facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПОНЯТТЯ «ІННОВАЦІЯ» У СИСТЕМІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ

Автор Доклада: 
Назаренко Л. А.
Награда: 
ПОНЯТТЯ «ІННОВАЦІЯ» У СИСТЕМІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ

УДК 371.315:821.161.2

ПОНЯТТЯ «ІННОВАЦІЯ» У СИСТЕМІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ

Назаренко Людмила Анатоліївна, здобувач
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

 

Стаття присвячена проблемі використання поняття «інновація», теоретично обґрунтовано вживання даного терміну. У висвітлені означуваної проблеми автор спирається на вітчизняний і зарубіжний досвід науковців. Робиться спроба довести необхідність узагальнення всіх відомих тлумачень з наступним поданням власного трактування.
Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, інновація, літературна освіта.

The article is devoted the problem of use of concept «innovation» and theoretically well-founded using of this term. For exposing of problem, that was attributed, the athor bases on native and foreign experience of scientists. He makes attempt to demonstrate to the necessity of generalization of all of all well-known interpretations with next presentation of own interpretation is done.
Keywords: information-communication technologies, innovation, information education

Навчання - неперервний процес. Література – та криниця, з якої ми постійно черпаємо досвід поколінь, емоційно збагачуємось, підвищуємо свій освітній і культурний рівень; на прикладі вчинків літературних героїв приходить усвідомлення про добро і зло, любов і ненависть. В інформаційному середовищі учень-читач взаємодіє з багатьма інформаційними об’єктами, встановлює зв’язки між ними, впливає на процеси та явища, що вивчаються, використовує засоби і технології роботи з інформацією. Уміння дитини орієнтуватись у інформаційному середовищі залежить від багатьох чинників. Пріоритетним уважаємо використання в літературній освіті інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
У науковій, педагогічній літературі тривалий час існують протиріччя між розумінням ІКТ як новації та усвідомленням того, що ці технології існують уже давно. Виходячи з вищезазначеного, окреслимо основний напрям нашого дослідження – з’ясування рівня новаційності використання ІКТ. Усвідомлення реалізація мети потребує постановки завдань:
• проаналізувати різновекторні думки науковців щодо ІКТ як інновації;
• висловити особисту позицію з існуючої проблеми;
• подати власне тлумачення терміну «інновація» у системі літературної освіти.
Контент (зміст) наукового терміна «інновація» представлено в дослідженнях З. Абасова, Л. Буркової, Л. Даниленко, Т. Коваленко, Г. Лаврентьєва, Н. Лаврентьєвої, С. Мірошник, О. Остапчук, В. Полонського, О. Савченко, В. Сафіуліна, В. Самохіна. Зокрема С. Мірошник, спираючись на дослідження науковців (З. Абасова, Л. Вікторової, О. Остапчук, В. Полонського, В. Самохіна, В. Слободчикова, В. Чорноліса), приходить до висновку, що заслуговують на більшу увагу дослідження В. Самохіна і В. Чорноліса. На її думку, у педагогіці інновацію варто розглядати як реалізоване нововведення в освіті - у змісті, методах, прийомах і формах навчальної діяльності та виховання особистості (методиках, технологіях) та формах організації управління освітньою системою, а також в організаційній структурі закладів освіти, у засобах навчання і виховання та у підходах до соціальних послуг в освіті, що суттєво підвищує якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу [8].
Заслуговує на увагу й Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затверджене МОН України від 17. 11. 2000 р. № 522: «уперше створені, удосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності» вважати інновацією [8].
Г. Лаврентьєв, Н. Лаврентьєва вважають, що інновація охоплює не лише створення й розповсюдження новацій, а й характеризує зміни в образі діяльності, житті, стилі мислення, що з цими новаціями пов’язані. На думку науковців, інноваційний процес спрямований в якісно новий стан, з ревізією усталених норм і положень, ролей, а найчастіше і з їхнім переглядом [6, с. 24].
У перекладі з грецької мови, як нагадує Л. Даниленко, «інновація» означає «оновлення‚ новизну‚ зміну». З’явилось воно вперше в зарубіжних дослідженнях ХІХ ст. в техніці при введенні деяких елементів однієї галузі в іншу й розглядається у психолого-педагогічній літературі неоднозначно. Найпоширенішим, на думку дослідниці, є визначення американського вченого К. Роджерса‚ який стверджує‚ що «новизна – це ідея‚ що є для конкретної особи новою і немає значення чи є ідея об'єктивно новою‚ чи ні‚ ми визначаємо її в часі‚ який минув з моменту її відкриття або першого використання».
У ході аналізу сучасних досягнень педагогічної інноватики
Л. Даниленко з’ясовано, що інновація в освіті є не лише кінцевим продуктом застосування новизни в навчально-виховному й управлінському процесах з метою зміни суб’єкта та об’єктів управління й отримання економічного‚ соціального‚ науково-технічного‚ екологічного та іншого ефекту, а й процедурою їхнього постійного оновлення [2, с. 45].
Розбіжності в тлумаченнях спричинені неоднаковим баченням їх авторами сутнісного ядра, а також радикальності нововведень. Одні з них переконані, що інновацією можна вважати лише те нове, яке має своїм результатом кардинальні зміни в певній системі, інші зараховують до цієї категорії будь-які, навіть незначні нововведення.
У співпраці з В. Довбищенком Л. Даниленко розуміє освітню інновацію як нововведення, що істотно змінює результати освітньої діяльності. Це удосконалені чи нові:
освітні, дидактичні, виховні системи; зміст освіти; освітні педагогічні технології; методи, форми, засоби розвитку особистості, організацію навчання і виховання; технології управління навчальними закладами, системою [3, с. 7].
Під інноваційним розвитком освіти В. Химинець розуміє комплекс створених та запроваджених організаційних та змістових нововведень, розвиток низки факторів та умов, необхідних для нарощування інноваційного потенціалу освітньої системи. Такий складний психолого-педагогічний процес вимагає чітко спланованих системних дій з боку всіх освітянських структур, які у своїй сукупності складають основу інноваційної політики [11, с. 85].
Т. Ковальова у своєму дослідженні, проаналізувавши різні точки зору, що стосуються даної проблематики віддає перевагу тлумаченню, яке використане в книзі «Управління розвитком школи» за редакцією М. Поташніка і В. Лазарєва. У цій роботі поняття «інновації» розуміється як «цілеспрямована зміна, що вносить у середовище упровадження нові елементи, які викликають перехід системи з одного стану в інше» [4, с. 32].
Дослідницею виражено власне ставлення до поняття, на її думку, обдумане привнесення нових елементів, що дозволяють якісно змінювати саму освітню ситуацію, і надає нам можливість характеризувати дану дію як інновацію. Т. Ковальова переконана, що будь-які інновації, що оформляються на технологічному рівні, з одного боку, завжди обмежені теорією навчання й реальною педагогічною метою, а з іншого боку, - характеристикою того підходу, в який повинна буде «вписатись» дана інноваційна технологія.
В. Лазарєв, Б. Мартиросян указують на вдале визначення цієї наукової дисципліни
Н. Юсуфбековою, вона трактує її як «повчання про створення педагогічних новацій, їх оцінці і засвоєнням педагогічною спільнотою і, нарешті, використання і застосування на практиці» [7, с. 12].
Самі ж науковці віддають перевагу розумінню інноваційного процесу не як зміні, а як процесу розвитку освіти за рахунок створення, поширення і засвоєння новацій. До того ж автори ототожнюють поняття «інновація» і «нововведення» [7 , с. 14].
О. Остапчук акцентує увагу на тому, що інноваційність не можна розглядати як характеристику лише новітніх педагогічних технологій і методик, новаторських підходів до навчання, сучасного освітнього менеджменту. У широкому розумінні інноваційність – це необхідна умова успішного розвитку соціуму й системи освіти на основі різноманітних нововведень, системно-утворювальний фактор, що забезпечує перехід системи до нових станів. З огляду на це її потрібно розуміти як сучасну ознаку педагогічної системи, що ефективно діє. На думку дослідниці, інноваційним є продукт, який не лише відрізняється своєю принциповою новизною, а й забезпечує вищу продуктивність процесів [9, с. 16].
Термін «інновація» за С. Сєлємєнєвим – це сучасний набір методів і прийомів навчання, який здатний глибше і влучніше віддзеркалити ті засоби доставки інформації, що отримують розповсюдження в даний момент. Саме з цієї позиції автор пропонує розглядати ІТ [10, с. 97].
Педагогічні інновації, на думку Л. Буркової, - це результат процесу впровадження нового в педагогічну теорію і практику, який поліпшує досягнення освітньої мети [1, с. 8].
Характерними рисами інноваційного навчання О. Козлова вважає передбачення та співучасть. Зміст першого із використаних термінів – передбачення – трактує як «здатність до розуміння нових, незвичайних ситуацій, прогнозування майбутніх подій, оцінки наслідків прийнятих рішень і, більше того, навіть до створення можливого і бажаного майбутнього», друге – співучасть – означає «соціальну активність, участь особистості у найважливіших видах діяльності, її особистий вплив на прийняття локальних та глобальних рішень, здатність бути ініціативним. Інноваційне навчання передбачає готовність до дії у нових умовах, дослідження того, що може трапитися, або необхідне» [5, с. 240].
Прикладом інноваційного навчання є використання ІКТ на уроках літератури, адже школярі намагаються не лише передбачати результати читацької діяльності, а й розробляти план дій, уникати ситуацій, що ускладнюють виконання завдань, діяти в нестандартних умовах. Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють швидко оцінити матеріал, який створений під час опрацювання літературних відомостей, роботи з текстом твору. Це, в першу чергу, сприяє отриманню можливості виправити недоліки, розвиткові аналітичних здібностей, а згодом – синтезувати матеріал, вдало продумати представлення інноваційного продукту. Сформована інформаційна компетентність учителя та учнів дозволяє брати участь у різних за складністю проектах, проводити уроки з використанням ІКТ.
Окрім того, потреба чуттєвого сприйняття, взаємодії з художнім твором, орієнтування в комунікативно-мовленнєвих ситуаціях, володіння різнобічним мисленням, творчою уявою є вкрай необхідною сьогодні. Словеснику доводиться докладати багато зусиль, щоб учні-читачі стали ерудованими, літературно компетентними, відчували потребу в самовдосконаленні. Уважаємо, що використання ІКТ сприяє цілісному розумінню літературного процесу, дозволяє школярам-читачам не підлаштовуватись вже під існуючі критичні матеріали, а самим відкривати світ художнього слова.
На сучасному етапі, на нашу думку, інформатизацію літератури варто розглядати як один із найважливіших засобів реалізації нової державної освітньої парадигми, яка задекларована в Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті. Не вдаючись до оцінок усіх окреслених понять, ми солідарні з точкою зору О. Остапчук, а також приєднуємось до думки С. Мірошник, яка вбачає підвищення ефективності процесу навчання в реорганізації змісту, методів, прийомів і форм навчальної діяльності та вихованні особистості.
Таким чином, проаналізувавши наукову, педагогічну літературу, вважаємо, що ІКТ заслуговують на інноваційність з позиції їхнього використання та характеру діяльності, тому доречним є і вживання слова «нові» в поєднанні з терміном «інформаційно-комунікаційні технології». Акцентуємо увагу, що інновації в навчанні літератури носять діалоговий характер, тому варто бути готовим до розуміння позицій, що відмінні від наших особистих, узгоджувати свою точку зору із запропонованими. Інновація в системі літературної освіти, з нашої точки зору, - це нововведення в методиці та технологіях, що є результатом творчого пошуку вчителів літератури й учнів-читачів, характеризується необов’язково кардинальними змінами, а значними покращеннями навчально-виховного процесу, ефективністю дії.
Болючих проблем у методиці викладання літератури залишається чимало: необхідно формувати літературну компетентність старшокласників, уміло використовувати засоби сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній та позанавчальній діяльності з предмета тощо. Ці проблеми — орієнтири для наших подальших розвідин.

Література:
1. Буркова, Л. Класифікація педагогічних інновацій – перший етап науково-педагогічної експертизи [Текст] / Буркова Л // Директор школи. – 2002. - № 35 (227) – С. 9.
2. Даниленко, Л. І. Теоретико-методичні засади управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах [Текст] : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01. /
Л. І. Даниленко ; Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. – К., 2005. – 419 арк. – Бібліогр.: арк. 374 – 419.
3. Даниленко, Л., Довбищенко, В. Експертиза інноваційних освітніх проектів та технологія її здійснення [Текст] / Л. Даниленко, В. Довбищенко // Директор школи. – 2002. - № 35. –С. 7 – 8.
4. Ковалёва, Т. М. Инновационная школа: аксиомы и гипотезы [Текст] /
Т. М. Ковалёва. – М. : Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж : «МОДЕК», 2003. – 256 с. (Серия «Библиотека педагога-практика»).
5. Козлова, О. І. Основні стратегії педагогічного впливу при традиційному та інноваційному підходах до навчання // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи [Текст] : збірник наукових праць / Л. Даниленко та ін. – К. : Логос, 2000. – С. 239 - 245.
6. Лаврентьев, Г. В., Лаврентьева, Н. Б. Педагогическая компетентность преподавателя как условие внедрения образовательных инноваций [Текст] / Г. Лаврентьев,
Н. Лаврентьева // Вестник алтайской науки.- Барнаул.- 2000. - № 1. – С. 24.
7. Лазарев, В. Мартиросян, Б. Педагогическая инноватика: объект, предмет и основные понятия [Текст] / В. Лазарев, Б. Мартиросян // Педагогика, 2004. - № 4. – С. 11 - 21.
8. Мірошник, С. Інновації в системі середньої загальної освіти: теоретичний аспект [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://nbuv.gov.ua/e-journals/NarOsv/2008-1/08roagip.htm.
9. Остапчук, О. Ефективні педагогічні системи: інноваційна стратегія проектування [Текст] / О. Остапчук // Рідна школа. – 2005. - № 8. – С. 16 – 18.
10. Селеменев, С. Информационные технологии в школе: проблемы и поиски решения [Текст] / С. Селеменев // Информатика и образование. – 2005. - № 5. – С. 97 – 100.
11. Химинець, В. В. Інноваційна освітня діяльність / В. В. Химинець. – Ужгород : ЗІППО, 2007. – 364 с.

7.83333
Ваша оценка: Нет Средняя: 7.8 (6 голосов)

Дякую за коментар. Зі статтею

Дякую за коментар. Зі статтею Аннєнкової Ірини Петрівни обов'язково ознайомлюсь. З повагою Людмила Назаренко

Назаренко Людмила Анатоліївна

коментар

Доброго дня, Людмило Анатоліївно! Дякуємо за таке грунтовне пояснення терміну "інновації", за те, що на практиці показали дію інновацій. Хочу порекомендувати Вам ознайомитися зі статтею учасниці цієї конференції Аннєнкової Ірини Петрівни "Основні тенденції розвитку системи управління якістю освіти у ВНЗ", яка теж зачіпає тематику інновацій та в цілому розглядає стандарти управління якістю освіти. Можливо, ВАм це стане у пригоді. З повагою, Володимира Федина

Дякую авторові за цікавий

Дякую авторові за цікавий аналіз поняття "інновація". Погоджуюсь, що одним із прикладів інноваційного навчання є використання ІКТ. Дійсно, ІКТ дієвий інструмент у руках педагога, оскільки використання ІКТ на уроках літератури дозволяє вчителеві оптимізувати навчальний процес, а учневі розкрити свій творчий потенціал у ході створення за допомогою різного програмного забезпечення мультимедійних презентацій для представлення життєпису письменника, характеристики літературного процесу або героя; створення кліпів за мотивами як поетичних, так і прозових творів, випуску стіннівок, збірок власних казок, оповідань, творів; відшукати необхідний матеріал до уроків у мережі Інтернет, у блогах, на форумах висловити особисте ставлення до художнього твору, літературного героя тощо. Але є момент, із яким я не погоджуюсь, - це введення поняття "інформатизація літератури". Не можна інформатизувати літературу. Хотіла би почути Ваше обгрунтування такого поняття. З повагою Галина Дегтярьова, доцент Харківської академії неперервної освіти

Щиро дякую, Галино

Щиро дякую, Галино Анатоліївно, за коментар. Цілком згодна, що інформатизувати літературу не можна, та й немає такої потреби, адже головне завдання опанувати прийоми роботи з текстом, навчити дитину мислити, самостійно здобувати знання, опікуватись духовними надбаннями кожного читача. ІКТ - новий інструмент, що підвищує інтерес до предмета, дозволяє подавати матеріал індивідуально спрямовано. Якщо є зацікавленість - є і мотивація. Творчі завдання за допомогою ІКТ сприяють не лише вияву креативності, а й глибшому розумінню твору, його тканини, діяльності автора, світоглядних позицій м митця. У свою чергу це вже не інформатизація, а глибше занурення у світ літератури.

Назаренко Людмила Анатоліївна

Добрий день, шановна Людмила

Добрий день, шановна Людмила Анатоліївна! Скажіть, будь ласка, які ще технології в літературній освіті можна віднести, на Вашу думку, до інноваційних? І чи доцільно (і як саме) застосовувати ІКТ у вищій літературній освіті? Дякую! З повагою, О.А.

Доброго дня, шановна Ольго

Доброго дня, шановна Ольго Сергіївно! Дякую за цікаве запитання. Уважаю цілком слушним використання в літературній освіті наступні інноваційні технології: формування критичного мислення, модульне навчання, проблемне, розвиваюче, особистісно зорієнтоване, проектні технології, технології розвивального гавчання, різнорівневі, проведення навчальних дискусій, тренінгів, інтерсуб'єктного навчання та інші. Головне не захоплюватись ними надмірно. Поєднання з традиційними формами та методами дає продуктивний результат. Застосовувати ІКТ у вищій освіті доцільно. На мою думку, результативним є використання електронних журналів, персонального сайту викладача, проектних технологій. З повагою Людмила Назаренко.

Назаренко Людмила Анатоліївна

Про інноваційну діяльність

Дякую автору за цікавий матеріал. Давно займаюсь проблемами інноваційної діяльності і викладаю відповідний підмодуль на курсах підвищення кваліфікації вчителів та керівних кадрів. Згоден, що використання ІКТ сприяє цілісному розумінню літературного процесу, дозволяє школярам-читачам не підлаштовуватись під існуючі критичні матеріали, а самим відкривати світ художнього слова. Але тут важливою є міра, межа. Якими Ви бачите педагогічні умови використання ІКТ в процесі формування літературознавчої компетентності учнів? З повагою - О.Жосан, Кіровоградський обл. інститут післядипломної пед. освіти ім. В.Сухомлинського

Шановний Олександре

Шановний Олександре Едуардовичу, щаслива, що знайшла однодумця. Я вважаю, педагогічні умови використання ІКТ в процесі формування літературознавчої компетентності такі: знання тексту твору, розуміння його у єдності форми та змісту, володіння інформаційними технологіями, методами обробки інформації, використання елементів особистісно зорієнтованого навчання, знання психолого-педагогічних особливостей учнів-читачів, їхніх уподобань та творчий підхід до опанування знань. З повагою Людмила Назаренко.

Назаренко Людмила Анатоліївна

Про ІКТ

Дякую. Згоден, що поєднання ІКТ із традиційними формами та методами дає продуктивний результат. Радий буду, якщо Ви ознайомитеся з моїми статтями: "ЕЛЕКТРОННИЙ ПОСІБНИК У ШКОЛІ: ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ" http://intkonf.org/kand-ped-nauk-zhosan-oe-elektronniy-posibnik-u-shkoli... та "ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО НАВЧАЛЬНО-ІГРОВОГО ПОСІБНИКА" http://timso.koippo.kr.ua/blogs/index.php/Internet-konferencia/title-27 З повагою - О.Жосан

Черкасова Татьяна Викторовна

Уважаемая Людмила Анатольевна! В Вашей статье затронута необычайно актуальная проблема инноватики в современной педагогике. В настоящее время инновационная педагогическая деятельность является одним из существенных компонентов образовательной деятельности любого учебного заведения. И это неслучайно. Именно инновационная деятельность не только создает основу для конкурентоспособности того или иного учреждения на рынке образовательных услуг, но и определяет направления профессионального роста педагога, его творческого поиска, реально способствует личностному росту воспитанников. Спасибо за интересную статью!

Татьяна Викторовна, спасибо

Татьяна Викторовна, спасибо за Ваш коментарий. Солидарна с тем, что инновационная деятельность создаёт условия для конкурентноспособности, так как каждый работодатель стремится заполучить компетентного во всех сферах работника, умеющего также ладить с людьми, желающего повышать свой профессиональный рост. С уважением Людмила Назаренко.

Назаренко Людмила Анатоліївна

Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.