facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ МОВИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В СТВОРЕННІ ВНУТРІШНЬОГО ПРОСТОРУ ВИДОВИЩНИХ СПОРУД (КІНОТЕАТРІВ ТА ТЕАТРАЛЬНО - КОНЦЕРТНИХ ЗАЛІВ)

Автор Доклада: 
Бородченко Н.В.
Награда: 
ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ МОВИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В СТВОРЕННІ ВНУТРІШНЬОГО ПРОСТОРУ ВИДОВИЩНИХ СПОРУД (КІНОТЕАТРІВ ТА ТЕАТРАЛЬНО - КОНЦЕРТНИХ ЗАЛІВ)

ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ МОВИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В СТВОРЕННІ ВНУТРІШНЬОГО ПРОСТОРУ ВИДОВИЩНИХ СПОРУД (КІНОТЕАТРІВ ТА ТЕАТРАЛЬНО - КОНЦЕРТНИХ ЗАЛІВ)

Бородченко Наталія Валеріївна, аспірант
Харківська державна академія дизайну та мистецтв


В статті досліджені передумови формування внутрішнього простору видовищних споруд на поч..60х – кін.80х рр. ХХ ст. , виділені основні аспекти та принципи формування глядацького залу, сцени, екрану, різноманітність архітектурно - планувальної структури й конструктивних рішень.
Ключові слова: видовищні споруди, внутрішній простір, сцена, глядацький зал композиція.

Preconditions of language development of post-modernism in the creation of the internal space entertainment buildings (cinemas, theaters and concert halls). The article examined conditions of the internal space of entertainment facilities from the 60 to the end of 80s. The principal features and principles of the auditorium hall, stage, screen, a variety of architectural - planning structure and design solutions.
Keywords: entertainment facilities, interior space, stage, auditorium hall, composition.


Сучасні видовищні споруди є невід'ємною частиною життя, що мають розвиток у світовій містобудівній практиці на початку ХХІ століття. Це одна з найважливіших сфер повсякденного життя людини, яка здатна суттєво впливати на стан суспільства, тому що задоволеність якістю та доступністю розваг є для людини індикатором його соціального стану. Початок третього тисячоліття характеризується інтенсивним розвитком світового ринку індустрії дозвілля, а відповідно, і розвитком будівництва видовищних споруд і потребою нових інноваційних художньо - образних рішень. Для України це відносно новий напрямок в архітектурі, дизайні та культурній діяльності. До теперішнього часу сформувалися основні сегменти вітчизняної індустрії розваг, яка набирає обертів, і тому, необхідність у формуванні теоретичної бази концептуальних підходів формування дизайну середовища такого роду споруд стає ще гострішою. Потрібні інновації, використання зарубіжного досвіду, використання новітніх технологій і обладнання, створення нових концептуальних підходів у вирішенні рекреаційних просторів сучасних видовищних споруд, щоб задовольнити нові потреби сучасного споживача.
Для того, щоб сформулювати основні теоретичні та практичні концепції формування внутрішнього середовища видовищних споруд, умови й можливості майбутнього їх будівництва, потрібно згадати шлях розвитку проектувальної практики з поч. 60-х та до кінця 80-х років ХХ ст., прослідкувати, виділити та сформулювати основні аспекти та принципи.
Головні дослідження кінця ХХ ст., що присвячені становленню проектних принципів у створенні середовища видовищних споруд, аналізу архітектури цього періоду розглядалися Паулем Боде, Ернстом Брундігою, Куртом Мілтеа., М.Р. Савченком, В. Іконніковим, Чарльзом Дженксом, А. І. Добріценою, В. Я. Переверзевим.
Соціальне й містобудівне значення й основи проектування суспільних будівель і споруд, їх конструктивні системи, інженерно-технічне оснащення, економіку проектування й у цілому архітектурно-композиційні рішення розглядають Адамович В. В., Бархін Б.Г., Варежкін В. А. у книзі «Архітектурне проектування суспільних будівель і споруджень» [1]. Широко висвітлені функціональні особливості і архітектурно-будівельні стандартизації суспільних будівель і видовищних споруд.
Розвиток тенденцій у середовищному дизайні прямо пов'язаний з мовою постмодернізму, яка, у свою чергу, тільки в архітектурі й предметному дизайні розглянута досить широко. Проблеми розв'язку дизайну інтер’єрного простору видовищних споруд дотепер залишаються не розглянутими й не систематизованими. Відсутність єдиного підходу до постмодернізму як художньому явищу в західних і у вітчизняних дослідників (П. Козловски, В. Велыи, Ч. Дженкс, Н. Маньковская, В. Бичков, А. Иконников, В. Глазычев, Д. Райхман, А. Рябушин, В. Халипов і ін.).
Прослідковуючи розвиток проектної та дизайнерської практик при створенні кінотеатрів, театрів та концертних залів з кінця 50х років, було виділено наступні тенденції, які можуть бути використані й сьогодні. При проектуванні нових будівель кінотеатрів до кінця 70х років враховується вплив. урбанізації на зміну містобудівного середовища. Протиріччя між суспільною значимістю будівлі кінотеатру і його відносно невеликим обсягом, що протистоять багатоповерховій забудові, вирішується декількома шляхами. Один з них - укрупнення форм кінотеатру, посилення його обсягу засобами вертикального планування площі, створення терас і платформ, а також оточення будівлі зеленим масивом, що дає перехід від масштабу навколишньої забудови до масштабу кінотеатру.
Створення великої й своєрідної форми, що контрастує з дрібною структурою житла, залучення засобів монументального мистецтва виділяють кінотеатр і надають йому риси унікальності, необхідні для установи культури.
Інший прийом укрупнення кінотеатру й посилення його ролі в композиції суспільного центру - блокування або кооперування з родинними установами обслуговування [2, c.124]. Наприклад, кінотеатр «Баку» у Москві (1974 г. архітектори І.Волков, Е.Смоліна и П.Фадеева), розташований на березі Амбулаторного прудка, має збільшене фойє, продовжене поза великими терасами (Рис.1). В системі цих терас передбачене розміщення кафе. Московські кінотеатри «Байкал» (Рис.2) і «Литва» зв'язані блоками-вставками з високими обсягами готелю й житлових будинків, а кіноконцертний зал «Жовтень» поставлений у ряді інших суспільних будівель і фланкується висотними обсягами житлових будинків. Таке з'єднання кінотеатру з більшими й контрастними за формою будівлями дозволяє добитися виразної композиції комплексу.
Для посилення психічного впливу на публіку використовується гра світла з його широкою шкалою світлових ефектів, які можна змінювати відповідний до будь-якої програми, щоб додати приміщенню неповторний характер. Вплив оформлення приміщення на глядача може бути повним лише тоді, коли його міняють для кожної нової програми, щоб підсилити ілюзії в глядачів. Стеля, як найважливіший елементом в оформленні залу для глядачів, завжди виконує звуковбирну функцію й у більшості випадків на неї встановлюють джерела освітлення. Стіни залу є і декоративним елементом, і одночасно повинні задовольняти акустичні вимоги, відповідати необхідному часу реверберації. Застосування змінних елементів стіни створює можливості для зміни кольору й акустики приміщення (звукопоглинання) Задня стіна залу для глядачів повинна відрізнятися від бічних стін своєю формою й кольором [6].
Конструктивна основа, відіграє значну роль у формоутворенні головної частини будівлі кінотеатру - його залу. Застосування в масовому будівництві прямокутних залів із прольотами до 24 м супроводжувалося використанням типізованих плоских конструкцій: залізобетонних балок і сталевих ферм, схованих в інтер'єрі підвісною стелею [6, c.89]. Разом з тим є приклади виявлення художніх властивостей самих конструкцій у композиції інтер'єру. Кінотеатр «Першотравневий» у Москві перекритий просторовими трикутними фермами, що дозволили значно знизити конструктивну висоту й обсяг будівлі, а головне - відмовитися від підвісної стелі. Конструкція стала самостійним художнім елементом, головною темою залу для глядачів. Зал став просторіше, збільшилася його видима висота.
У проекті дитячого кінотеатру на Арбаті була запропонована сталева структурна плита, ажурне плетиво якої об'єднало всі інтер'єри кінотеатру. При такій конструкції вдалося вільно скомпонувати план будівлі, застосувати зали для глядачів овальної форми, рекомендованої умовами видимості.
Для великого кінотеатру «Гавана» у Москві запроектований також зал овальної форми, виявлений в об'ємній композиції й перекритий Байтовою конструкцією. У цьому кінотеатрі вперше вантова конструкція використана й для перекриття амфітеатру, що звільнило від опор розташоване під ним простір фойє. Висяче покриття на плані круглої форми успішно застосоване в будівлі кінотеатру «Прагерштрассе» у Дрездені. Як і в кінотеатрі «Гавана», виявлення форми залу слугує основою всієї композиції будівлі. Ефектно й точно вписане Байтове покриття у формі трапецієподібних залів кінотеатру «Росія» у Єревані (. архітектори Г. Погосян, А. Тарханян. С. Хачікян) з їхнім своєрідним силуетом, що запам'ятовується (Рис.3). Унікальні конструкції цих залів і в іншому відношенні: ребристе монолітне перекриття амфітеатрів становить єдине ціле з монолітними шкарлупами стін, що мають нахил усередину залів. Усе це додало кінотеатру живий неповторний вигляд, особливу м'якість і своєрідність форм. Конструкція працює тут на архітектуру зовні й усередині, будучи основою й загальної форми будівлі, і її пластичної розробки. Як і в кінотеатрі «Першотравневий», конструкції покриття залів не замасковані підвісною стелею: акустичні щити, сполучені зі світильниками, зосереджені тільки в передекранній зоні. Ці приклади демонструють можливість створення інтер'єрів з відкритими конструкціями й елементами інженерних систем, що обслуговують зал.
Розвиток типів кінотеатрів, різноманітність їх архітектурно - планувальної структури й конструктивних розв'язків дозволяють розширити й арсенал художніх засобів, зробити будівлі більш виразною й монументальними. В архітектурі кінотеатрів усе більш проявляє себе тенденція до органічного злиття конструктивних і архітектурних форм, до оголення потужних несучих конструкцій, що контрастують із меблями, декоративними оздоблювальними матеріалами й засобами монументального мистецтва.
Засоби дизайну того часу, які надають художню форму технічним елементам, відіграють більшу роль у вигляді внутрішнього простору видовищних споруд.. Так, у московському кінотеатрі «Мінськ» (Рис.4) застосовані композиції зі штампованого алюмінію, починаючи від елементів зовнішньої реклами-композиції з алюмінієвих кубів і назви кінотеатру на тлі алюмінієвого штампованого рельєфу - і кінчаючи світильниками фойє й залу, виконаними в тій же манері, що й продовжують тему зовнішнього декору. Декоративно - пластичні елементи, як правило, несуть функціональне навантаження [4, c.105].
Діапазон образів театральної або концертної споруди може бути дуже широкий: від строгого й стриманого до пишного й мальовничого. В 60-70ті роки ведуться дебати навколо питання про те, яка повинна бути архітектура залу для глядачів. Тут є прихильники протилежних позицій. З одного боку прихильники того, щоб архітектура залу повинна бути гранично аскетичною для того, щоб не входити в дисонанс із тим, що глядач бачить на сцені; на тлі нейтрального залу будь-яка декорація буде виглядати яскравіше. Протилежна точка зору: відвідування театру здавна вважається святом. Люди одягаються в краще плаття. Ошатний, гарний зал для глядачів традиційний, і чи потрібне ламати цю гарну традицію? Пошуки відповідного жанру архітектури ускладнюються в будівлях багатофункціональних. залів. У будівництві 70х рр. все більше поширення одержують двузальні, іноді навіть трьохзальні театрально-видовищні будинки, наприклад Палац Республіки в Берліні (Рис.5) та театр в Алкарике (Рис.6). Введення другого залу дозволяє розширити й різноманітити репертуар, підвищити зайнятість акторів, побільшати при тому ж сценічному встаткуванні кількість відвідувань і, отже, рентабельність спорудження [7, c.94].
У будівельній практиці до кінця 80х рр. визначилися різні планувальні прийоми взаємного розташування залів для глядачів у плані споруди. Найбільш простій - обладнання одного залу над іншим (більшого над меншим), причому їх сцени або естради звернені в одну сторону. За своєю функціональною структурою будинок концертних залів і залів багатоцільового призначення близько примикають до театру. Як і в театрі, тут проводяться виступи акторів; для посилення художнього впливу застосовуються елементи театральних декорацій, широко використовується світло як елемент оформлення, іноді застосовують і механічне встаткування для посилення постановочних можливостей естради [7, c.81]. Побудова залу для глядачів тісно зв'язана зі сценою й із прийнятою організацією сценічної дії. Театральний зал для глядачів повинен створювати максимальний комфорт усім глядачам, забезпечувати ним гарну видимість і чутність, що відбувається на сцені. Концертні зали відрізняються від театральних головним чином відсутністю портального отвору й можливістю оглядання всієї площі естради з будь-яких місць залу, наприклад – філармонія у західному Берліні (Рис.7).
У розробці художнього образу театрально - видовищних будівель крім завдань, загальних для всіх суспільних будівель, обґрунтовані пошуки особливих шляхів, тому що, на відміну від багатьох суспільних будівель, породжених початком постмодернізму, кінотеатрів, універмагів, вокзалів, архітектура будівель театрів має тисячолітні традиції. Переосмислити ці традиції відповідно до сучасних вистав - одна із привабливих творчих завдань. Можлива й інша: театр може вводити глядача в мир нереальний, придуманий, іноді й фантастичний. Образ самого театру підготовляє глядача до цього переходу.
Розглядається ще одне специфічне професійне завдання проектувальника театру або концертного залу. Його архітектура повинна бути розмірна навколишньому простору й своїми членуваннями виділятися з навколишньої забудови. Усередині ж споруда, зокрема зала для глядачів, повинна мати дрібні членування щоб її масштаб не знижував виразності декораційного оформлення спектаклю. Гармонічна театральна комбінація. Реалізована вона може бути різних масштабів при збереженні в різних ключах, але суть її єдності цілого - завдання специфічно залишається незмінною.
Таким чином, пошуки підвищення архітектурно-художньої виразності видовищних споруд йдуть шляхом синтетичного розв'язку функції, форми, конструкції й декору - невід'ємних частин зробленого архітектурного добутку. Видовищні споруди, і особливо театри, мають складну функціонально - технологічну структуру. Розташування й форма всіх частин повинні бути задумані як елементи єдиного композиційного задуму, що створює цільну й виразну художню форму, при одночасному задоволенні функціональним вимогам.

ъ

Література:

  • 1. Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений: Учебник для вузов/В. В. Ада¬мович, Б.Г. Бархин, В. А. Варежкин и др.; Под общ. ред. И. Е. Рожина, А. И. Урбаха.-2-е изд., перераб. и доп.-М.: Стройиздат, 1984-543с.
  • 2. Бархин Ю.Б. Методологические и теоретические проблемы организации системы учреждений культуры и ее нового элемента, центра общения и информации в крупном городе/ Автореф. дис. на соискание ученой степени кан. Арх. /Ю.Б. Бархин; М., 1975.
  • 3. Беляева Е.Л. Архитектурно-пространственная среда города как объект зрительного восприятия. М., 1977.
  • 4. Голубева Е.П. Принципы формирования архитектуры рекреационно-досуговых комплексов /Афтореф. дис. на соискание ученой степени канн. Арх. Голубевой Е.П., Н.-2006. -196с.
  • 5. Кравченко, А.М Принципы функциональной и пространственной организации центров досуга / A.M. Кравченко Автореф. дис. канц. архит. /М, 1991. 4О.Кулага, В.Л. Клубы массового строительства //В.Л. Кулага, М. Госстроиздат - 1962. -67с.
  • 6. Пауль Боде. Современные кинотеатры./Пер. с нем. И.Л. Черня и арх. М.В. Леонене// Под ред. Арх. А.Я. Корнфельда и д-ра арх., д-ра техн. наук проф. Б.П. Михайлова., М.-1964 – 112с.
  • 7. Савченко М.Р. Зал и зрелище. Условия видимости: Кинозалы, театральные, концертные, спортивные залы и арены. Функциональная форма. Критерий комфортности. - М.: Изд-во ЛКИ, 2007 - 200 с.
8
Ваша оценка: Нет Средняя: 8 (15 голосов)

ПРЕДПОСЫЛКИ РАЗВИТИЯ ЯЗЫКА постмодернизма в СОЗДАНИИ ВНУТРЕННЕГО

В работе сделана попытка описать характеристические особенности в проектировании театральных и концертных комплексов различного периода времени второй половины 20 века как в советской архитектуре, так и в архитектурной практике стран Восточной Европы (в частности, Германии). Несмотря на отдельные довольно примечательные особенности, отмеченные, например, в отношении гармонизации масштабов кинотеатров и окружающей многоэтажной застройки, в целом не удается на основании представленного материала сформировать некую логическую последовательность в изменении или развитии приемов проектирования объектов принятого к рассмотрению типа. Постмодернизм, зародившийся в недрах модернизма, безусловно, базируется на его приемах и средствах даже в том случае, когда полностью их отрицает. Поэтому, принимая во внимание название работы, ожидаешь при прочтении осознать, а что есть зрелищный объект, решенный языком постмодернизма, и каковы же его предпосылки, рожденные в период модернизма. Однако описание отдельных объектов не сопровождается выявлением заявленных в названии аспектов исследования. Вопрос остался без ответа: имела ли место трансформация интерьерных решений зрелищных зданий в период постмодернизма, и что в этот период привнесено из модернизма. Очевидно, ответы еще не найдены, что позволяет пожелать удачи автору исследований в их продвижении к поставленной цели.

Дякую за коментрії! Цілком

Дякую за коментрії! Цілком справедливо та виважено. Ви праві, ця робота є тільки початком мого дослідження, суть якого і полягає в тому, щоб віднайти та класифікувати архітектурні та дизайнерські прийому, концепції, які привнесли свій великий доробок з модернізму, а також прослідкувати цю трансформацію у постмодернізмі.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.