facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip
Перевод страницы
 

Полікультурна компетентність майбутнього вчителя як стандарт освіти європейського виміру

Полікультурна компетентність майбутнього вчителя  як стандарт освіти європейського виміру
Катерина Маргітич, кандидат педагогических наук

Закарпатский венгерский институт имени Ференца Ракоци II, Украина

Участник конференции

Процеси  глобалізації економіки, формування інформаційного суспільства і інтеграція української системи вищої професійної освіти в світовий освітній простір поставили перед педагогічною наукою завдання приведення традиційного наукового апарату у відповідність із загальноприйнятою у Європі системою педагогічних понять. Українському суспільству, що розвивається, потрібні освічені, етичні, заповзятливі люди, які можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їх можливі наслідки, здібні до співпраці, які відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, розвиненим почуттям відповідальності за долю країни. Рішення і програми, спрямовані на втілення наукових досягнень, цивілізаційно-культурних тенденцій, реалізуються через діяльність сприймаючих їх суб`єктів. В зв'язку з цим підвищується рівень вимог сучасного суспільства до діяльності і підготовки професіоналів освітньої сфери. Посилення інтегративно-культурного статусу освіти диктує необхідність підготовки педагогічних кадрів, здатних реалізувати її культурну спрямованість. Потреби сучасної освітньої практики породжують необхідність у полікультурній підготовці педагога, який не тільки виступає посередником між учнем і культурою, але і сприяє формуванню у молодого покоління готовності жити і діяти у відкритому загальноцівілізаційному культурному просторі.

Метоюданоїстатті є визначення змісту поняття та структури феномену полікультурної компетентності вчителя, його організаційно-змістової ролі як одного із ключових стандартів сучасної освіти, а також доведення актуальності цілеспрямованої  полікультурної підготовки майбутніх вчителів, яка повинна відповідати європейським стандартам освіти.

Не викликає сумніву думка про те, що Європа має багатий історичний досвід розвитку та становлення демократичного суспільства. Оскільки одним із пріоритетів стратегічного розвитку України визнано інтеграцію нашої держави до Європейського співтовариства, актуальним залишається питання наближення освітніх інституцій країни до стандартів країн ЄС та досягнення їх відповідності загальноєвропейським критеріям якості.

Проблему європейських стандартів і цінностей в освіті та концептуальних підходів до формування умов запровадження європейських стандартів освіти в Україні розглядають такі українські автори, як:  Ю. Бицюра, О. Васильєва, С. Кобернік, Ю. Комаров, С. Рябов, Ф. Степанов, І. Тараненко, К. Чорна та ін. Для запровадження європейських стандартів у вітчизняну освіту,  для практичної реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію сучасні дослідники С. Кобернік, Н. Кузьмина, О. Овчарук, Л. Паращенко, Ф. Степанов, І. Тараненко створили Концепцію змісту освіти для європейського виміру України. У зазначеному документі вітчизняні педагоги визначили мету й завдання, основні принципи освіти для європейського виміру України.

Згідно із цією концепцією мета освіти для європейського виміру України – поширення комплексних знань про Європу, які необхідні на сучасному етапі громадянину України для існування в європейському співтоваристві, створення на їхній основі відповідного інтегрованого курсу та його впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи [5].

До головних завдань сучасної освіти дослідники віднесли: 1) визначення змісту освіти для європейського виміру України на основі ґрунтовного аналізу та узагальнення існуючого європейського досвіду; 2) розробку навчальної програми курсу «Європейські студії»; 3) створення відповідного навчально-методичного забезпечення, до складу якого входять: навчальний посібник для учнів, різноманітні дидактичні матеріали, методичні рекомендації для вчителів; 4) надання школярам знань про європейські демократичні здобутки та особливості становлення демократичного суспільства в Україні; 5) створення умов для набуття молодим поколінням позитивного європейського досвіду щодо демократичної поведінки та комунікативної взаємодії; 6) формування необхідних компетентностей, сприяння становленню активної позиції молоді щодо реалізації ідеалів і цінностей розвитку демократичного суспільства у світі, Європі, Україні [5].

На думку вчених організація процесу отримання знань про Європу має базуватися на загально-педагогічних і дидактичних принципах, основними з яких є гуманізм, демократичність, науковість, практична спрямованість, наступність і безперервність, інтегрованість (міждисциплінарність), полікультурність [5].

Таким чином, ознайомлення з питанням запровадження європейських стандартів освіти в Україні показує, що ідея полікультурності виникає не ізольовано, як винайдена фахівцями теоретична конструкція в сфері педагогіки. Полікультурність є одним з основних стандартів сучасної освіти, що базується на основних цінностях європейського демократичного суспільства: права людини, рівність, мир, соціальна справедливість, демократія, свободи, безпека громадян, взаємозалежність, плюралізм, культурне розмаїття, відкритість, відповідальність, партнерство, повага до навколишнього середовища. У даному контексті висока полікультурна компетентність педкадрів та її формування у майбутніх вчителів стають важливою умовою забезпечення готовності молодого покоління до повноцінної життєдіяльності в сучасному європейському просторі.

Аналіз наукових  праць вітчизняних й зарубіжних дослідників показує, що багато вчених звертають увагу на проблеми полікультурної освіти та питання формування полікультурної компетентності підроста­ючого покоління.

Так, проблеми фахової підготовки вчителів у своїх дослідженнях піднімали видатні світові педагоги У. Боос-Нюннинг, О. Джуринський, А. Дістервег, Я. Коменський, А. Макаренко, Ж. Руссо, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін. Не залишилися вони і поза увагою вітчизняних науковців, які особливу увагу приділяють питанням полікультурної освіти: С. Гончаренко, В. Кузьменко, Н. Ничкало, О. Сухомлинська, Є. Чорний, Н. Якса, М. Ярмаченко та ін. Примітним є факт, що в останні роки спостерігається посилення інтересу вчених до питань формування полікультурної компетентності особистості у європейському освітньому просторі (И. Васютенкова, Л. Данилова, Е. Щеглова, Л. Воротняк,Я. Гулецька, Л. Перетяга, Т. Попова та ін.).

У контексті дослідження проблеми, заявленої у даній статті, вважаємо доцільним, по-перше, акцентувати увагу на проблемі формулювання поняття «полікультурна компетентність», по-друге, розглянути питання щодо структури полікультурної компетентності майбутнього вчителя.

Теоретичній аналіз джерел дозволяє констатувати існування різних поглядів щoдo вищевказаного поняття.

Так, В. Кузьменко, Л. Гончаренко визначають полікультурну компетентність як здатність особистості жити й діяти в багатокультурному суспільстві[3, C.91].

O. Прoвoрoв,  O. Смoлянінoва вважають, що полікультурна компетентність – це  індивідуальна характеристика міри відпoвіднoсті потребам професії, базовий компонент поняття «педагогічна культура», що сприяє формуванню спеціаліста висoкoї культури [7].

Цієї думки дотримується О. Щукін, відзначаючи, що “формування полікультурної компетентності є безперервним процесом, значущим чинником  якого є освіта” [9, C.139].

 На думку І. Соколової,полікультурна компетентність майбутнього вчителя – це цілісне, інтегративне, багаторівневе, особистісне новоутворення, що є результатом професійної підготовки особи у вищому навчальному закладі та в процесі неперервної педагогічної освіти [7].

О. Щеглова розглядає досліджуваний феномен як комплексну, особистісну якість, що формується в процесі професійної підготовки на основі толерантності, що характеризується свідомістю власної багатокультурної ідентичності, що й проявляється в здатності розв'язку професійних завдань конструктивної взаємодії із представниками інших культурних груп [8, C.94].

И. Васютенкова визначає феномен полікультурної компетентності як інтегративну характеристику, що відображає здатність здійснювати політику полілінгвізму в полікультурному просторі. Учена вважає полікультурну компетентність системою якостей, що допомагають орієнтуватися в культурних відносинах рідної і іншомовної країни, та забезпечують досягнення мети виховання людини культури [1, C.19].

Л. Воротняк визначає полікультурну компетентність як здатність людини інтегруватися в іншу культуру при збереженні взаємозв’язку з рідною мовою,культурою, яка ґрунтується на поєднанні особистісних якостей, синтезованих знаннях, уміннях інавичках позитивної міжетнічної й міжкультурної взаємодії, що в результаті сприяє безконфліктнійідентифікації особистості в багатокультурному суспільстві та її інтеграції в полікультурний світовийпростір [2, C.106].

Отже, узагальнюючи найбільш значимі на наш погляд висловлення вітчизняних і зарубіжних авторів, ми робимо спробу сформулювати інтегральне визначення феномену полікультурної компетентності, що поєднує погляди вчених на заявлену проблему:

Полікультурна компетентність майбутнього вчителя – інтегративна якість особистості майбутнього фахівця, що формується в процесі навчання, та включає систему полікультурних знань, умінь, навичок, інтересів, потреб, мотивів, цінностей, полікультурних якостей, досвіду, соціальних норм і правил поведінки, необхідних для повсякденного життя й діяльності у сучасному полікультурному суспільстві, що реалізується в здатності ефективно вирішувати завдання педагогічної діяльності в ході позитивної взаємодії із суб`єктами освітнього процесу-представниками різних культур.

Розглядаючи структуру полікультурної компетентності майбутнього вчителя як стандарту європейської освіти, звернемося до сучасного словника іноземних слів, який дає наступне визначення поняття «структура»:  “Структура (від латинського structura) – взаєморозташування й зв'язок складових частин чого-небудь; будова, обладнання” [6, C.473].

Л. Данилова в структурі полікультурної компетентності особистості виділяє наступні компоненти: 1) мотиваційно-ціннісний компонент, який включає мотиви, мети, ціннісні установки студента, що передбачає ставлення до майбутньої професійної діяльності як до цінності та потреби студента у формуванні й самовихованні своєї полікультурної компетентності; 2) когнітивний компонент, який характеризує сукупність знань про культуру, сутність і способи самовиховання полікультурної компетентності; здатність до систематизації й узагальненню знань; 3) діяльний  компонент, який передбачає наявність умінь вступати в інтеркультурну комунікацію з носіями іншомовної культури, передавати інструментарій самопізнання й саморозвитку іншому, рефлексувати власну діяльність і поведінка; 4) емоційний – обумовлює позитивне оцінювання педагогічних явищ із опорою на соціальні та особистісні значимі цінності, здатність сприймати внутрішній мир іншого й ототожнювати себе з ним       [4, C.10].

В основі культурної компетентності особистості И. Васютенкова виділяє такі структурні компоненти: 1) у складі професійного компонента  автор розглядає культуру спілкування, методичну, інформаційну, рефлексивну культури; 2) культурологічний компонент передбачає знання й розуміння рідної, світової, іншомовної культур, культури міжкультурного спілкування – культурою безконфліктного існування; 3) особистісний компонент визначає сукупність якісних характеристик, що відображають моральну позицію, яка пронизує всі складові полікультурної компетентності [1, C.19].

О. Щеглова виділяє кілька компонентів у структурі полікультурної компетентності майбутнього фахівця, а саме: 1) когнітивний – освоєння образів і цінностей світової культури, культурно-історичного й соціального досвіду різних країн і народів; 2) ціннісно-мотиваційний, спрямований на формування ціннісно-орієнтовної і соціально-настановної готовності студента до міжкультурної комунікації й обміну, розвиток толерантності стосовно представників інших культурних груп; 3) діяльнісно-поведінковий, спрямований на розвиток здатності до розв'язку професійних завдань при взаємодії із представниками різних культурних груп [8, C.94].

Узагальнюючи погляди наукових діячів на питання про структуру полікультурної компетентності студентів,  ми приходимо до висновку про те, що в структурі полікультурної компетентності майбутніх учителів необхідно виокремити наступні компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, діяльнісний. Кожному структурному компонентові ми даємо характеристику, виходячи з ідеї компетентнісного підходу у посиленні особистісної спрямованості освіти.

Так, когнітивний компонент передбачає сформованість системи полікультурних знань, що виступають орієнтовною основою діяльності особистості у полікультурнім суспільстві.

Мотиваційно-ціннісний компонент являє собою систему мотиваційно-ціннісних утворень: мотивів, цінностей, інтересів, потреб, полікультурних якостей, що регулюють повсякденне життя й діяльність особистості у полікультурнім суспільстві.

Діяльнісний компонент відображує сформованість полікультурних умінь і навичок щодо дотримання соціальних норм і правил поведінки у полікультурнім суспільстві, наявність досвіду позитивної взаємодії із представниками різних культур.

Перераховані компоненти є тією базою, на якій відбувається подальший розвиток у майбутніх вчителів полікультурної компетентності. Когнітивний компонент є ведучим у структурі полікультурної компетентності студента, тому що на його основі формуються й розвиваються наступні компоненти структури.

Висновки і перспективи подальшого дослідження.Таким чином, у процесі дослідження проблеми полікультурної компетентності   майбутнього вчителя в контексті відповідності професійної підготовки вимогам освіти європейського виміру ми дійшли наступного висновку: незважаючи на різни погляді вітчизняних й зарубіжних дослідників щодо змісту поняття «полікультурна компетентність», структури полікультурної компетентності сучасної молоді, науковці одноголосно вказують на принципово важливе значення полікультурної підготовки сучасного вчителя, який повинен відповідати європейським стандартам освіти.

Полікультурна підготовка вчителя – це актуальне й злободенне питання, що вимагає досконального методологічного та методичного дослідження. Розробка і апробація конкретних механізмів формування полікультурної компетентності у студентів має велику наукову і соціальну актуальність.

 

Література: 

  • 1.     Васютенкова И.В. Развитие поликультурной компетентности учителя в условиях последипломного образования: автореф. дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01 / И.В. Васютенкова. – СПб, 2006. – 27 с.

  • 2.     Воротняк Л.І.  Особливості формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах // Вісник Житомирського державного університету (Педагогічні науки). – 2008. – № 39. – С. 105-109.

  • 3.     Гончаренко Л.А., Кузьменко В.В. Формування полікультурної компетентності вчителів загальноосвітньої школи: Навчальний посібник для студентів. – Херсон: РІПО, 2006. – 92 с.

  • 4.     Данилова Д.Ю. Формирование поликультурной компетентности студентов / Л.Ю. Данилова // Учитель. – 2007. – № 3. – С. 12-15. 

  • 5.     Кобернік С.Г., Кузьмина Н.Ю., Овчарук О.В., Тараненко І.Г. Концепція змісту освіти для європейського виміру України. / Інформаційний бюлетень Проекту Міжнародного фонду «Відродження», «Навчальний курс «Європейські студії для шкіл». http://osvita.ua/school/school_today/

  • 6.     Современный словарь иностранных слов: толкование, словоупотребление, словообразование, этимология / Л.М. Баш, А.В. Боброва и др. – 3-е изд., доп. – М.: Цитадель-трейд, 2002. – 960 с.

  • 7.     Соколова І.В. Формування полікультурної компетентності у майбутніх учителів-філологів. http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/

  • 8.     Щеглова Е.М. Развитие поликультурной компетентности будущих специалистов: дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Е.М. Щеглова. – Омск, 2005. – 164 с.

  • 9.     Щукин А.Н. Обучение иностранным языкам: Теория и практика: Учебное пособие для преподавателей и студентов / А.Н. Щукин. – М.: Филоматис, 2004. – С. 139-140 .

Комментарии: 3

Атаманчук Петр Сергеевич

Безумовно, що розробка і апробація конкретних механізмів формування полікультурної компетентності у студентів має велику дидактичну, наукову і соціальну актуальність. Зичу успіхів автору. З повагою, П. Атаманчук.

Панфилова Альвина Павловна

23.09.2017. 16.10. Уважаемая Катерина. Вами поднята чрезвычайно актуальная тема для подготовки педагогических кадров. Сегодня, как никогда раньше, поликультурная компетентность учителя важна и влияет на организационную культуру учебного заведения, на социально-психологический климат организации, на нравственные ценности всех участников образовательного процесса. Вами достаточно глубоко рассмотрен вопрос на теоретическом уровне, причём вы относитесь уважительно к достижениям учёных разных стран и разных национальностей. Действительно, только совокупный опыт всех исследовательских разработок по этой проблеме может помочь эффективно решить эту задачу. Сегодня для формирования цивилизованного компромисса между всеми нужна правильная нравственная ориентация, а не только толерантность; нужны эффективные технологии обучения для овладения такой компетентности, а не только чтение лекции на эту тему и, несомненно, нужна высокая мотивация у молодых людей, европейская ментальность, позволяющая принимать людей и осуществлять с ними сотрудничество независимо от их этнической принадлежности, политических и взглядов и вероисповедания, их индивидуальных особенностей. Дерзайте, тема благодарная для педагогических изысканий. С радостью буду знакомиться с вашими материалами практического характера. Желаю успеха, Альвина Павловна Панфилова

Кубанов Руслан Анатольевич

Пути и возможности формирования поликультурных компетенций - актуальное направление исследований. С точки зрения неклассической парадигмы, сам человек является важнейшей, системообразующей частью гуманитарного мира, он познаёт себя в антропологических характеристиках, а его отношения с этим миром могут быть адекватно описаны в культурологических категориях понимания – общения (диалога) – переживания («вчувствования», эмпатии). Понимание, общение, диалог как способы ориентации в поликультурной среде немыслимы без изучения гуманитарной картины мира и развития гуманитарной культуры педагога и обучающихся. Это становится возможным через развитие интереса к уникальному, индивидуальному, неповторимому, к своеобразию исторического опыта различных общностей. Следует отметить, что пока не существует надёжных методик и технологий работы с детьми, как коренных этносов, так и мигрантов, в многокультурном пространстве школы, учитывая и то обстоятельство, что во многих областях страны учительский корпус также становится всё более мультикультурным. Интересное, нужное исследование, которое нуждается в дальнейшем развитии. Автору новых научных успехов. С уважением, Кубанов Р. А.
Комментарии: 3

Атаманчук Петр Сергеевич

Безумовно, що розробка і апробація конкретних механізмів формування полікультурної компетентності у студентів має велику дидактичну, наукову і соціальну актуальність. Зичу успіхів автору. З повагою, П. Атаманчук.

Панфилова Альвина Павловна

23.09.2017. 16.10. Уважаемая Катерина. Вами поднята чрезвычайно актуальная тема для подготовки педагогических кадров. Сегодня, как никогда раньше, поликультурная компетентность учителя важна и влияет на организационную культуру учебного заведения, на социально-психологический климат организации, на нравственные ценности всех участников образовательного процесса. Вами достаточно глубоко рассмотрен вопрос на теоретическом уровне, причём вы относитесь уважительно к достижениям учёных разных стран и разных национальностей. Действительно, только совокупный опыт всех исследовательских разработок по этой проблеме может помочь эффективно решить эту задачу. Сегодня для формирования цивилизованного компромисса между всеми нужна правильная нравственная ориентация, а не только толерантность; нужны эффективные технологии обучения для овладения такой компетентности, а не только чтение лекции на эту тему и, несомненно, нужна высокая мотивация у молодых людей, европейская ментальность, позволяющая принимать людей и осуществлять с ними сотрудничество независимо от их этнической принадлежности, политических и взглядов и вероисповедания, их индивидуальных особенностей. Дерзайте, тема благодарная для педагогических изысканий. С радостью буду знакомиться с вашими материалами практического характера. Желаю успеха, Альвина Павловна Панфилова

Кубанов Руслан Анатольевич

Пути и возможности формирования поликультурных компетенций - актуальное направление исследований. С точки зрения неклассической парадигмы, сам человек является важнейшей, системообразующей частью гуманитарного мира, он познаёт себя в антропологических характеристиках, а его отношения с этим миром могут быть адекватно описаны в культурологических категориях понимания – общения (диалога) – переживания («вчувствования», эмпатии). Понимание, общение, диалог как способы ориентации в поликультурной среде немыслимы без изучения гуманитарной картины мира и развития гуманитарной культуры педагога и обучающихся. Это становится возможным через развитие интереса к уникальному, индивидуальному, неповторимому, к своеобразию исторического опыта различных общностей. Следует отметить, что пока не существует надёжных методик и технологий работы с детьми, как коренных этносов, так и мигрантов, в многокультурном пространстве школы, учитывая и то обстоятельство, что во многих областях страны учительский корпус также становится всё более мультикультурным. Интересное, нужное исследование, которое нуждается в дальнейшем развитии. Автору новых научных успехов. С уважением, Кубанов Р. А.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.