facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА ВІДРОДЖЕННЯ СИРОВИННОЇ БАЗИ ТЕКСТИЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Автор Доклада: 
Орленко О.В.
Награда: 
 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА ВІДРОДЖЕННЯ СИРОВИННОЇ БАЗИ ТЕКСТИЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

УДК 338.2

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА ВІДРОДЖЕННЯ СИРОВИННОЇ БАЗИ ТЕКСТИЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Орленко Олена Владиславівна, канд. е. наук, доцент
Міжнародний університет бізнесу і права

У статті розкрито особливості фінансово-економічної складової відродження сировинної бази текстильної галузі на сучасному етапі розвитку економіки, роль і значення оптимізації державної підтримки для сировинного комплексу текстильної промисловості України.
Ключові слова: сировинний комплекс, конкурентоспроможність, текстильна промисловість.

In the article the features of finansovo-ekonomichnoy constituent of revival of source of raw materials of textile industry are exposed on the modern stage of development of economy, role and value of optimization of state support for the raw material complex of textile industry of Ukraine.
Keywords: raw material complex, competitiveness, textile industry.

Текстильний сектор та легка промисловість в цілому в усьому світі є одними з провідних галузей економіки, що значною мірою забезпечують формування державного бюджету та виступають важливим фактором розвитку сільського господарства, хімічної та машинобудівної промисловості тощо. Проте в Україні ці сфери діяльності вже багато років перебувають у стані системної кризи. Це створює необхідність пошуку нових підходів щодо покращення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та зміцнення її позицій як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
Сировинний комплекс текстильної промисловості може розглядатися як багатоаспектна і багатофункціональна система. В сучасних умовах, з урахуванням завдань економічного розвитку, в контексті державного регулювання сировинний комплекс доцільно сприймати як ринок й застосовувати відповідні економічні, правові та інші методи регулювання [1].
Питанню покращення конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств текстильної галузі присвячено багато наукових праць. Вагомий внесок в дану сферу зробили Н.Осипенко, Ю.А.Буренко, М.В.Шарко, Н.В.Бугас та інш Сучасне економічне положення в Україні є досить складним, з огляду на нестачу ресурсів розвитку промисловості, нестабільність політичної ситуації та недосконалість законодавчої. Оснащення багатьох підприємств, зокрема текстильних, є застарілим і тим, що не відповідає сучасним екологічним вимогам [2].
Особливо тривожним слід вважати прикрий факт, що внутрішній ринок товарів легкої промисловості України тепер складається з 80 % імпорту та лише 20 % - вітчизняних товарів. Виробництво бавовняних і вовняних тканин у розрахунку на одну особу протягом останніх років залишається практично незмінним.
Виробництво лляних тканин має, можливо сказати, чисто символічний об’єм – 1 дм? на 1 особу на рік. Українських текстильників практично повністю виштовхнули з їх основних позицій на традиційному ринку України. Такий дисбаланс в структурі ринку , що є неприроднім для ринкової економіки будь-якої розвинутої країни, відбувся через негативний вплив низки чинників, створивши не тільки умови для недобросовісної конкуренції з боку імпортерів і, відповідно, дискримінації національного товаровиробника, але й, що не менш важливо і небезпечно, для залежності економіки України від імпорту [3].
Окрім того, українські підприємства не працюють на повну потужність з причин зношення основних фондів, недостатнього їх завантаження, проблем із сировиною та енергоносіями, і відповідно з яких не можуть провести модернізацію обладнання, щоб конкурувати з імпортною продукцією і повернути собі місце на вітчизняному ринку.
Розвиток текстильного виробництва можливий за рахунок інвестицій, проте інвестори повинні бути впевнені у вигідності вкладення коштів, тобто підприємства текстильної галузі повинні показати свої власні можливості і потенціал для подальшого розвитку. Цим вимогам відповідають дії з пошуку напрямів підвищення ефективності виробництва за рахунок власних коштів.
Враховуючи нестачу фінансових ресурсів, ключовими моментами розробки стратегії розвитку текстильного виробництва є зростання прибутку й рентабельності за рахунок зниження собівартості продукції. Найважливішим фактором зниження собівартості, при збереженні відповідної якості, є використання у виробництві ресурсо- і енергозберігаючих технологій, які не потребують капітальних витрат і, впровадження яких дозволить підвищити ефективність діяльності текстильних підприємств, а також накопичити кошти для подальшого розвитку [4].
Варто також зазначити, що сучасні реалії світового ринку текстилю потребують зміщення деяких акцентів у промисловій політиці України, зокрема в питаннях подальшого розвитку власної текстильної промисловості. Концепція подальшого розвитку текстильної промисловості України повинна базуватися на розумінні того, що незалежність України полягає, у тому числі, в її здатності забезпечити населення країни товарами власного виробництва, перш за все товарами легкої, текстильної промисловості. І робити це потрібно з опорою на власні ресурси: сировинні, людські та інші.
Підсумовуючи все вище зазначене, необхідно сказати, що дійсно текстильна галузь України знаходиться в кризовому стані, але існують безліч шляхів їх вирішення, основними з них є:
• відродження вітчизняної сировинної бази текстильної промисловості;
• максимальне імпортозаміщення бавовни з метою максимального задоволення внутрішніх споживчих потреб;
• розвиток внутрішнього споживчого ринку;
• вдосконалення вітчизняного законодавства, особливо в сфері стандартизації та сертифікації продукції;
• залучення іноземних інвестицій, що б дало можливість модернізувати виробництво;
• зниження собівартості продукції за рахунок використання у виробництві ресурсо- і енергозберігаючих технологій тощо. 

Література:

  • 1. Буренко Ю.А. проблемы и направления развития конкурентоспособности текстильной промышленности Украины / Ю.А. Буренко, М.А. Шарко // Економіка, Фінанси, Право. – 2008. - №1. – с. 6-10.
  • 2. Бутас Н.В. Вдосконалення формування витрат на підприємствах текстильної підгалузі / Н.В. Бутас // Економіка та управління підприємствами. – 2008. - №12. – с. 72-76.
  • 3. Сафонов Ю.М. До концепції державного регулювання розвитку текстильної промисловості України і напрямів її реалізації: [Електронний ресурс]. ? Режим доступа: URL:http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2010_3/Safonov_310.htm
  • 4. Якимчук Т.В. Оцінка можливостей інтеграції підприємств текстильної промисловості України до світового рівня виробників текстилю: [Електронний ресурс]. ? Режим доступа: URL:http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2009_4_1/pdf/138-140.pdf
4.5
Ваша оценка: Нет Средняя: 4.5 (2 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.