facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУР ВИВІДНИХ ПРОТОК ПРИВУШНОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ МЕХАНІЧНІЙ ЖОВТЯНИЦІ

Автор Доклада: 
Левків М. О.
Награда: 
ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ  РЕМОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУР ВИВІДНИХ ПРОТОК ПРИВУШНОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ МЕХАНІЧНІЙ ЖОВТЯНИЦІ

УДК: 616.316.5-071.3-02:616.364-003.7]-092.9

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУР ВИВІДНИХ ПРОТОК ПРИВУШНОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ МЕХАНІЧНІЙ ЖОВТЯНИЦІ

Левків Мар’яна Орестівна, здобувач 
Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського


Проведено морфометричне дослідження внутрішньочасточкових проток привушної залози при експериментальній механічній жовтяниці. Встановлено розвиток атрофічних процесів при місячній тривалості обтураційного холестазу.
Ключові слова: привушна залоза, ротова порожнина, слина, механічна жовтяниця.

A morphometric investigation of intralobules ducts of parotid gland in the course of experimental obstructive jaundice was conducted. The development of atrophic processes at monthly duration of obstructive cholestasis was established.
Keywords: parotid gland, oral cavity, saliva, obstructive jaundice.

Секреторна активність слинних залоз залежить не тільки від активності ацинарних клітин, але і визначається морфо-функціональним станом всіх рівнів вивідних проток. Найбільш чітку структурно-функціональну характеристику привушної залози можна провести за допомогою морфометричних досліджень, як самих клітин, так і утворень, які вони формують. Статистично та математично оброблені вимірювальні дані дозволяють кількісно оцінити і логічно пояснити патологічні стани, які виникають в клітинах і тканинах. Необхідно зазначити, що у привушній залозі морфометричне вивчення протокового епітелію і самих проток в нормі та при патології гепатобіліарної системи проведено недостатньо.
Метою дослідження було провести динамічний аналіз морфометричних показників структур внутрішньочасточкових проток привушної залози при різних термінах механічної жовтяниці.
Експерименти проведені на 56 білих щурах, яким моделювали експериментальну механічну жовтяницю шляхом перев’язування та перерізання між двома лігатурами спільної жовчної протоки. Гістологічні зрізи забарвлювали гематоксилін-еозином, за Вейгертом. Морфометрично визначали у вставних та посмугованих внутрішньочасточкових протоках діаметр ядер епітеліоцитів, їх площу, площу цитоплазми епітеліоцитів, ядерно-цитоплазматичні відношення, кількість епітеліоцитів на перерізі протоки, діаметри та площу просвіту проток.
У результаті проведених досліджень встановлено, що у перші дні холемії наступає звуження просвіту та зменшення площі просвіту вставних проток на 14,3% та збільшення площі просвіту посмугованих проток на 8,2 %. Такі явища спостерігалися при поєднанні помірного зростання діаметрів ядер епітеліоцитів та їхніх площ. Величини площі цитоплазми по різному змінювалися у вставних та посмугованих відділах проток. У вставних відділах немає достовірних відхилень даного показника від контрольних величин (P>0,05), а серед епітеліоцитів посмугованих проток площа цитоплазми зростає на 12,4 %. У результаті ядерно-цитоплазматичні відношення зменшувалися (P<0,05), що засвідчувало зниження функціональної діяльності.
Тижневий холестаз продовжує тримати внутрішньочасточкову протокову систему у стані напруження. Тенденції морфометричних величин епітеліоцитів зберігаються. Площа просвіту в обох відділах проток достовірно відрізняється від таких у інтактних тварин (P<0,05). Проте серед самих епітеліоцитів спостерігаються інші тенденції. У посмугованих протоках починає зменшуватися площа цитоплазми та ядерно-цитоплазматичні відношення. Дані показники засвідчують більш мінливі зміни у посмугованих протоках та їх реакцію на тижневий холестаз і холемію.
При двотижневій механічній жовтяниці починають розвиватися атрофічні процеси у протоковій системі привушної залози. Спостерігається виразне зменшення діаметру та площі ядер і площі цитоплазми у епітеліоцитах посмугованих проток внаслідок чого ще більше знижується їхня функціональна активність. За рахунок зменшення висоти та щільності епітеліоцитів продовжує зростати просвіт посмугованих проток. У вставних відділах спостерігаються інші зміни, які характеризують поряд зі зниженням функціональної здатності зростання мітотичної активності епітеліоцитів, направленої на збільшення регенераторних властивостей та компенсаторну діяльність, яка проявляється появою різних за розмірами епітеліоцітів та збільшення їх кількості на поперечному перерізі вставних проток.
При місячній тривалості механічної жовтяниці морфометрична характеристика проток підтверджує розвиток періоду декомпенсації функціональної діяльності. Атрофічно змінені протоки дилятовані і переважають у вставних відділах контрольні дані у 1,57 раз, а у посмугованих відділах у 1,35 разів. Діаметри ядер у посмугованих відділах зменшені від 3,42±0,03 до 3,08±0,05 (мкм) (Р), а ядерно-цитоплазматичні відношення на 18,4 %. Наступають зменшення вище згаданого показника і у вставних відділах проток, що поряд зі зменшенням площ ядер і цитоплазми засвідчує розвиток декомпенсаторних явищ регенерації та перехід у стадію атрофічних змін.
Висновок. Проведені морфометричні дослідження протокового епітелію привушної залози вказують на те, що у ранні терміни механічної жовтяниці у вставних та посмугованих протоках проходять зміни направлені на адаптацію та компенсацію функціональної діяльності. У двотижневий термін механічної жовтяниці у протоковій системі виявляються ознаки зниження функціональної діяльності, які супроводжуються атрофічними явищами, які повністю формуються при місячній тривалості обтураційного холестазу.

Література:
1. ТимофеевА.А. Секреторная функция больших и малых слюнных желез у здоровых людей/А.А.Тимофеев, А.А. Тимофеев, А.И. Весова// Современная стоматология. - 2011. - №2. - С 100 — 102.
2. Румянцев В.А., Есаян Л.К., Толстова О.О. Особенности состояния кислотно — основного равновесия в полости рта у больних с патологией пищеварительного тракта/ В.А. Румянцев, Л.К. Есаян, О.О. Толстова, А.С. Хохлова // Стоматология. – 2009. – №5. – С. 27 – 30.
3. Матина В.Н., Кирсанов А.И.,Тотолян Ф.Ю.[и др.] Особенности диагностики и лечения пациентов с гипосиалией/ В.Н. Матина, А.И. Кирсанов, Ф.Ю. Тотолян [и др.]// Стоматология. – 2006. – №6. – С. 46 – 50.
4. Madani G, Beale T. Inflammatory conditions of the salivary glands. Semin Ultrasound CT MRI 2006, 27: p.440–451
5. Jean M. Bruch, Nathaniel S. Treister. Clinical Oral Medicine and Pathology/ Jean M. Bruch, Nathaniel S. Treister// Humana Press. – 2010, 169p.


 

10
Ваша оценка: Нет Средняя: 10 (3 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.