facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ЛОГОТИП ЯК ЗАСІБ ВІЗУАЛЬНО-ОБРАЗНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЗАКЛАДІВ МИСТЕЦТВА

Автор Доклада: 
Жернокльова Л.К.
Награда: 
ЛОГОТИП ЯК ЗАСІБ ВІЗУАЛЬНО-ОБРАЗНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЗАКЛАДІВ МИСТЕЦТВА

ЛОГОТИП ЯК ЗАСІБ ВІЗУАЛЬНО-ОБРАЗНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЗАКЛАДІВ МИСТЕЦТВА.

Жернокльова Людмила Костянтинівна, аспірант 
Харківська державна академія дизайну і мистецтв

В статті досліджені принципи побудови логотипів сучасних закладів мистецтва та запропонована їх класифікація за складовими елементами.
Ключові слова: логотип, шрифтовий логотип, комбінований логотип, візуальний стиль.
The article studies the principles of the logos of contemporary art institutions and proposed a classification based on the constituent elements.
Keywords: logo, font logo, combined logo, visual style.

Постановка проблеми. Не можна недооцінити вклад закладів мистецтва у процес збереження національно-культурної спадщини країни. Фактично являючись зібранням кращих творчих доробків нації, вони завжди відігравали провідну роль у процесі швидкого пізнання історико-культурної традиції. На сьогоднішній день увага дизайнерів - практиків може бути привернута до створення візуальних образiв музеїв та галерей, виділяючи їх серед широкого кола різнопланових мистецьких установ. Основою буд-якого стилю майже завжди стає логотип, на основі якого може бути спроектована переважна більшість елементів айдентики. Таким чином саме ця деталь є найважливішою у створенні фірмового (візуального) стилю, тому потребує більш точного та глибокого наукового дослідження.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Поняття логотип, що тісно увійшло до «термінологічного словника» сучасного дизайнера, належить до сфери інтересів декількох наук, з чим можна пов’язати відсутність його чіткого формулювання. До питання дефініції даного поняття у своїх роботах звертаються багато дослідників різних галузей знань серед яких К.Дж. Веркман, В. Кричевський, В. Побєдін, Л. Безсонова та інші.
Підходячи до вивчення питання з правових аспектів та з точки зору маркетингу, слід зауважити, що нажаль економічні та юридичні трактування поняття здебільшого залишають поза увагою принципи проектного (дизайнерського) підходу до рішення поставлених задач. Так Закон України «Про телебачення та радіомовлення» від 21.12.93 р. містить наступну дефініцію: «логотип (фірмовий, торговий знак) — будь-яка комбінація позначень (слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів), які придатні для вирізнення ефірного часу однієї телерадіоорганізації від іншої» [3], а нормативно-правові акти Цивільного кодексу України (гл. 44, ст. 492, п. 1) не містять визначення поняття «логотип» взагалі [4].
Апелюючи до поняття, слід також подати його трактування наведене у словнику з дизайну та ергономіки: «Логотип — 1) коротке, символічне за змістом текстове позначення, що складається з одного або поєднання кількох слів оригінального накреслення і застосовується як позначення фірми, її продукції тощо; 2) елемент фірмового стилю, що є оригінальним накресленням назви фірми [2, 60]. Незважаючи на занесення тлумачення у вузько-профільне спеціалізоване видання дане трактування не можна застосувати до ряду випадків.
Вивчення публікацій та нормативно-правових актів за даною тематикою показали, що найбільш помітною за останній час роботою, яка стосується дефініції поняття «логотип» є стаття Безсонової Л. М., в якій авторка наводить таке трактування даного терміну: «Логотип – вид знаку (товарного, фірмового тощо), що являє собою оригінальну форму шрифтового накреслення найменування (або абревіатури, літерного позначення найменування) підприємства, організації, фірми, приватної особи, заходу тощо та призначений ідентифікувати об’єкт репрезентації». Логотип, що складається з письмових знаків, дістає визначення «шрифтовий логотип». Логотип, до складу якого входить зображувальний знак, дістає визначення «комбінований логотип» [1, 259]. Дана дефінція серед інших, найбільш детально охоплює всі сфери використання поняття, залишаючи невисвітленими вузькоспецифчні аспекти правових галузей знань.
Аналіз останніх досліджень показав, що поняття логотип у різних галузях науки має свою дефініцію, яке поки не може поєднатися в єдине вірне визначення, та незважаючи на формальні неточності у теоретичному трактуванні, щоденно дизайнерами-практиками створюється елементи айдентики, котрі дозволяють диференціювати та ідентифікувати установи серед собі подібних.
Мета роботи. Дослідити та проаналізувати фундаментальні напрямки у розвитку логотипів закладів мистецтва виділити основні типи побудови логотипів; запропонувати універсальну структуру систематизації логотипів за наявними елементами, що входять до його складу.
Виклад основного матеріалу дослідження. Логотип є невід'ємною часткою будь-якого візуального стилю. На його основі може будуватися решта елементів візуального ряду. Розглянувши найбільш яскраві образи представників закладів мистецтва можна виділити два основні напрями проектування логотипу за базовими елементами: шрифтові, та комбіновані (створені шляхом поєднання шрифтових елементів із зображеннями).
Вектори створення логотипу розвиваються не рівномірно, можна простежити домінування певного типу у конкретний проміжок часу. Наразі найбільш поширеним стає логотип, створений за допомогою використання засобів виразності шрифту. Саме його ми можемо побачити у Центра Жоржа Помпіду (Франція) [5], одного з найбільших мистецьких закладів світу, де він стає основою всього стилю. Спроектований на основі шрифтової гарнітури Beaubourg (яка була розроблена спеціально разом із першим фірмовим стилем), збережений без змін з дня відкриття. Логотип центру асиметричний, складається з двух частин, розмішених у два ряди утворюючи асиметричну динамічну композицію. Через свою лаконічність, він не втратив актуальності протягом тридцяти років з дня появи.
Британський музей (Великобританія) [7] представляє досить широкий спектр витворів мистецтва. Для створення візуального образу музею було обрано саме шрифтовий логотип, який складається з повної назви закладу «the British museum». Шрифтова гарнітура гротескова. Елементи розміщені у три рядки утворюючи асиметричну композицію. Не зважаючи на досить нерівномірне і асиметричне розміщення складових шрифтового блоку, логотип є статичним. Всі слова набрані прописними літерами, варіюється лише кегль шрифту який і розставляє змістові акценти. Двомірне, плоскінне накреслення використаного шрифту дає змогу примінити будь-яку кольорову гамму.
До музеїв, що віддали перевагу саме шрифтовому логотипу можна віднести більшість світових грандів серед який галерея Тейт (Великобританія), Метрополітен музей (США), центр-музей Прадо (Іспанія), музей Д’Орсе (Франція) [8] та інші. Особливість такого виду логотипу є можливість відмови від національно забарвлених елементів при цьому максимально збільшивши інформативну складову.
Інший підхід можна спостерігати у музеї «MAK» (Австрія) [7]. В основу логотипу покладено хоча і схематичне, зате легко пізнаване зображення грифону, що міфах і легендах різних традицій відіграє роль хранителя. Аналізуючи логотип віденського музею прикладного мистецтва можемо сказати: елементи утворюють абсолютно симетричну композицію. Для написання абревіатури використовується гротескове накреслення шрифту.
За кожним предметним зображенням завжди знаходиться глибинний зміст починаючи від простого схематичного малюнка найбільш пізнаваних елементів (Німецький історичний музей, музей східно-азіатського мистецтва (Угорщина), Державний музей мистецтв (Данія) тощо) [8] завершуючи зверненням до міфологічного трактування, як вже згадувалося.
Абстрактні зображення у поєднанні з шрифтовим блоком зустрічаються набагато частіше, так їх можна побачити у логотипах Художнього музею Рейк’явіка (Ісландія), Естонського художнього музею, Державного музею світової культури (Швеція), Музею сучасного мистецтва (Осло, Норвегія) [8]та інші.
Наявність в логотипі абстрактного зображення дозволяє розширити «кордони» та варіативно-асоціативний ряд, що складається під час перегляду знаку. Саме не конкретно стилізоване зображення дає змогу маркувати одним логотипом заклад мистецтва де є декілька різних напрямів роботи. Так само як і логотипи, що будуються на основі стилізованого зображення даний варіант знаку не може існувати без шрифтового блоку, що відіграє інформативну функцію.
Висновки. Розглянувши логотипи кількох яскравих представників закладів мистецтва сьогодення, ми можемо прийти до висновку, що трендом останніх років стають шрифтові логотипи. Та не зважаючи на своє домінування, залишається ряд установ, що віддають перевагу комбінованим. В свою чергу останні можна розділити ще на дві групи в яких зображувальні елементи мають або абстрактну, або предметну основу. В основному вектор проектування образу залежить від внутрішнього наповнення. Музеї сучасного мистецтва відають перевагу шрифтовим, або комбінованим логотипа, в той час як історичні та ті, що експонують «старих майстрів» віддають перевагу предметному зображенню та образу переданому через шрифт. Логотипи, що належать до кожної з груп мають як свої переваги так і недоліки перед іншими.

Література:

  • 1. Безсонова Л. До питання про дефініції у графічному дизайні: сучасний зміст поняття «логотип» // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті Збірка наукових праць. – Х: ХДАДМ, 2010. – №1/2010. – с. 257-260.
  • 2. Свірко В., Ашеров А., Бойчук О., Голобородько В., Лавров Є., Ремізовський Л., Рубцов А., Мигаль С. Словник з дизайну та ергономіки / В. Свірко, А. Ашеров, О. Бойчук, В. Голобородько, Є. Лавров, Л. Ремізовський, А. Рубцов, С. Мигаль. – Х.: НТМТ, 2009.-131с.
  • 3. Право індивідуальної власності на торговельну марку. Документ 435-15, поточна редакція від 08.06.2010 на пiдставi 2257-17, чинний [Електронний ресурс] // Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. – Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=8&nreg=435-15
  • 4. Про телебачення та радіомовлення. Документ 3759-12, остання редакція від Абзац двадцять другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2912-VI ( 2912-17 ) від 11.01.2011, чинний [Електронний ресурс] // Закон України від 21.12.1993 № 3759-ХІІ. – Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3759-12, вільний. — Мова укр..
  • 5. Веб-сайт Центру Жоржа Пом піду // Режим доступу: http://www.centrepompidou.fr
  • 6. Веб-сайт Британського музею //Режим доступу: http://www.britishmuseum.org
  • 7. Веб-сайт МАК // Режим доступу: http://www.mak.at
  • 8. Веб-сайт музеїв світу // Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/
7
Ваша оценка: Нет Средняя: 7 (2 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.