facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

НАПРЯМИ ІНФОРМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Автор Доклада: 
Дегтярьова Г. А., Папренова Т. В.
Награда: 
НАПРЯМИ ІНФОРМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ  У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

УДК 37.018.46

НАПРЯМИ ІНФОРМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Дегтярьова Галина Анатоліївна, доцент, канд. пед. наук
Папернова Тетяна Валеріївна, ст. викладач
Харківська академія неперервної освіти


У статті дається характеристика основних напрямів інформатичної підготовки вчителів у системі післядипломної освіти, а саме: формування у педагогів початкових навичок роботи з ІКТ, навчання на фахових тематичних курсах та спецкурсах, участь учителів у різноманітних міжнародних проектах та ініціативах, у програмно-цільових проектах, присвячених використанню ІКТ в освітній діяльності, у семінарах-тренінгах з актуальних проблем інформатизації освіти, удосконалення методики проведення навчальних занять на курсах підвищення кваліфікації за рахунок використання он-лайн технологій, запровадження у навчальний процес дистанційного навчання.
Ключові слова: напрями інформатичної підготовки, інформаційна грамотність, фахові тематичні курси та спецкурси, програмно-цільові проекти, он-лайн технології, дистанційне навчання.

This article gives a description of the main lines of computer training of teachers in the system of postgraduate education, namely: the formation of primary teachers with ICT skills, training in specialized subject courses and special courses, teachers participated in various international projects and initiatives, the program targeted projects dedicated use of ICT in educational activities, training seminars on actual problems of informatization of education, improvement of methods of training sessions on training courses through the use of online technologies, the introduction of the learning process of distance learning.
Keywords: areas of computer training, information literacy, professional courses and thematic courses, software and targeted projects, on-line technology, distance learning.

Постановка проблеми. Одним із перспективних напрямів удосконалення освіти в Україні є її інформатизація. Успіх цього процесу багато в чому залежить від компетентності педагогів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), адже отримання дитиною освіти нової якості в умовах інформаційного суспільства неможливе без використання сучасних ІКТ у навчально-виховному процесі будь-якого навчального закладу. Реалії сьогодення є такими, що використання ІКТ у професійній педагогічній діяльності – важливий показник компетентності сучасного педагога, яка, у свою чергу, є одним із чинників підвищення якості освіти.
Саме тому професійна діяльність шкільного вчителя останнім часом значно змінилася. Багато проблем сучасної освіти (безперервна самоосвіта, підвищення власного професійного рівня, засвоєння нових освітніх технологій) сьогодні виявляються безпосередньо пов’язаними з ІКТ. Учителеві потрібно окрім традиційних професійних знань мати сучасні знання та навички роботи з інформаційними технологіями; не стільки володіти комп’ютерною грамотністю, скільки мати високу інформаційну культуру, що, безумовно, потребує змін у змісті навчальних дисциплін вищої педагогічної освіти, змісті післядипломної освіти та методичної допомоги вчителям.
Узагальнивши сучасні погляди на інформаційну культуру вчителя, вважаємо, що рівень її сформованості можна визначити такими показниками: розуміння навколишнього середовища як відкритої інформаційної системи; загальні знання про інформацію, інформаційні процеси, моделі та технології; уміння та навички застосовувати можливості програмних засобів загального призначення для отримання, обробки, збереження та передавання інформації; уміння використовувати сучасні ІКТ, а також спеціалізовані програмні продукти в освітній діяльності.
Усі ці питання знаходяться в полі зору викладачів секції інформатизації та дистанційної освіти, а також викладачів предметних кафедр (секцій) Харківської академії неперервної освіти.
Із 2007 р. перш ніж розпочинати роботу зі слухачами щодо обговорення питань використання ІКТ у навчально-виховному процесі та прищеплення певних навичок роботи з ними, обов’язково проводиться діагностування, за результатами якого можна оцінити рівень інформаційної грамотності педагога на момент початку занять та перейти до наступного етапу – формування та/або розвитку його ІКТ-компетентності і завдяки цьому реалізувати диференційований підхід до навчання.
Моніторинг сформованості ІКТ-компетентності у педагогів області свідчить про безперечну наявність проблеми інформаційної грамотності вчителів-предметників і необхідність якнайшвидшого пошуку різноманітних шляхів її розв’язання.
Метою цієї статті є дати характеристику напрямам інформатичної підготовки вчителів у системі післядипломної освіти, ураховуючи вимоги до формування інформаційної культури.
Виклад основного матеріалу. Першим напрямом інформатичної підготовки вчителів є формування та підвищення інформаційної культури педагогів безпосередньо на навчальних заняттях, для чого викладачами академії було визначено такі основні змістовні лінії навчання, за якими будують свою роботу зі слухачами педагогічні працівники академії. Так, викладачі секції інформатизації та дистанційної освіти працюють над реалізацією загальноосвітньої змістовної лінії, спрямованої на формування та вдосконалення інформаційної грамотності вчителя, а саме: здатності розуміти сутність обробки інформації, знаходити інформацію в різних джерелах, користуватися автоматизованими системами пошуку та обробки інформації, інтерпретувати інформацію, використовувати моделювання для вивчення різноманітних об’єктів та явищ, виконувати аналіз інформаційних моделей та ін., і технологічної змістовної лінії, що передбачає здобуття та вдосконалення навичок користувача, формування готовності використовувати ІКТ у своїй професійній діяльності. А викладачі кафедр (секцій) академії спрямовують свої зусилля на актуалізацію програмно-методичної змістовної лінії, якою передбачено формування вмінь усвідомленого використання сучасних інформаційних технологій у навчанні; знайомство з електронними засобами навчального призначення, мультимедійними навчальними та довідковими посібниками, освітніми Інтернет-ресурсами з предмету; обговорення та відпрацювання методичних прийомів їх використання.
Розглянемо, наприклад, як відбувається ознайомлення слухачів із таким науково-методичним забезпеченням викладання предмету, як електронні засоби навчального призначення (ЕЗНП). Так, у ході інтерактивних лекцій викладачі академії дають огляд інформаційних ресурсів для вивчення й викладання навчальних предметів, зокрема знайомлять слухачів із програмним забезпеченням навчального призначення, яке схвалено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання в навчально-виховному процесі. При ознайомленні зі змістовним наповненням та побудовою ЕЗНП учителі вчаться визначати науково-методичний (дидактичний) рівень ЕЗНП, а саме: реальну освітню цінність програмного засобу; взаємозв’язок між метою, змістом, методами та формами подання матеріалу; науковість його наповнення; відповідність змісту необхідному обсягу знань, яким повинний оволодіти учень; новаційність програми; можливість вибору варіантів завдань; урахування індивідуального темпу роботи; можливість зворотного зв’язку; наявність функції аналізу помилок; надання своєчасної допомоги (нагадування правил тощо); відповідність ЕЗНП іншим методам навчання; стимулювання пізнавальної діяльності школярів. Відпрацьовуючи навички роботи з програмним забезпеченням з предмету, учителі у ході практичних занять намагаються оцінити його технічний (операційний) рівень: надійність програми; легкість роботи з програмою; тривалість часових затримок при завантаженні або прогоні програми; чіткість інструкцій для користувача; наявність якісного аудіосупроводу для виділення смислових акцентів; відповідність зображення на екрані монітору змісту матеріалу; використання графічних засобів (колір, рамки, підкреслення, виділення іншим кольором, анімація, якість ілюстративного матеріалу); дотримання вимог до розташування зображення на екрані монітора; врахування критеріїв читабельності; чіткість контурів графічних зображень; наявність змоги працювати в локальній мережі; можливість роздрукування зображення з екрану і результатів навчальної діяльності, а також узагальнення результатів навчальної діяльності учнів. Педагоги також звертають увагу на відповідність ЕЗНП психолого-педагогічним вимогам до засобів навчання нового покоління: на скільки враховано вікові та індивідуальні психофізіологічні особливості школярів; чи дотримано санітарні вимоги до ЕЗНП. Далі у ході групової роботи вчителі аналізують різні ЕЗНП з предмету, і, використовуючи метод колективної генеральної ідеї, визначають позитивні й негативні складові програмного забезпечення та роблять висновок про якість тієї чи іншої програми. На заняттях учителі отримують рекомендації, як побудувати урок із використанням ЕЗНП, ресурсів мережі Інтернет тощо, а також, як змінилися класичні принципи, методи в умовах інформатизації освіти.
Другим напрямом інформатичної підготовки вчителів є формування в них початкових навичок роботи з ІКТ. Для цього викладачами секції інформатизації та дистанційної освіти була створена система короткотривалих спецкурсів (12/18/36 год), присвячених основам роботи з сучасними ІКТ, навчання на яких протягом 2008-2011 рр. пройшли більше 500 осіб.
Учитель, який отримав базові вміння користувача і робить спроби використовувати набуті знання при викладанні предмету, потребує подальшого вдосконалення ІКТ-компетентності. Щоб надати своєчасну допомогу з цього питання ще 2007 року було створено перші фахові тематичні спецкурси, наприклад, «Використання ІКТ на уроках української мови». Далі список таких спецкурсів розширювався. Це ще один напрям інформатичної підготовки педагогів.
Наступним напрямом удосконалення інформатичної підготовки педагогічних працівників різних категорій є створення викладачами академії з 2007 р. навчальних програм, присвячених особливостям використання ІКТ при викладанні предмету. Першою була програма тематичних курсів для вчителів української мови та літератури «Гуманізація навчально-виховного процесу в основній школі засобами ІКТ» (автор Дегтярьова Г.А.). За останні два роки значно розширився перелік таких програм: «Використання комп’ютерно орієнтованих систем на уроках української мови та літератури», «Використання комп’ютерно орієнтованих систем навчання на уроках світової літератури та російської мови», «Використання комп’ютерно орієнтованих систем навчання на уроках іноземної мови», «ІКТ у діяльності вчителя початкових класів», «ІКТ у діяльності вчителя історії», «ІКТ у діяльності вчителя географії», «ІКТ у діяльності вчителя математики», «ІКТ у діяльності вчителя фізики». Основна ідея, на яку спиралися автори цих програм, полягає в розкритті методичних підходів, технологій та можливостей практичного застосування отриманих навичок використання сучасних ІКТ у власній професійній діяльності.
Як показує досвід, після повернення з курсів підвищення кваліфікації, зацікавлені педагоги продовжують навчання з удосконалення навичок володіння комп’ютерними технологіями переважно завдяки індивідуальним консультаціям. Але, на жаль, кількість навчених учителів далеко не співпадає з кількістю тих, хто компетентно (тобто цілеспрямовано і самостійно, зі знанням сучасних вимог до професійної підготовки, власних можливостей та прагнень) здатен застосовувати ІКТ у процесі навчання й виховання школярів, методичній діяльності, для потреб власної професійної самоосвіти. Тобто, якісні зміни у професійній діяльності навчених педагогів, не завжди відповідають очікуванням.
Ще один із напрямів інформатичної підготовки – це участь педагогів у різноманітних міжнародних проектах та ініціативах. Так, у 2010/2011 н.р. за ініціативою компанії Microsoft В Україні для педагогічних працівників проводився тренінг «Цифрові технології», за підсумками якого відповідні сертифікати отримала 1461 особа. Участь у цьому тренінгу дала можливість приєднатися кожному до мережі «Microsoft. Партнерство в навчанні». А для науково-методичної та практичної підготовки саме вчителів інформатики до викладання дисциплін у профільній старшій школі спільно з видавничою групою BHV у міжкурсовий період було запроваджено систему тренінгів «Основи комп’ютерної графіки», «Основи візуального програмування», «Основи веб-дизайну», «Основи Інтернету», «Основи створення комп’ютерних презентацій» з отриманням сертифікату (з 2008 по 2011 рік їх відвідало більше 200 осіб). Це дозволило їм на більш якісному рівні викладати відповідні спецкурси у профільній школі.
Важливим аспектом інформатичної підготовки, що спрямована на підвищення рівня педагогічної компетентності вчителів інформатики, є їх участь у тематичних семінарах «Особливості викладання інформатики у класах інформаційно-технологічного профілю», «Дидактично-методичні засади діяльності вчителя інформатики в умовах модернізації НВП», «Впровадження інтерактивних форм навчання на уроках інформатики. Розв’язання олімпіад них завдань», «Технологія розв’язання олімпіадних завдань з інформатики», «Використання веб-технологій для організації проектної діяльності учнів», «Технологія та методика підготовки обдарованих учнів до олімпіади з інформатики», «Особливості викладання інформатики в 9-му класі», які проводяться викладачами академії протягом 2007-2011 рр.
Важливим питанням сьогодення також є обізнаність учителів початкових класів і вчителів-предметників з питання безпечної поведінки як учнів, так і дорослих у глобальній мережі Інтернет. Для цього було проведено серію семінарів-тренінгів «Безпечний Інтернет». Отже, проведення семінарів-тренінгів з актуальних проблем інформатизації освіти – це теж однин із напрямів інформатичної підготовки.
Варто презентувати ще один напрям інформатичної підготовки педагогів у міжкурсовий період. Це участь учителів у програмно-цільових проектах, присвячених використанню ІКТ в освітній діяльності.
Так, для підготовки вчителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти до використання комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання (КОМСН) у професійно-педагогічній діяльності, а також для подальшого розвитку їх ІКТ-компетентності та переходу її в ІКТ-активність, із 2008 року у Харківській області реалізується відповідний програмно-цільовий проект (ПЦП). Для інформування освітянського загалу про перебіг реалізації ПЦП «Комп’ютерно орієнтовані методичні системи навчання у професійно-педагогічній діяльності вчителя ЗНЗ» протягом 2008-2011 років було проведено цілу низку науково-практичних семінарів та Інтернет-конференцій таких, як «Шляхи застосування вчителем-предметником комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання (КОМСН) в навчально-виховному процесі ЗНЗ», «Науково-методичний супровід організації навчання із застосуванням КОМСН», «Характеристика напрямів роботи творчих груп учителів-предметників із проблеми організації навчання із застосуванням КОМСН», «Напрями роботи творчих груп учителів-предметників з організації навчання із застосуванням КОМСН», «Підбиття підсумків І, ІІ, ІІІ етапів роботи членів творчих груп учителів-предметників із проблеми організації навчання із застосуванням КОМСН. Обговорення результатів», «Підготовка вчителя до проведення сучасного уроку в умовах інформатизації освіти», «Використання КОМСН у професійно-педагогічній діяльності вчителя. Обмін досвідом».
Було також створено сайт програмно-цільового проекту (https://sites.google.com/site/pcnaurokah/), який складається з таких розділів: «Мета та призначення сайту», «Відомості про ПЦП», «Матеріали семінарів та Інтернет-конференцій», «Наробки творчих груп», «Новини та оголошення», «Склади творчих груп», «Список корисних та цікавих посилань», «Фотогалерея». Зміст кожного розділу оновлюється та поповнюється після заходів, що проходять у межах реалізації ПЦП, і матеріалами, які надсилають учасники творчих груп, учителі-предметники загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області, котрі за власним бажанням сформували 4 творчі групи, що працюють за такими напрямами: «Розробка моделі формування інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів», «Розробка науково-методичного супроводу використання можливостей педагогічних програмних засобів навчального призначення», «Розробка науково-методичного супроводу використання можливостей освітніх сайтів мережі Інтернет» і «Розробка науково-методичного супроводу використання можливостей програмного забезпечення загального призначення». Цей ПЦП має практичну спрямованість, оскільки за результатами роботи творчих груп готуються до видання посібники відповідної тематики.
Не стоять осторонь і керівники проекту. Так, у межах ПЦП його науковим керівником Дегтярьовою Г.А. та координатором Паперновою Т.В. було підготовлено для вчителів, які впроваджують ІКТ у власну педагогічну діяльність, навчально-методичний посібник «Підготовка вчителя до проведення сучасного уроку в умовах інформатизації освіти», який посів ІІІ місце у ІІ Всеукраїнському конкурсі на кращу науково-методичну розробку в системі післядипломної освіти (2010 р.) та отримав гриф «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах».
Ще одним із напрямів удосконалення інформатичної підготовки слухачів у системі післядипломної освіти є вдосконалення методики проведення навчальних занять на курсах підвищення кваліфікації за рахунок використання он-лайн технологій. В останні роки кількість сайтів, на яких висвітлюються аспекти шкільної освіти, значно збільшилася. Але, на жаль, якісні сайти, присвячені питанням формування інформаційної грамотності шкільних вчителів серед них зустрічаються не часто. Сайт викладача секції інформатизації та дистанційної освіти Костіної В.В. (http://kostinavv.at.ua) був створений із метою донести свою позицію з цього питання й розвинути напрям запровадження он-лайн технологій у професійну діяльність учителя. Робота цього сайту забезпечує методичну підтримку проведення лекцій на сучасному рівні, а його контент використовується і як предмет та засіб підвищення інформаційної грамотності слухачів курсів, і як електронна бібліотека. На його сторінках розташовані авторські методичні наробки, корисні посилання, цікаві факти, інформація про роботу як окремих слухачів курсів, так і цілих груп тощо. Постійно діючий міні-чат надає можливість педагогам області отримати професійну консультацію з питань, які потребують додаткового роз’яснення. За час існування сайту його відвідали майже 12 тисяч освітян регіону.
Ще одним напрямом удосконалення інформатичної підготовки є запровадження у навчальний процес дистанційного навчання. Ця форма навчання у Харківській академії неперервної освіти (адреса сайту дистанційного навчання – http://dl.edu-post-diploma.kharkov.ua) була започаткована ще 2006 року з метою забезпечення реалізації змісту освіти на певному освітньому рівні відповідно до державних стандартів освіти для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, удосконалення їх професійних знань, умінь за фахом з урахуванням можливості здійснення навчання без відриву вчителів від виконання ними професійних обов’язків, підвищення рівня якості самостійної роботи, розвитку їх інформаційної компетентності на базі широкого застосування в навчанні сучасних інформаційних, комп’ютерних та телекомунікаційних технологій.
Крім того, в академії на цей напрям інформатичної підготовки спрямовано комплексний проект «Безперервна післядипломна освіта», складовими частинами якого є, у т.ч. такі ПЦП: «Упровадження системи дистанційного навчання у післядипломну педагогічну освіту регіону»; «Створення системи безперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом запровадження кредитно-модульної системи навчання в міжатестаційний період»; «Інформаційні та телекомунікаційні технології в системі післядипломної педагогічної освіти як складова розвитку інформаційної культури педагогічних працівників регіону». ПЦП реалізується в курсовий (атестаційний) період через курси підвищення кваліфікації; у міжкурсовий (міжатестаційний) – через науково-практичні конференції; інтернет-конференції; науково-методичні, науково-практичні, інструктивно-методичні семінари; тренінги; через роботу тимчасових творчих колективів педагогів регіону.
Висновки. Усі напрями інформатичної підготовки педагогів у системі післядипломної освіти, охарактеризовані у статті, доповнюючи один одного, дозволяють удосконалювати інформатичну підготовку вчителів і здійснювати моніторинг сформованості їхньої інформаційної культури.

8.25
Ваша оценка: Нет Средняя: 8.3 (4 голоса)

ШКОЛА XXI ВЕКА – ВОСПРОИЗВОДСТВО ТВОРЧЕСТВА

Уважаемые коллеги, с большой пользой для себя ознакомилась с вашими работами (прошлась по сайтам, указан ным в статье). Много интересного, нового для меня. После конференции обязательно проштудирую их. Проделана довольно трудоемкая работа, за что огромное вам спасибо. Удачи и успехов!

Уважаемая Нателла

Уважаемая Нателла Шотаевна! Рады, что Вас заинтересовала наша работа, направлення на усовершенствование ИКТ-компетентносты учителей. Спасибо за теплые слова. С уважением Галина Дегтярева и Татьяна Папернова
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.