facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

«ВІДНАЙДЕННЯ» АВТОРА. ВІД КУРТУАЗНОЇ ЛІРИКИ ДО «НОВОЇ» МІСТИКИ

Автор Доклада: 
Терехова Л.В.
Награда: 
«ВІДНАЙДЕННЯ» АВТОРА. ВІД КУРТУАЗНОЇ ЛІРИКИ ДО «НОВОЇ» МІСТИКИ

УДК 31637:111.32

«ВІДНАЙДЕННЯ» АВТОРА. ВІД КУРТУАЗНОЇ ЛІРИКИ ДО «НОВОЇ» МІСТИКИ

Терехова Любов Володимирівна, аспірант
Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Аналізується зв'язок куртуазної поезії та візіонерської містики через самоусвідомлення автора у Середньовіччі.
Ключові слова: трубадури, куртуазна поезія, містика, візіонерська література.

The connection between courtly poetry and visionary literature is analized in their connection with author`s self-understanding in the Middle Ages.
Keywords: troubadours,courtly poetry, mysticism, visionary literature.

 Для сучасної науки характерною є тенденція переосмислення наших поглядів на епоху Середньовіччя. Особливе значення для цього питання має усвідомлення ролі «жіночої творчості». При цьому варто утримуватися від двох крайнощів, на які вказує Жак Деларен: безглуздо уявляти Середні віки епохою жіноненависництва, так само як і вихоплювати із контексту окремі явища, і оголошувати їх протофемінізмом[1, с. 24]. Стверджувати напевне можна лише те, що поява текстів, авторами яких були жінки засвідчила зміну як літературної практики, так і образу культури взагалі. Поява авторів-жінок у часі співпадає із формуванням народних мов і введенням їх у літературний обіг.
 Куртуазна поезія, як поезія любовна потребувала істотно нової мови, яка б відрізнялася від сухої схоластичної латини. Такою мовою стала, наприклад, провансальська. Цей процес відкрив шлях до літературної творчості тим, хто не отримував класичної середньовічної освіти, мовою якої була виключно латина,тобто в тому числі й жінкам.
Питання про джерела куртуазної лірики, як і про те чим насправді вона була досі дискутується. Була куртуазна любов новою чи старою, запозиченням чи надбанням – про це дослідники сперечаються століттями. Так само невирішеним залишається питання про ступінь арабських і іспано-арабських впливів на трубадурів, ми маємо погодитися лише з тим, що такий вплив безсумнівно був, по-перше, через те, що куртуазна поезія прийшла в Окситанію слідами Хрестового походу, а по-друге, тому , вважає Мег Богін, що образ дами в куртуазній ліриці був одночасно і більш чуттєвим і більш духовним, ніж будь-що, що могло прийти із вроджених європейських джерел [3, с. 47]. Цей сплав чуттєвості і духовності потрапить із куртуазної поезії і в містику Високого Середньовіччя. Причому чуттєвість є визначної характеристикою вже творчості жінок-трубадурів. На відміну від чоловіків, які створюють комплексне поетичне бачення, жінки пишуть про їхні власні інтимні почуття. Мег Богін категорично не згодна із позицією Альфреда Жінро, який називає жінок-трубадурів рабами традиції, не здатними до аналітичних зусиль, що обмежили себе вже існуючими темами: «Ми маємо справу із простими літературними вправами, які між тим не є достойними». Богін сумнівається чи взагалі критик читав жінок-трубадурів, бо за її словами найменшого аналітичного зусилля було б достатньо, щоб зрозуміти, що вони не експлуатують існуючі теми, хіба що, іронічно зазначає дослідниця, любов вважати за тему, їхні вірші помітно вільні від формул, зокрема, вони не вклоняються своїм чоловіка, якби того можливо хотілося деяким дослідникам [3, с. 68]. Позиція Жінро – приклад упередження, яке утримує дослідників від того, щоб побачити унікальність звершень жінок-трубадурів – вони писали від істинної першої особи в часи, коли майже вся мистецька справа була колективною. Чоловіки-трубадури, зазначає Богін, писали від імені лицаря, їхня сингулярність була лише номінальною. Крім того, жінки писали радше із особистих причин, ніж із професійних, це дозволяло їм зламати або просто проігнорувати ритуалізовану естетику чоловічої позиції, скориставшись своїми віршами, як засобом самовираження. Мова жіночої куртуазної поезії – пряма, недвозначна і особиста. Навіть при найвищому технічному рівні поезія Графині Діа – найбільш яскравий вияв жіночої поезії у її стосунку до досвіду і емоцій. Трубадури загалом, жінки-трубадури зокрема, відкрили в літературі інтерес до внутрішнього світу людини, її найінтимніших переживань. Наступним кроком стала поява «нової містики» - візіонерського досвіду, який не може бути зрозумілим без особи містика. Тому домінуючою формою для містичних трактатів, починаючи із ХІІІ ст. стає автобіографія. Містик не просто описує свій візійний досвід, навпаки, він починає свою розповідь із самого початку, від повсякденного життя, пояснюючи наскільки відрізнялося пережите ним, від всього попереднього. Елізабет Петрофф підкреслює, що домінуючою риторичною стратегією презентації себе був діалог. «Автобіографія – віднайдення себе» [4, с. 21].
Жіночі містичні твори часто характеризуються тривожним подвійним голосом, наприклад, у книзі Мехтільди Магдебурзької «Струменіюче Світло Божества» авторка заявляє, що книга написана самим Богом, але в той же час стверджує, що сама написала цю книгу у своїй слабкості. Розмова у жіночих творах мала дві цілі: з одного боку, діалог забезпечував самовизначення, з іншого – обґрунтовував право жінки писати. Діалог впирається у ці дві цілі, бо його учасники – Бог і душа людини. Жіночі твори визначаються, коли жінка навчена Богом, що має говорити, і мусить говорити саме це, а не будь-що інше.
Таку само позицію ми можемо спостерігати й раніше у Хільдегарди Бінгенської. Візіонерка підкреслює, що говорить сам Бог, а вона лише сповіщає його слова, але виявляється, що те, що було сповіщене їй не відкрилося б через будь-кого іншого.
Жанр видіння спонукав до «чуттєвості мови», фізичні стани тіла виявлялися неодмінним засобом вираження актів душевних. При цьому візіонерська література сприяла формуванню розуміння людини, яке концептуалізував лише Фома Аквінський – людина це цілісна істота, її тілесність – невід’ємна ознака цієї цілісності. Усвідомлення себе як співавтора божественного замислу, яке звикли пов’язувати із філософією Відродження має свої корені у середньовічній поезії і візіонерській літературі. За влучним виразом Реньє-Болера: «Для розуміння історії особистості розгляд жіночої духовної літератури – незамінний, там скрізь володарює особистість» [2, с. 456].

Література:

  • 1. Деларен Жак. Глазами Церкви // История женщин на Западе: в 5 т.; [под ред. К. Клапиш-Зубер]. – Т.2 – Молчание Средних веков. – СПб. : Алетейя, 2009. – с. 24-65.
  • 2. Ренье-Болер Даниэль. Литература и мистика / История женщин на Западе: в 5 т.; [под ред. К. Клапиш-Зубер]. – Т.2 – Молчание Средних веков. – СПб. : Алетейя, 2009. – с. 409–459.
  • 3. Bogin Meg. The Women Troubadours. – New York-London : W.W. Norton & Company, 1980. – 192 p.
  • 4. Petroff Elizabeth Alvilda Medieval Women's Visionary Literature. – New York: Oxford University Press, 1986. – 402 p. 
7.77778
Ваша оценка: Нет Средняя: 7.8 (9 голосов)

Духовность женской литературы

СМИРНОВ - СОКОЛЬСКИЙ КОГДА ТО ЗАМЕТИЛ,- ЕСТЬ ВЕЛИКАЯ ЛИТЕРАТУРА А ПОТОМ УЖЕ МУЖСКАЯ ИЛИ ЖЕНСКАЯ... И ТУТ Я ВЫНУЖДЕН С НИМ СОЛАСИТЬСЯ ХОТЯ И С ДОВОДАМИ г. ТЕРЕХОВОЙ ТОЖЕ. ...Вот каким можно быть. А где же принципы, - спросите вы. А в куртуазной литературе, - отвечу я. И буду тоже прав! Обнаженность чувств, душевность, отсуствие схоластичности тем.... Свой язык, своя более простая стилистика и море любви.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.