facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip
Перевод страницы
 

комплексный подход в дизайне производственного интерьера

комплексный подход в дизайне производственного интерьера
Ольга Подлесная, преподаватель, кандидат, ph.d. искусствоведческих наук

Харьковская государственная академия дизайна и искусств, Украина

Участник конференции

УДК 7.01:747:67

Дослідження присвячене проблемі формування промислового інтер'єру вітчизняних виробничих структур за допомогою дизайну. У статті виявлено дизайнерські прийоми, визначено складові сучасного комплексного дизайнерського підходу в організації виробничого середовища. Запропонована математична модель відносної оцінки комфортності промислових інтер’єрів. 
Ключові слова: виробничий інтер’єр, промислове середовище, дизайн-засоби, художньо-образна складова, комплексний дизайнерській підхід.

The research is devoted to the problem of formation of industrial interior of native manufacturing structures by means of design. The article revealed design techniques, defined the modern integrated design approach of the working environment. The mathematical model estimates the relative comfort of industrial interiors. 
Keywords: industrial interior, industrial environment, design tools, artistically-shaped component, an integrated design approach.

 

У цивілізованому суспільстві велике значення надається умовам праці та їх поліпшенню. У багатьох конвенціях і рекомендаціях МОП зазначається, що трудова діяльність і життєдіяльність людей збігаються в часі і просторі, або, інакше кажучи, основне активне життя людини проходить на роботі. Перебуваючи на роботі, людина витрачає комплекс життєвих сил не тільки на досягнення певних результатів праці, а й на реакцію організму, пов'язану з умовами праці. Від умов праці залежать: результат праці, стан працездатності, фізичного здоров'я, період соціальної активності та загальна тривалість життя. Сьогодні такі науки як ергономіка та екологія набирають актуальності в усіх галузях життєдіяльності людини, стають невід’ємною часткою архітектурно-дизайнерських рішень. «Вже накопичено значний потенціал в галузі методології та практики ергономічного забезпечення, створення, експертизи та експлуатації ергономічних систем «людина-машина», «людина-архітектурний об'єкт-середовище», реалізація якого сприяє підвищенню ефективності функціонування модернізованих технічних комплексів, зниженню витрат психофізіологічних ресурсів людини-оператора, людини-споживача і збільшенню його позитивної мотивації щодо оптимізації умов, засобів і процесів їх діяльності, а також в розробці шляхів і засобів захисту організму людини від несприятливих факторів» [1]. Комплексний підхід у проектуванні виробничого середовища передбачає вивчення усієї соціокультурної ситуації, всієї системи взаємопов’язаних елементів, з яких складатиметься будь-який дизайнерський об’єкт обраного напряму. З метою впровадження такого комплексного підходу, було проведено анкетне опитування робітників деяких промислових підприємств щодо відношення до багатьох основних факторів формування виробничих інтер’єрів [2]. Позитивний вплив інтер’єру на виробничий процес визначається низкою простих функціональних якостей, що забезпечують зручність, продуктивність, низьку втомлюваність під час роботи. Надане дослідження пропонує визначити такі елементи як «дизайн-фактори організації виробничого середовища» [3].

Під час опитування увага приділялася таким факторам, як відстань до роботи, зовнішній вигляд, архітектура підприємств, співмасштабність інтер’єрів робітникам, наявність побутових приміщень та їх відповідність санітарно-гігієнічним вимогам, наявність їдальні або кімнати відпочинку, санвузлів, температурно-вологісний режим та освітленість цехів, наявність опалення, кондиціонування та вентиляції повітря, ергономічні показники обладнання, технологічність матеріалів. Також враховувались такі естетичні якості, як кольорове рішення інтер’єрів, використання попереджувального та сигнального офарблення у якості композиційних акцентів, наявність спецодягу, логотипу та імідж-образу фірми. Загальна кількість оброблених анкет – 1570 примірників. Аналіз анкетування засобом експертних оцінок дозволив зробити деякі висновки щодо впливу наведених вище факторів для різних категорій робітників. Проаналізувавши отримані цифри, можна зауважити, що, відповідно наведеним категоріям, для робітників, зайнятих важкою працею, важлива наявність простих санітарно-гігієнічних умов, зручного шляху на роботу, оптимальних ергономічних показників обладнання. Але, за наявності усіх перелічених факторів, робітники визнають важливість усіх, на перший погляд, другорядних елементів. Так, робітники модернізованих сучасних підприємств, навіть важких категорій праці, визнають естетичні фактори як важливі при обранні місця роботи. Для робітників погано оснащених застарілих підприємств ці фактори не є вирішальними. Набагато важливіше звичайні побутові умови – чистота, наявність вентиляції та опалення, освітлення тощо.

Статистичні дані, отримані шляхом аналізу анкетування, доцільно застосувати для оцінки ступеню комфортності обслідуваних підприємств. Знавець в галузі ергономіки, професор В.П. Мироненко, вважає, що «усі основні санітарно-гігієнічні елементи (мікроклімат, освітленість, вібрації, рівень шуму, електромагнітне випромінювання та ін.), що становлять провідні характеристики середовища проживання, можуть бути використані в якості показників, як в екології, так і в ергономіці, кількісно оцінюючись або підлягаючи нормуванню» [4]. Кількість позитивних та негативних відповідей в наведеному анкетуванні можна використати як відносні кількісні показники, у вигляді відсоткових коефіцієнтів ефективності будь-якого дизайнерського засобу, під час проектування нового або реновації існуючого виробничого середовища.

Можливість скорочення факторів виробничого середовища, які несприятливо впливають на організм працівника, надають інноваційні технології в галузі побутової техніки (прилади кондиціонування, уволожнювачі й очищувачі повітря) та новітні обробні матеріали. Захист від шкідливого впливу шуму, інфразвуку та ультразвуку проводиться багатьма методами, але дизайнерів стосується саме використання пористих звукопоглинальних матеріалів (фетр, пінопласт, поролон, скловолокно), звукоізоляційних покриттів, а також застосування акустичних (навіть п’єзокерамічних) перегородок. З їх допомогою стає можливим  більш естетичне поділення на зони, членування поверхонь стін, візуальне покращення пропорцій виробничих приміщень. Вищеперелічені матеріали дають дизайнеру можливість створити інтер’єр будь-якого призначення, враховуючи такі естетичні вимоги, як композиційна організація простору, гармонія колористичного рішення, виявлення домінант та співпідлеглості форм як архітектурної основи приміщень, так і обладнання.

Позитивний вплив на психофізіологічний стан людини матимуть наступні сучасні прийоми: додавання нових функціональних зон в структуру планувального рішення: приміщення для активного відпочинку та релаксації, буфет, санвузол, інформаційні вузли (таксофони, інтернет-мережа, електронні табло); декорування для поліпшення параметрів середовища передбачається використовувати для будівель і споруд з максимально простою конфігурацією; впровадження інноваційних технологій необхідне для підвищення фізіологічного рівня комфорту середовища, а саме: кондиціонування та очищення повітря (метричні ряди приладів) з метою підтримки сприятливих кліматичних умов, використання звукоізоляційних систем, звукопоглинаючих фактур для зниження рівня шуму; можливе інформацій не насичення простору за рахунок використання сучасних технічних рішень, що підвищують інформаційні характеристики середовища: мультімедійних, інтерактивних технологій, чітке візуальне розділення кордонів функціональних зон, створення інформаційних вузлів; необхідне створення арт-об'єктів у виробничому середовищі, використання природних елементів в декоруванні, застосування об'єктів малих архітектурних форм у формуванні комфортних та естетично доцільних умов для здійснення виробничої діяльності; екологізація виробничого простору за рахунок введення зелених зон, посилення зв’язку із зовнішнім середовищем, використання пластичних формоутворень, екологічних обробних матеріалів, тощо; велика увага приділяється ергономічним характеристикам, індивідуальній розробці робочих місць, благоустрою рекреаційних вузлів, озелененню, використанню різноманітних матеріалів в покритті тротуарів, ділянок, транспортних шляхів і т.д. Створення органічної єдності внутрішнього простору цеху за допомогою загальної колірної гамми цеху, виявлення фірмового стилю виробничого середовища. Надання виробничому або допоміжному середовищу певного художньо-естетичного образу, відповідності напряму його діяльності, або яскрава вираженість особливостей бренду.

Сучасні технічні можливості дозволяють збільшити розміри вікон, відкрити внутрішнє середовище назовні. Таке рішення дасть позитивний ефект тоді, коли й зовнішній простір вирішується засобами ландшафтного дизайну, утворює відчуття природних зелених куточків. Найкращими зразками цього прийому є використання очисних споруд, які перетворюються, завдяки втручанню дизайнерів в привабливі водоймища, використання охолоджувальних споруд як водоспадів, підкреслення округлих форм технологічного обладнання внутрішніми елементами архітектури; «внутрішня реклама», яка надає інтер'єрним рішенням особистісного, впізнаваного вигляду, поєднує їх у сприйнятті з конкретною фірмою, викликає у робітників патріотичні почуття по відношенню до свого підприємства. Використання певної сукупності прийомів та засобів дизайну визначається дизайнерським підходом у формуванні виробничого середовища. Чим вище рівень науково-технічного розвитку суспільства, тим менше відмінності в рішенні інтер’єрів різних галузей промисловості. Дизайнерські засоби та прийоми рішення інтер’єрів однакові для різних галузей промисловості, якщо мова йде про сучасні провідні галузеві підприємства, і значно відрізняється в умовах відсталих, технічно не розвинутих підприємств. Пропонується визначити сучасний дизайнерський підхід у організації виробничого середовища як комплексний, інтегрований. Такий підхід обов’язково має містити три основні складові: екологічну, яка передбачає побудову простору на принципах сталого розвитку, безвідходний замкнений цикл виробництва з наявністю очисних споруд, які використовуються дизайнером як елемент зовнішнього простору, екологічні матеріали; інформаційно-технологічну, що базується на автоматизації та роботизації основних техпроцесів, використанні елементів ІТ-технологій як композиційних акцентів простору; художньо-образну – композиційну організацію простору з використанням дизайнерських прийомів корегування виробничого середовища та з наявністю авторських художніх інсталяцій, відображенням особливостей бренду.

Згідно визначенню, комфортність середовища– це природні та соціально-економічні показники навколишнього середовища людини, що забезпечують достатню її задоволеність (маються на увазі як психофізіологічні, так і соціальні та естетичні аспекти). В якості критеріїв комфортності встановлюють значення температури повітря, відносної вологості і швидкості руху повітря на робочих місцях, температури поверхонь у приміщенні, значення освітленості і ряд інших показників систем освітлення приміщень і територій підприємства.      Кількісна оцінка параметрів комфортності архітектурного простору дається на основі властивостей виробничого середовища, що в тій чи іншій ступені, присутні в будь-якій галузі виробництва: просторові характеристики: неспіврозмірність внутрішнього простору пропорціям людини, проста конфігурація плану будівлі зі складною організацією внутрішнього простору, що визначається технологічним процесом; типове архітектурно-конструктивне рішення, каркасна система тощо. Психологічні характеристики: техногенний «краєвид», одноманітне колористичне рішення простору, внаслідок чого відсутня чітка візуальна інтерпретація функціонального зонування цеху; відсутність просторового і візуального зв'язку інтер'єру з природним оточенням. Фізичніхарактеристики: високий рівень тепловиділення, шуму, пилу, їх кількісний і якісний вміст на різних ділянках цеху вкрай нерівномірний, низький рівень природного та штучного освітлення. Інформаційні характеристики: низький рівень графічної та текстової інформації в оформленні внутрішнього простору цеху, відсутність носіїв звукової та відеоінформації; застосування однакових за кольором і фактурою оздоблювальних матеріалів в різних функціональних зонах цеху, що призводить до ускладненої орієнтації в просторі. Предметне наповнення: одноманітне, часто повторюване обладнання; низька художня виразність малих архітектурних форм, відсутність декоративних елементів; низький рівень благоустрою рекреаційних вузлів. Описані параметри виробничого середовища, як правило, негативно впливають на ступінь комфортності простору і психофізіологічне здоров'я людини, знижують продуктивність праці.

Пропонується створити сучасну математичну модель [5] виробничого середовища. Позначимо фактори, які впливають на рівень комфортності, латинськими літерами Х з числовим індексом:    Х1, Х2,Х3……Хп, (n-загальне число означених факторів, що змінюється в залежності від виду та умов обраного виробництва), а коефіцієнт статистичної ваги кожного фактору позначимо літерою δ з числовим індексом:   δ1, δ2.δ3….δп(0<δ<1). Тоді загальний рівень комфортності (Кв) будь-якого виробничого приміщення буде визначатися умовною сумою позитивних (+) та негативних (-) факторів, кожний з яких матиме певну статистичну вагу в контексті інтерєру:

            Кв = Х1δ12δ23δ34δ45δ56δ6+ …+Хпδп                                                                                  (1)

Можна умовно розрахувати показники комфортності та економічності комфортності для різних конкретних підприємств [5]. Наприклад, для модернізованого збіркового цеху великого машинобудівельного заводу визначаємо наступні фактори: Х1 – архітектурно-конструктивні параметри будівлі (дуже велика довжина та низька стеля психологічно сприймаються гірше, ніж приміщення з великою висотою та наближеним до квадрата периметром). Коефіцієнт статистичної ваги даного фактора δ1, керуючись вищенаведеними даними анкети, приймаємо рівним 0,6 (60 відсотків робітників визначили його як важливий негативний фактор, що вимагає корекції). Х– технологічний процес (розташування обладнання ритмічними групами елементів); Коефіцієнт статистичної ваги даного фактора δ= 0,7;  -Х– наявність збільшених показників шуму; δ= 0,67; -Х4– наявність шкідливих виділень (запахи фарби, лаків, пил, мазутний бруд); δ= 0,55; Х 5 – наявність опалення, вентиляції, кондиціонування повітря (мікроклімат); δ= 0,78; Х6– освітлення робочих місць(природне та штучне);δ= 0,82; Х7– кольорове рішення інтер’єру (конструкції та обладнання);δ= 0,38; Х8– зовнішнє оточення (забезпечення зв’язку зовнішнього і внутрішнього простору, зелені зони в приміщенні);δ= 0,2; Х9– наявність зон рекреації та релаксації (питні фонтанчики та автомати, зони короткочасного відпочинку);δ= 0,54; Х10– екологічність будівельних та оздоблювальних матеріалів;δ10 = 0,45; Х11– наявність робочого одягу, фірмових знаків, бренду фірми; δ11 = 0,12; Х12 – елементи образного рішення (настінні панно, інформаційні стенди, стильове рішення інтер’єрів); δ12 = 0,1; Х13 – ергономічність робочих місць та обладнання. δ13 = 0,7. Тоді формула «відносної комфортності»

Кв = -Х1 δ12 δ23 δ34 δ45 δ56 δ6+ …+Хп δп буде виглядати так:

Кв = 0,6 Х1 +0,7 Х2 – 0,67 Х3 – 0,55Х4 + 0,78Х5 + 0,82Х6 + 0,38Х+ 0,2Х8+ 0,54Х+ 0,45Х10 + 0,12Х11 + 0,1Х12 + 0,7Х13.  (по суті, дизайнером кожний елемент розглядається окремо і в ідеалі має становити 100%). Така ж формула для книжкової фабрики або швейного цеху буде виглядати по-різному, враховуючи архітектурно-конструктивні, технологічні та естетичні параметри. Звісно, кількісні оцінки даних показників можуть дати лише підготовлені кваліфіковані експерти в даній галузі. Відповідно системі, запропонованій Г. Азгальдовим ще в 1982 році, яка спирається на кваліметрію як науку про оцінку якості певних об’єктів [4], можна запропонувати проведення експертної оцінки виробничого середовища. Порівняти візуально комфортність обраних інтер’єрів можливо за допомогою графіків, які б відповідали наведеним формулам (Рис.1).

На рис. 1 наведено одночасно усереднені графіки для різних галузей промисловості, що дає можливість візуально порівняти рівні комфортності їх виробничого середовища, відповідні технологічним та архітектурно-конструктивним особливостям:

1. сталеливарне виробництво; 2. важке машинобудування;

3. харчова промисловість; 4. деревообробна промисловість;

5. легка (швейна) промисловість.

Зліва-направо комфортність цехів поступово підвищується: від складних важких виробництв до легкої промисловості йде покращення умов праці, незалежно від дизайнерського рішення. Але завдяки грамотному втручанню дизайнера ціпоказники можна змінити на краще. Вважаємо за доцільне використання комплексного дизайнерського підходу з урахуванням вищеозначених позитивних і негативних факторів під час проектування виробничого середовища промислових підприємств.

 

Література:

  • 1. В.П. Мироненко, Ю.М. Шкодовский –Экологические аспекты эргономики постановка проблемы – електронний ресурс, режим доступу: http://vuzlib.com.ua/articles/book/36217-EHkologicheskie_aspekty_ehrgon/1.html
  • 2. Підлісна О.В. – Сучасні дизайнерські підходи та засоби формування виробничого інтер’єру / дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.07 – дизайн. Ольга Вікторівна Підлісна, – Харків: 2015. – 193с. (ил.).
  • 3. Підлісна О.В. Об’єктивні та суб’єктивні засоби формування комфортного виробничого середовища. [текст] / О.В.Підлісна // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: [зб. наук. праць; вип. ХХVІ]. – К.: Міленіум, 2011р. – 370с. – С.103-112.
  • 4. Мироненко В.П. Эргономические принципы архитектурного проектирования (теоретико-методологический аспект). – Харьков: Основа, 1997. – 112 с.
  • 5. Підлісна О.В. Математична модель урахування дизайн-факторів  виробничого середовища у визначенні ступеня комфортності промислового інтер’єра [текст] / О.В.Підлісна // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв / [зб. наук. пр. (за ред. В.Я. Даниленка)] – Харків, ХДАДМ, 2011, – 222с. (Мистецтвознавство: №7) С.38-39.
  • 6. Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров (Основы квалиметрии)/ Г.Г. Азгальдов – М.: Экономика, 1982 –  256 с.
Комментарии: 4

Светлана Павликова

In this much-needed guide, authors show that abling the user covers theoretical concepts, technical information, and creative case studies.

Симонян Геворг Саркисович

Уважаемая Ольга! Ваши результаты исследования направленны на использование в дизайне производственного интерьера комплексного подхода. Работа обращена к решению задач производственного интерьера, который показывает ценность их повышается. Успехов. С уважением Геворг Саркисович.

Olga Kostyuchenko

Предложены к рассмотрению результаты исследований, направленных на использование комплексного подхода в дизайне производственного интерьера. Работа автора радует фактором обращения к решению задач производственного интерьера. Подобных работ в настоящее время мало, оттого ценность их повышается. Выведенные формулы позволят более качественно оценить комфортность как существующих интерьеров, так и проектов. Успехов в дальнейших исследованиях.

Трещалин Михаил Юрьевич

Уважаемая Ольга Викторовна! Ваши предложения позволяют улучшить условия человека на рабочем месте. Но насколько при этом увеличится производительность труда и каковы дополнительные вложения денег в ремонтные работы? За исключением аудиторных занятий, я целый день смотрю на монитор компьютера. Как следствие, для меня важны комфортные условия (по определению), но, например, высота потолка никакого значения не имеет. Лишь бы головой не задевать. Кроме того, думаю много зависит от психоэмоционального состояния каждого конкретного человека. Возможно, сфера занятости и должность не являются определяющими параметрами. С уважением М.Ю. Трещалин
Комментарии: 4

Светлана Павликова

In this much-needed guide, authors show that abling the user covers theoretical concepts, technical information, and creative case studies.

Симонян Геворг Саркисович

Уважаемая Ольга! Ваши результаты исследования направленны на использование в дизайне производственного интерьера комплексного подхода. Работа обращена к решению задач производственного интерьера, который показывает ценность их повышается. Успехов. С уважением Геворг Саркисович.

Olga Kostyuchenko

Предложены к рассмотрению результаты исследований, направленных на использование комплексного подхода в дизайне производственного интерьера. Работа автора радует фактором обращения к решению задач производственного интерьера. Подобных работ в настоящее время мало, оттого ценность их повышается. Выведенные формулы позволят более качественно оценить комфортность как существующих интерьеров, так и проектов. Успехов в дальнейших исследованиях.

Трещалин Михаил Юрьевич

Уважаемая Ольга Викторовна! Ваши предложения позволяют улучшить условия человека на рабочем месте. Но насколько при этом увеличится производительность труда и каковы дополнительные вложения денег в ремонтные работы? За исключением аудиторных занятий, я целый день смотрю на монитор компьютера. Как следствие, для меня важны комфортные условия (по определению), но, например, высота потолка никакого значения не имеет. Лишь бы головой не задевать. Кроме того, думаю много зависит от психоэмоционального состояния каждого конкретного человека. Возможно, сфера занятости и должность не являются определяющими параметрами. С уважением М.Ю. Трещалин
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.