facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ЛІКАРСЬКА РОСЛИННА СИРОВИНА ЯК ОСНОВА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЯКІСНИХ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

Автор Доклада: 
Желяга А.М., Безпала Т.М.
Награда: 
ЛІКАРСЬКА РОСЛИННА СИРОВИНА ЯК ОСНОВА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЯКІСНИХ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

УДК 58.581

ЛІКАРСЬКА РОСЛИННА СИРОВИНА ЯК ОСНОВА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЯКІСНИХ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

Желага Аліна Миколаївна, аспірант
Київський економічний інститут менеджменту
Безпала Тетяна Миколаївна, магістр
ПВНЗ Пирятинська філія «Європейський університет»


Основу виробництва фармацевтичних препаратів становить лікарська рослинна сировина. Останнім часом споживачі віддають перевагу саме таким препаратам. Проте збільшення обсягів заготівлі лікарської продукції залежить від вирішення проблем лікарського рослинництва на території України. Це зможе забезпечити в достатній кількості фармацевтичну промисловість якісною сировиною, та створити гідну конкуренцію іноземним фармацевтичним виробникам лікувальних засобів, виготовлених на основі рослинної сировини.
Ключові слова: екстрагування, резорбція, базисні препарати, гомеопатичні препарати.

The basis of production of pharmaceutical preparations is made by a medical raw material. Lately users give advantage exactly to such preparations. However, much the increase of volumes of provision of medical products depends on the solving of problems of medical plant - grower on territory of Ukraine, which will be able to provide in an enough body pharmaceutical industry by high- quality raw material, and to create a deserving competition the foreign pharmaceutical producers of medications made on the basis of raw materials.
Keywords: extracting, resorbtion, base preparations, homeopathic preparations.

Останнім часом спостерігається суттєве підвищення попиту населення України на лікарські засоби, особливо, якщо вони виготовлені на основі лікарської рослинної сировини (ЛРС).
Сировинну базу в Україні становлять дикорослі лікарські рослини (ЛР), рослини, що культивуються, та імпортована сировина. ЛРС використовується підприємствами хіміко-фармацевтичної, парфумерно-косметичної, харчової, та лікеро-горілчаної, промисловості.
Оскільки Україна в силу своїх природно-кліматичних умов, є одним з найважливіших районів з заготівлі лікарської рослинної сировини. А на її території живе понад 200 різноманітних видів лікарських рослин, то на сьогодні навіть створені пункти із заготівлі сировини дикорослих ЛР, серед яких вже майже половина знайшли своє практичне застосування, яке в подальшому проводиться в організованому порядку. Так споживачі укладають прямі угоди із заготівельними конторами Укрспоживспілки, фермерами, окремими підприємцями, та приватними заготівельниками, авансуючи під заготівлю й вирощування ЛР за рахунок коштів підприємств-виробників фітопрепаратів, фітосубстанцій або БАДів.
В Україні понад 45% лікарських засобів, що випускаються хіміко-фармацевтичною промисловістю, виготовляються з рослинної сировини, а серед препаратів, що застосовуються для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, захворювань печінки, шлунково-кишкового тракту три чверті виробляються з лікарських рослин. Найбільш вихідним матеріалом для виготовлення ряду фармацевтичних препаратів все ж є дикорослі лікарські рослини, які служать вихідним матеріалом для ряду лікарських препаратів, та в багатьох випадках використовуються і без спеціальної переробки. Про те слід зазначити, що хоч значна кількість видів лікарські рослини і здавна застосовуються в народній медицині, та все ж вимагає визначення вмісту в них біологічно активних речовин, вивчення їх природних запасів, ареалу та можливості організації заготівель.
Для забезпечення якнайвищої можливої якості як сировинних матеріалів, так і готових продуктів, збір лікарських рослинних матеріалів слід здійснювати протягом відповідного сезону або проміжку часу. Добре відомо, що кількісний вміст біологічно активних компонентів залежить від стадії дозрівання та розвитку рослини. Це також стосується нецільових токсичних або отруйних інгредієнтів, властивих тій чи іншій рослині. Найкращий час для збирання (пік якості сезону або часу доби) має визначатися швидше відповідно до якості та кількості біологічно активних інгредієнтів, аніж до загального обсягу врожаю цільових частин лікарських рослин. Це в свою чергу буде сприяти росту здорових рослин, розмножуванню або висаджуванню матеріалів, що мають належну якість і попередньо позбавлені контамінації та захворювань.
Перш ніж братися за вирощування лікарських культур, треба створити інфраструктуру господарства з відповідною технікою, сушильнею, обладнанням для миття коренів, складськими приміщеннями, які забезпечували б оптимальні технологічні параметри культивування рослин та післязбиральної переробки. Отримання валової лікарської сировини, відповідно, забезпечують і потрібні потужність та продуктивність обладнання.
Особливості зростання та розвитку, що характерні як для кожної конкретної лікарської рослини, так і для певної її частини, призначеної для медичного застосування, — ось у чому полягає наріжний камінь ведення польових робіт. Приносити користь для зростання та розвитку рослин, і таким чином поліпшувати якість та збільшувати кількість отримуваних матеріалів лікарських рослин, може своєчасне здійснення таких заходів, як проскубування (видалення верхівок рослин), вискубування бруньок, підрізка та затінювання.
Збирається рослинна сировина під час максимального накопичення діючих речовин. Фазу вегетації та термін збирання встановлюють експериментально, вивчаючи динаміку накопичення БАР. Крім того, існують загальні правила й обмеження: надземні частини ЛР (листя, квітки, трава, плоди) збирають у суху погоду, після того, як обсохне ранкова роса і до появи вечірньої; підземні органи — протягом усього дня. Зважаючи на зростання рівня забрудненості довкілля, встановлюється більш жорсткий контроль умов заготівлі з метою отримання споживачами екологічно чистої ЛРС. Заборонено збирати сировину на звалищах, смітниках, на полях і біля них, де проводяться обробки сільськогосподарських рослин отрутохімікатами, поблизу нафтопроводів, уздовж залізничних колій, на територіях, забруднених шкідливими виробничими відходами хімічних заводів, радіонуклідами, важкими металами, вздовж доріг з інтенсивним рухом автотранспорту у зв’язку з високою концентрацією відпрацьованих газів у повітрі; непридатні для збирання рослини з підвищеним вмістом нітратів [2].
Збирають сировину лише із здорових, добре розвинутих рослин, не пошкоджених комахами і мікроорганізмами. Траву збирають під час або на початку цвітіння. Для поновлення зарості залишають на 1 м2 декілька розвинених рослин. Перед сушінням із зібраної сировини видаляють сторонні домішки, здерев’янілі й товсті стеблові частини. Плоди, насіння заготовляють достиглими. Зазвичай скошують надземну частину рослини, сушать і обмолочують. Соковиті плоди знімають вручну, без плодоніжок, не порушуючи цілісності оболонки.
Корені, кореневища й інші підземні органи заготовляють зазвичай восени, рідше — навесні, до початку вегетації. Викопують лопатами, вилами. Повзучі кореневища (аїр) виривають руками чи гачками. Бруньки заготовляють протягом зими і рано навесні, коли вони ще не рушили в ріст. Після підсушування на холоді з березових мітел обмолочують бруньки. Соснові бруньки зрізають з гілок у місцях санітарних вирубок. Забороняється заготівля бруньок без дозволу лісоохоронних організацій, поблизу населених пунктів, у паркових зонах, зонах відпочинку.
Кору збирають під час сокоруху, до розпускання листя (квітень–початок травня). На молодих гілках і стовбурах після очищення від лишайників ножем роблять кільцеві надрізи на відстані 20–30 см, з’єднують одним-двома поздовжніми надрізами, кінчиком ножа чи дерев’яною лопаткою відділяють жолобоподібні частини. Перед сушінням видаляють сторонні домішки, шматки кори, товщі допустимих розмірів. Листя збирають, коли воно повністю сформувалось, зазвичай у фазі бутонізації та цвітіння рослини (його зрізають чи обережно обривають). Не можна збирати все листя, частину слід залишати, щоб рослина не загинула.
Квіти обривають руками чи спеціальними совками (ромашка аптечна) на початку чи під час повного цвітіння. Відразу після збору видаляють інші частини рослини, також пошкоджені комахами і мікроорганізмами. Потім відділяють залишки стебел, прикореневих листків, відмерлі залишки коренів і кореневищ, струшують землю. Більшість коренів промивають у холодній проточній воді, склавши в плетену корзину, не допускаючи тривалого перебування у воді. Найкраща тара для перенесення сировини до місця сушіння — корзини, дерев’яні ящики чи мішки з тканини.
Сировину в тарі слід розпушити й протягом 2–3 год доставити до місця сушіння чи розкласти в затінку на тканині, брезенті. Перед сушінням видаляють сторонні домішки. Органічні домішки у ЛРС — це сторонні органи цільової рослини, які не вважаються лікарськими, або сторонні частки рослинного походження, які не мають відношення до цільової рослини. До мінеральних сторонніх часток належать камінчики, пісок, земля, глина тощо. Застосування будь-яких агрохімічних речовин, призначених для сприяння зростанню або захисту лікарських рослин, має бути зведене до мінімуму — їх слід використовувати лише за відсутності альтернативних методів.
Натуральна рослинна сировина досить широко використовується у фармакології та медицині. Так основним процесом, що застосовується при приготуванні лікарських форм з рослинної сировини, є екстрагування [1]. Практично кожен технічний режим, що пов’язаний з виробництвом фармацевтичних препаратів, незалежно від умов за яких він протікає, включає екстракцію активно діючих речовин з відповідної рослинної сировини. Така форма обробки рослинної сировини безумовно більш раціоналістична, тому що завдяки цьому прискорюються процеси їх резорбції, виключаючи наперед можливість зайвого навантаження організму непотрібними речовинами (рослинними клітинами) і створюють кращі умови для стабілізації та стандартизації екстрактної сировини. Так видобування рослинної витяжки сприяє виробництву базисних препаратів, що використовуються в свою чергу, як вихідний матеріал, для виробництва гомеопатичних лікарських засобів [3]. Слід згадати, що концепція гомеопатії як методу лікування була сформована ще в XIX столітті С. Ганеманом. Саме на основі принципу подібності С. Ганеман формує своє дослідження, що відображається в його роботі «Досвід нового принципу для пошуку цілющіх властивостей лікарських рослин» [6, c.48-49].
Ринок лікарської рослинної сировини досить успішно розвивається і розширюється не тільки на території України, а й за її межами. Про це переконливо свідчать не тільки обсяги щорічних заготівель лікарської рослинної сировини та подальша реалізація отриманих на їх основі фармацевтичних препаратів, але й кількість вітчизняних підприємств і компаній, які займаються вирощуванням, заготівлею, первинним переробленням цієї сировини, а також виробництвом готової продукції на її основі. Так більшість вітчизняних фармацевтичних підприємств виготовляють свою продукцію на основі натуральної сировини. Головним напрямком їх діяльності є виробництво готових лікарських засобів, таких як:
- рідкі лікарські препарати (настоянка женьшеню, валеріани, календули, глоду, собачої кропиви, стальнику, евкаліпту, сік подорожнику, екстракти ехінацеї та елеутерококу, та ін.);
- м’які лікарські форми (мазь іхтіолу, цинку, стрептоциду, етонію, оксолінова, сірчана, лініменти синтоміцину, стрептоциду, «Алором», гель «Диклосан» та ін.);
- таблетки («Цитрамон У», «Аскофен Л», ацетилсаліцилова кислота, анальгін, кальцію глюконат, парацетамол, стрептоцид, калію оротат, левоміцетин, фталазол, кислота аскорбінова, «Сенадексин», еуфілін, ампіциліну тригідрат, валідол, екстракт валеріани, метронідазол);
- перев’язочні засоби (бинти стерильні та нестерильні, пакети, серветки, марлеві відрізи);
- ін’єкційні розчини у чарункових та інших ампулах (диклофенак натрію, дипірамідол, дротаверину гідро хлорид, вінпоцетин).
Для більшості препаратів використовують свіжий рослинний сік, такий як:
«Ротокан», лінімент «Алором», мазь «Фастин-1», ферезол, клей БФ-6.
На вітчизняному ринку лікарських препаратів із рослинної сировини працює більш ніж 20 вітчизняних компаній і підприємств. Серед яких можна виділити наступних виробників лікарської рослинної сировини та фармацевтичної продукції:
1 ДП "Агрофірма Ян",
2. НВП "Аріадна".
3. ЗАТ "Віола",
4. ВАТ "Галичфарм"
5. ТзОВ Науково-виробнича фармацевтична компанія "Ейм",
6. ТзОВ "Житомирська фармацевтична фабрика
7. ТзОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я",
8. ЗАТ "Ліктрави"
9. ВАТ "Лубнифарм",
10. Науково-виробничий консультативний центр "Лікарські трави",
11. ТзОВ "Фіторадгосп "Райдуга",
12. ВАТ "Тернофарм",
13. ВАТ "Фітофарм",
Доречі саме ВАТ «Лубнифарм» є одним з перших по вирощуванню, збиранню та зберіганню рослинної сировини в Україні. Насьогодні ВАТ «Лубнифарм» є одним з конкурентоспроможних підприємств на вітчизняному фармацевтичному ринку, яке займається не тільки заготівлею, але й переробленням рослинної лікарсько-технічної сировини.
Однією з найважливіших проблем при лікуванні захворювань є вибір препаратів, що мають виражену фармакологічну активність і мінімальне число побічних ефектів. В зв’язку з цим створення нових ефективних лікарських засобів є актуальним питанням сьогодення. Адже останнім часом зростаюча алергізація населення до синтетичних препаратів спричинила підвищення інтересу до лікарських засобів виготовлених на основі біологічно активних сполук рослинного походження. До таких лікарських засобів часто відносять гомеопатичні препарати, вони призначаються з урахуванням індивідуальних особливостей хворого: його фізичного та психоемоційного стану, психотипу, соматотипу, а також особливої гомеопатичної конституції [4]. Надання переваги саме гомеопатичним препаратам полягає в їх терапевтичній дії, яка і всвою чергу базується на принципі подібності [6, c.71-73].
Останнім часом гомеопатичні препарати стали використовуватися в педіатрії. Оскільки препарати, що використовуються у дитячій практиці, повинні характеризуватися безпечністю у застосуванні, відсутністю побічних наслідків, та відповідати світовим стандартам, щодо виготовлення ліків з лікарської рослинної сировини, то з використанням сучасних технологій, нових допоміжних речовин дозволило розробити рідкі дитячі лікарські форми, які за якісними характеристиками повністю відповідають сучасним вимогам (не містять цукру та спирту, зручні лікарські форми для дітей молодших вікових груп, з тривалим терміном придатності) [5].
Рослинну сировину для гомеопатичних препаратів одержують культивуванням або збиранням, сортуванням, сушінням, здрібненням та зберіганням. Рослинна сировина для таких препаратна має бути чистою від забруднення Ґрунтом, пилом, сміття, а також різною формою грибів, комах та інших забруднювачів. У сировині не мають виявлятися процеси чи наслідки гниття. Рослинну сировину для гомеопатичних лікарських засобів ідентифікують, використовуючи її макроскопічні і, якщо необхідно, мікроскопічні описи, а також інші необхідні випробування.
В підсумках можна зазначити, що виробництво лікарської рослинної сировини, як і препаратів медичного призначення, на її основі, є досить актуальниним і не менш прибутковим. Оскільки багато видів лікарсько-рослинної сировини користуються необмеженим попитом на зовнішньому ринку. І тому спияння у вирощуванні лікарських рослин та залучення інвестиційних коштів, на розробку проектів нових сучасних лікарських засобів, їх доклінічного та клінічного випробування, рекламування розроблених препаратів, є вкрай важливим. Оскільки вирощування лікарської рослинної сировини забезпечить винайденню нових більш ефективних препаратів, що забезпечить якісне лікування та одержання в подальшому значних прибутків.

Література:
1. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків / І.М. Перцев, О.Х. Пімінов, М.М. Слободянюк та ін.; за ред. І.М. Перцева. – Вінниця, 2007.
2. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. A.M. Гродзінський. – К.: –1992.
3. Алмакаєва Л.Г., Георгієвський В.П., Маслова Н.Ф. Флагману вітчизняної фармації – 90 років // : АПТЕКА. – № 49 – 2010.
4. Л. Шиленко ЗАТ «Ліктрави». Фітопрепарати: попередити страх // : АПТЕКА. – №48 – 2010.
5. Г. Барміна. КП «Фармація»: на варті здоров’я киян // : АПТЕКА. – № 37 – 2011.
6. Крылов А.А., Песонина С.П., Крылова Г.С. Гомеопатия для врачей общей практики – СПб: Питер Паблишинг, 1997. – 416с. – (Серия «Практическая медицина»).

4.66667
Ваша оценка: Нет Средняя: 4.7 (3 голоса)

лікарська рослинна сировина...

в статті висвітлені просто основні напрямки для створення зборів як лікарської форми, але нічого фактично не сказано про Європейські умови сертифікації та стандартизаціїї ЛРС, що є обов’язковою умовою для створення і зборів у т.ч.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.