facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ШКІЛЬНЕ ПІДРУЧНИКОЗНАВСТВО: ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА

Автор Доклада: 
Жосан О. Е.
Награда: 
ШКІЛЬНЕ ПІДРУЧНИКОЗНАВСТВО: ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА

УДК 37.022:371.3:002.2

ШКІЛЬНЕ ПІДРУЧНИКОЗНАВСТВО: ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА

Жосан Олександр Едуардович, канд. пед. наук
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського

 

Здійснено спробу теоретичного обґрунтування визначення поняття, структури, предмета, джерел та методів шкільного підручникознавства.
Ключові слова: навчальна література, шкільний підручник, підручникотворення, теорія підручника, книгознавство, підручникознавство.

An attempt of theoretical justification of the definition of the term ’’Theory of School Educational Book’’, its subject, contexture, source and methods.
Keywords: educational materials, secondary school textbook, construction of textbook, Textbook Theory, Theory of Book, Theory of School Educational Book.

Термін «підручникознавство» одним із перших почав вживати К. Ушинський, але, на жаль, чітко його не визначив. Значний внесок у становлення й розвиток вітчизняного підручникознавства зробили відомі педагоги ХХ століття Г. Ващенко, М. Вашуленко, О. Дубинчук, Н. Менчинська, Є. Перовський, В. Бейлінсон, В. Беспалько, І. Ґудзик, Д. Зуєв, Ю. Бабанський, Б. Коротяєв, В. Мадзігон, В. Онищук, В. Паламарчук, В. Помагайби, Н. Тупальский та ін.
На сучасному етапі означена проблема залишається досить важливою і привертає увагу науковців (О. Аніщенко, Т. Антонова, Р. Арцишевський, П. Атаманчук, В. Бевз, Л. Березівська, Н. Бібік, Т. Бойченко, М. Бурда, Н. Буринська, А. Гірняк, Л. Горяна, В. Грищенко, Л. Денисенко, Ю. Завалевський, С. Когутенко, Я. Кодлюк, Ю. Кузнецов, В. Лапінський, Т. Лукіна, О. Ляшенко, В. Мадзігон, О. Савченко, Ю. Терещенко, О. Топузов, О. Харитонова, А. Фурман, В. Яценко та ін.). Проте, на сьогодні поняття підручникознавства залишається до кінця не визначеним і не структурованим.
Сучасні вчені переважно використовують термін «підручникотворення», в основі якого, на їх думку, знаходиться теорія підручника, яка, за Д. Зуєвим, є системою глибокого наукового обґрунтування головних його параметрів, вона покликана вивчати закономірності створення навчальної літератури, допомагати її розвитку. Виділяючи сферу застосування теорії підручника, вчений підкреслює, що об’єктом її дослідження виступає не лише змістова сторона предмета, але й закономірності конструювання матеріальної основи підручника – власне книги. Саме у зазначеному аспекті проявляється зв’язок теорії шкільного підручника як з дидактикою, психологією, методикою викладання навчального предмета, так і з книгознавством (типологія навчальної літератури, архітектоніка підручника, поліграфічне оформлення та ін.) [3, с. 250]. Однак, як підкреслюють учені, слід мати на увазі, що підручник моделює цілісний процес навчання (зміст, форми, методи тощо), тому він, у першу чергу, є об’єктом педагогічних досліджень, зокрема дидактичних, а наука про нього – галузь педагогіки (дидактики) [5, с. 16].
Науці відомі положення про дворівневу структуру теорії підручника. Перший рівень – загальнотеоретичний. Незважаючи на те, що підручник відображає зміст конкретного навчального предмета, йому, разом з тим, притаманні ті спільні ознаки, які характерні для всіх типів підручників. Саме цей факт дозволяє стверджувати про існування загальної теорії підручника, предметом вивчення якої є універсальні принципи конструювання навчальної книги (загальнодидактичний рівень), а кінцевою метою – «побудова універсальної моделі підручника». Другий рівень – методичний. Він знаходить своє вираження в реалізації загальних положень побудови книги щодо розробки конкретного підручника з урахуванням особливостей навчального предмета, вікових особливостей учнів, типу школи та ін., розглядає підручник як засіб, за допомогою якого моделюються основні властивості педагогічної системи, а потім, відповідно до моделі, організовується навчальний процес [5, с. 17].
Термін «теорія шкільного підручника» – не єдиний у науковому обігу на позначення даної галузі знань. Ще у 80-х рр. минулого століття М. Тупальський зауважував на те, що він не може повністю задовольнити сучасну науку і пропонував повернутися до терміну, що був у вжитку в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. – «підручникознавство». Саме він, на думку вченого, міг би забезпечити комплексний підхід до проблем навчальної книги, оскільки інтегрує знання про характер, сутність і зміст підручника, про основ¬ні закономірності його створення, про умови, форми і шляхи підвищення якості підручника, про взаємозв’язок між різними типами, видами і формами підручників, про вплив підручника на розвиток науки, на ефективність освіти, виховання і розвитку та ін. Дана галузь науки, на його думку, має містити історію підручника, теорію і методику. Підкреслюючи значущість історії науки про підручник (її завдання вчений вбачав у тому, «щоб не відкривати вже відкрите, а будувати систему науки на фундаменті перевірених практикою принципів і положень») та методики створення і використання підручника, центральне місце у цій науковій дисципліні відводилося теорії, яка покликана бути своєрідною парадигмою підручникознавства [10, с. 140]. На жаль, позиція М. Тупальського свого часу залишилася майже не поміченою науковцями. Проте, гадаємо, вона заслуговує серйозної уваги та глибокого вивчення, особливо у світлі сучасних вимог до якості навчальної літератури.
Проаналізувавши останні наукові дослідження у галузях педагогіки, книгознавства, менеджменту [1; 4–9; 12], ми виокремили два підходи до визначення поняття «підручникознавство». Перший відносить підручникознавство до галузі педагогічних наук, хоча й з певними уточненнями та посиланнями на важливість книгознавчих аспектів. Деякі вчені ототожнюють поняття «підручникознавство» і «теорія підручника» [5]. Другий полягає у наданні підручникознавству перед усім книгознавчого, а вже потім – педагогічного характеру; ґрунтується на визначенні книгознавства як наукової галузі, що має дві складові: загальну і спеціальну. До спеціального книгознавства відносять і підручникознавство [4; 8]. Важливим завданням даного етапу нашого дослідження була підготовка необхідного теоретичного матеріалу для підтвердження одного з підходів, а також спроба добору ключових слів для визначення поняття сучасного підручникознавства.
Маємо зазначити, що сучасна книгознавча наука досліджує теорію та історію книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства та спеціальних книгознавчих дисциплін, серед яких є ціла низка нових: кодикології, історії мистецтва книги, бібліополістики, бібліології, історії бібліотечних колекцій і зібрань, бібліотечної професіології та психології, соціології та статистики книги й бібліотечної справи, необхідної уваги підручникознавству не приділяє. Вивчаючи сучасні дослідження за зазначеними вище напрямами, нам не вдалося знайти відомостей про спеціальне ґрунтовне вивчення вченими-книгознавцями проблем шкільного підручника або підручника для вищої освіти. Тому, схиляючись у цілому до першого з підходів, мусимо підкреслити необхідність посилення уваги в процесі досліджень проблем якості навчальної літератури до її книгознавчих (бібліологічних) аспектів.
Можемо запропонувати використовувати таку формулу при визначенні місця книгознавчого компоненту в структурі сучасного підручникознавства: книгознавство, як комплексна наукова дисципліна (або як комплекс наукових дисциплін), не може бути часткою підручникознавства; підручникознавство ж, у свою чергу, як комплексна наукова дисципліна, що розвивається на стику педагогіки, психології, менеджменту та книгознавства, не може бути часткою книгознавства; отже, можемо говорити лише про визначення певного книгознавчого компоненту підручникознавства та відповідно – певного підручникознавчого компоненту книгознавства.
Здійснивши аналіз термінів «теорія підручника» і «підручникознавство», ми прийшли до висновку, що вони не є тотожніми, хоча й мають багато спільного. Теорія підручника – суто педагогічна дисципліна, хоча й містить аспекти, пов’язані з психологією, гігієною та книгознавством. У підручникознавстві зазначені аспекти діють значно сильніше, примушуючи дослідника набагато глибше занурюватися в психологію, книгознавство й суміжні з ним дисципліни. Крім того, підручникознавство містить чітко виокремлений історичний аспект (щоб будувати систему теорії і практики підручникотворення на фундаменті перевірених історією принципів і положень) та потужний управлінський аспект (проблеми менеджменту в системі конкурсного відбору, експертизи навчальної літератури, видавничої справи, забезпечення підручниками й посібниками навчальних закладів, без сумніву, мають розглядатися як невід’ємні компоненти сучасного підручникознавства).
Мусимо також констатувати, що наше тлумачення поняття «підручникознавство» певним чином впливає й на зміни позицій стосовно визначення місця підручникознавства у системі наук. На нашу думку, слід вести мову про особливий статус підручникознавства у галузі педагогічних наук, підкреслюючи в його структурі рівнозначність чотирьох компонентів: педагогічного, психологічного, книгознавчого та управлінського. Іншими словами, підручникознавство, маючи загалом педагогічну спрямованість, все ж таки відноситься до кола окремих, можливо – самостійних – наукових дисциплін, а його зміст носить яскраво виражений міждисциплінарний характер.
Зважаючи на викладене вище та результати власних досліджень [2], пропонуємо такі визначення поняття й структури сучасного підручникознавства.
Підручникознавство – окрема наукова дисципліна, яка розвивається на стику педагогіки (теорія і технологія розроблення та експертизи підручників; вивчення загальнонаукових, спеціальних наукових, дидактичних, виховних, розвивальних вимог до сучасного підручника та методики його використання в навчально-виховному процесі); психології (вивчення психологічних вимог до сучасного підручника, психологічний супровід процесів створення навчальної літератури та її використання в навчально-виховному процесі); книгознавства (вивчення підручника як книги – явища культури та предмета виробництва, її походження, історії та сучасного стану, друкування, розповсюдження і зберігання) та менеджменту (вивчення основ організаційного забезпечення та управлінських аспектів процесів розроблення, експертизи підручників, забезпечення ними загальноосвітніх навчальних закладів та їх використання в навчально-виховному процесі).
Отже, підручникознавство – це галузь наукового дослідження соціально-гуманітарних наук, що вивчає психолого-педагогічні, дидактико-методичні, історичні, книгознавчі, бібліотекознавчі, бібліографознавчі, гігієнічні та управлінські аспекти розвитку навчальної літератури.
Основним об’єктом підручникознавства як науки є навчальна література – матеріальний об’єкт, що розглядається з точки зору системного аналізу його компонентів, який забезпечує освітні потреби суспільства і відображає рівень освіти, науки і культури суспільства на певному хронологічному відрізку розвитку цивілізації.
Комплексний характер даної наукової дисципліни виражається в її багатоаспектності й методологічних підходах до вивчення суб’єктно-об’єктних зв’язків. Підручникознавча діяльність вимагає не вузькоспеціалізованої підготовки в сферах педагогіки, психології, книговидання, бібліотечної діяльності, менеджменту, а ґрунтовної підготовки на базі комплексу соціально-гуманітарних наук.
Сучасне підручникознавство має дві головні гілки:
1) шкільне підручникознавство (вивчає процеси створення, перевірки якості та впровадження навчальної літератури для загальної середньої освіти);
2) підручникознавство вищої освіти (вивчає процеси створення, перевірки якості та впровадження навчальної літератури для вищих навчальних закладів).
Сучасне шкільне підручникознавство має таку структуру: загальне шкільне підручникознавство (вивчає загальні проблеми якості навчальної літератури); спеціальне (часткове) шкільне підручникознавство (вивчає проблеми якості, ролі й місця навчальної літератури у окремій освітній галузі або окремій навчальній дисципліні).
Предметом сучасного шкільного підручникознавства, на нашу думку, є комплексне й системне вивчення усіх проблем, пов’язаних із теорією та методикою розроблення, експертизи, видання навчальної літератури та її використання в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.
До предмета шкільного підручникознавства можна віднести такі концептуальні питання створення та застосування підручника: сутність підручника, його структура та функціональне забезпечення; історія підручника; відображення у підручнику змісту освіти з урахуванням особливостей навчального предмета; підручник як віддзеркалення соціального запиту суспільства та його ідеалів; підручник як цілісна педагогічна система, що функціонує в адекватній формі (паперовій або електронній); підручник як важливий засіб уявлень про зміст предмета, що відповідає сучасному розвитку науки; роль і місце підручника у навчально-виховному процесі; дидактичні та виховні можливості підручника; підручник у системі навчально-методичного комплексу; особливості підручника для даної ланки загальної середньої освіти; відображення у підручнику концепції розвивального навчання; процесуальність навчальної книги, її розвивальна спрямованість; психологічні та гігієнічні вимоги до підручника; дидактичні та психологічні аспекти організації самостійної роботи учнів з підручником; книгознавчі, бібліотекознавчі, бібліографознавчі й управлінські аспекти створення, експертизи та застосування підручника.
Джерелами шкільного підручникознавства є: пам’ятки стародавньої писемності з питань освіти; архівні матеріали з питань виникнення навчання й виховання, розвитку писемності та навчальної літератури; опубліковані офіційні документи і матеріали з питань освіти (закони, проекти, доповіді, звіти, інструкції, методичні рекомендації та ін.); підручники, навчальні посібники, програми, навчальні плани та інші матеріали, які характеризують роль і місце навчальної літератури в навчально-виховному процесі; результати наукових досліджень у галузях педагогіки, психології, книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, державного управління та ін.; твори видатних педагогів та книгознавців (науковців і практиків); періодична преса.
Методологічну основу вивчення підручникознавства має складати сукупність принципів історизму, об’єктивності, системності, пріоритетності, змістовного значення а також філософські закони, які досліджують пізнавальне, ціннісне, естетичне ставлення людини до оточуючого світу; філософські положення системного підходу як методологічного способу пізнання особливостей розвитку історико-педагогічних та історико-книгознавчих явищ. Мають використовуватися як загальнонаукові методи досліджень, такі як порівняльно-історичний, евристичний, моделювання, історіографічного й термінологічного аналізу, інтерпретації та узагальнення тощо, так і спеціальні психолого-педагогічні та книгознавчі методи.
Висновки. Підручникознавство – це галузь наукового дослідження соціально-гуманітарних наук, що вивчає психолого-педагогічні, дидактико-методичні, історичні, книгознавчі, бібліотекознавчі, бібліографознавчі, гігієнічні та управлінські аспекти навчальної літератури.
Наше тлумачення поняття «підручникознавство» впливає на зміни позицій стосовно визначення місця підручникознавства у системі наук. На нашу думку, слід вести мову лише про умовне віднесення підручникознавства до галузі педагогічних наук, підкреслюючи у його структурі рівнозначність чотирьох компонентів: педагогічного, психологічного, книгознавчого та управлінського. Іншими словами, підручникознавство, маючи загалом педагогічну спрямованість, все ж таки відноситься до кола окремих наукових дисциплін, а його зміст носить яскраво виражений міждисциплінарний характер.

Література:
1. Бурда М. І. Теорія шкільного підручника як предмет педагогічного дослідження / Бурда М. І. // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. – К. : «Комп’ютер у школі та сім’ї», 1999. – С. 6–8.
2. Жосан О.Е. Історія та сучасний стан шкільної навчальної літератури в Україні у контексті вітчизняного підручникознавства / Жосан О.Е. // Наукові записки (КДПУ ім. В.Винниченка), 2011. – Вип. 93. – С. 60–65.
3. Зуев Д. Д. Научно-организационные проблемы развития теории школьного учебника / Зуев Д. Д. // Проблемы школьного учебника. – М. : Просвещение, 1978. – Вып. 6. – С. 245–258.
4. Ковальчук Г. І. Книгознавство та дослідження історії книги в Україні / Ковальчук Г. І. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Knygoznavstvo&abcvar=14&bbcvar=17.
5. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення у галузі початкової освіти України (1960–2000 рр.): дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Кодлюк Ярослава Петрівна. – Київ, 2005. – 450 с.
6. Лукіна Т. О. Якість українських підручників для середніх загальноосвітніх шкіл: проблеми оцінювання і результати моніторингу : [метод. посіб.] / Т.О. Лукіна. – К. : Академія, 2004. – 200 с.
7. Мадзігон В. Підручник нового покоління: яким йому бути / Мадзігон В. // Підручник ХХІ століття. – 2003. – № 1–4. – С. 41–42.
8. Тимошенко І. До питання про структуру загального і спеціального книгознавства / І. Тимошенко // Вісн. кн. палати. – 2006. – № 10. – С. 45– 47.
9. Топузов О.М. Особливості створення підручників з географії як методичної системи в умовах проблемного підходу / О.М. Топузов // Географія та основи економіки в школі. – 2006. – № 7. – С. 11–13.
10. Тупальский Н.И. Учебник как объект педагогических исследований / Николай Иванович Тупальский // Сов. педагогика. – 1982. – № 5. – С. 140–141.
11. Ушинський К. Д. Про користь педагогічної літератури / К. Д. Ушинський // Твори : [у 6 т.]. – К. : Рад. шк., 1954. – Т. 1. – С. 33–50.
12. Яценко В.С. Аналіз особливостей підручникотворення в галузях природничо-математичних дисциплін і технології профільної школи / В.С. Яценко // Культура безпеки, екології та здоров'я. – 2010. – № 11. – С. 44–46.

9.28571
Ваша оценка: Нет Средняя: 9.3 (7 голосов)

Цікавою видається

Цікавою видається ідентифікація термінів “теорія підручника” і “підручникознавство”, адже висвітлені як спільні, так і відмінні їх характеристики. Олександр Едуардович запропонув чітке й доцільне трактування наукової методологічної основи підручникознавства, виокремив його педагогічний характер. Стаття надзвичайно цікава з огляду й на те, що завжди існуватиме проблема якісної підготовки шкільних підручників та літератури вищої школи. Крізь призму аналізу різноманітних праць, у автора вимальовують цінні ідеї стосовно цієї проблематики. З повагою, Мар'яна Клим

Добрий день, шановний

Добрий день, шановний Олександре Едуардовичу! Мені цікава Ваша думка щодо процесу створення шкільних підручників - чи потрібно до нього долучати шкільних вчителів і враховувати їх побажання?

Про роль і місце вчителя у процесах підручникотворення

Шановна Ольга Сергіївна! Дякую за увагу до моєї роботи. Долучати шкільних учителів і враховувати їх побажання в підручникотворенні потрібно. Детально роль і місце вчителя у цьому процесі описані мною у статтях: 1) Система підготовки вчителів до апробації навчальної літератури // Післядипломна освіта в Україні. – 2010. – № 2. 2) Сучасний підручник як засіб розвитку особистості школяра // Актуальні проблеми розвитку особистості в системі дошкільної та загальної середньої освіти : матер. Всеукр. науково-метод. конфер. (Вінницький ОІПОПК, 21–22.10. 2010 р.). – Вінниця : ОІПОПП, 2010. – С. 87–96. 3) Підручникотворення для профільної школи: теоретичний аспект // Педагогічний альманах : зб. наук. праць.– Херсон : ПУІПОПК, 2011. – Вип. 10. – С. 62–69. 4) Концептуальні засади підготовки незалежних експертів шкільних підручників у закладі післядипломної освіти // Педагогічний альманах : зб. наук. праць – Херсон : ПУІПОПК, 2011. – Вип. 11. – С. 30–38. Також ці питання розглядаються у моєму навчально-методичному посібнику "Підготовка вчителів до апробації шкільної навчальної літератури". - Кіровоград : КОІППО, 2010. Більшість зазначених матеріалів є на сайті нашого інституту www.koippo.kr.ua - на сторінці кафедри педагогіки і психології та в рубриці "На допомогу вителю" (головна сторінка). З повагою - О.Жосан

електронні підручники

Олександр Едуардович, я знаю, що зараз створюються також електронні підручники. Чи відмінна їх структура? І які їхні особливості й переваги / чи недоліки у порівнянні зі звичайними? (у перспективі я б хотіла створити посібник і тому Ваша думка, як спеціаліста, для мене була б дуже цінною)

Про електронні підручники

В електронному підручнику, незалежно від типу, застосовується принцип квантування, тобто навчальний матеріал ділиться на розділи, які так само – на модульні кадри з текстовою складовою та візуалізацією. Кожен модуль складається з теоретичного блоку, контрольних запитань з теорії, вправ і тестів, контекстної довідки тощо. Між собою модулі пов’язані гіпертекстовими посиланнями, щоб учень за принципом розгалуження міг оперативно переходити від одного модуля до іншого. Електронний підручник містить також різноманітний ілюстративний матеріал. Сьогодні популярними стають навчально-ігрові посібники. Мультимедійний навчально-ігровий посібник має усі основні властивості електронного підручника, проте, він має суттєві відмінності у структурі та способі використання. В будь-який розділ електронного підручника, в більшості випадків, можна увійти та вільно вийти із нього. У навчально-ігровому посібнику Вас не пропустять на другий рівень, доки Ви не пройдете першого. Крім того, на кожному рівні існує певна послідовність руху, є такі блоки, яких не можна обминути. Зазначені відмінності створюють певні дидактичні та методичні особливості використання навчально-ігрових посібників. Втім, на мою думку, електронний підручник (посібник) є видом навчальної літератури і на нього поширюються основні вимоги до створення сучасної навчальної літератури: змістові, структурні, дидактичні, методичні, книгознавчі, ергономічні, гігієнічні тощо. Детальніше я можу проконсультувати Вас, якщо ви звернетесь за адресою: koippo1@ukr.net З повагою - О.Жосан

Щиро вдячна за відповідь!

Щиро вдячна за відповідь! Коли "вималюється" остаточний варіант, з радістю звернуся за консультацією! У свою чергу в разі потреби можу запропонувати свої знання з англійської (за освітою я викладач англійської мови). afanasyeva_o@ukr.net

Дякую.

Дякую і сподіваюсь на співпрацю.

Підручникознавство

Я багато років займаюсь проблемами апробації навчальної літератури і мені цікаво все, що пов'язано з цим процесом. Термін "підручникознавство" зустрічав часто, але його визначення бачу вперше. Хотів перевірити, уточнити і порівняти, але ні в словниках, ні в енциклопедіях нічого не знайшов. Дякую Вам за цю роботу. Володимир Петренко

Про підручникознавство

Шановний пане Володимире! Дякую Вам за високу оцінку моєї роботи. Хочу зауважити, що деякі методологічні підходи до визначення поняття підручникознавства я запозичив у Миколи Тупальського (Білорусь) та Ярослави Кодлюк із Тернополя. Втім, Ви праві, у словниках поки ще цього поняття немає. Дуже рідко там можна знайти навіть поняття "теорія підручника".
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.