facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip
Перевод страницы
 

ІНДИВІДУАЛЬНО-ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ СХОДОЗНАВЦІВ

ІНДИВІДУАЛЬНО-ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ СХОДОЗНАВЦІВ
Владимира Федина-Дармохвал, доцент, кандидат педагогических наук, доцент

Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Украина

Участник конференции

В статті розглядаються психолого-педагогічні особливості підготовки студентів-сходознаців до їх майбутньої професійної діяльності. Нами проаналізовано професійне становлення студентів відповідно до їх спеціалізації, із врахуванням культурних розбіжностей

Ключові слова: професійне становлення, соціокультурність, цінність, компетенція, фахівець-сходознавець, психологічна риса

This article considers psychological peculiarities of preparation of oriental students to their future professional activity. We analyzed professional formation of students according to their specialization and taking into consideration cultural differences

Keywords: professional formation, socio-cultural, values, competension, oriental-professionals, psychological features

 

Процес професійного становлення  студентів сходознавців доцільно розглядати як перетворення “Я-студента” у “Я-фахівця”, що засвідчує довгий шлях психолого-педагогічної підготовки до професійної діяльності. У цьому контексті варто виокремити такі головні позиції, які студент займає у навчальному процесі [1]: 1) той, якого навчають; 2) той, хто навчається, 3) той, хто самоорганізовує і саморегулює професійний та особистісний розвиток.

Позиція студента-сходознавця, якого навчають, означає, що пріоритетна роль у цьому процесі належить викладачеві, який визначає активність і самостійність студента. За такої позиції його навчальні й професійні мотиви слабко виражені, він недостатньо володіє уміннями самоаналізу, не пов’язує особистісні цінності з навчальним процесом, не усвідомлює професійної цінності.

Для студента, який навчається, характерна активна суб’єктна позиція, що засвідчує усвідомлення ним зв’язку навчального процесу у вищій школі з професійною діяльністю, виражає спрямованість на саморозвиток професійних знань, умінь, а також професійно важливих індивідуально-особистісних рис. Якщо обрана професія відповідає  особливостям, вимогам “Я-концепції”, тоді особистість цілеспрямовано організовує власні зусилля для набуття професійної компетентності.

Становлення позиції того, хто самоорганізовує і саморегулює професійний та особистісний розвиток відбувається у процесі професійної діяльності студентів-сходознавців. Організація різного плану проблемних ситуацій орієнтує студентів на виявлення самостійності у прийнятті професійних рішень. За такої позиції наявність професійної компетентності у студентів проявляється чітко вираженою рефлексією, що дає можливість правильно діяти, притримуватися відповідних стратегій, ефективність яких перевірена часом і досвідом. На цьому етапі в особистості відбувається чітке відображення професійних повноважень.

Відповідно до змістової, психологічної та організаційно-процесуальної характеристики, формування індивідуально-особистісних властивостей професійного становлення у майбутніх фахівців-сходознавців проходить етап [2,3]: оптації – за якого відбувається формування професійних намірів, професійне самовизначення, усвідомлення вибору професії на основі визначення індивідуально-психологічних особливостей; професійної підготовки – формується професійна спрямованість і системи професійних, соціокультурних та індивідуально-особистісних компетенцій, що забезпечують ефективну організацію професійної діяльності; вироблення студентами професійних й особистісних позицій; ствердження себе як фахівця-сходознавця; професіоналізації – у процесі якого відбувається формування професійного мислення, чітко виражається внутрішня мотивація, кваліфіковане виконання професійної діяльності.

Для професійного становлення, а згодом і для професійної діяльності майбутніх фахівців-сходознавців важливими є такі індивідуально-особистісні компетенції як особистісна позиція, ціннісне ставлення до діяльності, індивідуальний стиль діяльності, вимогливість до себе, емоційно-вольова стійкість,

Ці компетенції – особистісна позиція, ціннісне ставлення до діяльності, індивідуальний стиль діяльності, вимогливість до себе, емоційно-вольова стійкість, цілеспрямованість, працьовитість, уміння самопізнання, самооцінки, саморегуляції, визначають ціннісне ставлення особистості до професії та індивідуальні риси, що забезпечують стиль діяльності, своєрідний підхід, готовність до розв’язання практичних завдань та проблем. Індивідуально-особистісні компетенції передбачають визначення фахівцем власної соціальної позиції, індивідуального стилю організації діяльності, вияв креативного підходу до процесу, налагодження міжособистісної взаємодії між студентами, викладачами і студентами, а також вимогливості, поваги до себе, емоційно-вольової стійкості, організації адекватної самооцінки.

Для підготовки  дипломата-сходознавця необхідно звертати увагу на такі особистісні  риси, як людяність, відповідальність і дисципліна. Це статус людини, яка представляє та відстоює державні інтереси і захищає права власних громадян за кордоном. Людина, освічена у багатьох сферах знань, – світовій політиці, історії, географії, міжнародному праві, економіці, філософії, соціології, психології, етиці та дипломатичному протоколі – здатна до аналізу поточної ситуації та прогнозу розвитку міждержавних подій. Людина високої культури та моралі, що дозволяє їй приймати адекватні до певної ситуації рішення та ефективні дії, і нести за них відповідальність. На сучасному етапі, коли швидких темпів набувають процеси інтернаціоналізації господарських, культурних і політичних зв’язків, дипломат має вирізнятися толерантністю, мобільністю та гнучкістю мислення, оскільки бере безпосередню участь у розв’язанні різних конфліктів та налагодженні добросусідських взаємин з іншими країнами.

Економіст-сходознавець має володіти високим ступенем сформованості професійного мислення. Практичному розуму економіста притаманні професійна інтуїція та індуктивне мислення, які допомагають йому спиратися на загальні закони у процесі вирішення окремого питання[5]. Такий фахівець повинен володіти здібностями до вивчення іноземних мов, любити математику, мати організаторські здібності, бути емоційно стійким і вміти захищати власну думку.

У перекладача-сходознавця необхідно формувати так звану перекладацьку особистість, яка залежить від таких чинників: мовних здібностей як можливості спілкування іноземною мовою; комунікативних компетенцій як уміння спілкуватися в окремій сфері та мовної свідомості як особливої форми співвідношеня свого та чужого знання.

Екскурсоводу-сходознавцю треба володіти гарною дикцією, мати певні знання з однієї або декількох екскурсійних тем, володіти почуттям нового, творчим пошуком у роботі, диференційованим підходом до обслуговування різних груп населення, вихованістю та високою культурою поведінки. Кожний екскурсовод повинен мати знання не тільки зі своєї спеціальності, але й знання з основ педагогіки та психології.

Для українського колективного безсвідомого характерним є архетип “доброї“, “ласкавої”, “плодючої” Землі. Отже, світоглядна толерантність, яка супроводжує український народ протягом усієї його історії, є результатом впливу цього архетипу. Формування української психіки обумовило домінування рефлективної світоглядної уставки над предметною, орієнтованою на оточуючий світ. Українцям властива така психологічна риса, як інтровертованість, що проявляється у втечі в різних формах від зовнішнього світу на самоту – в ідеалізований, вигаданий міфічний світ, у якому тільки і почуває себе цей дух цілком природно. Саме тому в українському суспільстві родина, найближча громада відігравали велику роль і мали особливу цінність.

Українська релігійність – жіноча, релігійність колективної біологічної теплоти, яка переживається як тепло містичне. Така релігійність відмовляється від чоловічого, активного духовного шляху. Це не стільки релігія Христа, скільки релігія Богородиці, релігія матері-землі. Архетип Матері позбавляє світогляд українців агресивної активності. Саме схильність до рефлексії, яка узгоджується з емоційно-чуттєвим характером, зменшує роль раціонально-вольового компоненту психіки [4]. Наслідком є пасивна терплячість, мала практична життєздатність і низький зовнішньо-культурний стан: економічна нерозвинутість, аполітичне мислення призводять до бідності. У ментальності українців простежується недовіра до інтелекту і його недооцінювання, перевагу надають почуттям. Найвагоміші здобутки українців пов’язані з духовною культурою.

Також варто відзначити таку характерологічну рису українців, як індивідуалізм, що набуває крайніх форм асоціального егоцентризму. Він проявляється у схильності до непокори, в анархічному індивідуалізмі з його проявами у різних формах опосередкованого потягу до особистої свободи, з відсутністю організації, стійкості і дисципліни. Зосередженість на проблемах внутрішнього, особисто-індивідуального світу, призвела до переваги власних інтересів над громадськими – постійної соціальної конфронтації, неможливості дійти згоди навіть у дуже відповідальні, переломні моменти.

Важливою рисою характеру як конкретної особистості, так і етнічної групи, є здатність до саморегуляції. Це рівень самостійності, розвитку самосвідомості, самоконтролю, відповідальності за своє життя. Українці акумулювали у собі як інтернальний, так і екстернальний локус контролю. З одного доку інтровертованість зумовлює критичне ставлення до себе, своїх дітей, вміння брати відповідальність за все зроблене на себе. Проте тривала відсутність в Україні державності не сприяла формуванню в нації відповідальності за власну долю, породжувала політичну пасивність, очікування, що хтось інший допоможе розв’язати її проблеми.

А от, наприклад, Японія, Південна Корея, Гонконг розвивалися за парадигмою гуманістичної диктатури. Тобто це була влада однієї партії. Завдяки поєднанню дисципліни, жорсткої однопартійної системи (ніякої демократії там не було) з конфуціанською парадигмою суспільство розвивалося природно та гармонійно. Держава створила такі умови, щоб усередині неї з’явилося багато конкуруючих фірм. Спрацював тут і ще один дуже важливий чинник – східний менеджмент. Він грунтується на конфуціанській парадигмі “батько–син” (де фірма – батько, а робітник – син). Згідно з нею, коли людина приходить на фірму, вона наче потрапляє у сім’ю, спільноту. Людина вже не є індивідуалістом, а служить для блага всіх.  Фірма своєю чергою, гарантує їй пожиттєву стабільну працю, вона впевнена, що ніколи не залишиться без грошей, без роботи – і тому віддячує “батькові”. А це означає, що менеджер може “примусити” тебе працювати не вісім годин, а десять і більше не наказом, а саме цим сімейним мораліті. Наступна особливість східного менеджменту– це так звані гуртки якості. Їх створювали самі робітники, і не тому, що їх примушували, а тому, що вони розуміли, що в своїй сім’ї вони не можуть щось робити не так, як їм велить батько. А поняття “батько”, “старший” святі для усього конфуціанського регіону.

Брак акуратності, який легко вироджується у неправдивість, – по суті, одна з головних характеристик орієнтального розуму. Європеєць схильний міркувати логічно і тверезо. Коли він стверджує якийсь факт, його слова позбавлені будь-якої двозначності, він природжений логік навіть у тому випадку, якщо логіки не вивчав. Він за своєю природою налаштований скептично і вимагає доказів, перш ніж визнати істинність того чи іншого явища. Розум орієнтала,як і його колоритні вулиці, позбавлений елементарної симетрії. Він висловлює свої думки неохайно. Хоча стародавні араби створили науку діалектику, їхні нащадки відзначаються очевидною дефективністю з погляду логічних здібностей. Якщо спробувати отримати ствердження фактів у пересічного єгиптянина, його пояснення зазвичай буде довгим і йому бракуватиме ясності. Він здатний утратити  нитку подій і розгубитися, якщо йому поставити кілька перехресних питань. Орієнтали протилежні ясності та прямоті.

Семітська раса для індоєвропейської родини є тим самим, чим малюнок олівцем є для живопису. Семітські нації пережили найповніший розквіт у першу еру свого життя й ніколи не були спроможні досягти повної зрілості. 

Арабський мандрівник – це щось зовсім відмінне від нас. Пересуватися з одного місця в інше – для нього лише прикрість, він не знаходить жодної втіхи в докладанні зусиль та дуже нарікає на голод і втому. Ви ніколи не переконаєте орієнтала, що після того, як ви злізли зі свого верблюда ви можете мати якесь інше бажання, крім бажання негайно влягтися на килимку і віддатися відпочинкові з курінням і питвом. Також, араб дуже мало переймається красою краєвидів, на відміну  від європейців.

Араби показують себе як люди твердоголові, матеріалістичні, доскіпливі, недовірливі, скептично налаштовані щодо власних звичаїв.

Отже, сьогодні студентство набуває характеристик соціальної суб’єктності, визначаючи не просто процес переходу до іншого суспільства, але і його спрямованість. Це виявляється у процесах модернізації та постмодернізації цінностей студентської молоді, які, хоч відбуваються досить активно, як це можна зрозуміти з характеристик, все ж є амбівалентними. Це явище – адекватна реакція на стан українського суспільства загалом, зокрема на його маргінальність та транзитивність. Тобто ціннісна свідомість сучасного студентства формується в умовах, коли в суспільстві відбуваються революційні зміни, коли воно стоїть перед альтернативою вибору подальшого шляху розвитку. Ці події і загальний негативний стан у державі призвели до того, що молодь виявилась однією з найбільш соціально занедбаних і найменш соціально захищених спільнот нашої країни, що молодіжне середовище розшарпують різні проблеми, що вагомість цих проблем вже давно перевищила критичну масу і загрожує соціальними вибухами. Наслідком цього є логічне зростання конфліктного потенціалу молодого покоління.

 

Література:

  • 1. Асеев В. Г. К истории психологического изучения профессии / В. Г. Асеев // Вопросы психологии труда и профтехобразования / Под ред. В. Г. Асеева. – Иркутск, 1978. – С.105–120.
  • 2. Бастун М. В. Проблема особистісно-орієнтованої підготовки майбутніх сходознавців / М. В. Бастун // Педагогіка і психологія професійної освіти. –  2002. – №6. – С. 88–94.
  • 3. Бастун М. В. Психологічні аспекти особистісного орієнтованого підходу в підготовці майбутніх сходознавців / М. В. Бастун // Матеріали  VВсеукраїнської науково-практичної конференції 18–19 квітня 2003 року “Україна – країни Сходу в 21 столітті: діалог мов, культур, цивілізацій”. – К., 2004. – С. 205, 207.
  • 4. Библер В. С. Діалог культур / В. С. Библер // Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий /  Г. К. Селевко. – М., 2006.
  • 5. Єрмакова С. С. Кризи професійного становлення  / С. С. Єрмакова // Наука і освіта. – 2005. – № 5–6. – С. 58–61.
Комментарии: 13

Панфилова Альвина Павловна

10.10.2016. Уважаемая Владимира. С большим интересом прочла вашу статью о подготовке студентов востоковедов, с учётом их национальной ментальности. Ощущение того, что владение проблемой практически полное, жаль только, что не сделаны ссылки на авторов, когда речь идёт о национальной специфике некоторых народов. Материал был бы более убедительным. Несомненно, виден ваш интерес к украинской национальности и очень проникновенное описание национальной ментальности вашего народа. Честь вам и хвала за приверженность своей стране и своему народу. Говоря о будущей профессиональной деятельности востоковедов хотелось бы узнать на основании каких исследований перечислены разнообразные качества и требования к личности такого специалиста. Было бы интересно узнать, а также о том, проводятся ли в вашем учебном заведении кросс-культурные игры и анализ межкультурных ситуаций, кейсов и пр. Если да, то какова эффективность? буду рада комментариям по вопросам. Заранее благодарю, с уважением, Альвина Павловна

Симонян Геворг Саркисович

Уважаемая Владимира Степановна! Интересная статья, однако в статье не польностью раскрыты основние цели. Вами проанализированы профессиональное становление студентов в соответствии с их специализацией, с учетом культурных и особенно национальных различий. Из Вашей статьи- Семитские нации пережили самый расцвет в первую эру своей жизни и никогда не были способны достичь полной зрелости. Однако, к числу современных семитских народов относят не только арабы, также евреи и мальтийци... . Евреи сейчас не достигли польной зреломти? Что плахого сделали Вам арабы?. Восток дело тонкое Владимира Степановна. С уважением армянин Геворг Саркисович.

Федина Владимира

Вельмишановний Георге! Очевидно наука сходознавство, пыдготовка фахывцыв-сходознавцыв, про якы йдеться у моъй статты, вельми выдрызняэться выд науки хымыъ, в якый Ви фахывець. Загальны реплыки щодо евреъв, мальтыйцыв мають право на ыснування, проте якщо б заглибились у станвлення науки сходознавство, у пыдготовку фахывцыв-сзодознавцыв, то , напевно б, знали, що в 11 ст. на територыъ Украъни выдбувалася пыдготовка цих фахывцыв у сферах торгывлы, дипломатыъ, теологыъ, ысторыъ, культурологыъ та фылологыъ. В конте-ксты фылологыв - сходознавцыв пыдготовка здыйснювалася у широкому спектры схыдних мов . На сучасному етапы пыдготовка здыйснэються, як правило, у вужчому напрямку, тому нами охоплено лише певну частину регыоныв. Питання щодо арабыв, яке Ви поставили - хай буде риторичним, бо лише знання з ысторыъ дають выдповыды, ними просто треба володыти. Дякую!

Кубанов Руслан Анатольевич

Уважаемая Владимира! Интересное исследование, качественное использование инструментов педагогики, философии и психологии позволило автору в полной мере осветить тематику статьи. Дух истинного патриота, любовь к профессии и много другое просматривается в представленном автором материале. Спасибо за актуальную статью и духовно насыщенную профессиональную позицию. С уважением, Кубанов Р. А.

Лаврентьева Олеся Алексеевна

Бесспорно, данная статья актуальна. Имеет интересные идеи. Нельзя не согласиться, что для подготовки дипломата-востоковеда необходимо обращать внимание на индивидуально-личностное развитие, в том числе и на такие черты, как человечность, ответственность и дисциплина.

Долгова Валентина Ивановна

Спасибо за Вашу хорошую работу. Приглашаю принять участие в действующем Конгрессе МАНВО (проекты - научные конгрессы - действующие конгрессы). Бесплатно.... С уважением и наилучшими пожеланиями, проф. В. Долгова.

Федина Владимира

Пані Валентино, щиро дякую за запрошення. Маю намір взяти участь у конгресі, що відбуватиметься з 1 листопада по 15 грудня.

Kупренайте Жидра

Тема Вашей статьи новая и интересная, важна в контексте межнационального мировозрения. Мы хотели бы спросить, были ли проведены какие-либо исследования, в которых сами студенты выразили свое отношения к самообразованию, самореализацию в процессе обучения, об изменениях личных ценностей во время изучения восточных культур. Желаем успехов в дальнейших исследованиях.

Федина Владимира

Дякую за Ваш коментар. Нами проводилися дослідження формування індивідуально-особистісних, професійних та соціокультурних компетенцій в процесі навчальної діяльності та професійного становлення майбутніх фахівців-сходознавців.

Galina Makotrova

Уважаемая Владимира Степановна, спасибо за интересную работу. Все же интересно узнать: как взаимосвязаны профессиональная мотивация студентов каждой из специальностей с различными самопроцессами? Спасибо. Особенности холистического и аналитического мышления определяются не только опытом жизнеделеятельности, но обучением. Есть интересные работы психофизиолога Ю.И. Александрова о кульуроспецифичных нейронов. Можно посмотреть его видеоматериалыв Сети.

Федина Владимира

Професійна мотивація, як складова сукупних зовнішньої та внутрішньої мотивацій, безпосереднім чином повязана з процесом самості (самопізнання, самовизначення і т.д.). Пані Галино, дякую за увагу до моєї статті.

Атаманчук Петр Сергеевич

Вдячний Автору за блискучий психолого-педагогічний етюд. У змістових викладках публікації вражає неймовірно гнучке поєднання стилів глибокого філософа і вмілого популяризатора. Переконаний, що щирі патріотичні роздуми Володимири Степанівни можуть бути почутими не тільки студентами сходознавцями. З побажанням неймовірних успіхів у добрих справах, П. Атаманчук.

Федина Владимира

Я Вам дуже дякую за такі теплі відгуки щодо моєї статті. Я завжди з великим задоволенням читаю Ваші глибокодумні статті. З повагою, В. Федина
Комментарии: 13

Панфилова Альвина Павловна

10.10.2016. Уважаемая Владимира. С большим интересом прочла вашу статью о подготовке студентов востоковедов, с учётом их национальной ментальности. Ощущение того, что владение проблемой практически полное, жаль только, что не сделаны ссылки на авторов, когда речь идёт о национальной специфике некоторых народов. Материал был бы более убедительным. Несомненно, виден ваш интерес к украинской национальности и очень проникновенное описание национальной ментальности вашего народа. Честь вам и хвала за приверженность своей стране и своему народу. Говоря о будущей профессиональной деятельности востоковедов хотелось бы узнать на основании каких исследований перечислены разнообразные качества и требования к личности такого специалиста. Было бы интересно узнать, а также о том, проводятся ли в вашем учебном заведении кросс-культурные игры и анализ межкультурных ситуаций, кейсов и пр. Если да, то какова эффективность? буду рада комментариям по вопросам. Заранее благодарю, с уважением, Альвина Павловна

Симонян Геворг Саркисович

Уважаемая Владимира Степановна! Интересная статья, однако в статье не польностью раскрыты основние цели. Вами проанализированы профессиональное становление студентов в соответствии с их специализацией, с учетом культурных и особенно национальных различий. Из Вашей статьи- Семитские нации пережили самый расцвет в первую эру своей жизни и никогда не были способны достичь полной зрелости. Однако, к числу современных семитских народов относят не только арабы, также евреи и мальтийци... . Евреи сейчас не достигли польной зреломти? Что плахого сделали Вам арабы?. Восток дело тонкое Владимира Степановна. С уважением армянин Геворг Саркисович.

Федина Владимира

Вельмишановний Георге! Очевидно наука сходознавство, пыдготовка фахывцыв-сходознавцыв, про якы йдеться у моъй статты, вельми выдрызняэться выд науки хымыъ, в якый Ви фахывець. Загальны реплыки щодо евреъв, мальтыйцыв мають право на ыснування, проте якщо б заглибились у станвлення науки сходознавство, у пыдготовку фахывцыв-сзодознавцыв, то , напевно б, знали, що в 11 ст. на територыъ Украъни выдбувалася пыдготовка цих фахывцыв у сферах торгывлы, дипломатыъ, теологыъ, ысторыъ, культурологыъ та фылологыъ. В конте-ксты фылологыв - сходознавцыв пыдготовка здыйснювалася у широкому спектры схыдних мов . На сучасному етапы пыдготовка здыйснэються, як правило, у вужчому напрямку, тому нами охоплено лише певну частину регыоныв. Питання щодо арабыв, яке Ви поставили - хай буде риторичним, бо лише знання з ысторыъ дають выдповыды, ними просто треба володыти. Дякую!

Кубанов Руслан Анатольевич

Уважаемая Владимира! Интересное исследование, качественное использование инструментов педагогики, философии и психологии позволило автору в полной мере осветить тематику статьи. Дух истинного патриота, любовь к профессии и много другое просматривается в представленном автором материале. Спасибо за актуальную статью и духовно насыщенную профессиональную позицию. С уважением, Кубанов Р. А.

Лаврентьева Олеся Алексеевна

Бесспорно, данная статья актуальна. Имеет интересные идеи. Нельзя не согласиться, что для подготовки дипломата-востоковеда необходимо обращать внимание на индивидуально-личностное развитие, в том числе и на такие черты, как человечность, ответственность и дисциплина.

Долгова Валентина Ивановна

Спасибо за Вашу хорошую работу. Приглашаю принять участие в действующем Конгрессе МАНВО (проекты - научные конгрессы - действующие конгрессы). Бесплатно.... С уважением и наилучшими пожеланиями, проф. В. Долгова.

Федина Владимира

Пані Валентино, щиро дякую за запрошення. Маю намір взяти участь у конгресі, що відбуватиметься з 1 листопада по 15 грудня.

Kупренайте Жидра

Тема Вашей статьи новая и интересная, важна в контексте межнационального мировозрения. Мы хотели бы спросить, были ли проведены какие-либо исследования, в которых сами студенты выразили свое отношения к самообразованию, самореализацию в процессе обучения, об изменениях личных ценностей во время изучения восточных культур. Желаем успехов в дальнейших исследованиях.

Федина Владимира

Дякую за Ваш коментар. Нами проводилися дослідження формування індивідуально-особистісних, професійних та соціокультурних компетенцій в процесі навчальної діяльності та професійного становлення майбутніх фахівців-сходознавців.

Galina Makotrova

Уважаемая Владимира Степановна, спасибо за интересную работу. Все же интересно узнать: как взаимосвязаны профессиональная мотивация студентов каждой из специальностей с различными самопроцессами? Спасибо. Особенности холистического и аналитического мышления определяются не только опытом жизнеделеятельности, но обучением. Есть интересные работы психофизиолога Ю.И. Александрова о кульуроспецифичных нейронов. Можно посмотреть его видеоматериалыв Сети.

Федина Владимира

Професійна мотивація, як складова сукупних зовнішньої та внутрішньої мотивацій, безпосереднім чином повязана з процесом самості (самопізнання, самовизначення і т.д.). Пані Галино, дякую за увагу до моєї статті.

Атаманчук Петр Сергеевич

Вдячний Автору за блискучий психолого-педагогічний етюд. У змістових викладках публікації вражає неймовірно гнучке поєднання стилів глибокого філософа і вмілого популяризатора. Переконаний, що щирі патріотичні роздуми Володимири Степанівни можуть бути почутими не тільки студентами сходознавцями. З побажанням неймовірних успіхів у добрих справах, П. Атаманчук.

Федина Владимира

Я Вам дуже дякую за такі теплі відгуки щодо моєї статті. Я завжди з великим задоволенням читаю Ваші глибокодумні статті. З повагою, В. Федина
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.