facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО СТАДІЙНОСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНИ

Автор Доклада: 
Радченко А.В.
Награда: 
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО СТАДІЙНОСТІ  КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНИ

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО СТАДІЙНОСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНИ

Радченко Анна Володимирівна, студент
Київський університет права Національної академії наук України


У статті розглядаються сутність та зміст стадій кримінального процесу, їх значення для кримінального процесуального права України, узагальнено теоретико-правові підходи до стадійності кримінального процесу в Україні.
Ключові слова: стадія, кримінальний процес, досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, судовий розгляд, апеляція, касація, виключне провадження, вирок.
In the article the consideration is given to the essence and maintenance of the stages of criminal procedure, its importance for a Criminal Law and Procedure of Ukraine, generalized theoretical and legal approach to the stages of criminal procedure in Ukraine.
Key words: stage, criminal procedure, pre-trial investigation, previous consideration criminal case by a judge, judicial trial, appeal, cassation, exceptional realization, sentence.

Незважаючи на те, що чимало проблем перебувають у полі зору науковців, проблема стадійності кримінального процесу залишається малодослідженою. Здебільшого вона розглядається в контексті поодиноких випадків – системи кримінального процесу, значення для кримінального процесуального права України, моральних засад провадження у окремих стадіях кримінального процесу та ін.
Питаннями визначення поняття та стадій кримінального процесу при відправленні правосуддя, та їх характеристиці присвячені праці науковців у галузі кримінального процесу Бож'єва В.П., Громова Н.А., Колодія А.М., Коржанського М.Й., Маляренка В.Т., Михеєнка М.М., Промова Н.А., Химичевої Г.П.
Зокрема, з’ясуванню поняття “стадія” в юридичній науці безпосередньо, здебільшого опосередковано, приділяли увагу досить багато спеціалістів: Коваленко Є.Г.[4], Кучинська О.П. [6], Грошевой Ю.М.[7].
Окрім монографій, підручників і посібників автор проаналізував наукові статті та дисертації, присвячені даній проблематиці. Так, досудове слідство у кримінальному процесі Україні аналізував колишній Голова ВСУ, член-кореспондент АПНУ України, професор В.Т. Маляренко [10].
Дослідниця Колтунова О. висвітлила у своїй науковій статті переваги і недоліки системи перегляду судових рішень в Україні[5].
Про право на оскарження судового рішення Верховним Судом України роздумує Сердюк В. у статті: “Право на оскарження судового рішення в аспекті розгляду справ Верховним Судом України”[11].
Комплексному дослідженню існуючих етичних проблем в сфері кримінального судочинства України присвячено дисертацію Мельник О.В. “Моральні засади провадження у досудових стадіях кримінального процесу України” [9].
Визначенню поняття, системи та функціонального призначення вироків та ухвал апеляційного суду у кримінальному судочинстві присвячено дисертацію Захарова Д.О. [3]. На монографічному рівні комплексно вивчено актуальні, теоретичні й практичні проблеми апеляційного провадження в кримінальному судочинстві України у дисертації Сліпченко В.І. [12].
Для того, щоб перейти до характеристики кожної із стадій кримінального судочинства, необхідно визначитися з поняттям стадії в кримінальному процесі, адже для будь-якої наукової діяльності поняття є деяким концентратом знання, підсумком пізнання на певному етапі і разом з тим початковим пунктом та засобом подальшого пізнання.
Стадії є порівняно само¬стійними частинами кримінального процесу, водночас, вони взаємопов'язані та становлять єдину систему кримінального процесу. Кожна зі стадій має свої конкретні завдання та особ¬ливості, які характеризуються певною сукупністю процесуаль¬них дій та визначеним колом учасників [6, с. 11].
На думку Лобойка Л.М., стадії кримінального процесу – це його відносно самостійні частини, кожна iз яких має власні завдання, специфічне коло учасників і процесуальних засобів діяльності, проходить притаманні тільки для неї етапи і завершується прийняттям певного рішення, яким вона, як правило, трансформується в наступну стадію.
Самостійність кожної стадії виявляється у властивостивих лише їй специфічних ознаках: у безпосередніх завданнях; у колі суб’єктів; у процесуальному порядку діяльності; у характері кримінально-процесуальних відносин; у строках провадження; у підсумкових рішеннях та процесуальних актах [7, с. 16].
За переконанням Лобойка Л.М., ознаками стадії є її завдання, коло учасників, процесуальні засоби, етапи, кінцеві рішення. Діяльність у кожній стадії здійснюється на підставі загальних положень, властивих тільки їй [8].
Поняття “стадія” є одним із основних понять, які використовуються в теорії і практиці кримінально-процесуальної діяльності. Дане поняття неодноразово вживається в КПК України, хоча норми-дефініції, в якій би давалося визначення вказаного поняття, чинний КПК України та його проект не містить.
На думку Коваленко Є.Г., кримінальна справа послідовно проходить одну стадію за іншою. Всі стадії кримінального процесу тісно пов'язані між собою спільним завданням, єдністю принципів. Окрема стадія відрізняється від інших конкретним завданням, що його має тільки ця стадія, певним колом учасників, специфікою процесуальних відносин і форм, а також прийнятими підсумковими рішеннями [4, с. 13].
Кожна стадія передусім вирішує загальні завдання кримінального процесу у властивій цій стадії процесуальній формі, яка визначає специфіку процесуального становища суб’єктів кримінально-процсуальної діяльності, засобів доказування, правозахисних механізмів, процесуальних рішень та повноважень органів і посадових осіб, що ведуть кримінальний процес [7, с. 17].
На думку Лобойка Л.М., завдання стадії – це наперед визначений, запланований для виконання обсяг процесуальної діяльності, яку необхідно здійснити для досягнення мети кримінального процесу. Кожна стадія забезпечує виконання своїх завдань, що в кінцевому підсумку сприяє виконанню завдань кримінального процесу, регламентованих ст. 2 КПК України.
Виділення певних частин кримінального процесу в стадії і відокремлення їх від інших ґрунтується на таких характерних ознаках [4, с. 13] :
1) наявність завдань, властивих певній частині процесу;
2) визначене коло суб'єктів, які здійснюють на певному етапі процесуальну діяльність;
3) своєрідність процесуальної форми, в якій здійснюється ця діяльність;
4) специфічний характер кримінально-процесуальних відносин;
5) наявність підсумкового процесуального акта, в якому фіксується рішення про перехід кримінальної справи в наступну стадію процесу або про завершення провадження її в цілому.
Провадження у кожній стадії кримінального процесу здійснюється відповідно до його принципів. Однак є положення, що мають загальний характер для тієї чи іншої конкретної стадії процесу. Щодо деяких стадій їх прямо передбачено в кримінально-процесуальному законі. Наприклад, главою 24 КПК України загальні положення встановлено для стадії судового розгляду, главою II КПК України – для стадії досудового слідства. Щодо всіх інших стадій кримінального процесу, то законодавець не виділив їх загальні положення в окремі глави КПК України. Однак це не означає, що таких положень не існує. Їх можна вивести із норм того процесуально-правового інституту, якими регламентується провадження у конкретній стадії процесу.
Кожна стадія завершується прийняттям кінцевого рішення. Особливістю таких процесуальних рішень є те, що з їх прийняттям кожна попередня стадія трансформується в наступну. Наприклад, з прийняттям кінцевого для стадії порушення кримінальної справи рішення вона трансформується в наступну стадію – досудове слідство. Специфічними є тільки стадії порушення справи і виконання вироку. Перша не має початкового рішення, яке б трансформувало попередню стадію в стадію порушення справи, бо такої стадії не існує. Наявність початкового рішення означала б можливість відбору заяв і повідомлень про злочини, що категорично заборонено чинним кримінально-процесуальним законом (ч. 1 ст. 97 КПК). Стадія виконання вироку не має кінцевого рішення, бо цією стадією процес завершується, а тому немає потреби у його прийнятті.
Стадійність кримінального процесу ввважають його невід’ємною властивістю. Завдяки їй у справі здійснюється багаторазова перевірка законності та обґрунтованості прийнятих рішень, забезпечується правильне розслідування, розгляд і вирішення справи, а також виконання остаточного процесуального рішення. Поділ усього кримінального процесу на відповідні стадії, що складають єдину систему, загальновизнаний і, на наш погляд, правильний.
Отже, стадії – це самостійні, пов'язані між собою кримінально-процесуальними нормами частини кримінального процесу, розмежовані одна від одної підсумковим процесуальним рішенням, які характеризуються безпосередніми завданнями, що випливають із загальних завдань судочинства, колом органів і осіб, учасників у провадженні по справі, порядком виконання процесуальних дій, характером кримінально-процесуальних відносин.
За чинним кримінально-процесуальним законом провадження у кримінальних справах проходить певну кількість стадій, що в своїй сукупності утворюють систему стадій кримінального процесу.
На думку Грошевого Ю.М. стадіями кримінального процесу є:
1) порушення кримінальної справи;
2) досудове розслідування;
3) попередній розгляд справи суддею;
4) судовий розгляд;
5) провадження в апеляційній інстанції;
6) провадження у касаційній інстанції;
7) виконання вироку, ухвали і постанови суду;
8) перегляд судових рішень у порядку виключного проавдження. [7, с.17]
Жодна особа не може бути визнана винуватою у вчиненні злочину, притягнута до кримінальної від¬повідальності без порушення криміналь¬ної справи [6, с. 221].
Порушення кримінальної справи – перша стадія кримінального процесу. Вона полягає в діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду з прийому, реєстрації, розгляду, перевірки і вирішення заяв і повідомлень про злочини та прийнятті відповідних рішень – про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи.
Теорія права, логіка судочинства, прі¬оритет прав людини і неухильний рух до зміцнення законності в країні вимагають, щоб в демократичній державі порушувати кримінальні справи (за сигналами, подан¬нями, матеріалами, у тому числі – й від органів дізнання) міг лише один з перед¬бачених Конституцією представник дер¬жави – прокурор. Саме він, якщо в наданих йому матеріалах (повідомленнях) є підстави, порушує кримінальну справу, всебічно й предметно здійснює нагляд за законністю її розслідування, складає обви¬нувальний висновок, підтримує обвинува¬чення в суді [2, с. 26].
Досудове розслідування являє собою регламентовану кримінально-процесуальним законом діяльність органів дізнання і досудового слідства, спрямовану на збирання, перевірку і оцінку доказів для вирішення питання про наявність або відсутність події злочину, вини певної особи в його вчиненні, про характер і розмір шкоди, заподіяної злочином, на встановлення інших обставин, що підлягають доказуванню у справі, а також на припинення злочинів і запобігання їх вчиненню.
Називаючи розслідування “досудовим”, законодавець вказує на його співвідношення з основною частиною судового розгляду – судовим слідством. Досудове розслідування передує провадженню в суді і покликане забезпечити його успішне проведення. Харакерними рисами цієї стадії процесу є швидкість, всебічність, повнота та об’єктивність дослідження обставин вчиненого злочину.
Попередній розгляд справи суддею – самостійна стадія кримінального процесу, в якій суддя зобов’язаний у строки, визначені у ст.241 КПК України, на підставі ретельного вивчення матеріалів справи перевірити, чи достатньо підстав для призначення справи до судового розгляду (п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №6). Завданням цієї стадії є контроль за якістю досудового розслідування (перевірка його повноти, об’єктивності, дотримання вимог закону) та створення необхідних умов для подальшого розгляду справи по суті.
Судовий розгляд – головна і центральна стадія кримінального процесу, в якій суд колегіально або судя одноособово у судовому засіданні, за участю сторін та інших учасників процесу розглядає і вирішує кримінальну справу по суті, тобто про винність або невинуватість підсудного, застосування до нього покарання або виправдання невинуватого. Задання цієї стадії: всебічне дослідження доказів; контроль за якістю досудового розслідування та вирішення справи по суті шляхом винесення вироку чи іншого підсумкового рішення. У судовому розгляді найбільш повно та послідовно застосовано всі принципи кримінального процесу.
Провадження в апеляційній інстанції – діяльність апеляційного суду, що відбувається у разі подання апеляції прокурором, засудженим, виправданим, обвинуваченим, захисником або іншим визначеним КПК України учасником процесу на вирок, який не набрав законної сили, ухвалений місцевим судом, та ухвали або постанови місцевих судів. Право на апеляційне оскарження судових рішень гарантоване ст.129 Конституції України і як конституційна засада судочинства становить невід'ємну складову права на судовий захист (преамбула постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №1). Суть такого виду провадження полягає в перевірці законності, обгрунтованості вказаних судових рішень у межах апеляції на підставі матеріалів, що є в справі, та додатково представлених доказів шляхом проведення судового слідства. Якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.
Подання апеляції на вирок, ухвалу чи постанову суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, за винятком передбачених у КПК України випадків.
Провадження у касаційній інстанції – розгляд касаційним судом справи, що відбувається у разі касаційного подання прокурора або касаційної скарги учасників процесу на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду та визначені КПК України вироки, постанови і ухвали місцевих судів [7, с.19].
Виконання вироків, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили, – стадія, в якій суд вирішує низку питань процесуального характеру, що виникають у зв’язку зі зверненням вироку та інших судових рішень до виконання, або таких, що виникли вже в процесі самого їх виконання, а іноді й після його виконання ( наприклад, про дострокове зняття судимості).
Кримінально-процесуальний закон передбачає й стадію, в якій перевіряються правосудність вироків, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили. Така перевірка має місце при наявності особливих умов, вказаних у законі. Цією стадією є перегляд судових рішень у порядку виключного провадження. Такий перегляд проводиться у разі виявлення після набрання законної сили вироком, ухвалою, постановою суду обставин, які раніше не були відомі і які самі по собі абоо в сукупності з даними, що є у справі, встановлюють неправосудність винесених вироку, ухвали, постанови [7, с.20].
Кримінальний процес не завжди проходить всі ці стадії. Він може завершитися на будь-якій: в стадії порушення кримінальної справи – прийняттям рішення про відмову у порушенні такої справи; у всіх інших стадіях (окрім виконання вироку) – закриттям кримінальної справи.
У деяких кримінальних справах немає певних стадій, це ті, провадження у яких здійснюється у диференційованих формах. Наприклад, немає стадії досудового слідства у справах: приватного обвинувачення (ч. І ст. 27 КПК України); про злочини, передбачені у ст. 425 КПК України (справи із протокольною формою досудової підготовки матеріалів).
Таким чином, розглянуті стадії становлять єдину систему кримінального процесу. Вона – раціональна і логічна. Кожна попередня стадія створює необхідні передумови для успішного вирішення завдань наступної стадії. На кожній стадії, як правило, підлягає контролю законність дій і рішень, що мали місце на попередніх стадіях.

Література:

  • 1. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / [за заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка]. – вид. шосте, перероблене та доповнене. – К.: Юрисконсульт ; Юстініан. – 2010. – 896 с.
  • 2. Гончаренко В.Г., Блудиліна М.Є. Правові питання порушення кримінальної справи // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. – №2 (18) – С.48 –52.
  • 3. Захаров Д.О. “Правова природа та система рішень апеляційного суду у кримінальному судочинстві”: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.09 “Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза” / Д.О. Захаров. – Х., 2006.
  • 4. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України : підручник. – 2-е вид., перероб. і допов. / Є.Г. Коваленко, В.Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 712 с.
  • 5. Колтунова О. Переваги і недоліки системи перегляду судових рішень в Україні // Юридичний Вісник України 2005.– №49. – С. 15
  • 6. Кучинська О.П. Кримінальний процес України: Навч. посіб. — К.: Прецедент, 2005. – 202 с.
  • 7. Кримінальний процес : підручник / за ред.. Ю.М. Грошевого та О.В. Капліної. – Х.: Право, 2010. – 608 с.
  • 8. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Вид. 2-е, змінене і доповнене. – К.: Істина, 2008. – 488 с.
  • 9. Мельник О.В. “Моральні засади провадження у досудових стадіях кримінального процесу України”: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 “Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза” / О.Ю. Костюченко. – Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2006. – 16 с.
  • 10. Маляренко В.Т. Про досудове слідство, його недоліки і реформу // Вісник ВСУ. – 2004. – № 8(48). – С. 2 – 5.
  • 11. Сердюк В. “Право на оскарження судового рішення в аспекті розгляду справ Верховним Судом України” // Юридична Україна. – 2006. – № 8. – С. 84–90.
  • 12. Сліпченко В.І. Апеляційне провадження в системі кримінально-процесуальних стадій [Текст] : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Сліпченко Володимир Іванович ; Київський нац. ун-т внутр. справ. - К., 2007. - 17 с.
5
Ваша оценка: Нет Средняя: 5 (2 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.