facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ОСВІТА ДОРОСЛИХ ЯК ФЕНОМЕН НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ (МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕНЦІЇ)

Автор Доклада: 
Лещенко І.Т.
Награда: 
ОСВІТА ДОРОСЛИХ ЯК ФЕНОМЕН НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ (МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕНЦІЇ)

ОСВІТА ДОРОСЛИХ ЯК ФЕНОМЕН НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ (МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕНЦІЇ)

Лещенко Ірина Тимофіївна, канд. пед. наук, доцент
Черкаський Національний університет ім. Б. Хмельницького

 

У статті проаналізовано міжнародні тенденції розвитку освіти дорослих та конкретизовані деякі європейські тенденції розвитку цієї галузі на історико-педагогічному та порівняльно-педагогічному рівнях.
Ключові слова: освіта дорослих, неперервна освіта, порівняльно-педагогічні аспекти розвитку освіти дорослих, освітня політика, методологічні засади освіти дорослих.

The article analyses international tendencies of adult education development and specifies some European tendencies of the developments in this field from historical and comparative-educational prospective.
Keywords: adult education, continuous education, comparative pedagogic aspects of adult education development, educational policy, methodological principles of adult education.

Сучасні глобальні тенденції розвитку освіти дорослих посилюють інтерес науковців до національної специфіки розвитку цієї галузі. Національна своєрідність еволюції цієї сфери притаманна більшості європейських країн. Про це свідчить відсутність стереотипних підходів та стандартів визначення стратегії розвитку освіти дорослих.

Зазначимо, що концепція освіти дорослих («adult education») сформувалася як самостійний науковий напрям у 70-х роках XX ст. Це одна з найбільш дискусійних сфер, що пояснюється специфікою загальнокультурного і освітнього рівня розвитку різних країн та неоднозначністю трактування категорії дорослої людини (Р.Каффарелла, А.Грейс, П.Джарвіс, М.Ноулз, А.Роджерс та інші).

Найпоширенішим трактуванням поняття «освіта дорослих» є розгляд її як будь-якої освітньої діяльності дорослої людини незалежно від змісту, професійної спрямованості, термінів і форм навчання, ступеня інституціалізації. Єдиним критерієм є вік людини [1].

Останнім часом простежується тенденція до звуження значення цього поняття: воно трактується як «інституціоналізовані послуги з освіти дорослих» після отримання основної освіти. Таке визначення наближує його до сучасних визначень зарубіжними авторами понять «продовжена освіта» та «додаткова освіта» [2]. Спостерігається також тенденція до злиття різних термінів, що відображає зближення концептуальних підходів до їхнього трактування. Прикладом може служити поєднання термінів «продовжена освіта» та «освіта дорослих» у поняття «продовжена освіта дорослих» («adult continuing education»), що відповідає понятійному апарату терміна «додаткова освіта дорослих». У такому ж значенні використовуються в наукових працях терміни «освіта дорослих» («adult education») і «продовжена освіта» («continuing education») [3].

Нині концепція неперервної освіти, на відміну від традиційної освітньої парадигми, не визнає остаточної завершеності в розвитку особистості; це стосується як професійного, так й особистішого потенціалу людини. Актуального значення набуває проблематика порівняльного аналізу процесу розвитку неперервної освіти взагалі та освіти дорослих зокрема. Реалізація цього завдання потребує чіткого визначення теоретико-методологічних засад дослідження тенденцій розвитку освіти дорослих у країнах Західної та Східної Європи, концептуальних підходів до аналізу розвитку національних систем зазначених держав, нормативного забезпечення освітніх систем у цих країнах у другій половини XX століття.

Однією з найбільш актуальних проблем освіти дорослих в Україні є проблема формування професійної культури майбутніх фахівців, їхньої конкурентоспроможності, адаптації до сучасних умов та вимог ринку праці.

Серед причин відставання освіти дорослих України від практики технологічно розвинених країн можна виділити такі:

  • · оцінювання потенційних можливостей освіти дорослих;
  • · недостатності наукового обґрунтування освітньої політики в цілому;
  • · зосередження уваги на проблемах дитячо-юнацької освіти;
  • · відсутності необхідної нормативно-правової бази;
  • · недостатнього дослідження зарубіжного досвіду в цій галузі;
  • · замалої кількості рекомендаційних документів міжнародних організацій.

Саме тому, необхідно досліджувати історичні та порівняльно-педагогічні аспекти розвитку освіти дорослих, а також виявляти зв’язок із сучасністю.

Серед провідних гуманістичних тенденцій розвитку освіти дорослих визначимо розвиток національних систем освіти дорослих у провідних європейських країнах, її реформування і модернізацію у другій половині XX століття, розвиток методологічних основ неперервної освіти у країнах ЄС на сучасному етапі та у процесі їх історичного становлення. Однак потребують узгодження різноманітні трактування понять методології порівняльних досліджень у сфері освіти дорослих, зокрема – категорії, закони, функції, філософія, міждисциплінарний підхід, методологія андрагогіки, наукового пізнання, наукового дослідження, розвитку мислення дорослої людини.

Отже, увагу як вітчизняних, так і зарубіжних науковців привертає проблема розвитку національних демократичних традицій у сфері освіти дорослих. В контексті цієї проблематики важливо визначити методологічні засади системного підходу до аналізу тенденцій національного розвитку освіти дорослих, методологічні основи системного підходу до порівняльного вивчення світових тенденцій, а також розвитку неперервної освіти у глобальному вимірі, концептуальні характеристики еволюції системи освіти дорослих у другій половині XX століття, в основі чого повинен бути системний підхід як теоретико-методологічна засада цих тенденцій.

Сучасний етап світового розвитку освіти характеризується зростанням ролі навчання дорослих у забезпеченні позитивних змін різних сторін життя суспільства. У такому навчанні важливо зважати на особливості дорослої людини, зокрема, її життєвий досвід, який необхідно використовувати у навчанні в якості компонента змісту. Для прикладу, британські дослідники наводять різні особливості дорослих, які необхідно враховувати у навчанні, головними з яких є такі:

  • · наявність у дорослих власної мотивації до навчання;
  • · детермінованість процесу навчання професійними, соціальними, побутовими і тимчасовими чинниками;
  • · наявність певних навчальних стереотипів унаслідок попереднього навчального досвіду, які можуть сприяти чи заважати новому навчанню.

Освіта дорослих відрізняється від освіти дитячо-юнацької своїми цінностями і мотивами, метою і завданнями, змістом і формами організації, способами контролю і оцінки, а отже – і своїми результатами. Для забезпечення високого рівня ефективності освіти дорослої людини важливо проаналізувати кожен із зазначених компонентів та усвідомити їх особливості. Насамперед розглянемо докладніше зміст навчання.

Зміст неперервної професійної освіти дорослих зумовлений, по-перше, потребами суспільства, по-друге, – потребами самого фахівця.

Освіта визначається як процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, як необхідна умова підготовки людини до життя і праці, як система цілеспрямованої дії на особистість з метою її адаптації до потреб суспільства. Потреби суспільства часто співвідносять з потребами держави, що призводить до ототожнення соціального замовлення з державним замовленням.

Освіта дорослих є найбільш мобільною сферою освіти. Для забезпечення оперативності змісту освіти дорослих вона повинна бути відкритою, а її організація повинна допускати практично неперервне коригування навчальних програм, планів. При цьому повинні враховуватися як важливі запити дорослих людей, їхні потреби, актуальність наукових знань, так і зміни, які відбуваються у соціально-економічній і політичній ситуації країни [4].

Специфіка освіти дорослих полягає, насамперед, в тому, що її контингентом є залучені у сферу зайнятості повнолітні громадяни. Звідси важливий методологічний принцип, якого необхідно дотримуватися у формуванні нормативно-правової бази: законодавство про освіту дорослих повинно регулювати відносини, пов’язані з професійною діяльністю, з різними сферами життя людини, суспільства, держави.

У навчанні дорослих людей важливо враховувати особливості дорослих, зокрема наявність у них сформованого життєвого досвіду. Зокрема, британські дослідники враховують такі особливості дорослих у процесі навчання: наявність у дорослих власної мотивації до навчання, яка є детермінованою процесом навчання професійними, соціальними, побутовими і тимчасовими чинниками; наявність певних навчальних стереотипів унаслідок попереднього досвіду, які можуть сприяти чи заважати новому навчанню.

У європейських дискусіях з проблем освіти дорослих прийнято використовувати різноманітні терміни: lifelong learning (навчання впродовж життя) та lifewide learning (навчання все життя, тобто таке, що включає всі форми навчання – формальні з видачею сертифіката чи диплома; неформальні, які здійснюються на семінарах, конференціях; інформальні, тобто самоосвіту за допомогою спілкування, використання ЗМІ, читання тощо). Серед багатьох актуальних проблем передусім постає питання системного вдосконалення теорії і практики освіти дорослих у контексті системи неперервної освіти [5].

Для забезпечення мобільності змісту освіти дорослих [4] її організаційні форми повинні передбачати механізм неперервного коригування навчальних програм, урахування запитів тих, хто навчається, сучасних наукових знань, що постійно змінюються, та змін соціально-економічної і політичної ситуації в суспільстві.

Отже, можна стверджувати, що існує необхідність розв’язання актуальних завдань, поставлених сьогоденням перед освітою дорослих, що неможливо без усвідомлення провідних тенденцій дослідження у цій сфері, адекватного і зацікавленого ставлення до цієї галузі громадськості, фахівців та, що важливо, представників різних державних установ і громадських організацій, рухів, налагодження між ними конструктивної співпраці. Це буде передумовою формування у суспільній свідомості відповідного ставлення до цієї проблеми, яка натепер є необхідною засадою розвитку концептуального бачення, пошуку науково обґрунтованих і практично орієнтованих способів її розв’язання.

Література:

  • 1. Ковальчук Л.О. Система освіти зарубіжних країн : навчальний посібник / Л.О.Ковальчук, О.Б.Ковальчук. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 136 с.
  • 2. Митина A.M. Дополнительное образование взрослых за рубежом: Концептуальное становление и развитие / А.М.Митина. – М. : Наука, 2004. –304 с.
  • 3. Митина A.M. Зарубежные исследования учебной мотивации взрослых / А.М.Митина // Вестник МГУ. – Сер. 14. – Психология. – 2004. – №2. – С.56-65.
  • 4. Матюшкина М.Д. Основные характеристики образования взрослых / М.Д.Матюшкина // Андрагогика: материалы к глоссарию. – Вып. 1 / науч. ред. С.Г.Вершловского и др. – СПб. : СПбАППО, 2004.
  • 5. Гершунский Б.С. Образование как религия третьего тысячелетия: гармония знания и веры / Б.С. Гершунский. – М.: Педагогическое общество России. 2001. – 128 с.

/p

6
Ваша оценка: Нет Средняя: 6 (4 голоса)

Про післядипломну освіту

Шановна Ірина Тимофіївна! Погоджуюсь, що що концепція освіти дорослих - одна з найбільш дискусійних сфер, що пояснюється специфікою загальнокультурного і освітнього рівня розвитку різних країн та неоднозначністю трактування категорії дорослої людини і що необхідно досліджувати історичні та порівняльно-педагогічні аспекти розвитку освіти дорослих, а також виявляти зв’язок із сучасністю. Проте, не можу погодитися, що Україна суттєво відстає від європейських країн у всіх ланках освіти дорослих. Зокрема, післядипломна педагогічна освіта у нас знаходиться на значно вищому щаблі, ніж у Європі, де не існує такої розгалуженої - трьохрівневої системи (обласний, районний (міський) та рівень загальноосвітнього навчального закладу). Поняття "методична служба" у більшості країн також відсутня. Інша річ, що слід удосконалювати якість цієї системи. Зважаючи на це, мені було б цікаво й корисно дізнатися про Вашу думку щодо проекту Положення про післядипломну освіту, обговорення якого здійснюється цими днями.

Погоджуюсь з автором статті в

Погоджуюсь з автором статті в тому, що, дійсно, сьогодні недостатньо уваги в Україні приділяється освіті дорослих, зокрема підвищенню кваліфікації, оскільки немає достатнього наукового обґрунтування освітньої політики в цьому напрямі, відсутня необхідна нормативно-правова база тощо. Стрімкий науково-технічний прогрес спонукає дорослих постійно вдосконалювати власні знання, уміння, навички. Організовуючиї навчання дорослих, ми повинні спиратися на андрогогічний підхід, впорваджувати в навчальний процес усе найкраще, що розроблено у світовій педагогіці з організації навчання дорослих. Так! Освіта дорослих - це феномен неперервної освіти.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.