facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ЦІННОСТІ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Автор Доклада: 
Дрей В.В.
Награда: 
РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ЦІННОСТІ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

УДК 65.012.45

РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ЦІННОСТІ 

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ  НА ПІДПРИЄМСТВІ 

Дрей В.В., аспірант

ВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

 

На основі дослідження особливостей формування та використання обліково-аналітичної інформації в статті розроблено алгоритм комплексної кваліметричної оцінки її цінності. Визначено два типу якісних характеристик інформації в залежності від процесів її формування та споживання.

Ключові слова: цінність інформації, якісні характеристики інформації, обліково-аналітична інформація, достовірність інформації, релевантність інформації.

The algorithm of complex estimation of useful (value) of management information is developed in the article. This algorithm is based on the research of features of forming and use information on the enterprises. Two types of high-quality descriptions of information were define. They are depending on the processes of its forming and consumption.

Key words: useful (value) of management information, high-quality descriptions of information, management information, reliable information, relevant information.

 

Особливо важливим в умовах активної інформатизації виробничо-господарської діяльності підприємства оцінювати якість інформації, яка набуває характерних рис стратегічного ресурсу управління. Інформація відіграє ключову роль в процесі ухвалення рішень щодо досягнення управлінської мети, а великий обсяг її на підприємствах обумовлює актуальність досліджень, пов’язаних з оцінкою її якісного рівня, що дозволить виявити надлишкові дані.

В наукових працях [,,,] активно досліджуються питання оцінки якісних характеристик інформації, визначаються методи формалізованих оцінок цінності інформації як найважливішої якісної характеристики інформації. Але на сучасному етапі розвитку науки про інформацію та управління нею, не створено підходу до оцінки цінності обліково-аналітичної інформації, яка відображує стан виробничо-господарської діяльності підприємства та актуалізується управлінським персоналом для вирішення важливих завдань керування підприємством та досягнення ним управлінської мети. В роботі [] визначено склад якісних характеристик інформації та розроблено модель оцінки цінності. Важливим наукових завданням в цих умовах є розробка алгоритму здійснення оцінки цінності обліково-аналітичної інформації, який можливо використовувати в умовах управління підприємством.

Тому метою даної роботи є розробка алгоритму комплексної оцінки цінності обліково-аналітичної інформації на промисловому підприємстві, який забезпечував би комплексний підхід та всебічну оцінку якісних характеристик, та відображував послідовність етапів та дій для визначення реального стану якості інформації на підприємстві.

Розроблена раніше модель оцінки цінності інформації на основі комплексу її якісних характеристик вимагає наявність деякої бази для здійснення цієї оцінки, адже, оцінка ознак якісних характеристик передбачає знання про деякі особливості формування інформації на підприємстві та її споживання. Тому доцільним є створення алгоритму здійснення оцінки цінності інформації, який би відобразив етапи формування інформаційної бази для оцінки якісних характеристик та послідовність оцінки з урахуванням особливостей кожної якісної характеристики. Алгоритм здійснення оцінки цінності інформації представлено на рис.1.

Приведений алгоритм засновано на визначеній раніше формулі цінності інформації:

Ц=Сіі*(Дііі) (1)

де :

Ці – цінність і-го виду інформації;

Сі - своєчасність і-го виду інформації;

Рі – релевантність і-го виду інформації;

Ді - достовірність і-го виду інформації;

Оі - об’єктивність і-го виду інформації;

Пі - повнота і-го виду інформації.

Використання запропонованої формули передбачає, що інформація може бути нецінною (Ці=0) лише за трьох умов:

  • інформація отримана в момент, коли суб’єкт не має потреби в цих даних (Сі=0);

  • інформація не стосується управлінського завдання, що вирішується (Рі=0);

  • інформація одночасно не має ознак ні достовірності, ні об’єктивності, ні повноти ((Ді=0)+(Оі=0)+(Пі=0)=0).

Починати оцінку цінності інформації необхідно з визначення управлінської мети, для досягнення якої використовується інформація, яка повинна мати критерій вартісної оцінки. Отже першим етапом в алгоритмі здійснення комплексної оцінки цінності інформації є визначення ієрархії цілей та завдань, які постають на підприємстві в процесі здійснення виробничо-господарської діяльності та управління нею (Блок 1). Один вид інформації має різний ступінь цінності при використанні для досягнення двох окремих управлінських цілей. Перелік цілей та завдань є індивідуальний для кожного підприємства, та визначається стратегічної направленістю його діяльності.

Алгоритм здійснення комплексної оцінки цінності інформації

Рис.1. Алгоритм здійснення комплексної оцінки цінності інформації

 

Кожне з завдань повинно бути деталізовано із закріпленням за відповідальною особою відповідно до організаційної структури управління, центрами відповідальності або технологічного процесу виробництва. Ієрархія цілей, створена за цими критеріями, полегшує визначення відповідальних осіб за вирішення встановленого управлінського завдання. Такі відповідальні особи є виробниками управлінських рішень та основними споживачами інформації.

Необхідність визначення відповідальних осіб у блоці 1 алгоритму обумовлено особливостями оцінки якісних характеристик релевантності, повноти та своєчасності. Ознаки цих характеристик отримують оцінку в залежності від особи, що приймає рішення, та ситуації, в якій він опиняється на момент вирішення завдання. У зв’язку з тим, що відповідальні особи за вирішення управлінського завдання споживають інформацію для досягнення мети управління, такий персонал було визначено як «споживачі інформації».

Блок 3 алгоритму передбачає визначення під кожне управлінське завдання набору необхідної інформації. Так, наприклад, для вирішення завдання зниження витрат на основні матеріали особі, що приймає рішення необхідно знати норми використання матеріалів, фактично використані матеріали за період, що аналізується, ціни на матеріали за постачальниками, реальних та потенційних постачальників та умови домовленостей з цими постачальниками.

Наступним етапом здійснення оцінки є ідентифікація джерел для отримання необхідної інформації (Блок 4), що забезпечує визначення переліку джерел інформації для вирішення відповідного управлінського завдання. В залежності від складності документообігу на підприємстві перелік цих джерел може змінюватись, однак, основними видами джерел отримання інформації є регістри бухгалтерського та управлінського обліку. Завдяки визначенню переліку джерел отримання необхідної інформації, можливо визначити джерела, що дублюють інформацію (Блок 5). Адже деякі дані можуть відображатися одночасно в деяких документах, але якість цієї інформації може бути різною в залежності від особливостей формування її у відповідному джерелі. У блоці 6 алгоритму оцінки цінності необхідно визначити відповідальних за створення та відображення інформації у відповідних джерелах. Виокремлення цього блоку визвано, специфікою оцінки якісних характеристик. Відповідальні за формування інформації – це особи, які відповідають за оформлення документу та відображення в ньому відповідної інформації, та були визначені як виробники інформації. Оцінка достовірності та об’єктивності інформації здійснюється в залежності від професіоналізму виробника інформації, його особистої зацікавленості у даних та інших ознак, що пов’язані саме з персоналом, що формує інформацію.

На цьому закінчується етап підготовки до здійснення оцінки цінності інформації, після чого починається етап безпосередньо оцінки. У блоці 7 проводиться оцінка достовірності (Ді) та об’єктивності (Оі) джерел інформації відповідно до таблиць їх бальної оцінки.

Особливості формування та споживання інформації обумовлює різні підходи до оцінки якісних характеристик. Оцінка характеристик своєчасності, релевантності та повноти інформації залежить від потреб та завдань споживача інформації. Тому ці якісні характеристики інформації, що була отримана з одного джерела, будуть мати різні рівні оцінки в залежності від мети її використання. У зв’язку з цим, оцінку своєчасності, релевантності та повноти доцільно здійснювати відповідно до мети. А достовірність та об’єктивність інформації залежить лише від процесу її формування та виробника, оцінка рівня цих ознак для інформації з одного джерела завжди буде мати однаковий рівень оцінки. А змінюватись оцінка достовірності та об’єктивності інформації буде в залежності від джерела її отримання та особливостей його формування. Тому доцільним є здійснення оцінки достовірності та об’єктивності не самої інформації, а її джерела. Блок 8 та 9 відображаються на блок-схемі алгоритму паралельно у зв’язку з тим, що оцінки цих характеристик не взаємопов’язана та може здійснюватися одночасно.

Якщо достовірність та (або) об’єктивність інформації дорівнює нулю, робиться висновок про необхідність підвищення вимог до виробників інформації та процесу її формування (перехід у блок 10), після чого процес оцінки продовжується (перехід у блок 11.). Отже, за результатами 8 та 9 блоків можливий перехід у блок 10, в якому проходить процес визначення причин низької достовірності та об’єктивності джерела інформації, що, по-перше, дозволяє визначити особу, що не забезпечила належний рівень інформації, по-друге, здійснити відповідні заходи щодо покращення достовірності та об’єктивності інформації.

У блоці 11 пропонується здійснення оцінки затребуваності (Зі) джерела інформації. Ступінь затребуваності джерела інформації – це кількість звернень до нього для вирішення відповідного управлінського завдання. Здійснивши таку оцінку, стає можливим визначення найбільш затребуваних джерел, які потребують високої якості, та джерел, які не використовуються для вирішення управлінського завдання. Якщо затребуваність джерела дорівнює 0, то робиться висновок, що інформація не відповідає управлінському завданню (перехід у блок 13), після чого подальша оцінка інформації є недоцільною (перехід у блок 22 «Кінець»). Якщо затребуваність не дорівнює нулю, тобто менеджери використовують це джерело для отримання інформації, то оцінка продовжується (перехід у блок 14).

Подальша оцінка здійснюється вже не на рівні джерел, а за видами інформації. Це пов’язано з тим, що джерела інформації можуть містити декілька видів інформації, які використовуються для вирішення різних управлінських завдань, а оцінка своєчасності, повноти та релевантності здійснюється та може змінюватися в залежності від управлінського завдання. Якщо своєчасність інформації дорівнює нулю (блок 15), то відповідно до формули (1) цінність інформації також буде дорівнювати нулю (перехід у блоки 16, 17). В такому випадку робиться висновок про те, що інформації не приносить користь, подальша оцінка є недоцільною (перехід у блок 22 «Кінець»). Якщо своєчасність інформації не дорівнює нулю, здійснюється оцінка релевантності (Рі) (перехід у блок 18.) відповідно до її бальної оцінки.

Якщо релевантність інформації дорівнює нулю (блок 19), то відповідно до формули (1) цінність інформації також буде дорівнювати нулю (перехід у блоки 16, 17). В такому випадку робиться висновок про те, що інформація не приносить користь, подальша оцінка є недоцільною (перехід у блок 22 «Кінець»). Якщо релевантність інформації не дорівнює нулю, здійснюється оцінка повноти (Пі) інформації (перехід у блок 20.) згідно з шкалою бальної оцінки повноти. Останнім етапом оцінки є оцінка безпосередньо комплексного показника цінності інформації і) за формулою (1) та на основі шкали оцінювання якісних характеристик інформації.

Розроблені модель та алгоритм комплексної оцінки цінності інформації дозволяє проводити оцінку інформації, яку використовує управлінський персонал для вирішення завдань управління виробничо-господарською діяльністю за багатьма аспектами якості як на рівні формування інформації так і на рівні її споживання. На основі оцінки цінності інформації, її елементів в якості якісних характеристик та їх ознак, стає можливим здійснення аналізу причин отримання неякісної інформації та усунення недоліків у процесі її формування.

 

Література:

  1.  Ильин К. Ценность источников информации/ К.Ильин// «Information Security/Информационная безопасность». – 2006. - № 1+2. – С.44-45

  2.  Мороз Б.І. Методи визначення цінності інформації для організації її захисту/ Б.Мороз, О. Молотков, Ю. Ульяновская//Правове нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. – 2001. – вип.

  3. Свиридов, Б.И. Мороз. Организация процессов обработки информации по критериям ценности и старения в АСУ/ В.В. Свиридов, Б.И. Мороз. – Х.:Изд-во «Основа» при Харьк. ун-те, 1992. – 112 с.

  4.  Шанкин Г.П. Ценность информации. Вопросы теории и приложений. – М.: Филоматис, 2004. – 128 с.

  5. Вакульчик О.М., Дрей В.В. Визначення складу якісних характеристик управлінської інформації та їх ознак в системі контролінгу на підприємстві/ Міжнародний науковий журнал «Механізмі регулювання економіки». - № 4, Т.1 (43). – 2009. – Суми. – С.79 – 87.

10
Ваша оценка: Нет Средняя: 10 (1 голос)

The analysis

Report of different depth and comprehensive analysis.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.