facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ВИКОРИСТАННЯ СПІНДОКТОРІНГУ В КРАЇНАХ СВІТУ ЯК ПРОТИДІЯ ІНФОРМАЦІЙНІЙ ДЕМОКРАТІЇ

Автор Доклада: 
Митко А. М.
Награда: 
ВИКОРИСТАННЯ СПІНДОКТОРІНГУ В КРАЇНАХ СВІТУ ЯК ПРОТИДІЯ ІНФОРМАЦІЙНІЙ ДЕМОКРАТІЇ

ВИКОРИСТАННЯ СПІНДОКТОРІНГУ В КРАЇНАХ СВІТУ ЯК ПРОТИДІЯ ІНФОРМАЦІЙНІЙ ДЕМОКРАТІЇ

Митко Антоніна Миколаївна, канд. політ. наук, доцент
Волинський національний університет ім. Л. Українки

 

У статті розглянуто сучасну психотехнологію – спіндокторінг. Наведено приклади застосування спіну в міжнародній політичній діяльності. Охарактеризовано особливості політичного спіну, структури роботи спіну зовнішньополітичних установ США, Великобританії, Росії. Доведено загрозу спіндокторінгу щодо утвердження ідей інформаційної демократії.
Ключові слова: спіндокторінг, інформаційна демократія, зовнішньополітичні установи.

The article is about considered modern psychological technology - spindoctoring. Examples of application to the spin are made in international political activity. Features are described political to the spin, structures of work to the spin of foreign-policy establishments of the USA, Great Britain and Russia. The threat of spindoctoring is well-proven in relation to claim of informative democracy.
Keywords: spindoctoring, informative democracy, foreign-policy establishments.

Із розвитком політичної комунікації пов’язане таке явище як відкритість влади, яка полягає у доступності громадян до інформації, що становить суспільний інтерес, стосується особистих інтересів індивідів, систематичному інформування громадян про рішення, які ухвалюють або які передбачається ухвалити; здійснення громадянами контролю за діяльність державних органів, політичних організацій або посадових осіб. Така позиція держави визначається таким поняттям як інформаційна демократія. Нині, на нашу думку, інфодемократія обмежена великою кількістю чинників, що виявляється у використанні допомоги таких фахівців як спіндоктори, гейткіпери й ін.
Кожна держава розгортає свою мережу зовнішньополітичної комунікації, яка забезпечує її національні інтереси. Завдання зовнішньополітичних установ, а саме їх ПР-підрозділів, розробляти стратегію керування інформаційними потоками, використовуючи технології паблік рілейшнз. Сучасне суспільство все менше піддається впливу засобів прямої агітації. Тож в міжнародних відносинах використовують нові технології впливу на цільову аудиторію. Тому зовнішньополітичні установи в своїй діяльності активно використовують таку психотехнологію як «спіндоктор» [4].
Як правило, спіндоктор найчастіше скерований на виправлення різноманітних деформацій образу події у ЗМІ після того, як інформаційна подія отримала несприятливий розвиток. Специфічною особливістю роботи спіндоктора є те, що він діє як у вербальній, так і в невербальній сферах. Із історії відомо численні приклади того, як оточення монархів, царів, президентів «готувало» аудиторію до проведення різних церемоній (забезпечувалося тріумфування натовпу на коронації, «потьомкінські села», «бурхливі, тривалі оплески» на з'їздах партії і т. д.). Усе це – ілюстрація роботи спіндокторів – людей, що моделюють інформаційну ситуацію [5].
Специфіка діяльності спіндоктора в політичній сфері (так званий «політичний спін») проявляється в тому, що він: працює з політичними структурами і лідерами, державними органами виконавчої і законодавчої влади; консультує з приводу політичних розмов, висловлювань і їх наслідків; використовує інформаційні потоки в конкретних політичних цілях; застосовує опозиційність до владних структур; спирається на свій особистий авторитет, особисті знайомства в ЗМІ, знання інформаційної структури; використовує неформальні контакти; організовує виступи у відповідь на заяви опонентів - з цією метою прес-служби урядів і парламентів систематично зустрічаються з журналістами [5].
У державних установах, що контролюються зовнішню політику країни, технологію спіндоктора використовують спеціальні ПР-підрозділи. Наприклад, в структурі Держдепартаменту США є декілька бюро, офісів та інформаційних установ, які використовують спіндокторінг. Держдепартамент США має головну мету: захищати інтереси власної держави, піклуватися про її авторитет. Для здійснення поставленої мети використовується ціла низка інструментів, методів та способів. Але першочергово використовується для здійснення управління інформаційними потоками технологія «спін доктор», оскільки саме вона дозволяє скорегувати зміст повідомлення та спричинити бажаний ефект від використання даної інформації [4].
Однією з найпотужніших установ, які підпорядковуються Держдепартаменту, є Інформаційне агентство США (USIA). В інших країнах головний інструмент USIA – Інформаційні центри. Це будівлі, які є власністю уряду США або взяті ним в оренду, що містять читальні, лекційні або кінозали і за необхідності перетворюються на дискусійні клуби або виставкові зали. Діє також система двонаціональних центрів, котрі розміщуються переважно в країнах Латинської Америки, знаходяться під керівництвом ради, в який входять не тільки американці, а й громадяни даної країни. Таким чином, центром керує не одна, а дві держави, що підвищує ефективність його роботи [1]. Окрім того,ефективно здійснює роботу спіндокторінгу Бюро зв’язків з громадськістю та Бюро міжнародних інформаційних програм.
У передмові до своєї книги Г.Куртц заявляє, що Білий дім має досить великий досвід в області спин операцій [9]. Пресу «спокушають і залякують», щоб все одно добитися свого - представлення адміністрації в потрібному ракурсі. Подібні методи управління простежують від Ф. Рузвельта, який на своїй першою прес-конференції у 1933 р. заявив, що не хоче, щоб його цитували, зате готовий надавати «допоміжну» інформацію. Тобто це вже пряме управління пресою.
Президент США Д. Кенеді першим брав участь у прямих телевізійних прес-конференціях, що спонукало до перетворення його життя на шоу-подію. Саме тоді були уперше відпрацьовані деякі стратегії дії. Так, наприклад, метою трансляцій прес-конференцій було визнано наступне: «інформувати і вражати публіку більше, ніж преса». Це теж одна зі стратегій безпосереднього виходу на населення, минувши журналістів, які часто виступають в ролі фільтрів події. Це була пряма комунікація, яку не міг зіпсувати жоден журналіст або його редактор.
У політичній практиці Великобританії склалася й успішно функціонує така схема спіну: прес-служба уряду зустрічається з журналістами кожного тижня (щоп'ятниці); під час засідань англійського парламенту зустрічі з пресою проводяться двічі в день (об 11.00 й о 16.00 год.); одне з правил поведінки британського прес-секретаря уряду: не знаходитися занадто близько від прем'єра, щоб не потрапити в об'єктив, але в той же час чути усе, що говорить прем'єр [5].
Типові приклади з сучасної історії полягають в не/висвітленні тієї чи іншої події мас-медіа. Саме такі завдання поставлено перед командою Білого дому – «впливати до максимально можливого на те, які новини з'являться в мас-медіа про адміністрацію і її політику» [8].
Наведемо декілька прикладів застосування спіндокторінгу на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин. Першим прес-секретарем, що використав спідокторінг за призначенням (тобто перекручування інформації), американці називають Д. Зіглера, який заявив журналістам в 1919 р. після удару президента В. Вільсона, якому паралізувало ліву частину, що у того нервовий розлад і він скоро приступить до роботи. Завдяки спіну серцевий напад Д. Ейзенхауера в 1955 р. став для преси розладом травлення. У Росії прикладом спіну є замовчування стану здоров’я першої особи, а саме довгий час сповіщення про простудне погіршення здоров'я Б. Єльцина, той час коли не відповідало реальності.
Найбільше використання спіну потребують кризові ситуації, такі як революції, війни, збройні постання, військові вторгнення. Так, спікер Р. Рейгана говорив про абсурдність американського вторгнення на Гренаду за день до його початку. Прес-секретар Д. Картера говорив, що не буде операції по звільненню заручників в Ірані за два дні до її початку. Прес-секретар Д. Кеннеді П.Селінджер, не володіючи інформацією про плани вторгненнях на Кубу, там самим уводив в оману пресу [6].
Наприклад, в перший момент загибелі атомного підводного човна «К-144» у 2000 р.: на протязі чотирьох місяців ЗМІ розробляли три можливі версії загибелі човна, готували громадську думку. У результаті – повне неспівпадіння очікування громадськості з фактичними подіями. Якісний інформаційний продукт спостерігається в екранному розслідуванні загибелі «Курська», де використано наступних хід: слідчі, генеральний прокурор входять на підводний човен разом з журналістами. Генпрокуратура нібито знайшла у своєму складі не лише телеоператорів, але і телережисерів, які за допомогою спіндокторів оформили подію під інший тип дійсності.
На думку професора міжнародного маркетингу Вищої школи менеджменту Дж. Келлога при Північно-Західному університеті (США) Ф. Котлера, спіндокторінгу набагато легше здійснити прогнозування подій, у яких спостерігається чіткий збіг норм поведінки і очікування, оскільки у такий спосіб вони завжди здійснюються в рамках регламенту багаторічних традицій [3]. Проте не завжди спін досягає своєї мети. Так, коли Росія запускала рекламні ролики з приводу майбутньої деномінації рубля, постало завдання якщо не зменшити, то хоч би зафіксувати на наявному рівні страхи населення перед майбутньою подією. Проте прокрутка роликів у фокус-групах показала, що страх після їх перегляду лише зростав. Причиною того вважають стало те, що «заспокійливі» слова були довірені політикам, наприклад, Є. Гайдару, який розповідав про свою першу зарплату. Відразу ж ролики перезняли, тепер про те ж розповідали артисти, а не реальні люди. І страх перед майбутнім негативом перестав збільшуватися.
Українські спіндоктори в першу чергу управляють медіа-простором загалом, заповнюючи його тим інформаційним продуктом, який, із їхньої точки зору, найбільш адекватний поставленим цілям. Слабкіше Україна виглядає в кризових ситуаціях. Практично усі приклади останнього часу – від «касетного скандалу» до попадання української ракети в російський літак – демонструють неадекватність інформаційної поведінки [7]. Інформаційний простір в Україні формувався і формується через приватні ініціативи, а політики ігнорують цю сферу. У підсумку, саме демократичні можливості і недемократичні тенденції структури політичних комунікацій в Україні лежать сьогодні в основі визначення наявних проблем і перспектив динаміки всієї політичної системи нашої держави, зокрема характеру її політичного режиму [2, с.143].
Усі ці приклади говорять про те, що подія у символічному світі відрізняється від події у світі реальному. Спіндоктор якраз і є фахівцем з новинного світу, саме в його символічному аспекті. Свідоме перекручування інформації є реальною загрозою для становлення теорії інформаційної демократії. За період незалежності сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства і право на інформацію, що є основою інформаційної демократії, є фундаментальним правом особи і гарантується Конституцією України, а також Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Литература:
1. Аналітика. Експертиза. Прогнозування: [Монографія] / [Макаренко Є.А., Рижков М.М., Ожеван М.А. та ін.] – К. : Наша культура та наука, 2003. – 614 с.
2. Ковалевський В. Структура політичних комунікацій сучасної України / В. Ковалевський. // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – Київ, Миколаїв : Вид-во «Український центр політичного менеджменту», 2009. – Вип. 17. – 364 с. – С. 137 – 144.
3. Котлер Ф. Спиндоктор — врач черного PR / Ф. Котлер. – 2010. – 14 черв. 
4. Руднєва В.Ю. Використання технологій «спін-доктор» в діяльності зовнішньополітичних установ та відомств / В.Ю.Руднєва // Матеріали міжнародної наукової конференції : [Менеджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення], (м. Суми, 10-12 травня 2007 р.) : У 2 ч. – Ч 2. – С. 128-131.
5. Спиндоктор [Електронний ресурс].
6. Спиндоктор 
7. Спин-доктор и его работа: нетрадиционные методы управления информационным пространством. // Телекритика. - 2001 . - 30 лист. – 
8. Maltese J. A. Spin Control / J. A. Maltese // The White House Office of Communications and the Management of Presidential News. – Chapel Hill. – London, 1992. – P. 3.
9. Surtz. H. Spin Cycle / H.Surtz // How the White House and the Media Manipulate the News. – New York, 1998. – P. 12.

6
Ваша оценка: Нет Средняя: 6 (4 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.