facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

РЕЗУЛЬТАТИ НЕЗАЛЕЖНОГО ПОПУЛЯЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ

Автор Доклада: 
Фролова Т. В., Охапкіна О. В.
Награда: 
РЕЗУЛЬТАТИ НЕЗАЛЕЖНОГО ПОПУЛЯЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ

УДК: 616-053.5:614.1(477.54)

РЕЗУЛЬТАТИ НЕЗАЛЕЖНОГО ПОПУЛЯЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ

Фролова Тетяна Володимирівна, д-р мед. наук, проф.
Охапкіна Ольга Володимирівна, д-р мед. наук, доц.
Харківський національний медичний університет


У роботі представлені результати популяційного моніторингу сучасного стану здоров’я дітей великого промислового регіону. Визначено особливості фізичного розвитку, структуру хронічної патології та можливі фактори її формування у дітей пре- і пубертатного віку. Проаналізована розповсюдженість шкідливих звичок, особливості харчування та умови формування психоневротичних розладів у сучасних підлітків.
Ключові слова: діти, моніторинг, стан здоров’я

Results of independent population monitoring of contemporary state of health in children in Kharkov region. Frolova Tatyana Vladimirovna, prof., MD PhD. Okchapkina Olga Vladimirovna, associate prof., MD PhD.
Results of population monitoring of contemporary state of health in children in Kharkov region of large rural region are displayed in the work. Features of physical development, chronic pathology structure and factors which influence on it are determined in children at puberty age and school aged children. Harmful habit popularity, feeding peculiarities and conditions of psychoneurotic disorders formation were analyzed in adolescents.
Key words: children, monitoring, health condition

У сучасному суспільстві здоров’я підростаючого покоління не тільки викликає тривогу, але й стає загрозою національної безпеки країни. Актуальність проблеми значно загострюється тим, що багаточисленні статистичні данні, результати лонгітудинальних досліджень останніх років констатують різке погіршення здоров’я дитячого населення не тільки України, але й багатьох країн світу. Негативні зміни здоров’я дитячої популяції в сучасних екологічних умовах, а саме зсуви рівню фізичного розвитку, стрімкий зріст хронічних соціально значущих захворювань і донозологічних станів, обумовлюють збільшення кількості дітей, які відносяться до груп високого медико-соціального ризику. В основі катастрофічного погіршення здоров’я лежить цілий комплекс соціально-економічних причин, серед яких не останню роль відіграють недосконалість існуючої системи медичного обслуговування дітей і підлітків; погіршення якості харчування; «техногенні перевантаження» в наслідок промислового забруднення навколишнього середовища; зріст стресових ситуацій у повсякденному житті дітей; недосконалість системи психолого-педагогічної підтримки дітей дошкільного віку та школярів із соціально несприятливих сімей; відсутність ефективних навчальних програм, що направлені на формування у дітей культури здоров’я та їх гармонійному розвитку та інш. Таким чином, концепція встановлення ризику захворюваності дитини повинна стати ведучою у системі сучасної медичної допомоги дитячому населенню України.
Дійсно, здоров’я дитини представляє собою не тільки біологічну, але й соціальну категорію, коли відбувається можливість соціальних контактів на рівні сім’ї, колективу, суспільства. Треба прийняти до уваги можливість подальшого збільшення чисельності дітей, які складають контингенти високого медико-соціального ризику захворювання. Соціально обумовлену патологію визначає не стільки загальна розповсюдженість захворювань, скільки частота і важкість хронічних захворювань, «омолодження» цілого ряду нозологічних форм (виразкова, гіпертонічна хвороба, судинні нейровегетативні дистонії, неврози, цукровий діабет, інфаркт міокарду і навіть мозкові інсульти у дітей та інш.).
Статистичні дані свідчать про зростання за останні 10 років захворювань серед дітей України на 20%, поширеність хронічних захворювань в 2,87 разів, на 22,9% збільшився контингент дітей-інвалідів.
Вітчизняні автори приділяють не достатньо уваги методам сучасної аналітичної епідеміології, які дозволяють проводити оцінку стану здоров’я дітей в різних регіонах або умовах проживання. Лише в останні роки стали проводитися порівняльні дослідження в зв’язку з оцінкою екологічно детермінованої патології дитячого віку. Таким чином, проведені дослідження являються безумовно актуальними для сучасної педіатрії та підліткової медицини.
Мета дослідження: незалежний аналіз результатів популяційного моніторингу здоров’я школярів, які постійно мешкають у великому промисловому регіоні.
Проведено моніторинг стану здоров’я 2500 дітей і підлітків віком від 9 до 17 років, які постійно мешкають в м. Харкові та Харківській області. Програма моніторингу передбачала: аналіз анамнестичних даних, комплексне клініко-інструментальне обстеження, що включало оцінку рівню фізичного розвитку, фактичного харчування, об'єктивне обстеження, ультразвукову денситометрія (на апараті “Sonos 2000”), визначення особливостей мікроелементного статусу та консультації спеціалістів різних профілів: офтальмолога, отоларинголога, дитячого психоневролога, дитячого гінеколога.
Аналіз анонімного анкетування школярів показав, що 31,5% дітей не відвідують уроки фізичної культури в школі, тоді як різноманітні спортивні секції і танці відвідує 28,65% дітей, 82% з яких діти препубертатного віку (10-12 років). Близько 65% дітей проводили на свіжому повітрі лише 1 годину на добу. Тобто, аналіз рівня фізичної активності дітей і підлітків регіону дозволяє зробити висновок про низькі показники фізичної активності школярів регіону.
Водночас лише 47% дітей мали тривалість сну, яка відповідала віковій нормі. Останніми роками багато часу (не менш 4 годин на добу) діти і підлітки витрачають на перегляд телепередач, спілкування в мережі Internet і комп’ютерні ігри. Порушення режиму праці і відпочинку викликає перевантаження центральної нервової системи, що призводить до її хронічної перевтоми і формування психоневротичних станів. Це проявляється у вигляді скарг на підвищену втомлюваність (55%), емоційну лабільність (11%), порушення процесу запам’ятовування (16,7%-30,3% школярів різного віку), неякісний сон (14%), підвищену пітливість (30%), головний біль (55%), депресійні стани (19,5%). Слід звернути увагу, що депресійні стани в період пубертату являються серйозною проблемою для підліткової медицини і суспільства в цілому. Так, у більшості випадків (83,4%) вони являються наслідком не тільки хронічної перевтоми, але й підліткових труднощів у поведінці, що призводить до порушень уваги (67,8%), втрати активності (53,6%), появи шкільних фобій (47,4%), відчуття власної нікчемності і даремності життя (41,2%), гіперреактивністю (39,3%), появою психосоматичних скарг (25,1%) і навіть появи схильності до суїциду (2,1%).
Серйозною проблемою для здоров’я школярів є омолодження пристрасті до шкідливих звичок. Так, встановлено, що 53,7% підлітків мають шкідливі звички. В середньому пристрасть до тютюнопаління і вживання слабоалкогольних спиртних напоїв починається вже з 12-річного віку. 35% дівчаток 9-11 класів вже починають статеві зв’язки.
Аналіз фактичного харчування дітей, проведений на підставі анкетування і складання двох денного меню дитиною, показав, що 17,9% дітей не отримують в своєму раціоні молока і 11,4% молочних продуктів. Рівень споживання кальцію серед обстеженого контингенту в середньому склав 650-700 міліграм на добу, а серед підлітків 15-16-річного віку рівень споживання кальцію не перевищує 600 мг/доб. (при нормі споживання 1200 мг/доб). У раціоні більше 3-х разів на тиждень діти вживають продукти, що містять хімічні додатки: фарбники, ароматизатори, стабілізотори та інш. Рівень споживання солодких газованих напоїв складає 14,5% на добу від загального об'єму споживаної рідини. Усе вищезазначене має негативний вплив на рівень загальної захворюваності дітей, а саме не тільки по остеопенії, яка склала 35,9%, але й на підвищення рівню захворювань травної системи і зниженню адаптаційно-компенсаторного потенціалу.
Аналіз рівня фізичного розвитку показав, що 12,35% дітей мають прискорений фізичний розвиток (за показниками маси і зросту); 12,9% дітей мають прискорений фізичний розвиток тільки за показником зросту; 10,6% - прискорений фізичний розвиток тільки за показником маси тіла; 1,8% дітей - знижений фізичний розвиток (за показниками маси і зросту); 3,5% дітей мають знижений фізичний розвиток за показником зросту і 2,35% дітей мають знижену масу тіла. Показники рівня порушення темпів фізичного розвитку по Харківській області показав, що рівень акселерації перевищує такий по Україні в 1,3 рази.
Звертає на себе увагу, що все частіше стали діагностуватися випадки так званого трофологічного синдрому або трофологічної недостатності, коли дисгармонійний фізичний розвиток не тільки характеризується зниженням функціональних резервів організму дитини, але й супроводжується затримкою статевого дозрівання і розвитком соматичних захворювань. Зріст дитини - запрограмований процес збільшення довжини та маси тіла, що відбувається паралельно з його розвитком, тобто становленням функціональних систем. Відомо, наприклад, що низька маса при вікових значеннях довжини тіла в 5,3 разів, а висока - у 2 рази підвищує ризик розвитку хронічної соматичної патології. У дітей з низьким рівнем фізичного розвитку відбувається затримка віку менархе на два-три роки.
На підставі аналізу даних комплексного медичного обстеження дітей, виявлено, що із загальної кількості дітей тільки 14 дітей (8,2%) практично здорові і не мають патологічних змін з боку яких-небудь органів і систем. Виявлені захворювання основних органів і систем дитячого організму мають чітку кореляційну залежність від статі дитини. Серед обстежених дітей рівень захворюваності дівчаток в 1,5 рази вище, ніж хлопчиків.
При огляді у 98,6% дітей виявлені стигми дизембріогенезу, при цьому кількість стигм коливалася від 1-2 стигми (21,5%) до 6 і більш стигм (36,1%). В середньому коефіцієнт стигмации дітей склав 4,8. При достатньо вираженій стигмації дітей, синдром дисплазії сполучної тканини діагностовано у 30,55% дітей.
Захворюваність серед обстеженого контингенту склала: порушення кістково-м'язової системи (сколіоз, сколіотична постава, деформації скелета і суглобів, патологія зубів) – 58,2%, з них 24,7% дітей мають патологію зубів (карієс, флюороз), остеопенію – 35,9%; збільшення лімфатичних вузлів (поліаденія) – 30,6%; патологія серцево-судинної системи (функціональна і диспластична кардіопатії) – 35,9%; патологія з боку органів дихання – 12,35%, у тому числі і ЛОР-патологія (хронічний тонзиліт, гайморит, риніт) – 26,5%; патологія ендокринної системи (гіперплазія щитовидної залози, ожиріння, відхилення в статевому розвитку) – 25,9%, з них гіперплазія щитовидної залози – 18,8%; патологія шлунково-кишкового тракту (гастрити, гастродуоденіти, холецисто-холангіти, коліти, дискінезія жовчовивідних шляхів) – 8,2%; патологія нервової системи і вегето-судинні дистонії – 14,7%; патологія нирок (пієлонефрит) – 1,2%. При огляді дітей окулістом у 34% дітей виявлено порушення гостроти зору. За даними лабораторного дослідження у 13,9% дітей діагностовано анемію легкого ступеня.
Аналізуючи отримані результати, можна стверджувати, що найбільша кількість патологічних станів виявлена з боку кістково-м'язової системи. Кожна четверта дитина, а у віці 12 і 14 років практично кожна друга дитина має відхилення з боку серцево-судинної системи у вигляді функціональної кардіопатій і патологію з боку ЛОР-органов, 18,8% дітей мають гіперплазію щитовидної залози. У 86,2% випадків із загальної кількості виявлених дистоній складають вегето-судинні дістонії за гіпертонічним типом. Діти, які мають тенденцію до гіпертонії на тлі підвищеної маси тіла (25,7% дітей) складають групу ризику по гіпертонічній хворобі, тобто у частини дітей і підлітків формується первинна артеріальна гіпертонія або гіпотонія, що передається, як «естафета» у наступні вікові періоди життя.
За даними ультразвукової денситометрії 35,9% дітей мають остеопенічні порушення. Остеопенічний синдром призводить до зниження міцності кісткової тканини, що в свою чергу обумовлює порушення процесу накопичення піку кісткової маси, неправильного розвитку дитини, можливих «спонтанних» переломів, що часто є причиною інвалідизації вже у молодому віці. Порушення кістково-м'язової системи і досить високий відсоток виявлених остеопеній найчастіше зустрічаються серед дітей препубертатного віку, що обумовлене інтенсивним зростанням кісток, підвищеною чутливістю кісткової тканини до чинників навколишнього середовища та впливом остеотропних радіонуклеїдів на тлі анатомо-фізіологічної незрілості імунної системи і адаптаційно-компенсаторних механізмів.
Практично у кожної другої дитини пубертатного віку (16 років) виявлена поліаденія, що на тлі формування організму є маркером несприятливої екологічної обстановки в регіоні.
Постійно наростаючий ритм сучасного життя, збільшення емоційної і нервовопсихічної напруженості, зниження фізичної активності, погіршення харчування, поява факторів середовища, що негативно впливають на здоров’я висувають нові завдання перед органами охорони здоров’я та освіти по збереженню здоров’я дітей. Проте лікарі-практики не можуть самостійно протистояти неухильному погіршенню здоров’я дітей - їх діяльність зосереджена переважно на виявленні патологічних станів і значно менше уваги приділяється донозологічним станам і профілактичній роботі по їх запобіганню. Для успішної роботи щодо підвищення здоров’я дітей важливим є об’єднання зусиль органів охорони здоров’я, освіти і громадських організацій, фондів тощо. Важливим напрямком цієї роботи ми вважаємо залучення до розв’язання проблеми збереження здоров’я дітей їх батьків та громадських організацій - сьогодні необхідно навчати дітей і підлітків зберігати своє здоров’я - виконувати поради лікарів і педагогів, більше уваги приділяти фізичному вихованню.

Література:
1. Неділько В.П., Камінська Т.М., Руденко С.А., Пінчук Л.П. Стан здоров’я школярів великого міста // Здоровье ребенка– 2008. – №1. – С. 14-18.
2. Пархоменко Л.П. Здоровье подростков и развитие центров, клиник дружественного отношения к ним // Здоровье ребенка. – 2008. – № 2. – С. 70-73.
3. Казин Э.М., Блинова Н.Г., Душенина Т.В., Галлеев А.Р. Комплексное лонгитудинальное исследование особенностей физического и психофизиологического развития учащихся на этапах детского, подросткового и юношеского периодов онтогенеза // Физиол. челов.- 2003.- 29, № 1.- С. 70-76.
4. Майданник В.Г., Коренєв М.М., Хайтович М.В., Богмат Л.Ф. Діагностика та класифікація первинної артеріальної гіпертензії у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - №6. - С.3-10.
5. Буряк В.Н. Роль различных причинных факторов в генезе вегетососудистой дисфункции по гипотензивному типу у детей // Здоровье ребенка. – 2006. - № 3. – С. 9-11.
6. Шкiряк-Нижник З.А., Слободченко Л.М., Числовська Н.В. Психоемоцiйний стан пiдлiткiв - учнiв загальноосвiтнiх шкiл // Збiрник наукових праць спiвробiтникiв КМАПО iм. Щупика. - 2004. - Вип. 13. - кн. 1. - С. 389-393.  

8
Ваша оценка: Нет Средняя: 8 (2 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.