facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip
Перевод страницы
 

ЗБАГАЧЕННЯ ХАРЧОВИХ ЯЄЦЬ ПРИРОДНИМИ АНТИОКСИДАНТАМИ ШЛЯХОМ УПРАВЛІННЯ ЖИВЛЕННЯМ ПТИЦІ

ЗБАГАЧЕННЯ ХАРЧОВИХ ЯЄЦЬ ПРИРОДНИМИ АНТИОКСИДАНТАМИ ШЛЯХОМ УПРАВЛІННЯ ЖИВЛЕННЯМ ПТИЦІ
Владимир Отченашко, доктор сельскохозяйственных наук, профессор

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Украина

Ильдус Ибатуллин, академик, доктор сельскохозяйственных наук, профессор

Национальная академия аграрных наук, Украина

Участник конференции

У статті розглядаються питання відносно умов реалізації підвищеного накопичення природних антиоксидантів (токоферолів, каротиноїдів) у жовтках яєць шляхом застосування спеціальних комбікормів. Проаналізовано теоретичні основи і практичні аспекти застосування підвищених рівнів вітамінів у годівлі птиці, біологічні ефекти антиоксидантів, міжвітамінні зв’язки, особливості метаболізму в організмі тварин. Експериментальними дослідженнями доведено можливість збільшення накопичення токоферолів у жовтку яєць у 4,6-5 разів до рівня 440-490 мкг/г за рахунок згодовування курям комбікормів з високою часткою жовтої кукурудзи (60 %), люцернового борошна (15 %), вмістом вітаміну Е 200 г/т у комбінації з добавкою селену (0,1 г/т).

Ключові слова: продукти функціонального харчування, харчові яйця, антиоксиданти, токоферол, селен.

The article deals with the conditions for the implementation of increased accumulation of natural antioxidants (tocopherols, carotenoids) in egg yolks by the use of special mixed fodders. The theoretical bases and practical aspects of utilization of high vitamin levels in poultry feeding, biological effects of antioxidants, intervitamin relationship, and characteristics of metabolism in an organism of animals are analyzed. Experimental studies have proved the possibility of increasing the accumulation of tocopherols in egg yolks in 4.6-5 times to the level of 440-490 μg / g due to feeding hens mixed fodder with a high part of yellow corn (60 %), alfalfa meal (15 %), with vitamin E content of 200 g / t in combination with selenium (0.1 g / t).

Keywords: functional food products, food eggs, antioxidants, tocopherol, selenium.

 

Розвиток уявлень про біологічну роль вітаміну Е та селену в організмі тварин та людини стимулював дослідження, що спрямовані на вивчення можливостей зміцнення захисних властивостей організму шляхом використання в раціонах високих доз цих біологічно активних речовин. В умовах підвищеного впливу техногенних факторів на оточуюче середовище та організм людини, забезпечення населення продуктами харчування, що мають підвищений вміст природних антиоксидантів, виступає важливим елементом системи охорони здоров’я та лікувально-профілактичного харчування людей. Поряд з цим, виробництво продукції такої якості розглядається як один із шляхів підвищення збуту тваринницької продукції та зростання ефективності галузі.

Значна частина сучасних досліджень з питань живлення тварин та людини присвячена вивченню антиоксидантів. Зокрема, велика увага приділяється на можливості використання біологічних властивостей вітаміну Е та селену в практиці тваринництва для посилення імунної реактивності і антиоксидантного захисту організму [2, 8, 11, 14, 22, 32, 33, 44] та одержання продукції запрограмованої якості з підвищеними поживними властивостями
[7, 17, 43]. Питання збільшення вмісту вітаміну Е та селену в курячих яйцях досить повно вивчено та вирішується шляхом підвищення їх вмісту в раціоні [4, 12, 16, 47]. Однак вплив надлишкових доз вітаміну Е в різних співідношеннях з іншими антиоксидантами на вміст окремих поживних і біологічно активних речовин в харчових яйцях, їх інкубаційні та морфологічні якості вивчений недостатньо [34, 35, 42, 43, 45, 48]та потребує подальшого дослідження.

Вивчення ролі вітаміну Е ускладнюється тим, що він має найбільш широкий спектр дії на обмін речовин [28]. Єдиної теорії щодо його біологічної дії поки що не існує [20]. Лише останніми роками було показано [32], що токоферол в організмі може функціонувати як молекулярний засіб стабілізації біологічних мембран, вилучення токсичних речовин та утворення тимчасового резерву у вигляді димерів та інертних сполук, сигнальний засіб, що «вмикає» механізм синтезу специфічних антиокислювальних ферментів на рівні геному клітини. В той же час необхідно відзначити, що нормальне функціонування біомембран забезпечується за оптимальних рівнів надходження вітаміну Е до організму [4], а здатність a-токоферолу проявляти прооксидантні властивості у високих концентраціях в модельних системах є експериментально встановленим фактом [49, 59]. Поряд з цим виявлено [2, 36], що ліпідна пероксидація та утворення кисневих радикалів є природними захисними процесами, що відбуваються за різних патологічних процесів в організмі.

Останніми активно вивчається роль антиоксидантів в регуляції розвитку різних тканин організму. Було встановлено, що інтенсивність мітотичного поділу клітин корелює з рівнями антиоксидантної активності тканин. На основі цих даних було запропоновано гіпотезу вільнорадикальної регуляції клітинного поділу [10].

Одним із суттєвих факторів, що впливає на обмін вітаміну Е в організмі, є її годівля: рівень протеїну та енергії в раціоні, його структура, кількість та склад жиру, мінеральних речовин, вітамінів, стабілізаторів  [11, 18, 19, 24, 25, 37]. Якщо вплив вітаміну Е на продуктивність та обмін речовин детально вивчений в умовах недостатнього або близького до потреби надходження його до організму (в дозах 5-16 г/т), то вплив високих доз вітаміну Е на продуктивність та фізіолого-біохімічні показники залишається вивченим недостатньо та часто має дискусійний та суперечливий характер. Причинами цього є як широкий діапазон рівнів вітаміну Е, що використовується в раціонах – від 50 до 64000 г/т [12, 25, 34, 35, 53], так і відмінності в методиках досліджень: вид тварин, їх вік та порода, тривалість дослідів, методи аналізу, аліментарний фон, показники, що вивчаються, тощо.

Термін «вітамін Е» є узагальнюючою назвою близьких за хімічною будовою сполук, що являють собою похідні хроману (токолу) [4, 28]. До групи вітаміну Е відносяться метильні похідні токолу та токотриєнолу, що мають біологічну активність a-токоферолу. Назва «токофероли» відноситься лише до метилтоколів і, таким чином, не ідентична більш широкому терміну «вітамін Е» [31].

Серед одинадцяти відомих на даний момент вітамерів вітаміну Е [28], сім належить до групи токоферолів і за міжнародною номенклатурою позначаються  та чотири – до групи токотриєнолів.

Біологічна активність окремих ізомерів групи вітаміну Е залежить від їх структури та, передусім, від кількості та положення метильних груп в хромановому кільці. Відносна активність окремих токоферолів та токотриєнолів може дещо відрізнятись залежно від способів їх введення, виду тварин та тесту визначення біологічної активності. Не дивлячись на певні відмінності результатів таких тестів, в усіх випадках найбільшу активність проявляв -токоферол, в якому всі три вільні положення ароматичного кільця заміщені метильними групами [54]. Приблизно в два раза меншу активність має 5,8-диметилтокол. Цікаво відзначити, що активність 5,7-диметилтоколу складає 80 %, тоді як 7,8-диметилтоколу – лише біля 8 % від активності -токоферолу.

Встановлено, що в умовах, близьких до фізіологічних, та за певних концентрацій інгібітору біологічна та антиокислююча активності окремих ізомерів токоферолу можуть співпадати [26,58].

Вітамін Е, синтезуючись лише в організмі рослин, дуже поширений в природі [4, 28, 30]: від одноклітинних організмів, дріжджів та водоростей до вищих рослин та тварин і міститься практично в усіх живих тканинах організму [57­]. Особливо багаті на нього рослинні олії [9, 23, 27, 30, 54], в яких вміст токоферолів може сягати 500-5200 мг/кг, зародки злакових (150-300 мг/кг) [5, 9, 29]та трав’яне борошно (150-250 мг/кг) [4, 5, 23, 29]та зелені корми (36-132 мг/кг) [28]. При висушуванні зелених рослин до 50% всіх токоферолів перетворюється в неактивні форми (відбувається самоокислення). Зернові корми, макуха та шрот порівняно бідні на токоферол [4, 28, 40], проте, залежно від виду рослин, вміст вітаміну Е в них може суттєво відрізнятись. Серед зернових кормів найменшим вмістом вітаміну Е характеризується зерно гороху та проса (3,4 та 5,3 мг/кг відповідно), середній вміст виявлений в зерні пшениці, кукурудзи, жита (відповідно 15,0; 17,4 та 21,4 мг/кг) та високий рівень характерний для зерна вівса, ячменю та сої (31,9; 37,6; 50,1 мг/кг відповідно) [4].

Слід зазначити, що більшість даних про кількість вітаміну Е в кормах вказують на сумарний вміст токоферолів. Досліджень, спрямованих на визначення наявності в кормах окремих форм токоферолів поки недостатньо, а наявні дані часто суттєво відрізняються та ускладнюють оцінку Е-вітамінної поживності кормів та забезпечення потреби тварин. За вмістом в рослинних кормах -ізомери часто переважають -ізомери. Так, в кукурудзяній олії із загальної кількості токоферолів 90% представлено - та 10% - -токоферолом, а в соняшниковій олії вміст -токоферолу досягає 80-100% [27, 31]. Вміст a-токоферолу в зернових і зернобобових культурах коливається в межах 10-50% [4, 41]. В ячмені близько 44 % всіх токоферолів представлено -токоферолом [51].

Одним із суттєвих факторів, що визначає повноцінність годівлі, велике значення має не лише забезпеченість раціонів вітамінами та мікроелементами, але й збалансованість раціонів за основними поживними речовинами.

Створення оптимальних умов вітамінного та мінерального живлення тварин ускладнюється рядом факторів, зокрема інтенсивним обміном речовин у високопродуктивної птиці, обмеженими можливостями щодо синтезу окремих вітамінів, використанням в рецептурі комбікормів найбільш дешевих компонентів, нагріванням та гранулюванням кормів, заготівлею та зберіганням кормів [30]. Вищенаведені дані свідчать про високу стійкість токоферолів до дії різних фізичних та хімічних чинників. Практичний досвід годівлі тварин вказує на те, що токофероли нестабільні і легко окислюються. Так, втрати їх в процесі висушування зерна кукурудзи досягають 40%, а при зберіганні люцернового борошна – 65% [29, 38]. Руйнування вітаміну Е в кормах відбувається з різних причин, проте головною з них є недоброякісність кормів [24].

Ефективність використання біологічно активних речовин в організмі тварин залежить від збалансованості раціону за вітамінами, мінеральними елементами та антиоксидантами. Особлива увага звертається на збалансованість раціону при застосуванні високих доз вітамінів. Зокрема виявлено, що за високої концентрації вітаміну А в раціоні пригнічується всмоктування вітаміну Е [12, 20]. Високі рівні заліза (близько 370 мг/кг) на фоні раціонів із високими дозами вітаміну Е (50 та 100 мг/кг) погіршують продуктивність птиці та конверсію корму [25].

Вважається, що ефективність використання антиоксидантів залежить від наявності інших антиоксидантів: вітаміну С, -каротину, селену [22]. Добавка вітаміну С до комбікорму дозволяє знижувати норму збагачення кормових сумішок вітаміном Е [24]та селеном [15]. Показано [21], що для добору доз антиоксидантів необхідно вирівняти їх за відносною антиокислюючою активністю. Добрані таким чином антиоксиданти мають схожий вплив на рівні антиоксидантної активності, перекисне окислення ліпідів, вміст та склад ліпідів, а також на збереженість поголів’я та яєчну продуктивність. В той же час, при використанні токоферолу у суміші з синтетичними антиоксидантами, що мають нижчі за нього константи швидкості реакції, передусім витрачається токоферол [4]. Отже, для збереження запасів вітаміну Е в організмі слід підбирати антиоксиданти, які б мали більш високі константи швидкості реакції, ніж токоферол.

З багатоманітністю вільнорадикальних патологій [6, 8]пов’язується широта профілактичних ефектів антиоксидантів. Втім, в експериментальних та клінічних дослідженнях фармакології антиоксидантів часто не враховується низка обставин, що суттєво впливають на прояв протекторної та терапевтичної активності
антиоксидантів [6, 52].

Токоферол є активним антиоксидантом та фактором стабілізації мембран [50], що може бути основою його захисних властивостей при дії на організм пошкоджуючих факторів різної природи. Невипадково токофероли розглядаються як аліментарні фактори, що здатні нейтралізувати мутагенні ефекти середовищних токсикантів [3, 46].

Вважається, що токоферол в організмі може функціонувати як молекулярний засіб стабілізації біомембран, екстренного вилучення токсичних речовин, утворення тимчасового резерву у вигляді димерів та інертних сполук; сигнальний засіб, що запускає механізм синтезу специфічних антиокислюючих ферментів на рівні геному клітини [32].

Останнім часом проводяться численні дослідження, які спрямовані на вивчення генетичних ефектів a-токоферолу та селену. Встановлено, що вітамін Е необхідний для синтезу ДНК та пов’язаний з метаболізмом гормонів [41­]. Використання комбінованих добавок селеніту натрію та вітаміну Е сприяє збільшенню вмісту РНК в тканинах [18]. Показано, що в основу механізму антимутагенної дії токоферолу покладено зменшення ймовірності виникнення мутацій у вилках реплікації ДНК та активація репарації [13]. Одночасно встановлено, що антимутагенна дія токоферолу може бути пов’язана з пероксидазною активністю [1]. Виявлений профілактичний ефект споживання токоферолу з метою попередження негативних наслідків перекисного окиснення ліпідів, що призводять до зшиття ДНК та інших пошкоджень [2].

Дані, що характеризують вплив селену на активність змішаних оксидаз печінки щурів [56], дозволяють зробити припущення щодо важливості ролі селену в обміні чужорідних речовин в печінці. Виявлено зв’язок між дефіцитом селену та виникненням злоякісних новоутворень [46]та серцево-судинних захворювань [2]та здатність солей селену інгібувати генотоксичні ефекти хімічних канцерогенів [55].

Подібні факти стали передумовою досліджень, спрямованих на вивчення можливостей широкого використання добавок вітаміну Е та селену в живленні тварин та людини як таких, що мають властивості природних антимутагенів та антиканцерогенів.

Узагальнюючи вищевикладені результати досліджень, необхідно зазначити, що використання добавок вітаміну Е та селену в живленні тварин ускладнюється наявністю численних факторів впливу на ступінь використання цих речовин в організмі. Застосування надлишкових доз вітаміну Е в годівлі курок-несучок, що передусім пов’язано з метою виробництва яєць підвищеної харчової цінності, вимагає проведення комплексних досліджень.

Матеріал та методика досліджень. Матеріалом для науково-господарського досліду стали курки-несучки 38-ї лінії породи род-айланд. Дослід проводився за методом груп в умовах дослідного господарства «Борки» Зміївського району Харківської області. Відповідно до цього у віці 200 днів відібрано 180 курок-несучок,  з яких за принципом аналогів було сформовано шість груп: одну контрольну та п’ять дослідних, по 30 голів у кожній. Протягом підготовчого періоду тривалістю 14 днів для усунення впливу на продуктивність попередніх комбікормів кури всіх груп поступово переводились на раціон контрольної групи. Основний період тривалістю 168 днів (24 тижні), був поділений на шість підперіодів тривалістю 28 днів (чотири тижні). Таким чином, об’єктом досліджень були кури  віком 31- 54 тижні.

Піддослідне поголів’я утримувалося у кліткових батареях (по три голови в клітці розміром 450 ´300 мм), на одному ярусі, система напування – ніпельного типу. Процеси вентилювання приміщення та видалення посліду здійснювались автоматично. Тривалість світлового дня змінювалась залежно від віку птиці та становила за період досліду 16 –
11,5 годин. Параметри мікроклімату в приміщенні були аналогічними для всіх груп.

Годівля піддослідних курей в обліковий період здійснювалась повнораціонними комбікормами в розсипному вигляді згідно із схемою досліду  (табл. 1). Добова даванка комбікорму становила 100 г на голову, фронт годівлі – 10 см. Кратність годівлі – два рази за день. Приготування комбікормів для кожної групи здійснювалось окремо з розрахунку на 10 днів використання. При введенні мікродобавок у комбікорм застосовувався метод вагового дозування та багатоступеневого змішування.

Табл. 1

Схема науково-господарського досліду

 

Група

Добавка на 1 т комбікорму, г

Частка в складі комбікорму, %

вітаміну Е

селену

жовтої кукурудзи

люцернового борошна

1 – контрольна

10

0,1

40

5

2 – дослідна

200

0,1

40

5

3 – дослідна

200

0,1

60

5

4 – дослідна

200

0,1

60

10

5 – дослідна

200

0,1

60

15

6 – дослідна

200

0,2

60

10

 

Вітамін Е вводили у вигляді олійного розчину dl--токоферілацетату (препарат виробництва фірми BASF), селен – у вигляді селеніту натрію в перерахунку солі на елемент.

Протягом досліду проводився облік несучості, збереженості поголів’я, маси яєць та живої маси курей, витрат комбікормів, оцінка морфологічних та інкубаційних показників якості яєць, визначався вміст у жовтках яєць вітамінів А, Е та каротиноїдів.

Яйця для аналізу на вміст вітаміну Е відбирались від курей віком 46 та 54 тижні, для визначення вмісту вітаміну А та каротиноїдів – у віці 54 тижнів. Від кожної групи відбирали по 10 яєць. Жовтки відділяли від білків, змішували та гомогенізували. У гомогенізованих жовтках згідно з методикою [39] визначали:

  • -  вміст -токоферолу – спектрофотометрично із застосуванням реактиву Еммері-Енгеля. Виділення -токоферолу проводилось методом тонкошарової хроматографії на пластинках “Сілуфол”;
  • - сумарний вміст спиртової та етерифікованої форм вітаміну А – у реакції з ефіратом трифториду бору (С4Н10ОВF3) за зміною оптичної густини середовища при довжині хвилі 610 нм;
  • - вміст каротиноїдів – спектрофотометрично в хлороформенному екстракті при довжині хвилі 450 нм.

Усі дослідження проводились у трьох паралельних визначеннях.

Результати досліджень та обговорення. Аналіз даних про вміст в яйцях вітамінів А, Е та каротиноїдів, поряд з підтвердженням вже відомих закономірностей в характері накопичення жиророзчинних вітамінів та інших поживних речовин, дозволив звернути увагу на факти, що стосуються питань міжвітамінних зв’язків (табл. 2, 3).

Зокрема, збагачення комбікормів вітаміном Е до рівня 200 г/т сприяло вірогідному (Р<0,007) збільшенню кількості -токоферолу в жовтку яєць в 4,6 – 5,0 разів.

В контрольній групі, за уведення гарантованої добавки вітаміну Е в кількості 10 г/т, рівень накопичення a-токоферолу в жовтку становив в середньому 95,5 мкг/г. Кількість
a-токоферолу в жовтку яєць дослідних груп, за використання добавки вітаміну Е в комбікормі на рівні 200 г/т, становила 438,5 – 485,5 мкг/г.

Табл. 2

Уміст вітамінів А, Е та каротиноїдів в жовтках яєць, мкг/г

Група

Вітаміни

Каротиноїди

А

Е

15,5

95,5 ±0,5

13,9

2

8,7

438,5 ±0,5 *

15,5

3

8,2

454,5 ±4,5 *

18,7

4

10,7

470,5 ±1,5 *

21,0

5

12,3

485,0 ±3,0 *

22,0

6

8,1

485,5 ±4,5 *

20,5

* Р<0,007 порівняно з контролем.

 

Підвищення частки кукурудзи та люцернового борошна в раціонах призводило до збільшення вмісту a-токоферолу в жовтку, що пов’язано із збільшенням фонового вмісту вітаміну Е в комбікормі.

За збільшення частки кукурудзи від 40 % (друга група) до 60 % (третя група) вміст -токоферолу в жовтках яєць підвищувався на 3,6 % (Р=0,170). Крім того, на рівень накопичення цього вітаміну позитивно може впливати дещо вищий вміст обмінної енергії в раціоні третьої групи (на 4,2 %), оскільки відома [42] залежність між рівнями обмінної енергії в кормі та накопиченням вітамінів у жовтку.

Зростання в комбікормах рівнів люцернового борошна від 5 % (третя група) до 10 (четверта група) та 15 % (п’ята група) призводило до збільшення кількості -токоферолу в жовтках відповідно на 3,5 % (Р=0,146) та 3,1 % (Р=0,083). Вірогідне (Р<0,05) збільшення вмісту -токоферолу на 6,7 % знайдено за порівняння третьої та п’ятої групи. Отже, підвищення рівнів люцернового борошна, як природного джерела вітаміну Е, сприяло збільшенню кількості -токоферолу в яйці, чим можна пояснити відмінності в накопиченні його в жовтку яєць курок дослідних груп.

Табл. 3

Енергетична цінність та хімічний склад яєць без шкаралупи, %

Показник

Група

1

2

3

4

5

6

Енергетична цінність,

кДж/100 г

680

650

675

662

714

707

Суха речовина

23,95

22,96

23,74

23,51

24,90

24,53

Протеїн

13,67

12,25

12,49

12,41

12,83

12,50

Жир

8,52

8,37

8,92

8,31

9,39

9,66

Безазотисті екстрактивні речовини

0,90

1,49

1,34

2,07

2,02

1,47

Зола

0,86

0,85

0,99

0,72

0,66

0,90

Кальцій

0,40

0,52

0,68

0,43

0,32

0,36

Фосфор

0,24

0,20

0,23

0,18

0,22

0,22

 

Зміна добавки селену від 0,1 г/т (четверта група) до 0,2 г/т (шоста група) сприяло більшому (на 3,2 %) накопиченню вітаміну Е в жовтках (Р=0,157).

В цілому, слід відзначити, що результати аналізу даних, які характеризують  накопичення вітаміну Е в жовтку яєць, підтвердили встановлені раніше залежності та закономірності. Нові факти були одержані за аналізу вмісту вітаміну А та каротиноїдів.

Суттєві відмінності між дослідними групами спостерігались у вмісті вітаміну А в жовтку.

Збільшення в комбікормі концентрації вітаміну Е від 10 г/т (контроль) до 200 г/т (друга група) сприяло значному (на 43,9 %) зниженню вмісту вітаміну А в жовтках яєць. Даний факт можна розглядати як прояв антагоністичних взаємозв’язків між вітамінами А та Е. Слід зазначити, що відносно каротиноїдів такого явища не спостерігалось.

Збільшення в раціонах частки жовтої кукурудзи від 40 % (друга група) до 60 % (третя група) на високому фоні вітаміну Е сприяло зниженню вмісту вітаміну А на 5,7 % та одночасно підвищувало кількість каротиноїдів в жовтках яєць на 20,6 %.

Зростання частки люцернового борошна від 5 % (третя група) до 10 % (четверта група) та 15 % (п’ята група) сприяло підвищенню як вмісту каротиноїдів в жовтку відповідно на 12,3 та 4,7 %, так і збільшенню кількості вітаміну А відповідно на 30,4 та 14,9 %. При цьому спостерігалось більше зростання вмісту вітаміну А, ніж каротиноїдів.

Збільшення кількості селену в раціоні від 0,1 г/т (четверта група) до 0,2 г/т (шоста група) на фоні високого рівня вітаміну Е (200 г/т) не викликало суттєвих змін у вмісті каротиноїдів, проте призводило до зниження кількості вітаміну А в жовтках яєць на 24,3 % (Р>0,1).

Висновки. Результати досліджень показали, що під впливом досліджуваних факторів годівлі курок відбуваються суттєві зміни в хімічному складі яєць. Підвищення в раціоні рівня вітаміну Е в двадцять разів (200 г/т) сприяє вірогідному збільшенню вмісту вітаміну Е у жовтках яєць у 4,6-5,0 разів та сприятливому впливу на накопичення каротиноїдів.

 

Література:

  • 1. Агабейли Р. А. Роль антиоксидантов в регуляции мутационного процесса растений / Р. А. Агабейли, Н. К. Меликова, И. М. Искендерова // Известия АН АзССР, серия биология. - 1982. - №5. – С. 118-124.

  • 2. Агабейли Р. А. Антиоксиданты и антиоксидантные ферменты в регуляции мутационного процесса / Р. А. Агабейли. – Баку : Элм, 1989 . – С. 14-33.

  • 3. Алекперов У. К. Антимутагены и проблема защиты генетического апарата., У. К. Алекперов. – Баку : Элм, 1979. – 114 с.

  • 4. Вальдман А. Р. Витамины в питании животных (Метаболизм и потребность)., А.Р. Вальдман, П.Ф. Сурай, И.А. Ионов, Н.И. Сахацкий. – Харьков : РИП «Оригинал», 1993. – С. 6-352.

  • 5. Васильева С. В. Характеристика витаминного состава протеиновых зеленых концентратов из некоторых нетрадиционных растительных культур / С. В. Васильева, В. Ф. Беккер, А. К. Яунушане, Р. Ю. Краузе // Научные основы витаминного питания сельскохозяйственных животных : Сб. науч. тр. – Рига, 1987. – С. 60-61.

  • 6. Воскресенский О. Н. Биоантиоксиданты и свободнорадикальная патология / О. Н.  Воскресенский // Биоантиоксиданты и свободнорадикальная патология : Сб. науч. тр. – Полтава : МОИП – ПМСИ, 1987. – С. 5-10.

  • 7. Гущин В. Тенденции в мировой перерабатывающей промышленности / В. Гущин, Г.  Русанова // Птицеводство. – 1995. - № 1. – С. 27-29.

  • 8. Девяткина Т. А. Биоантиоксиданты и стресс /  Т. А.  Девяткина // Биоантиоксиданты и свободнорадикальная патология : Сб. науч. тр. – Полтава : МОИП-ПМСИ, 1987. – С. 12-19.

  • 9. Емелина Н. Т. Витамины в кормлении сельскохозяйственных животных / Н. Т. Емелина, В. С. Крылова, Е. А. Петухова, Н. В. Бромлейю – М. : Колос, 1970. – 311 с.

  • 10. Жутаев И. А. Роль биоантиоксидантов в регуляции внутриклеточной регенерации / И. А. Жутаев // Биоантиоксиданты и свободнорадикаьлная патология : Сб. науч. тр. – Полтава : МОИП-ПМСИ, 1987. – С. 122-128.

  • 11. Ионов И. А. Усвоение витамина Е курами из различных компонентов комбикормов / И. А. Ионов // Вісник аграрної науки. – 1997. - №8. – С. 30-32.

  • 12. Іонов І. А. Фізіологічний статус птиці в ембріогенезі та постнатальному онтогенезі в залежності від її А-, Е- та К-вітамінної забезпеченості: Автореф. дис. … д-ра с.-г. наук / Харків, 1997. – 32 с.

  • 13. Калинина Л. М. Влияние альфа-токоферола на мутагенные пути репарации в клетках Escherichia coli  / Л. М. Калинина, В. А.Тарасов, Г. И. Сардарлы, У. К. Алекперов // Генетика. – 1981. – Т.17. - №9. – С. 1644-1648.

  • 14. Калитка В. В. Дослідження біологічних властивостей комплексних водо- та жиророзчинних антиоксидантів та їх впливу на антиоксидантову систему захисту організму курей: Автореф дис. … д-ра с.-г. наук / Львів, 1995. – 44 с.

  • 15. Кальницкий Б. Д. Минеральные вещества в кормлении животных / Б. Д. Кальницкий. – Л. : Агропромиздат, 1985. – С. 9-197.

  • 16. Каравашенко В. Ф. Влияние добавок витамина А, В2, Д3 и Е на продуктивность кур и инкубационные качества яиц / В. Ф. Каравашенко, В. В. Корявец // Витаминное питание сельскохозяйственных животных : Сб. науч. тр. – М.: Колос, 1973. – С. 314-321.

  • 17. Каравашенко В. Ф. Накопление в яйцах кур каротиноидов, витаминов Е и А в зависимости от их добавок в комбикорма / Каравашенко В. Ф., Жук Р. К., Притуленко О. В. [и др.]  // VI Конференция Балтийских стран по птицеводству. – Вильнюс, 1998. – С. 50-51.

  • 18. Керимов Т. А. Влияние скармливания селенита натрия и витамина Е на воспроизводительную способность, эмбриональное развитие и некоторые показатели обмена веществ у кур: Автореф. дисс. … канд. с.-х. наук / Киев, 1982. – С. 16-17.

  • 19. Котик А. М. Дія зеараленону на відтворні якості та біохімічні показники курей / А. М. Котик, В. О. Труфанова, Н. І. Братішко, О. М.  Стефанович  // Вісник аграрної науки. – 1998. - №5. – С. 33-36.

  • 20. Кукленко Т. В. Фізіолого-біохімічні зміни в організмі курей при різній їх забезпеченості вітаміном А: Автореф. дис. … канд. біол. наук / Харків, 1996. – 24 с.

  • 21. Ларичева Е. А. Сравнительная эффективность действия синтетических и природного антиоксидантов при использовании их в рационах кур-несушек / Е. А.  Ларичева // Интенсификация производства яиц и мяса птицы : Сб. науч. тр. – М.: МВА, 1985. –

  • С. 96-100.

  • 22. Лоу К. Все о витаминах / К. Лоу. – М. : Крон-Пресс, 1995. – С. 10-220.

  • 23. Маслиев И. Т. Корма и кормление сельскохозяйственной птицы / И. Т. Маслиев. – М. : Колос, 1968. – С. 22-267.

  • 24. Маслиева О. И. Витамины в кормлении птицы  / О. И. Маслиева. – М.: Колос, 1975. – С. 3-176.

  • 25. Микулец Ю. Взаимосвязь витамина Е и железа / Ю. Микулец // Птицеводство. – 1998. - №3. – С. 30.

  • 26. Надиров Н. К. Теоретические основы активации и механизма действия природных сорбентов в процессе осветления растительных масел / Н. К. Надировю – М. : Пищевая промышленность, 1973. – 352 с.

  • 27. Надиров Н. К. Токоферолы (витамины группы Е) – биологически активные вещества / Н. К. Надиров. – М. : Знание, 1981. – 64 с.

  • 28. Надиров Н. К. Токоферолы и их использование в медицине и сельском хозяйстве / Н. К. Надиров. – М. : Наука, 1991. – 336 с.

  • 29. Околелова Т. М. Современный подход к нормированию витаминов в комбикормах для кур / Т. М.  Околелова // Сельское хозяйство за рубежом. – 1983. - № 9. – С. 32-37.

  • 30.  Околелова Т. М. Витаминное питание сельскохозяйственной птицы и инкубационные качества яиц / Т. М. Околелова, А. М. Сергееваю – М., ВНИИТЭИагропром, 1988. – 52 с.

  • 31. Островский Ю. М. Экспериментальная витаминология / Ю. М. Островский. – Минск : Наука и техника, 1979. – С. 18-57.

  • 32. Параніч А. В. Молекулярні та фізіологічні механізми дії вітаміну Е: Автореф. дис. … д-ра біол. наук / Київ, 1996. – 47 с.

  • 33. Пономар С. Імуностимулюючі засоби для терапії та профілактики нематодозної інвазії у свиней / С. Пономар // Тваринництво України. – 1998. - №1. – С. 19-20.

  • 34. Прокудіна Н. Патоморфологічні зміни в печінці ембріонів курей / Н. Прокудіна,

  • В. Бреславець, П.  Сурай // Тваринництво України. – 1998. - №2. – С. 14-15.

  • 35. Прокудина Н. А. Биохимические предпосылки патоморфологических изменений в нервной системе 7-суточных эмбрионов при избыточном потреблении токоферола курами / Н. А. Прокудина, П. Ф. Сурай, Л. Б. Соляник // Птахівництво : Міжвід. темат. наук. зб. – Борки, 1999. – Вип. 48. – С. 59-65.

  • 36. Роговин В. В. Пероксидазосомы / В. В. Роговин, Л. А. Пирузян, Р. А. Муравьев. – М. : Наука, 1977. – 207 с.

  • 37. Рось И. Ф. Витамины в животноводстве / И. Ф. Росью – К. : Урожай, 1972. – С. 13-49.

  • 38. Стефанович А. Н. Витаминный состав травяной муки из зерновых кормов / А. Н.  Стефанович // Научные основы витаминного питания сельскохозяйственных животных : Тез. докл. конф. – Рига, 1987. – С. 200-202.

  • 39. Сурай П. Ф. Биохимические методы контроля метаболизма в органах и тканях птиц и их витаминной обеспеченности / П. Ф. Сурай, И. А. Ионов. – Харьков, 1990. – С. 41-42.

  • 40. Хафизов Р. Х. Исследование токоферолов сои / Р. Х. Хафизов, Н. К. Надиров, А. И.  Сибирцев // Прикладная биохимия и микробиология. – 1971. – Т.7. - №4. – С. 394-397.

  • 41. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных / А. Хенниг. – М. : Колос, 1976. – С. 35-492.

  • 42. Царенко П. П. Повышение качества продукции птицеводства: пищевые и инкубационные яйца / П. П. Царенко. – Л. : Агропромиздат, 1988. – С. 5-235.

  • 43. Чигрин А. І. Продуктивність, якість яєць та обмін речовин у курок-несучок за різних рівнів вітаміну Е і селену в раціоні: Автореф. дис. … канд. с.-г. наук: 06.02.02 / НАУ. – Київ, 2000. – 20 с.

  • 44. Шипилов В. Новое в кормлении птицы / В. Шипилов, И.  Переслегина // Птицеводство. – 1999. - №6. – С. 30-31.

  • 45. Штеле А. Л.  Качество яиц и пути его повышения / А. Л. Штеле. – М. : ВНИИИТЭИСХ, 1977. – 54 с.

  • 46. Ames N. Dietary carcinogens and anti-carcinogens (Oxygen Radicals and Degenerative Diseases/ N.  Ames // Science. – 1983. - №8. – P. 2281-2285.

  • 47. Cantor A.F.The effect of selenium in the hens diet on egg production, hatchability, performance, of progeny and selenium concentration in eggs/ A.F.Cantor, M.L.  Scott // Poultry Science. – 1974. – Vol. 53. - №5. – P. 1870-1880.

  • 48. HansenH. Supplementation of Laying-Hen Feed with Annatto Tocotrienols and Impact of α-Tocopherol on Tocotrienol Transfer to Egg Yolk / H. Hansen, T. Wang, D. Dolde, H. XinK. Prusa// J. Agric. Food Chem. – 2015. – Vol. 63 (9). – P. 2537–2544.- DOI:10.1021/jf505536u.

  • 49. Husain S.R.  a-Tocopherol prooxidant effect and malondialdehyde production/ S.R. Husain, J. Cillard, P.  Cillard // J. Amer. Oil Chem. Soc. – 1987. – Vol. 64. – P. 109-111.

  • 50. Makoto M.The membrane action of alfa-tocopherol upon oxidative damage in erythrocytes/ M.Makoto, S.  Katsuhiro // Tocopherol, Oxygen and Biomembranes: Proc. Jut. Sump. – Amsterdam – New York, 1978. – P. 71-81.

  • 51. Mc Hale D.  Tocopherols. 1. Synthesis of 7-methyltocol / D.Mc Hale, P.Mamalis , J.Green, S. Marcinkiewicz // J. Chem. Soc. – 1958. - №4. – P. 1600-1603.

  • 52.  Mohd Mutalip S.S.Vitamin E as an Antioxidant in Female Reproductive Health/ S.S. Mohd Mutalip, S. Ab-Rahim ,M.H. Rajikin // Antioxidants. – 2018. - Vol. 7. - Issue 22. – Access:  http://www.mdpi.com/2076-3921/7/2/22. - doi:10.3390/antiox7020022.

  • 53. Nockels C.F. Effect of excessive dietary vitamin E on the chick  / C.F. Nockels, D.L.Menge, E.W. Kienholz // Poultry Science. – 1976. – Vol. 55. - №2. – P. 649-652.

  • 54. Reed L.J. Biochemistry of lipoic acid  / L.J. Reed // Vitamins and Hormons. – 1962. – Vol. 20. – P. 1-38.

  • 55. Shamberger R.J. Carcinogen-induced Chromosomal breakage Decreased by Antioxidants/ Shamberger R.J., Baughmant F.F., Kalchert S.J. [et al.] // Procud. Natacad. Sei USA. – 1973. - №5. – P. 1461.

  • 56. Shull I.R. Effect of dietary selenium status on in vitro hepatic mixed-function oxidase enzymes of rats/ I.R.Shull,G.W.Buckmaster,  P.R.  Cheeke // J. Environ. Pathol. And toxicol. – 1979. – Vol. 2. - №4. – P. 1127-1138.

  • 57. Stern M. d-Tocopherol. 1. Isolation from soybean oil and properties/ M. Stern, C. Robeson, L. Weisler, J.  Baxcter // J. Amer. Chem. Soc. – 1947. – Vol. 69. - №4. – P. 869-874.

  • 58. Torben L., Sondergaard H. Biological activity of vitamin E compounds and natural materials by the resorption-gestation test and chemical determination of the vitamin E activity in foods and feeds/ L.Torben , H.  Sondergaard // J. Nutrition.  – 1977. - Vol. 107. - №12. – P. 2236-2243.

  • 59. Yamamoto K.  Interaction of a-tocopherol with iron: antioxidant and prooxidant effects of a-tocopherol in the oxidation of lipids in aqueous dispersions in the presence of iron/ K.Yamamoto,  E. Niki // Biochem. et Biophys. acta. – 1988. – Vol. 958. – №1. - P. 19-23.

  •  

Комментарии: 4

Кацан Валентина Андреевна

Дуже потрібна в наш час робота, тому що значна кількість функціональних розладів та хвороб спричинюється саме неправильним харчуванням, недостатньою кількістю вітамінів та мікроелементів у їжі, яку ми споживаємо, особливо антиоксидантів, так важливих для збереження здоровʼя в умовах постійних стресів та техногенного забруднення довкілля. Дуже важливо, що проблема досліджується комплексно, з урахуванням можливого антагонізму між деякими вітамінами та мікроелементами при засвоєнні їх організмом курей, також пролите світло на вплив високих доз вітаміну Е в кормах на якість отримуваної продукції. Шановні автори, суспільство з нетерпінням чекає Ваших нових розробок та впровадження їх у виробництво! З повагою та найкращими побажаннями, Валентина Кацан

Кучерук Мария Дмитриевна

Очень точно подобран термин к обозначению таких полезных продуктов, как яйца обогащенные витамином Е = продукты функционального питания! Полноценное питание с использованием экологически чистых и обогащенных витаминами и микроэлементами продуктов - вполне может стать альтернативой традиционной терапии с использованием химически синтезированных лекарственных препаратов при лечении различных заболеваний. Само по себе яйцо - уже полноценный пищевой продукт, так как в нем есть все необходимое для создания новой жизни, а яйца с повышенным содержанием каротиноидов - просто необходимы, за счет своих полезных свойств, многим уязвимым слоям населения. Важная и нужная работа! Спасибо! С уважением, Кучерук Мария.

Коваленко Владислав Сергеевич

Ваша робота цікава й примушує задуматися над проблемами сучасного суспільства, такі як захворювання шкіри, хвороби серця, труднощі вагітності у молодих жінок та ін. Особливу увагу звернув на важливість токоферолу, так як зараз його активно використовують для лікування ран, трофічних виразок і, щонайважливіше, атеросклерозу, який молодіє з кожним роком. Бажаю успіхів в подальших дослідженнях. З повагою, Владислав Коваленко.

Отченашко Владимир Витальевич

Дякую Вам Владиславе Сергійовичу. Дійсно, нинішня ситуація із профілактикою захворювань та лікуванням людей з використанням "ефективних" комерційних лікарських субстанцій викликає дискусію. Водночас не звертається необхідної уваги на використання продуктів з вмістом природних біологічно активних речовин, які за своєю дією часто не поступаються фармакологічних препаратам, але є безпечними для здоров`я. Нові властивості біологічно активних речовин певної групи (манаолігосахариди, фруктоолігосахариди, ефірні олії, фітобіотики тощо) відносяться до технологій ХХІ століття та є реальною альтернативою лікарським засобам, що виробляються в системі BigFarma.
Комментарии: 4

Кацан Валентина Андреевна

Дуже потрібна в наш час робота, тому що значна кількість функціональних розладів та хвороб спричинюється саме неправильним харчуванням, недостатньою кількістю вітамінів та мікроелементів у їжі, яку ми споживаємо, особливо антиоксидантів, так важливих для збереження здоровʼя в умовах постійних стресів та техногенного забруднення довкілля. Дуже важливо, що проблема досліджується комплексно, з урахуванням можливого антагонізму між деякими вітамінами та мікроелементами при засвоєнні їх організмом курей, також пролите світло на вплив високих доз вітаміну Е в кормах на якість отримуваної продукції. Шановні автори, суспільство з нетерпінням чекає Ваших нових розробок та впровадження їх у виробництво! З повагою та найкращими побажаннями, Валентина Кацан

Кучерук Мария Дмитриевна

Очень точно подобран термин к обозначению таких полезных продуктов, как яйца обогащенные витамином Е = продукты функционального питания! Полноценное питание с использованием экологически чистых и обогащенных витаминами и микроэлементами продуктов - вполне может стать альтернативой традиционной терапии с использованием химически синтезированных лекарственных препаратов при лечении различных заболеваний. Само по себе яйцо - уже полноценный пищевой продукт, так как в нем есть все необходимое для создания новой жизни, а яйца с повышенным содержанием каротиноидов - просто необходимы, за счет своих полезных свойств, многим уязвимым слоям населения. Важная и нужная работа! Спасибо! С уважением, Кучерук Мария.

Коваленко Владислав Сергеевич

Ваша робота цікава й примушує задуматися над проблемами сучасного суспільства, такі як захворювання шкіри, хвороби серця, труднощі вагітності у молодих жінок та ін. Особливу увагу звернув на важливість токоферолу, так як зараз його активно використовують для лікування ран, трофічних виразок і, щонайважливіше, атеросклерозу, який молодіє з кожним роком. Бажаю успіхів в подальших дослідженнях. З повагою, Владислав Коваленко.

Отченашко Владимир Витальевич

Дякую Вам Владиславе Сергійовичу. Дійсно, нинішня ситуація із профілактикою захворювань та лікуванням людей з використанням "ефективних" комерційних лікарських субстанцій викликає дискусію. Водночас не звертається необхідної уваги на використання продуктів з вмістом природних біологічно активних речовин, які за своєю дією часто не поступаються фармакологічних препаратам, але є безпечними для здоров`я. Нові властивості біологічно активних речовин певної групи (манаолігосахариди, фруктоолігосахариди, ефірні олії, фітобіотики тощо) відносяться до технологій ХХІ століття та є реальною альтернативою лікарським засобам, що виробляються в системі BigFarma.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.