнім». Водночас поняття поглинання видається ширшим за змістом, оскільки будь-яка операція з переходу контролю над компанією означає зміну суб’єкта, який має право здійснювати управління нею, а тому компанія-ціль у процесі злиття чи поглинання завжди втрачає фактичну самостійність, хоча і може зберігати самостійність юридичну (правосуб’єктність); натомість, при злитті може відбуватися втрата компаніями-учасницями правосуб’єктності, проте не відбувається фактичного переходу контролю до нового суб’єкта.

Перші угоди про злиття компаній мали місце ще в ХІХ ст. і зумовили процеси горизонтальної інтеграції компаній-учасників та появу потужних монополій в індустріальній економіці. Характерною особливістю моделей злиття чи поглинання у цей період був множинний характер укладених між компаніями угод. Створення монополістичних гігантів у різних галузях не могло лишатися непомітним, тому розпочалась активна робота законодавчих органів ряду країн із вдосконалення існуючого та розробки нового антимонопольного законодавства. Введення обмежень на деякий час зменшило кількість укладених угод і створених альянсів між компаніями-конкурентами. Однак із часом, а саме у 30-х роках ХХ ст., бізнес пристосувався до нових умов, і процес злиття чи поглинання компаній перейшов до іншого етапу свого розвитку – створення олігополістичних альянсів шляхом диверсифікації та вертикального злиття.

Якісно новим етапом розвитку процесу злиття чи поглинання стали 70-ті роки минулого століття, коли почали створюватися альянси конгломератного типу між компаніями різних галузей економіки. Практично всі укладені угоди про злиття компаній характеризувались взаємною зацікавленістю учасників, тобто мали дружній характер.

Починаючи з 80–90-х років характер угод про злиття та поглинання змінився: виникає тенденція ворожих поглинань та укладення угод із чітким стратегічним розрахунком отримати синергічний ефект від нового бізнес-альянсу.

У 90-ті роки почався, так званий, період мегазлиттів. Цей період характеризувався зростанням міжнародних merger и acquіsіtіon – операцій (М&А), причому поєднувалися конкуренти, особливо англійські компанії з американськими. Лідером у міжнародних процесах злиття і поглинання були англійські компанії. Посилення процесів М&А спостерігалося в усіх галузях, але найбільший розвиток був у сфері комунікацій, інформаційних технологій, банківських і фінансових послуг, медичної індустрії і транспорту.

Сьогодні феномен злиття та поглинання перейшов до нового етапу розвитку, характерними ознаками якого є злиття транснаціональних корпорацій, тобто підвищення рівня концентрації бізнес-альянсів у світовому масштабі. Угоди серед авіавиробників Boeіng і McDonnell Douglas, автомобілебудівних концернів BMW і Rover Group, Daіmler-Benz і Chrysler, нафтових компаній Brіtіsh Petroleum і Amoco, Mobіl і Texaco, фінансових інститутів Morgan Stanley і Dean Whіtter Dіscovery, аудиторських фірм Coopers&Lybrand і Prіcewaterhouse і компаній багатьох інших галузей підтверджують цю тезу.

Міжнародні злиття і поглинання стали одним з основних способів здійснення стратегії розвитку компаній у сучасних умовах. Характерний приклад в цьому плані дає досвід країн Європейського Союзу (ЄС), що дозволяє зробити ряд висновків і узагальнень, що виходять за регіональні рамки і мають більш широке значення.

Міжнародні злиття і поглинання (M&A), особливо за участю гігантських транснаціональних корпорацій (ТНК), які витрачають величезні суми для захоплення фірм в інших країнах, - це аспект глобалізації. Нині такі угоди - це форма прямих іноземних інвестицій; за обсягами залучених коштів вони значно випереджають інвестиції у нові підприємства («greenfield» investments). У різних галузях компанії перетворюються в холдинги, здобуваються активи, проходять реорганізація й збільшення компаній [10].

Більшість угод M&A заключають індустріально розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються (найчастіше у формі придбань, тому що злиття з місцевими фірмами трапляються рідко). Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах Західної Європи і США, меншою мірою - в Азії і Латинській Америці.

Міжнародні угоди зі злиття і придбання значно впливають на приймаючі країни і найчастіше призводять до реструктуризації їх економіки. Вони також можуть сприяти зміні позицій придбаного підприємства на світових і місцевих ринках і об'єднанню міжнародних виробничих, інноваційних і маркетингових мереж. Крім того, у процесі поглинань можливий розрізнений розпродаж активів фірми, яку купують, так званий «демонтаж активів». Багато індустріальних країн не підтримують ідеї захоплення національних підприємств або їхньої власності іноземними компаніями. Однак країни, які розвиваються, уразливіші через неконкурентноспроможність їхніх фірм на міжнародному ринку і більш зацікавлені в розвитку підприємництва усередині країни. Усе-таки більшість ТНК прагнуть проникнути на нові ринки через злиття і поглинання місцевих компаній, а обмеження такої діяльності може істотно перешкоджати припливу іноземних інвестицій у національну економіку.

Економічна криза 2007 року призвела до нової хвилі M&A операцій.

Таблиця 1

5 найбільших угод M&A у 2007 році [3]

Компанія - покупець

Компанія, що була продана

Ціна угоди

млн. $ США

Сектор економіки

1

BHP Billiton

Rio Tinto

152.000

Енергетика

2

Royal Bank of Scotland

ABN Ambro Holdings

95.600

Фінанси

3

Kraft Foods

Акціонери

56.100

Товари широкого вжитку

4

ENEL

Endesa

52.600

Енергетика

5

OTTP

BCE

48.500

Телекомунікації

 

Найдорожчими угодами M&A в 2007 році були операції, пов’язані з енергетикою, хоча в області фінансів також відбулися значні придбання. Загальна сума цих п’ятьох M&A угод склала 404,8 млрд. $ США.

Таблиця 2

5 найбільших M&A угод у 2008 році [4]

Компанія - покупець

Компанія, що була продана

Ціна угоди

млн. $ США

Сектор економіки

1

Philip Morris Intl Inc

Акціонери

112.955,20

Товари постійного попиту/ Табак

2

Anheuser-Busch Cos Inc

InBev NV

60.408,10

Товари першої необхідності/ Їжа та напої

3

Merrill Lynch & Co Inc

Bank of America Corp

48.766,20

Фінанси

4

Genentech Inc

Roche Holding AG

43.655,40

Охорона здоров’я. Біотехнології

5

Time Warner Cable Inc

Акціонери

42.129,70

Медіа

 

Найбільші поглинання відбулись у сфері товарів широкого вжитку, сума яких склала 173.363,3 млн. $ США. Загальна сума п’яти найбільших угод поглинання дорівнює 307.914,6 млн. $ США. Порівняно з 2007 роком цей показник скоротився на 24,7%. Тобтоу 2008 році вартість M&A угод зменшилась, що може бути пояснено наслідками фінансової кризи, яка розпочалась у 2007 році.

Таблиця 3

5 найбільших M&A угод у 2009 році [4]

Компанія, що була продана

Компанія - покупець

Ціна угоди

млн. $ США

Сектор економіки

1

Wyeth

Pfizer Inc

64.479,70

Охорона здоровя / Фармацевтика

2

Rio Tinto PLC-WA Iron Ore Asts

BHP Billiton-WA Iron Ore Asts

58.000,00

Матеріали/ Метали

3

Schering-Plough Corp

Merck & Co Inc

45.704,40

Охорона здоровя/ Фармацевтика

4

General Motors-Cert Assets

Vehicle Acq Holdings LLC

42.979,50

Промисловість / Автомобілі та комплектуючі

5

RBS

HM Treasury

41.878,70

Фінанси/Банки

 

У 2009 році найбільшу вартість серед найбільших M&A угод склали угоди у сфері фармацевтики загальною вартістю 110.184,1 млн. $ США. Загальна сума цих п’яти угод відмічається цифрою у 253.042,3 млн. $ США, що складає 62,5% та 82,2% відповідно до 2007 та 2008 років.

Одна з основних причин застою ринку — невпевненість компаній у майбутньому, в можливості швидкого виходу з рецесії. Весь минулий рік підприємства намагалися покращити власну ліквідність. Ситуація спонукала топ-менеджмент багатьох компаній зосередитися на питаннях поліпшення операційної ефективності, посунувши на другий план завдання, пов’язані з розвитком бізнесу. Менша, ніж у докризові часи, доступність кредитних ресурсів на тлі зниження прибутку багатьох компаній зробила придбання інших бізнесів важчим — навіть попри те, що ринкова вартість потенційних об’єктів придбання значно зменшилася.

Зниження вартості активів не привело й до активізації злиттів і поглинань у секторі приватних інвестицій. В умовах кризи активи істотно подешевшали, але новому інвесторові необхідно не лише зайнятися реструктуризацією боргів, а й узяти на себе ризик подальшого погіршання економічної ситуації і скорочення ринків збуту. Натомість на арену вийшов новий покупець — держава. За даними аналітичної компанії Dealogic, угоди M&A за участю державного капіталу в 2009 році становили 15% від загальної ємності світового ринку, або $354 млрд — рекордний показник за всю історію [5]. Державну підтримку в першу чергу було спрямовано на банківський сектор. Найбільша угода такого роду відбулася у Великій Британії, де держава довела частку володіння Royal Bank of Scotland до 84,9%, вклавши $41,8 млрд [5]. Серед великих транзакцій в інших галузях називають участь уряду США в порятунку General Motors і страхової компанії AIG.

Попри загальне зниження кількості й обсягу транзакцій у цілому по ринку, в 2009 році деякі галузі пройшли через активну фазу консолідації. У першу чергу це стосується фармацевтичного ринку. У першому місяці 2008 року найбільший у світі фармацевтичний концерн Pfizer Inc. за $64,4 млрд. купив американську компанію Wyeth (найбільша угода 2008 року). В березні компанія Merck за $45,7 млрд купила Schering-Plough.

Серед інших активних галузей у сфері M&A угод також називають фінансовий, енергетичний і сировинний сектори. У світі у 2009 році дуже активним поглиначем була Cisco Systems. Маючи «на руках» до кінця III кварталу 2009 фінансового року доступну готівку, її еквіваленти та інвестиції у розмірі $33,6 млрд, компанія могла дозволити собі бути агресивною в плані злиттів і поглинань. У 2009 році вона провела 12 транзакцій, пов’язаних з M&A.

Однозначно відповісти, які наслідки активізації процесів злиття і поглинання неможливо. З одного боку, вони можуть мати позитивний результат, особливо з корпоративної точки зору, якщо мають синергетичний ефект, сприяють диверсифікації, економії на масштабах, поліпшенню менеджменту і є вигідними для економіки і споживачів у цілому.

Позитивним ефектом злиття і поглинання є активізація міжнародного співробітництва. На міжнародному рівні поява великих компаній після M&A веде до росту конкуренції і перерозподілу впливу між найбільшими транснаціональними корпораціями. Доки більшість товарних ринків і ринків послуг не будуть монополізовані, конкуренція залишиться важливим фактором-гарантом необхідності й ефективності операцій злиття і поглинання.

Однак досягти ефекту за допомогою злиття і поглинання вдається не завжди.

 

Література:

1. Завялова Е.В. Міжнародні злиття та поглинання: досвід Заходу. – К.: Рант, 2002. – 344 с.

2. Галанова В.А. Акционерное дело: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2003.– 544 с.

3. www.theabb.com/topm&a.html - Largest M&A Deals of All Time.

4. http://www.gfmag.com - Largest M&A 2008, Largest M&A 2009.

5. http://www.rate1.com.ua – Ксенія Портна, стаття «Сфера злиття».

0
Ваша оценка: Нет

The analysis

Report of different depth and comprehensive analysis. The study is original object of analysis and specificity of the presentation.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.