facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ВПЛИВ КОЕФІЦІЄНТУ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АСИМЕТРІЇ МОЗКУ НА ТЕМПЕРАМЕНТ І КОЛЬОРОВЕ СПРИЙНЯТТЯ

Автор Доклада: 
Неведомська Є. О.
Награда: 
ВПЛИВ КОЕФІЦІЄНТУ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АСИМЕТРІЇ МОЗКУ НА ТЕМПЕРАМЕНТ І КОЛЬОРОВЕ СПРИЙНЯТТЯ

ВПЛИВ КОЕФІЦІЄНТУ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АСИМЕТРІЇ МОЗКУ НА ТЕМПЕРАМЕНТ І КОЛЬОРОВЕ СПРИЙНЯТТЯ

Неведомська Євгенія Олексіївна, канд. пед. наук, доцент 
Київського університету ім. Б. Грінченка

 

У наш час все більше уваги приділяється особистісному підходу до учня та студента з метою якомога повнішої реалізації потенціалу кожного. Тому особливо актуальним стає завдання врахувати у навчально-виховній роботі функціональну асиметрію мозку, а також особистісні психологічні особливості, зокрема, темперамент та кольорове сприйняття.  У статті розкрито вплив коефіцієнту функціональної асиметрії мозку на темперамент і кольорове сприйняття студентів.
Ключові слова: амбідекстрія, домінування руки, коефіцієнт функціональної асиметрії головного мозку, кольорове сприйняття, психосемантика кольору, темперамент.

Nowadaysmore and more attention is paid to the personal approach to the student and the student as fully as possible in order to realize the potential of each. Therefore, the task becomes especially important to consider in educational work of the functional brain asymmetry, as well as personal psychological characteristics, including temperament and color perception. The article deals with the impact factor of functional brain asymmetry in temperament and color perception of students.
Keywordsambidekstriya, hand dominance, the rate of functional brain asymmetry, color perception, psyhosemantyka color, temperament.

З виникненням медицини та біології люди стали цікавитися, як саме працює організм, чому природа зробила людину саме такою. Шлях пізнання був тернистим, але поступово люди поширювали свої знання про самих себе. У наші дні багато загадок природи вже розв'язано, однак їх ще багато попереду. Однією з таємниць залишається нервова система людини, зокрема її верхівка – головний мозок. На сьогодні дуже багато про нього відомо, але найцікавіші відкриття ще попереду.

Спочатку люди взагалі не знали, за що ж відповідає головний мозок, що він робить і як він пов'язаний з іншими частинами організму. З часом учені довели, що саме мозок відповідає за мислення, мову тощо. Проте значний час невідомим залишалося призначення саме двох півкуль головного мозку. У давнину існували погляди, що півкулі не залежать одна від одної, ніби вони є окремими органами. Значно пізніше в результаті тривалих експериментальних досліджень було доведено, що півкулі головного мозку тісно зв'язані одна з одною, але за порушень однієї друга може продовжувати існувати. Далі – більше, вчені виявляють, що у одних людей більш розвинена одна півкуля, а в інших – інша. Таким чином, з'явилося нове поняття - функціональна асиметрія мозку. Залежно від асиметрії головного мозку людей поділяють на ліворуких, або лівшів (з переважаючою правою півкулею), праворуких, або правшів (з переважаючою лівою півкулею), амбідекстрів (з однаково розвиненими півкулями) та амбісіністрів (людей, у яких обидві півкулі слабко розвинені).

У наш час все більше уваги приділяється особистісному підходу до учня та студента з метою якомога повнішої реалізації потенціалу кожного. Тому особливо актуальним стає завдання врахувати у навчально-виховній роботі функціональну асиметрію мозку, а також особистісні психологічні особливості, зокрема, темперамент та кольорове сприйняття. 

Розглянемо коротку історію розвиткупоглядів на функціональну асиметрію головного мозку [1, 2, 3].

Тривалий час кожна півкуля вважалася окремим мозком, ідея про асиметрію мозку ще не виникала. 1836 року лікар Марк Дагс виступив з доповіддю на засіданні медичного товариства, в якій зазначив, що у хворих з пошкодженням лівої півкулі спостерігалася втрата мови. Випадків втрати мови при пошкодженні правої півкулі виявити не вдалося. Одже, вчення про асиметрію мозку зародилося в ХІХ ст., але розвиток його відзначився в другій половині ХХ ст. завдяки новим методам вивчення патології мозку, серед яких - вимкнення на короткий строк однієї з півкуль за допомогою введення снодійного препарату або одностороннього електросудомного припадку, а також електрична стимуляція різних областей тієї чи іншої півкулі.

Т. Доброхотова та Н. Брагін виділяють у цьому вченні три етапи [4]:

І етап - ідея домінантності лівої півкулі, яка відповідає за вербальні функції та логічне мислення. Цьому сприяли відкриття французьких неврологів. До них ніхто не звертав уваги на те, що паралічі правої руки часто супроводжувалися порушенням мовлення, а при паралічі лівих кінцівок мовлення не страждало. 1861 року Поль Брока описав випадок, коли пошкодження у дорослому стані невеличкої ділянки лівої лобної кори (названої у подальшому "зоною Брока") призводило до відсутності здатності вимовляти слова, хоча здатність розуміти їх зберігалась.

Таким чином, Поль Брока зробив три важливих відкриття: 1) виявив у лівій півкулі моторний центр мовлення, пошкодження якого викликає утруднення артикуляції (моторну афазію); 2) показав, що в мозку існує строга локалізація функцій; 3) визначив, що півкулі мозку асиметричні у функціональному відношенні.

Невдовзі німецький учений Карл Вернике встановив у лівій півкулі зону розуміння - сенсорний центр мови, ураження якого призводить до сенсорної афазії, тобто до втрати здатності розуміти мову. Були встановлені й інші мовленнєві центри у лівій півкулі. В результаті виявилось, що здатність говорити, писати, читати і розуміти усну мову людина зобов'язана у більшій мірі роботі лівої півкулі. Поряд з цим, учені того часу ще не встановили психічні функції, вибірково пов'язаних із правою півкулею мозку, що й породило уявлення про ліву півкулю як домінантну. Однак, ще в ХІХ ст. англійський невролог Х. Джексон і російський невропатолог В.М. Бехтерев виявили сумнів щодо другорядності правої півкулі.    

ІІ етап -  визнання важливості обох півкуль у забезпеченні певних психічних процесів (ХХ ст.). Це означає, що кожна півкуля є ведучою (домінантною) по забезпеченню специфічних психічних процесів. Широкого розповсюдження набули терміни "функціональна спеціалізація півкуль мозку", "латералізація функцій головного мозку" (віл лат. lateralis- боковий). Іншими словами, мозок функціонує як єдина інтегративна система, а міжпівкульна асиметрія обумовлює особливості протікання різних психічних процесів.

У 60-ті роки американські вчені Р. Сперрі та М. Газзаніга проводили важливі експерименти з метою дослідити функціонування півкуль мозку та їхню взаємодію у забезпеченні психічної діяльності людини [5]. Так, американські нейрохірурги зруйнували усі основні зв'язки, які з'єднували півкулі у хворих на епілепсію. Вони передбачали, що це заблокує розповсюдження судом по всьому мозку та позбавить пацієнтів від припадків. Насправді, так і сталося. Однак, особливості роботи головного мозку, виявлені після операції, вразили науковий світ. Нові дані, одержані в результаті операції, дали змогу            Р. Сперрі сформулювати і довести концепцію часткового домінування півкуль у людини, тобто концепцію функціональної асиметрії мозку. Згідно цієї концепції, ліва півкуля спеціалізується на вербально-символічних функціях, а права - на просторово-синтетичних.

1981 року Роджеру Сперрі була присуджена Нобелевська премія за відкриття функціональної спеціалізації півкуль мозку. Того ж року вийшла у світ книга американських учених С. Спрингера та Г.Дейча "Лівий мозок, правий мозок", в якій було узагальнено дані з вивчення асиметрії мозку, зокрема подано опис процесів, що відбуваються в тій чи іншій півкулі [2].

ІІІ етап - ідея В.А. Геодакяна про асинхронну еволюцію півкуль мозку (1993). У процесі онтогенезу (індивідуальному розвитку) вираженність функціональної асиметрії півкуль змінюється – відбувається латералізація функцій головного мозку. В. Аршавський наголошує, що конкретний тип півкульного реагування не формується при народженні індивіда. На ранніх етапах онтогенезу у більшості дітей виявляється образний, правопівкульний, тип реагування. І тільки у певному віці  (найчастіше від 10 до 14 років) закріплюється той чи інший фенотип, переважно характерний для даної популяції. Це підтверджується тим, що у неграмотних людей функціональна асиметрія менша, ніж у грамотних. У процесі навчання асиметрія збільшується: ліва півкуля спеціалізується на знакових операціях, а права – на образних.

На сьогодні вченими [6] доведено, що:

  • · ліва півкуля головного мозкувідповідає за абстрактно-логічне мислення (формування понять, побудова узагальнення, висновків, складання прогнозів);
  • · правапівкуля - забезпечує просторово-образне сприйняття навколишнього середовища на основі досвіду, на формуванні особистісного емоційного ставлення до себе, інших людей і до предметів, є базою конкретного абстрактного мислення та розвитку творчих здібностей. Так, при органічному пошкодженні лівої півкулі мозку у музик та художників майже не страждали їх артистичні здібності, тоді як при пошкодженні правої півкулі відзначається повна втрата здібностей до творчості.

Зазначені типи мислення - абстрактно-логічнетапросторово-образнемають низку синонімів (заРотенбергом)[6], подані в табл. 1.

Таблиця 1.
Синоніми типів мислення (заРотенбергом)

Абстрактно-логічне мислення

Просторово-образне мислення

Вербальне (ліва півкуля містить "центри мови" - внутрішньої та зовнішньої)

Невербальне (права півкуля не містить "центрів мови", одже "німа")

Аналітичне (ліва півкуля містить центри, які здійснюють аналіз предметів)

Синтетичне (права півкуля забезпечує цілісне сприйняття)

Дискретне (ліва півкуля здійснює ряд послідовних операцій)

Симультанне (від франц. simultane-одночасний - здатне на одномоментне сприйняття та оцінку предмета)

Отже, здатність до мовлення, аналізу, деталізації, абстракції забезпечується лівою півкулею. Вона працює послідовно, будуючи ланцюжки, алгоритми, оперуючи з фактом, деталлю, символом, знаком, відповідає за абстрактно-логічний компонент у мисленні. Права півкуля здатна сприймати інформацію в цілому, працювати одночасно по багатьом каналам і, в умовах нестачі інформації, поновлювати ціле з його частин. З роботою правої півкулі прийнято співвідносити творчі можливості, інтуїцію, здатність до адаптації. Права півкуля забезпечує сприйняття реальності у всій повноті різноманіття і складності, в цілому з усіма його складовими елементами. Домінування лівої чи правої півкулі обумовлює тип мислення людини, визначає його характер, темперамент, пам'ять, здатність до зосередження та інші психофізіологічні особливості.

Метою цієї науково-практичної роботи є визначення коефіцієнту функціональної асиметрії головного мозку студентів другого курсу – практичних психологів Інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка та його впливу на їхній темперамент та кольорове сприйняття, ознайомлення громадськості з результатами дослідження.

Завданнями дослідження є:1. Ознайомитися за літературними джерелами з поняттям функціональної асиметрії мозку, видами темпераменту, психосемантикою кольорів та методиками їх дослідження. 2. За спеціальними методиками встановити коефіцієнт функціональної асиметрії мозку, темперамент та улюблені кольори студентів – практичних психологів. 3. На основі експериментального дослідження встановити, чи існує вплив коефіцієнту функціональної асиметрії мозку студентів на їхній темперамент та кольорове сприйняття. 4. Зробити висновки на основі одержаних результатів.

Методи дослідження:аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, анкетування студентів, психологічні методи дослідження, математична обробка результатів.   

Методики дослідженнядля встановлення коефіцієнту функціональної асиметрії мозку, темпераменту та улюбленого кольору є класичними.

У результаті проведеного дослідження ми дійшли таких висновків:

1. Більшість студентів є праворукими (88%), або правшами, серед яких чотирьох студентів (10%) у дитинстві перевчили і вони стали писати правою рукою; лише 5 студентів (12%) пишуть лівою рукою, що відповідає статистичним даним кількості лівшів у світі.

У дослідженій групі студентів дійсно переважають лівопівкульні (77%); вони є праворукими; серед лівопівкульних виявлено 53% студентів з середнім коефіцієнтом 7% - з низьким коефіцієнтом,  5% - з коефіцієнтом вище середнього, 7% - з високим коефіцієнтом і 5% - з дуже високим коефіцієнтом функціональної асиметрії мозку.

12% студентів є правопівкульними (у них від'ємні значення КА); двох правопівкульних студентів (5%) перевчили у дитинстві і на сьогодні вони пишуть правою рукою.

10% студентів є амбідекстрами, 5% з яких є ліворукими, а інших 5% перевчили у дитинстві і тому вони пишуть правою рукою.

2. У дослідженій виборці студентів виявлено усі чотири типи темпераменту; більшість студентів (40%) – холерики; найменше меланхоліків (12%).

Із-за незначної кількості в експериментальній виборці правопівкульних студентів певної закономірності зустрічальності типу темпераменту залежно від коефіцієнту функціональної асиметрії мозку виявити не вдалося, проте виявлено тенденцію: ті правопівкульні студенти, яких у дитинстві перевчили писати правою рукою, є виключно холериками.

Амбідекстри виявилися у більшості холериками (75%); дві студентки, яких у дитинстві перевчили писати правою рукою, є холериками. Це може свідчити про те, що переучування ліворуких дітей є для них стресом.

Серед лівопівкульних студентів зустрічаються усі типи темпераменту; більшість студентів (36%) – холерики; найменше меланхоліків і флегматиків (по 16%).

Серед лівопівкульних студентів виявляється певна закономірність зустрічальності типу темпераменту залежно від коефіцієнту функціональної асиметрії мозку: більшість студентів з середнім коефіцієнтом функціональної асиметрії мозку мають сангвінічний тип темпераменту, а студенти з дуже високим коефіцієнтом функціональної асиметрії мозку мають холеричний тип темпераменту.

3. Існує певназакономірність між коефіцієнтом функціональної асиметрії мозку студентів та їхнім улюбленим кольором:

  • · серед правопівкульних студентів половина обирає червоно-оранжеву, а інша половина - жовто-зелену палітру;
  • ·  більшість амбідекстрів улюбленими вважають жовто-зелені кольори;
  • ·  лівопівкульні студенти перевагу надають жовто-зеленим кольорам.

4. Підтверджено зв’язок між типом темпераменту і улюбленим кольором людини:

  • · студенти сангвінічного типу обирають жовто-зелену палітру;
  • · студенти холеричного типу улюбленими вважають червоно-оранжеві кольори;
  • · студенти меланхолічного типу обирають темно-синій та фіолетовий кольори;
  • · студенти флегматичного типу улюбленими вважають блакитно-сині кольори.

При врахуванні педагогом закономірностей зустрічальності типу темпераменту залежно від коефіцієнту функціональної асиметрії мозку, між коефіцієнтом функціональної асиметрії мозку та їхнім улюбленим кольором, між типом темпераменту і улюбленим кольором будуть створені більш сприятливі умови для підвищення ефективності навчання учнів / студентів.

Таким чином, врахування педагогом у навчально-виховній роботі функціональної асиметрії мозку, а також особистісних психологічних особливостей учня / студента, зокрема, темпераменту та кольорового сприйняття, сприятиме повнішій реалізації потенціалу кожного.

Проведене експериментальне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Для встановлення інших впливів функціональної асиметрії мозкуна психологічні особливості особистості необхідні подальші зусилля та експериментальні дослідження науковців.  

Література:

  • 1. Неведомська Є.О. Вплив коефіцієнту функціональної асиметрії мозку учнів на їхній темперамент // Вісник психології і соціальної педагогіки  [Електронний ресурс]: Збірник наукових праць / Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка; Московський гуманітарний педагогічний інститут. – Випуск 2. – К., М., 2010. (24с.) – Режим доступу до збірника: http:www.psyh.kiev.ua  
  • 2. Спрингер С., Дейч Г. Левый мозг, правый мозг. – М.: Мир, 1981. – 368 с.
  • 3. Чуприков А.П., Волков Е.А. Мир леворуких. – К.: "Инст-т нейропсихиатрии А.Чуприкова", 2005. – 88 с.
  • 4. Доброхотова Т.А., Брагина Н.Н. Левши. – М.: Книга, 1994. – 323 с.
  • 5. Сперри Р.У. Перспективы менталистской революции. Возникновение нового научного мировоззрения // Мозг и разум. – М.: Наука, 1994. – 269 с.
  • 6. Психофизиология: Учебник для вузов / Под ред. Ю.И. Александрова. –СПб.: Питер, 2006. –464 с.
5
Ваша оценка: Нет Средняя: 5 (1 голос)

Доброго дня! Цікавий та

Доброго дня! Цікавий та оригінальний матеріал. "Домінування лівої чи правої півкулі обумовлює тип мислення людини, визначає його характер, темперамент, пам'ять, здатність до зосередження ". Шановна Євгенія Олексіївна, а чи існує, на вашу думку, зв_язок між вродженими здібностями особистості і домінуванням певної півкулі?
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.