facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ВПЛИВ КОМУНІКАТИВНИХ КОПІНГ-РЕСУРСІВ В ПОДОЛАННІ СТРЕСОВИХ СТАНІВ КЕРІВНИКАМИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Автор Доклада: 
Лосієвська О. Г., Байдик В. В.
Награда: 
ВПЛИВ КОМУНІКАТИВНИХ КОПІНГ-РЕСУРСІВ В ПОДОЛАННІ СТРЕСОВИХ СТАНІВ КЕРІВНИКАМИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

УДК 159.92

ВПЛИВ КОМУНІКАТИВНИХ КОПІНГ-РЕСУРСІВ В ПОДОЛАННІ СТРЕСОВИХ СТАНІВ КЕРІВНИКАМИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Лосієвська Ольга Геннадіївна, канд. психол. наук, доцент
Байдик Віта Володимирівна, здобувач
Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля

В статті аналізуються комунікативні копінг-ресурси як складові копінг-поведінки особистості.Розглянуто використання комунікативних копінг-ресурсів керівниками закладів освіти в подоланні стресових ситуацій. Теоретично визначено вплив особистісних комунікативних ресурсів керівника  закладу освіти на ефективність праці закладу та особистісний психічний стан керівника.
Ключові словастрес, копінг-стратегія, комунікативні  копінг-ресурси, емпатія, афіліація, синдром «емоційного вигорання», соціальна підтримка.

Communicative coping-resources as constituents of coping-conduct of personality are analized in the article. It`s revealed theuse of communicative coping-resources by the leader of the establishments of education in overcoming of stress situations. It`s  theoreticallydefined the  influence of personal communicative resources of a leader  of educationаlestablishment on efficiency of labour of establishment and personal mental condition of leader.
Keywords: stress, coping-strategy, communicative  coping-resources, empatiya, afiliaciya, syndrome of the «emotional burning» down, social support.

Сучасне життя щодня нас випробовує на стійкість, ритм життя постійно збільшується і воно дарує нам безліч не лише приємних сюрпризів. Стрес стає нашим вірним супутником. Стреси випробовують на собі представники різних професій. Професія педагога є однією з найбільш деформуючих особистість людини. Дійсно, багатьма дослідниками підкреслюється, що професійна діяльність педагогів є однією з найбільш напружених (у психологічному сенсі) видів соціальної дійсності і входить у групу професій з найбільшою присутністю стрес-факторів [4]. Отже, педагоги є представниками стресонебезпечної професії, потребують захисту. Керівник закладу освіти несе на собі відповідальність не лише за педагогічну діяльність, але й за організаційні, кадрові питання, питання матеріального та фінансового забезпечення. Тому проблема психічного та фізіологічного перевантаження, стресового стану  у керівній діяльності в закладах освіти зростає як найменш удвоє. Особливість роботи керівника полягає в тому, що йому необхідно постійно спілкуватися з людьми і працювати з інформацією. Таке інформаційне навантаження може призвести до цейтноту, нервувань, тобто стресів.

Проблема вивчення стресу вже не нова, але  все ж залишається однією з найактуальніших тем в світовій психологічній науці та практиці.

Теоретичну основу роботи склали  дослідження як закордонних авторів –Х.Сельє, Р.Лазарус,У.Кенон, А.Говард, А.Росс, Дж.Грінберг та ін., так і  вітчизняних – Е.І.Бистрицька,  В.А.Бодров, Дж.Віткін, Л.А.Китаєв-Смик, О.С.Копіна, Н.В.Самоукіна, В.А.Татенко, О.Я.Чебикін, O.М.Черепанова та ін.Вплив педагогічної професійної діяльності на особистість та його здоров’я вивчали  В.С.Агавелян, А.А.Баранов, І.В.Золотаренко, Л.М.Мітіна, А.А.Реан, Є.І.Рогов, Н.В.Самоукіна, І.В.Сурніна, Т.М.Титаренко та ін.

Однак, незважаючи на велику кількість праць і наукових публікацій, на сьогодні недостатньо систематизованими є погляди на проблему впливу копінг-ресурсів як захисного механізму подолання стресу. «Стрес - це не те, що з вами трапилось, а те, як ви це сприймаєте» - казав канадський вчений Ханс Сельє.В концепції стресу Г. Сельє та його послідовників основна увага надавалась аналізу зовнішнього стрес-чинника, проте психологи, і, насамперед Р. Лазарус, обгрунтували положення про те, що спроможність долати стрес у більшості випадків значно важливіша, ніж природа і величина стресу, частота його впливів.

Для профілактики стресового стану кожна людина протягом всього життя виробляє так звану копінг-поведінку (копінг-стратегію) – систему цілеспрямованої поведінки для зменшення шкідливого впливу стресу та використовує власні копінг-стратегії на основі наявного у неї особистісного досвіду та психологічних резервів (особистісні ресурси або копінг-ресурси). Роботи, присвячені вивченню феномена копінг-поведінки, з'являються в зарубіжній психології з другої половини XX століття. У роботі німецьких авторів використовується термін "bewaltigung" (подолання). Вітчизняні дослідники поняття "копінг-поведінка" інтерпретують як опанувальну поведінку або психологічне подолання. Копінг-поведінка має на увазі індивідуальний спосіб боротьби людини із скрутною ситуацією відповідно до її значущості в її житті і з особистісно-середовищними ресурсами, які багато в чому визначають поведінку людини.Теоретичні основи проблеми стрес-опановуючої (копінг-поведінки) лише починають розроблятися, але вони тісно пов'язані з проблемою стресу. Копінг-ресурси - відносно стабільні характеристики людей та стресу, які сприяють розвитку способів боротьби з ним [6]. Ресурси - це життєві цінності, все те, що людина використовує, щоб задовольнити вимоги середовища. Вони поділяються на дві групи - психологічні та соціальні.

Під впливом стресу в одних і тих самих умовах одна людина починає хворіти, а інша долає всі перешкоди і навіть досягає певного успіху та визнання. Одна з причин-наявність особистісних ресурсів. Безумовно, успішність управління стресорами напряму залежить від характеру та ступеня ресурсів. Зазвичай стійкі до стресу люди адекватно оцінюють свої ресурси і сприймають стресогенні події як зміни.

Ш. Тейлор до особистісних ресурсів відносить високу самоповагу, легкість характеру (комунікабельність, розвинені соціальні навички) і релігійність [5].

Професійно значущими комунікативними копінг-ресурсами вважаються емпатія та афіліація. Вони здійснюють в подальшому вплив на формування самооцінки, локусу контролю, вибір і реалізацію базисних копінг-стратегій у подоланні стресового стану.

Вперше термін «емпатія» як уміння особистості взаємодіяти з оточенням, відчувати емоційний стан людини, адекватно реагувати на зміну навколишнього емоційного середовища у наукову психологію ввів Е.Тітченер. У дослідженнях Ф.Н.Гоноболіна, Н.В.Кузьміна, Н.Д.Левітова емпатія виступає як різновид педагогічних здібностей. Емпатія сприяє збалансованості міжособистісної взаємодії, яка вкрай важлива керівнику закладу освіти в рішенні багатьох питань. Вона робить поведінку особистості соціально обумовленою. Високий рівень розвитку емпатії керівника – це ключовий фактор успіху закладу. Іншими словами, важко уявити у наш час гуманізації суспільства професійного керівника закладу освіти, який не проявляє емпатії до оточуючих.

Працю керівника відрізняє висока емоційна навантаженість, різноманіття емоційних чинників, що постійно піддають його  випробуванням на емоційну стійкість, стресостійкість. Тільки емоційно зріла особистість спроможна справитися з ними. І саме рівень розвитку емпатії як особистісна складовавпливає на ефективність  педагогічної взаємодії. Якщо рівень педагогічної емпатії  високий, то він позитивно впливає на рівень педагогічної взаємодії, але  негативно позначається на емоційному стані керівника, призводить до розвитку синдрому «емоційного вигорання» і навпаки. Оптимальним є середній рівень розвитку емпатії, бо він достатній для  ефективної взаємодії і не завдає шкоди емоційному здоров`ю, стану та поведінці особистості керівника. Розвинений рівень емпатії у керівника дозволяє долати і власний стрес, і надавати допомогу у подоланні дистресу особі, якій співпереживають. Нерозвиненість навичок емпатії у керівника навпаки, показує у ситуації хронічного дистресу  егоїстичність  мотивації, спрямованість на збереження власного благополуччя та власної емоційної напруги.

Визначити рівень розвитку ємпатії у керівників навчальних закладів допоможуть нам у подальшому дослідженні наступні методики: методика діагностики рівня полікомунікативної ємпатії  І.М.Юсупова, методика діагностики рівня ємпатійних здібностей В.В.Бойка, діагностика ємпатії А.Меграбяна та Н.Єпштейна.

Афіліація проявляється у прагненні бути в спілкуванні з іншими людьми, взаємодіяти з оточуючими, надавати комусь допомогу і підтримку і приймати її від іншого. Вперше термін афіліація було введено в психологію відомим американським психологом Генрі Мюрреєм, який вважав основною потребою людини потребу в афіліації. Прагнення бути з іншими збільшується в таких умовах: в приємних обставинах, які приносять задоволення (коли у людей радість), а також в обставинах загрожуючих (у небезпеці, у стресових ситуаціях). Блокування афіліації викликає почуття самотності, відчуженості, породжує і поглиблює стрес [1]. Тенденції до афіліації зростають при втягуванні (включенні) суб’єкта в потенційно небезпечну стресову ситуацію [3]. X. Хеккаузен визначає афіліацію як певний клас соціальних взаємодій, які мають щоденний і в той же час фундаментальний характер. Зміст таких взаємодій полягає у спілкуванні із знайомими, малознайомими і незнайомими людьми, і таку їх підтримку, яка приносить задоволення і збагачує обидві сторони.

Внутрішньо, або психологічно, афіліація виступає у вигляді почуття прив'язаності, вірності, а зовнішньо - у комунікабельності, в прагненні працювати з іншими людьми, постійно перебувати з ними. У стресових ситуаціях рівень афіліації збільшується, тому особистість, яка проявляє взаємодію, надає допомогу іншим, одержує таке ж ставлення від оточуючих до себе.

Належність до колективу, почуття взаємодопомоги, наявність поруч близьких людей взагалі є позитивний фактор, тому що він знижує рівень тривожності та  наслідки стресу. Але вплив рівня афіліації керівника на успішну роботу, на ефективність діяльності закладу освіти складно визначити. Коли у керівника домінує потреба бути у злагоді зі всіма оточуючими, не завжди слід очікувати значних успіхів у роботі закладу.

Оптимальним є таке поєднання, коли рівень афіліації є достатнім як для спілкування, так і для керівництва, або педагогічний колектив  адекватно сприймає керівника як просту людину зі слабкостями і проблемами і як менеджера, від мотивації якого залежить професійний успіх, матеріальне заохочення всіх членів колективу.

Афіліація пов’язана з соціальною підтримкою. Соціальна підтримка – це почуття, що тебе підтримують інші. Особистості, які отримують ефективну соціальну підтримку від оточуючих, близьких для них людей, мають більш міцне здоров`я, легше долають стреси, більш стійкі до розвитку захворювань, тому важливу роль в подоланні стресових та проблемних ситуацій для керівника закладу має соціально підтримуючий процес.

Численні дослідження показують позитивний вплив соціальної підтримки для зниження стресу. Особливо дієвою є емоційна підтримка в контексті близьких стосунків, тому що людина в ситуації стресу може розмовляти лише з тими, хто її сприймає, на кого можна звалити негативні емоції без ризику бути знехтуваним і хто може допомогти повернути віру в себе.

Висновки.Стрес поступово стає наслідком діяльності керівника – доводиться швидко реагувати, обирати, приймати рішення, будувати взаємовідносини, боротися з труднощами, поступатися особистим часом та навіть особистим життям та здоров'ям. Таким чином, питання подолання наслідків стресу є одними з найважливіших у професійній діяльності керівників навчальних закладів. Адже психічне здоров’я керівника є запорукою його успішної управлінської діяльності.

Прагнення бути разом з людьми, вміння співпереживати – афіляція і емпатія – є комунікативними особистісними ресурсами, що впливають на поведінку людини.

Вивчення та дослідження розвитку комунікативних копінг-ресурсів, які виконують значну роль у формуванні поведінки особистості, дозволить керівникам всіх рівнів закладів освіти успішно долати стресові складні ситуації у своїй професійній діяльності.

Література:

  • 1.      Дьяченко М.И.Готовность к деятельности в напряженных ситуациях.
  • Психологический аспект / М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович, В. А. Пономаренко. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1995. – 206 с.
  • 2. Lazarus R. Psychological stress and the coping process. N.Y.: McGraw-Hill, 1966.
  • 3. Москаленко В.В Афіліація як потреба в спілкуванні / В.В. Москаленко // Соціальна психологія : Підручник / В.В. Москаленко . – К. : ЦНЛ, 2005 . – С.388-394. 
  • 4. НемовР.С. Психология: Учеб.для студ.высш.пед.учеб.заведений / Р.С.Немов. – М.: ВЛАДОС, 2008. – 688 с.
  • 5. Taylor R.D.CastenR.,Frickinger S.M.Influence of kinship social support on the parrenting experience and psychosocial adjustment of African-American adolescents. // Dev.Psychol. – 1993. -N2. - р. 382-388.
  • 6. Ткачук Т.А. Копінг-стратегії та копінг-ресурси у структурі копінг-поведінки індивіда. Актуальні проблеми психології. //Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.Костюка АПН України. Том 7. Випуск 14. - К., 2008. – С. 255-260.
9.22222
Ваша оценка: Нет Средняя: 9.2 (9 голосов)

коментар

Шановні Ольго Геннадіївно, Віто Володимирівно! Велике спасибі за викладений Вами матеріал, оскільки спонукав мене подивитися на своє власне під іншим кутом. Скажіть будь-ласка, з якого віку починає формуватися копінг-поведінка і чи пов'язана вона з захисними механізмами психіки?

Шановно Тетяно Володимирівно!

Шановно Тетяно Володимирівно! Дякую за цікаве запитання. Для науковців, які дотримуються психоаналітичного розуміння природи захисних механізмів, зовні спостережувані і реєстровані види захисної поведінки (а також почуття і думки, пов'язані з нею) є всього лише зовнішніми, іноді навіть приватними проявами внутрішнього, прихованого, інтрапсихічного процесу, який, на їхню думку, якраз і є істинним захисним механізмом. Для цих науковців зовні спостережувана, реєстрована поведінка є тільки захисною реакцією на відміну від механізму, який забезпечує конкретні реакції. Певні захисні механізми виникають на певних стадіях психосексуального розвитку людини. Фіксація на ранніх стадіях розвитку внаслідок неподаланих інтрапсихічних конфліктів (побічний ефект захисних механізмів) призводить до переваги відповідних механізмів захисту в дорослому віці. Фіксація є «застряванням» на певній стадії розвитку лібідо. Поняття фіксації припускає, що фіксований індивід а) має тенденцію залучатися до інфантильних, застарілих патернів поведінки або регресувати до таких патернів в умовах стресу;б) схильний до компульсивного вибору об'єктів на основі їх схожості з об'єктом на якому він фіксований;в) страждає від виснаження наявної енергії в результаті вкладення її в минулий об'єкт фіксації. Надмірна фрустрація і задоволення, надмірна любов і ненависть наводяться як причини фіксації. Звідси оральна фіксація, фіксація на матері анальна фіксація, фіксація на батьку. Однозначної думки відносно проблеми відношення копинг-поведения і психологічного захисту на теперішній час немає. Захист вважається внутрішньоособистісним процесом, а копинг-поведінка розглядається як взаємодія з довкіллям. Деякі автори вважають ці дві теорії абсолютно незалежними одна від одної, але у більшості робіт вони розглядаються, як доповнюючі одна одну. Послаблення психічного дискомфорту здійснюється у рамках несвідомої діяльності психіки за допомогою механізмів психологічного захисту. Копинг-поведінка використовується як стратегія дій особистості, що спрямована на усунення ситуації психологічної загрози. З повагою О. Лосієвська, Т. Дріга

ответ

Шановна Тетяна Володимирівна! Дякуємо Вам за увагу до теми нашого дослідження. Метою нашої роботи є вивчення прояви копінг-стратегії у стресових станах керівників закладів освіти, іншими словами, людей дорослих. Але ж прояви копінг-поведінки ми спостерігаємо навіть у дітей. Чи не проявою емоційної копінг-поведінки є плач, чи злість дитини, коли вона не отримує бажаної іграшки? Питання в іншому - коли людина починає використовувати вже не поведінкові, емоційні копінг-ресурси, а активно користуватися когнітивними ресурсами, Я–концепцією. Копінг-поведінка та захисні механізми психіки діють у стресових станах головним чином разом, але ж мають певні відмінності. Вивчення дії обох механізмів захисту при стресі буде у подальших наших роботах. Автори

коментар

Дуже вдячна за вичерпні відповіді! Щиро зацікавлена Вашим дослідженням. Бажаю успіхів!

Про стрес

Погоджуюсь з авторами, що стрес поступово стає наслідком діяльності керівника – доводиться швидко реагувати, обирати, приймати рішення, будувати взаємовідносини, боротися з труднощами, поступатися особистим часом та навіть здоров'ям. Це підтверджується моїм багаторічним досвідом роботи на посаді директора загальноосвітньої школи. На жаль, раніше я не зустрічав подібних досліджень. Гадаю, що вони варті уваги й підтримки. Хотілося б ознайомитися з конкретними рекомендаціями керівникам закладів щодо профілактики й подолання стресів.

Шановний Олександр

Шановний Олександр Едуардович! Ми, Ольга Геннадіївна та Віта Володимирівна, дякуємо Вам за позитивний відгук на нашу статтю. Ми будемо раді, якщо в подальшіх наших роботах Ви знайдете корисні поради щодо збереження здоров'я педагогічних працівників. Власне розробка конкретних рекомендацій та психокорекційних програм з метою допомоги керівникам закладів освіти при стресах і є метою нашого дослідження. Щиро бажаємо Вам натхнення та витримки у Вашій складній роботі.

Деятельность руководителя

Деятельность руководителя представляет собой высокую эмоциональную загруженность, различие эмоциональных факторов, постоянное испытание на его эмоциональную устойчивость, а именно - стрессоустойчивость. Данная статья обращает внимание на необходимость развития зрелой личности руководителя учебного заведения, которая будет способна справиться с ним. Руководитель учебного заведения несет на себе ответственность не только за педагогическую деятельность, но и за организационные, кадровые вопросы, вопросы материального и финансового обеспечения. Поэтому проблема психической и физиологической перегрузки, стрессового состояния в руководящей деятельности в учреждениях образования растет и требует особого исследования и внимания психологов. Важно отметить, что руководители, которые развивают в себе устойчивость к стрессовым состояниям, адекватно реагируют и оценивают свои ресурсы, воспринимая стрессогенные события как необходимые изменения. Необходимость изучения наиболее эффективных копинг-ресурсов, как Я-концепция, очевидна, так как – её позитивный характер способствует тому, что руководитель будет чувствовать себя уверенным в своей способности контролировать ситуацию и сможет способствовать более эффективному разрешению всех профессионально необходимых задач. Развитые когнитивные ресурсы позволят руководителю адекватно оценить как стрессогенные события, так и объем наличных ресурсов для его преодоления. Рекомендуем автору изучать более комплексно эту проблему и представить в дальнейшем эмпирические данные по этому вопросу.

Yuliana Fornea

ответ

Уважаемая Юлиана Владимировна! Огромное Вам спасибо за то, что поделились с нами Вашим профессиональным мнением по поводу проблемы стресса в управленческой деятельности. Несомненно, в своей практической части мы будем изучать влияние и развитие у руководителей в стрессовых ситуациях Я - концепции как целостного образа собственного Я. В планах наших дальнейших исследований предполагаем изучить подробнее влияние конгнитивных, поведенческих, оценочных компонентов структуры Я-концепции с целью дать практические рекомендации руководителям учреждений образования как эффективно преодолевать стрессовые состояния и последствия стресса, используя собственные ресурсы и знания. Ольга Геннадьевна и Вита Владимировна.

Уважаемые Ольга Геннадьевна и

Уважаемые Ольга Геннадьевна и Виктория Владимировна! Затронута очень важная тема - управление стрессовыми состояниями управляющими образовательных учреждений (УОУ). УОУ в силу своих обязанностей в большей степени контактируют с преподавательским составом и др. структурными подразделениями образовательного учреждения. Эмпатия, аффилиация руководителя, несомненно, способствуют созданию и поддержанию позитивной атмосферы в коллективе, что по отдельности и вместе взятое есть ресурсом сохранения психического здоровья управляющего (и коллектива). На Ваш взгляд, не блокируется ли аффилиация руководителя каждодневными стрессами и не приводит ли развитая эмпатичность руководителя к стрессам и фрустрации (его:) )? Поддаются ли аффилиация и эмпатия "воспитанию"?

авторы

Уважаемая Татьяна Григорьевна! Спасибо Вам за содержательный комментарий к нашей статье. Очевидно, что проблемы межличностного взаимодействия Вам знакомы и вызывают активный интерес. Управление организацией, учреждением, его подразделением, группой сотрудников - это, прежде всего, работа с людьми, с каждым человеком в отдельности. Поэтому важным профессиональным качеством для руководителя учреждения образования является умение осуществлять деловое общение с людьми вне зависимости от собственных эмоциональных оценок. Безусловно, ежедневные стрессы ведут за собой риск блокировки аффилиации руководителя, что ведёт к чувству одиночества, отчуждённости, углубляет стрессовое состояние. Это и должен понимать человек, который сознательно выбрал себе карьеру в сфере образования. Высказываются противоречивые мнения по поводу того, является ли данный феномен процессом или свойством. В ходе развития эмпатийности как свойства личности формируется эмоциональная отзывчивость и способность прогнозировать эмоциональное состояние людей. Эмпатия может быть в разной степени осознанной. Мы теоретически обосновываем это в нашем исследовании. В практической его части мы будем изучать возможные механизмы коррекции, или как Вы отметили, искать пути для «воспитания» нужной степени аффилиации и эмпатии. Авторы

Спасибо, Вита Владимировна,

Спасибо, Вита Владимировна, за ответ. С уважением Т.Дрига

Шановні Ольга Геннадіївно та

Шановні Ольга Геннадіївно та Віта Володимирівно! Ви торкнулися актуальної проблеми – подолання стресів керівниками навчальних закладів засобами вироблення копінг-стратегії поведінки. В умовах стресу психологічна адаптація людини проходить головним чином, за умови дії двох механізмів: копінг-стратегії та механізмів психологічного захисту. Ці два поняття протилежні за змістом, хоча обидва спрямовані на захист внутрішнього світу людини від психотравмуючих ситуацій: механізми психологічного захисту діють на несвідомому рівні, спрямовані на зняття емоційної напруги, миттєво спрацьовують та деформують об’єктивну ситуацію; копінг-ресурси формуються на свідомому рівні та послідовно, відновлюють порушені взаємовідношення між особистістю та оточенням, не деформують об’єктивну ситуацію. Копінг-стратегії як специфічні поведінкові механізми процесів контролю над дією, служать для того, щоб підтримувати чи відновлювати цей контроль в ситуаціях, коли він підлягає загрозі. В своєму дослідженні ви виокремили низку факторів, які можна розглядати як загрозливі для психічної рівноваги особистості. Встановлено, що психічне та фізичне самопочуття особистості залежить від вибору копінг-стратегії у момент зіткнення зі психотравмуючою ситуацією. Як на вашу думку, чи є необхідним організовувати та проводити з керівниками навчальних закладів психокорекційну або психотренінгову роботу, спрямовану на подолання стресу саме через вміння виробляти копінг-стратегії поведінки, чи в деяких випадках буде достатньо прояву захисних механізмів?

Бугайова Наталія Миколаївна

автори

Шановна Наталія Миколаївна! Дякуємо Вам за змістовний та конструктивний коментар до нашої статті. Дійсно, кожна людина має певний фізіологічний і психологічний потенціал, свої механізми психологічного захисту. Та рано чи пізно внутрішні ресурси починають вичерпуватися. Саме тенденція к інтегрованим системним підходам у подоланні стресу актуальна та ефективна у теперішній час в управлінській діяльності. Усунути всі причини стресу в керівній діяльності практично неможливо, а отже, єдиний вихід для зменшення негативного впливу на організм керівника так званих стресових ситуацій – навчитися керувати емоціями, навантаженням і самим стресом. Тому у подальшому своєму практичному дослідженні ми прагнемо розробити психокорекційну програму подолання професійного стресу керівниками закладів освіти, використовуючи як механізми психологічного захисту так і особистісні копінг-ресурси. Автори

авторы

Уважаемая Ольга Владимировна! Спасибо Вам за комментарий, который свидетельствует о том, что выбранная нами тема действительно актуальна в современной социальной психологии. Бесспорно, чрезмерное сочувствие и сопереживание к подчиненным не приводит к эффективной управленческой деятельности, и тем более, негативно порой влияет на эмоциональное самочувствие самого руководителя. В нашей статье мы и говорим об оптимальном уровне эмпатии и аффилиации, как Вы верно заметили. В то же время мы выделяем и социальную поддержку как базовую составляющую копинг-стратегии в стрессовых ситуациях. И отмечаем, что чем выше уровень взаимодействия, коммуникабельности, тем вполне реальнее руководителю учреждения образования рассчитывать на высокий уровень социальной поддержки. Коммуникативные копинг-ресурсы являются лишь одной из составляющих копинг-поведения личности управленца в стрессовых ситуациях. В планах нашего дальнейшего исследования мы будем рассматривать влияние конгнитивных копинг-стратегии как эффективной составляющей копинг-поведения у руководителей учреждения образования и возможности управления именно благодаря этой базовой основе для преодоления профессионального стресса управленцев.

Стресс руководителя

Уважаемые авторы, проблема стрессов в деятельности руководителя действительно является актуальной, особенно в системе "человек-человек" и необходим поиск адекватных и конструктивных способов и стратегий преодоления стрессовых состояний. Вами описаны такие копинг-ресурсы, как эмпатия и аффилиация, но являются ли они эффективными в работе руководителя, не приведет ли их использование к углублению стресса? Чрезмерная сочувствие и сопереживание к подчиненным, на мой взгляд, не приведет ни к эффективной управленческой деятельности, ни к нормализации своего эмоционального состояния. Вы говорите об оптимальном уровне эмпатии как о наиболее приемлемом в работе руководителя, а какие еще копинг-стратегии вы планируете рассматривать в рамках вашего исследования?

Литвинова Ольга

Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.