facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ОСОБЛИВОСТІ ПРИНЦИПІВ ДОБОРУ ЛЕКСИЧНОГО МАТЕРІАЛУ В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ

Автор Доклада: 
Федина В. С.
Награда: 
ОСОБЛИВОСТІ ПРИНЦИПІВ ДОБОРУ ЛЕКСИЧНОГО МАТЕРІАЛУ В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ

ОСОБЛИВОСТІ ПРИНЦИПІВ ДОБОРУ ЛЕКСИЧНОГО МАТЕРІАЛУ В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ

Федина Володимира Степанівна, канд. пед. наук
Львівський національний університет ім. І. Франка

В статті розглядаються принципи побудови лексичного матеріалу в контексті змістового чиннику в процесі підготовки майбутніх фахівців-сходознавців.
Ключові слова: лексика, статистичний принцип, цінності, культурологічний принцип, текст.

The article concerns principles of lexical material in the sense of semantic factor in the process of the future oriental specialists’preparation.
Key words: lexicon, statistical principle, values, cultural principle, text.

Необхідність добору лексичного матеріалу диктується перш за все метою та завданнями вивчення мови, а також обмеженими властивостями запам’ятовування мовного матеріалу за одиницю часу, який дається на вивчення мови [4, С.132-137].
Питанню про принципи добору лексичного матеріалу приділялося і приділяється багато часу, але його не можна вважати цілком вивченим.
Комплекс лінгвістичних і дидактичних принципів визначається особливостями самого предмету добору, який базується на таких принципах [5, C.68 – 71]:
1. Статистичний принцип підбору, у відповідності з яким перш за все враховується вживання мовних одиниць.
2. Співвідношення слова, його властивість вступу у взаємовідношення з іншими словами. Оволодіння співвідношеністю слова сприяє розвитку мовновної діяльноті учнів.
3. Словотворчі властивості слова, розширеність його кореня, бо значення одного слова, як зауважує В. Г. Костомаров, створює реальні передумови для “впізнання” ряду однорідних.
4. Семантична цінність слова. Використання багатозначних слів в їх основних значеннях. Цей критерій дозволяє добирати синоніми до синонімічного ряду, аналогічно відбувається з антонімами.
5. Стилістична нейтральність слова.
6. Ситуативно-тематичний принцип – дає змогу доповнити список конкретною лексикою, яка відрізняється низькою частотністю, але вона є необхідною для кожного, хто володіє мовою. Останній принцип добору лексики з наведених вище реалізується у встановленні визначеного кола тем і ситуацій, які повинні покриватися словником-мінімумом. Словник-мінімум дає змогу встановити не верхню, а нижню межу оволодіння словниковим складом мови, являє собою необхідну та обов’язкову базу [2], на якій відбувається оволодіння мовою на всіх рівнях.
Принцип добору лексики повинен бути конструктивним: у значенні конструктивного напряму в математиці – об’єкт є лише тоді, коли є алгоритм, по якому ми можемо збудувати напрями пошуку шукаючого об’єкта: знайти корені рівняння, скласти список. Цей об’єкт повинен породжувати сам список слів, а не формулюватися у вигляді неконкретного побажання, яке залишає відкритим питання про перехід до конкретного списку слів. Таку вимогу задовольняє статистичний принцип, який грунтується на принципах:
• врахування системного характеру лексики і її зв’язку з іншими рівнями мови;
• врахування зв’язку лексики і культури.
Для того щоб, підготувати компетентного фахівця-сходознавця, його необхідно навчити спілкуватися іноземною мовою та й робити це за досить таки короткий час – слід звернути увагу на один з центральних аспектів, яким є підбір навчального матеріалу, зокрема підбір лексики. Відбір найбільш частотних слів не може автоматично вирішити проблему добору найбільш вживаних слів.
Раціональний відбір лексики з конкретним значенням можливий лише на основі лінгвосоціального дослідження з метою виявлення частотності тем мовного спілкування. Це дозволяє поставати на наукову основу семіотичне моделювання світу того, хто вчиться і відібрати потрібні слова по кожній з необхідних тем.
Таким чином, серед визначених принципів добору лексичного матеріалу в методиці викладання іноземної мови на одній з провідних позицій знаходиться культорологічний принцип добору матеріалу.
Підбір навчальних матеріалів усе частіше грунтується на культуроорієнтованому, комунікативному та особистісно-діяльнісному підходах.
При виборі критеріїв відбору текстового матеріалу необхідно спиратися на підбір текстів у підручниках, які видаються в іноземних країнах для не носіїв мови. При цьому необхідно виділити наступні критерії: художнє та естетично – пізнавальне значення текстів; країнознавча цінність; актуальність проблематики з позицій загальнолюдських цінностей і з точки зору болючих проблем сьогодення; відповідність віковим особливостям, мовному і життєвому досвіду студентів, їх інтересам; доступність з точки зору мовних засобів; виявити на основі аналізу мовних засобів і експериментальної перевірки, які типи текстів відповідають програмі і найбільш доступні, тим, хто навчається.
Зараз наведемо практичне застосування вище сказаної теорії на базі четвертого та п’ятого класів з релігійної та революційної тематик при вивченні перської мови (в Україні ці підручники розраховані для 1-2 курсів ВНЗ) [11,12].
І? клас
Текст ??????????????? - " Шлях красномовства"- вислови імама Алі.
Тут використовується така форма подачі матеріалу як релігійне оповідання про мурашку. Вона хоч і дуже маленька, але може носити на собі великий вантаж. Аллах є люблячий і завжди турбується про свої творіння і ніколи про них не забуває. Аллах створив мурашку такою малою, але вона подивляє нас тим, що зі всім порається самотужки і не потребує чиєїсь допомоги. Будь-яке творіння чи велике чи мале, слабке чи сильне - однаково важливе для Бога. Якщо Аллах так турбується про мурашку, то чи людина є менш вартіснішою? Цей текст показує учням, що Аллах з любов'ю дбає за великих та за малих світу цього. В даному тексті релігійний матеріал подано більш алегорично. Цей навчальний текст примушує учнів замислитись: для чого живуть правовірні і як минає їх життя.
V клас
У тексті ?????? ?????? ?? ????? ?? - “ О Іране, о земле хоробрих” на тлі природи змальовуються події, що стосуються революції. “Висота небес –знак гордих та великих людей; шум річок – кипіння воїнів твоїх; краса квітів – пам’ять крові тисячі мучеників.” Тут використано прийом метафори – перенесення ознак з одного предмету на інший. Після прочитання такого тексту, кожна річ для дітей дихатиме спогадами, в яких записані всі страшні та радісні моменти на шляху до здобуття свободи та незалежності. В цьому тексті наявна велика кількість епітетів, щодо опису Ірану: ”.... земле квітуча і шумлива, земле крику і любові, місце народження мужніх і хоробрих, основа ісламу та віри.” Такі моменти сприятимуть розвитку образного мислення в дітей. Увага учнів зосереджена на тому, що вони теж можуть допомогти своїй землі, заносячи молитви до Аллаха за свою державу, молячись про те, щоб Він захищав її від хитрості лукавого, від інтриг ненависників, від злих замислів ворогів.
Країнознавчі та лінгвокраїнозначні зацікавлення не є ізольованою групою інтересів і являють собою своєрідну локалізовану підгрупу. Сфера, на яку вони поширюються, обмежується рамками іноземної культури (в даному випадку перської). Сюди належать суспільно-політичні, пізнавальні, естетичні, спортивні і багато інших груп інтересів, які сприяють формуванню в студентів уявлень про країну, мова якої вивчається. Від інших груп країнознавчі інтереси відрізняються лише межами розгляду об'єктивної дійсності. Країнознавчі та лінгвокраїнознавчі інтереси – це засіб самовираження, самоствердження учнів. Навчальний текст набуває для студента смислу в тому випадку, коли він зможе встановити визначене відношення між своїм життєвим досвідом і змістом цього тексту.
Хороші підручники мають містити тексти, які б не лише розкривали щось нове, але були б графічною опорою для пам'яті, за допомогою багатого ілюстративного матеріалу формували зміст, надаючи йому форму, яка б сприяла запам'ятовуванню та повторенню. Поряд з цим, кількісно-статистичний метод дослідження лексики, тобто виділення частотності лексичних одиниць – це спосіб постійного нагадування слів, що сприяє тренуванню пам’яті. Саме той факт частотності, що відображає об’єктивні закони словникового складу мови, робить досяжною методичну ціль відбору лексики. Тексти підручника в своїй сукупності мають задовільняти три цілі навчання: навчальну, виховну та практичну. Прагнення притримуватися таких вимог, приводить до появи в підручниках окрім, статистичного ядра найчастотніших слів, які забезпечують практичне оволодіння мовою, і поступовий перехід до засвоєння лексичної системи мови - так званих “прохідних ” [6, С.95], рідкісних слів, але й необхідних, бо саме вони скріплюють сюжет текстів, надають їм цікавості та забезпечують країнознавчий мінімум.
Провівши певні підрахунки лексичних одиниць, ми можемо подати таку статистику щодо текстів релігійної тематики:
Перший клас:
Текст ???? - "Молитва": Аллах , любити, молитися, матір, батько - 1раз.
Текст ??? - " Аллах" : Аллах - 9 разів, словосполучення "Аллах створив" - 7 разів, зірка - 2, місяць -2, сонце - 2, земля - 2,рослини - 2, тварини - 2, поклонятися Аллаху –1, Аллах люблячий – 1.
Текст ???? - " Коран": Коран - 6 разів, Аллах - 3, правила - 3, віра - 2, правдивий - 2, чесний - 2, Аллах любить чесність та правдивість, читати Коран – 1, іслам, мусульмани – 1раз [8].
Третій клас:
Текст ???? - "Молитва": Засмучений -5разів, молитва – 2, муезин, крик -1, мінарет – 1 [10].
П'ятий клас:
Текст ????? ??? ???? - " Коран - слова Аллаха":Аллах - 11, Мухаммед -10, влада - 7, слухати – 7, слово - 7, увага – 5, люди - 5, знаючий – 5, мечеть - 4, надійний - 4, Кааба - 2, благословенний - 2, змістовний - 2, Мекка - 2, новий - 2, тихий спів - 2, будинок - 2, гарний - 2, вістка - 2, покора - 2, сторона – 2 [12].
Що ж стосується текстів політичної тематики, зокрема революції, то наведемо таку частотність вживання слів:
Перший клас:
Текст ????? ????? ????? - “Ісламська революція Ірану”: Люди – 6, шах – 5, Імам Хомейні-5, ісламський – 3, революція – 3, багато – 2, рік – 2, країна – 2, переможний – 2, день 22 багмана – 2, мусульмани – 1, Іран – 1, свобода, республіка, хвилювання, незалежність, Величний Аллах, Тегеран, свято, виголошувати промову, придавлювати, покидати – 1раз.
Текст ?? ???? - “ Наша батьківщина”: Країна –3, Іран –3, жити –3, батьківщина – 3, місто – 2, село – 2, любити, іслам, пророк, знак, віра – 1раз [8].
Третій клас:
Текст ?? ??? ?? ????? ?? - “ О Іране, о батьківщино моя!”: Дім – 4, квітучий – 4, крик – 4, Іран – 3, любити – 3, віра –2, країна –2, люди – 2; ворог, цілувати, голос, свобода, цвісти, гнів, поважати, жоробрий, знак, допомога, Величний Аллах, ріка, степ, гора, широкий, мученик, іслам, могила, кров, вельможі, пишність, неприязнь, захищати, нащадок, нищити –1раз [10].
П’ятий клас:
Текст ?????? ?????? ?? ????? ?? - “О Іране, о земле відважних”: Любити – 8, Іран –3, батьківщина – 3, хоробрий – 3, стійкість – 3, земля – 3, гамір –2, хоробрість – 2, нащадок – 2, сміливість - 2, крик – 2, полонений - 2; небо, тюльпан, гордий, воїн, кров, кипіння, палац, деспотія, мука, любов, захищати, договір, хитрість, інтрига, змова –1раз [12].
Статистичний аналіз є основним при відборі лексичного матеріалу. Треба лише пам’ятати, що статистика, будучи точним інструментом дослідження дає об’єктивні відомості лише про той матеріал, який аналізується [1, С.86].
Скільки б людина не засвоювала нового лексичного матеріалу, його завжди буде недостатньо: процес нагромадження слів нескінченний.
На основі проаналізованих перських текстів, ми змалюємо такий процес нагромадження та запам’ятовування слів, що належать до розряду прикметників. Отже, проаналізувавши тексти на релігійну тему, ми побачили, що:
В першому класі в активному обігу учнів є 3 прикметники: ?????? - “люблячий”; ?????? -“правдивий” ; ??????? - “чесний” [8].
в другому класі використано 9 означень: ????? - світлий, ?????? - люблячий, ????? - явний, ??? - негарний, ????? - тихий, ???? - голосний, ?????? - дорогий, ??? - далекий, ????? - задоволений [9];
в третьому - 4 : ???? - чистий, ??? - відкритий, ????? - світлий, ????? - засмучений [10];
в четвертому класі кількість їх становить - 11: ???? - чудовий, ???? - малий, ??? - важкий, ?????? - люблячий, ????? - зручний, ????? - різний, ???? - дивуючий, ???? - великий, ???? - слабкий, ??????? - сильний, ????? - одинаків [11];
а в п'ятому класі їх кількість досягає 16: ????? -благословенний, ??????- змістовний, ???? - свіжий, ?? - новий, ????? - тихий, ??????? - приємний, ???? - гарний, ???? - надійний, ???? - знаючий, ????? - відомий, ??? - чистий, ?????? ??? - жорстокий, ??? - старий, ??????? -сильний, ????? - зайнятий,??? - сліпий [12].
Паралельно до релігійних текстів ми аналізували тексти революційного спрямування. Адже ці дві теми з першого по п’ятий клас завжди присутні в підручниках. Отже,
В першому класі налічується 11 прикметників: ??? - “жорстокий”; ????? - “ісламський”;????- “величний”; ?????? - “розгніваний”; ????? - “успішний”; ??? - “далекий”; ???? - “великий”; ???? - “інший”; ???? - “деякі”; ?????? - щасливий [8].
В другому класі є 7 прикметників: ??? - “жорстокий”; ????? - “люблячий”; ????? - “успішний”; ????? - “відомий”; ????? - “ісламський”; ?????? - “найкращий”; ??? - “цілий”[9].
В третьому класі є наявними 9 прикметників: ???? - “квітучий”; ???? - “хоробрий”; ???? - “величний”; ????? - “різнокольоровий”; ????? - “широкий”; ????? - “дійсний”; ??? - “чистий”; ??? - “червоний”; ???? - “високий” [10].
В четвертому класі кількість досягає 14: ???? - “гарний”; ??? - “червоний”; ??? - “жовтий”; ???? - “білий”; ????? - “багатошаровий”; ???? - “дикий”; ????? - “голий”; ??????? - “різнокольоровий”; ??? - “важкий”; ???? - 1“темний”; ???? - “квітучий”; ????? - “ісламський”; ???? - “великий”; ???? -“високий”[11].
В п’ятому класі є 13 прикметників: ???? - “гарний”; ???? - “хоробрий”; ???????? - “гордий”; ???? - “великий”; ?????? - “чоловічий”; ????? - “жіночий”; ?????? - “злий”; ???? - “величний”; ???? - “високий”; ???? - “дикий”; ???? - “квітучий”, ????? - “страшний”, ???? -“полонений”[12].
З кожним роком в навчальних підручниках кількісно збільшується набір лексичних одиниць та якісно зростає семантичне навантаження. Важливим аспектом лексики є вивчення слів у їх відношенні до дійсності, тому що в словах, в їх значеннях безпосереднім чином закріплюється життєвий досвід колективу в певну епоху. До вивчення лексики застосовуються такі методи дослідження як [7] субституція: вивчення синонімії, значення слова; компонентно-опозитивний метод: визначення структури значення, зміни значення, актуалізація значення лексичних одиниць в контексті; кількісно-статистичний метод: виділення частотності лексичних одиниць.
Кількісний та якісний склад лексики за періодами навчання визначається з врахуванням, в першу чергу, дидактичних та психологічних принципів.
В процесі засвоєння всього лише одного незнайомого слова, в свідомості студента зливаються воєдино такі різні фактори:
• предмет як такий чи його зображення;
• максимально близьке співвідношення з рідною мовою;
• звучання назви предмета на мові, якій вивчаємо;
• акт спостереження за вчителем під час вимови слова: губи, рот;
• акт спостереження за рукою вчителя при написанні теми слова. Це особливо важливо, якщо графічні образи букв рідної мови відрізняються від іноземної мови.
Одні люди при вивченні іноземної мови правильно використовують семантику та значення іншомовних слів у своїй мовній діяльності. Для інших – прочитане чи почуте слово залишається не зовсім зрозумілим і його імпульсивне використання може викликати "помилкову" аналогію. Базою виникнення "помилкових" аналогій при оволодінні іноземною мовою на першому етапі є структура і значення рідної мови, а в процесі збільшення ступеня оволодіння мовою - "помилкові" аналогії з'являються на основі асоціацій з вже набутим комплексом знань в іноземній мові. Що ж стосується певних етапів проходження навчального процесу при вивченні іноземної мови, то варто зазначити, що між першим та другим етапами навчання є кількісна, а між другим і третім - якісна різниця. На перших двох етапах інформація подається лише про засоби вираження в іноземній мові. Що ж до третього – то тут треба засвоювати план змісту лексики, яка вивчається у ході навчального процесу, в який також вносяться відомості про специфіку позамовної національної культури. В цьому випадку навчальний процес несе на собі такі дві важливі функції: як нагадувати студентам про те, що їм вже відоме і поряд з цим знайомити їх з тими фактами, які є відсутні в рідній культурі.
Насамперед більшості студентів складно усвідомити свої бажання, сформулювати кінцеву мету і спланувати ланцюжок завдань, виконання яких, приведе до конкретної цілі. Цьому сприяє виконання таких умов [3,С.23-31]: підхід до навчання як процесу здобуття знань: ті, хто навчається висловлюють гіпотезу про закони функціонування мови, порівнюють значення відповідних слів і особливості мовного етикету в рідній та іноземній мовах; створення в ході навчання ситуацій, які ставлять студента перед потребою самостійно вибирати; виділення студентам у навчальному процесі потрібного їм часу.
Таким чином, слід знаходити оптимальні шляхи організації навчального процесу, який безпосередньо базується на принципах добору лексичного матеріалу. А це в свою чергу допомагає формувати в студента ціннісне ставлення до іноземної мови.. Відповідна лексика, виклад навчального матеріалу, організація добору текстів – це вагомий внесок, який безпосередньо впливає на формування особистості майбутнього фахівця-сходознавця.


Література:

1. Алексеєв П. К вопросу о типологии частотных словарей. – М.,1972. – С.86.
2. Величук А. П., Шабанов А.Ш. Словарь-минимум по русскому языку для 1-6 классов азербайджанской школы. – Баку,1969.
3. Вишпінська Т.М. Індивідуально-диференційований підхід до навчання іноземної мови учнів старшої школи // Педагогіка і психологія. – 2001. – №2. – С.23-31.
4. Даунене З. П. Специфика единого лексического минимума русского языка // Проблемы учебной лексикографии и обучения лексике. Сб. ст. / Под.ред. П.Н.Денисова, В.В.Марковкина. – М.,1978. – С.132-137.
5. Костомаров В. Г. Принципы отбора лексического минимума // Русской язык в национальной школе. – М.,1963. – №1., С.68 – 71.
6. Лексические минимумы русского язика / Под.ред.Денисова П.Н. – М., 1972. – С.95.
7. Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики. – М.,1973.
8. ?????????????? - ( ???????? ??????????? ); ????????????? ,????.
9. ?????????????? - ( ???????? ??????????? ); ????????????? , ???? .
10. ?????????????? - ( ???????? ??????????? ); ????????????? ????. .
11. ???????????????? - ( ???????? ??????????? ); ????????????? , ???? .
12. ??????????????? - ( ???????? ??????????? ); ????????????? ,????. 

8
Ваша оценка: Нет Средняя: 8 (3 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.