facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ОСОБЛИВОСТІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В КРАЇНАХ – ЧЛЕНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Автор Доклада: 
Заводовський С.В.
Награда: 
ОСОБЛИВОСТІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В КРАЇНАХ – ЧЛЕНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

ОСОБЛИВОСТІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В КРАЇНАХ – ЧЛЕНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Заводовський Станіслав Вікторович, здобувач
Донецький державний університет управління

У статті розглянуті основні особливості систем непрямого оподаткування в країнах – членах Європейського Союзу.
Ключові слова: система непрямого оподаткування, акциз, податок на додану вартість, фіскальна ефективність, гармонізація та уніфікація податкового законодавства.

The basic features of indirect taxation systems in the countries - members of the European Union are considered in the article.
Keywords: system of indirect taxation, excise tax, value added tax, fiscal efficiency, harmonization and unification of tax legislation.

Актуальність. На сучасному етапі розвитку економіки України та враховуючи європейську направленість вектору зовнішньої політики керівництва держави дуже актуальним стає детальний аналіз та розробка реформ в різних сферах управління народним господарством. Податкова система та податкова політика є пріоритетними напрямками реформ, особливо з огляду на критерії, що висуває Європейський Союз щодо членства. Формування ефективної та прозорої податкової системи, розробка та прийняття нормативно-законодавчої бази, зокрема Бюджетного та Податкового кодексів виступають основними завданнями на шляху до удосконалення оподаткування в економіці України. Та у зв’язку з тим, що непряме оподаткування займає сьогодні провідне місце в податковій системі України, важливим стає детальний аналіз саме цієї сфери із застосуванням позитивної практики країн ЄС.
Проблемами аналізу стану податкової політики країн ЄС займалися такі вітчизняні та зарубіжні автори, як М.І. Карлін [1], І.Д. Якушин [2], Л.В. Батченко [3], Ю.Б. Іванов[4] та інші.
Метою даної статті виступає аналіз та обґрунтування основних особливостей розвитку непрямого оподаткування в країнах – членах Європейського Союзу.
Викладення матеріалів основного дослідження. Світовий досвід оподаткування в цілому і непрямого зокрема засвідчує досить значний прогрес та удосконалення усіх складових системи забезпечення функцій держави шляхом справляння податків. І, мабуть, найбільш кардинальних змін було досягнуто саме у сфері регулювання непрямого оподаткування.
Система непрямого оподаткування у світі поєднує в собі дві різні складові – акцизні та митні податки, справляння яких має тисячолітню історію та податок на додану вартість – сучасний податок, реально функціонуючий з середини минулого століття. Так, широке запровадження ПДВ вважається за останні півстоліття найважливішим досягненням процесу еволюції оподаткування в цілому і непрямого оподаткування зокрема. Подібна оцінка наводиться у відомому науковому дослідженні функціонування податку на додану вартість у світі, виконаному фахівцями Міжнародного валютного фонду, де зокрема зазначається, що швидке розповсюдження ПДВ у світі – це найбільш важливе досягнення двадцятого століття в сфері оподаткування.
Слід зазначити, що до непрямого оподаткування, а відповідно до непрямих податків, у зарубіжних дослідженнях і законодавствах належать такі: ПДВ, акцизи на певні групи підакцизних товарів, митні збори, інші форми податків з обороту. В Угоді СОТ про субсидії види непрямих податків розширюються і до них належать податки, що означають податки на продажу, акцизний збір, податок з обороту, податок на додану вартість, податок з франшизи, гербовий збір, податок на дарунки та спадщину, податки на матеріальні запаси та обладнання, кордонний збір та всі податки, які не є прямими та імпортним митом.
Попередня багатовекторність зовнішньої діяльності в руслі останніх політичних змін у країні загострила проблему вибору та реалізації конкретних кроків по регіональній інтеграції вітчизняної економіки. На сьогодні найбільш актуальними є питання формування такого рівня ефективності та конкурентоспроможності національної економіки, що відповідали б параметрам у першу чергу Європейського Союзу. Тому практична оптимізація непрямого оподаткування є складовою частиною всього інтеграційного процесу.
Важливою характеристикою сучасних податкових систем розвинутих країн є їхня структура, дослідження якої почнемо з аналізу співвідношення прямих та непрямих податків. Це співвідношення має певні особливості в різних країнах. Так, у США, Японії, Канаді, Англії переважають прямі податки. У Франції – непрямі, 56,6%: податки на споживання, акцизи, внески підприємців у фонди соціального страхування. Німеччина, Італія мають досить урівноважену структуру податків (частка непрямих податків у Німеччині – 45,2%, в Італії – 48,9%).
У цілому аналіз практики ЄС щодо використання непрямого оподаткування та його впливу на доходи бюджету та економічний розвиток, на формування ВВП, дозволить урахувати такі його особливості:
надходження від непрямих податків є одним з трьох базових джерел доходів бюджетів країн-членів, до яких відносяться, крім того, – надходження прямих податків і соціальних страхових платежів;
розвиток системи непрямого оподаткування обумовлювався необхідністю гармонізації та спрощення торговельних режимів у середині союзу та у торгівлі із іншими країнами – торгівельними партнерами;
головним непрямим податком виступає податок на додану вартість, доходи від справляння якого формують у середньому 6–9 % ВВП;
у країнах ЄС оподаткування ПДВ характеризується поєднанням двох важливих і з першого погляду суперечливих складових – широка база оподаткування та високі, порівняно з іншими країнами, ставки податку. Проте високий рівень організації системи оподаткування та адміністрування податків дозволяє успішно збалансовувати різноманітність баз оподаткування та диференційованих ставок;
справляння інших непрямих податків і зборів (звичайних податків, митних зборів) достатньо диференційоване в розрізі різних країн. Їх система є доповнюючою та балансуючою з метою оптимізації впливу платників податків та економічний розвиток непрямої форми оподаткування;
процес розширення країн-членів Євросоюзу супроводжується процесами подальшої гармонізації та спрощення системи непрямого оподаткування. Перед системою непрямого оподаткування стоїть завдання збалансування нижчих цін у країнах – нових членах з вищими непрямими податками до умов ЄС;
домінуючою складовою базою оподаткування ПДВ у країнах є кінцеві споживчі витрати домашніх господарств, високий рівень платоспроможності яких дозволяє урядам варіювати та успішно використовувати диференційоване оподаткування цим податком;
високий рівень зовнішньоторговельних потоків хоча і обумовлює домінуючу роль непрямих податків в оподаткуванні торгівлі, проте не призводить до проблем надмірного відшкодування по ПДВ з бюджетів країн критичного рівня бюджетних коштів.
Висновки. Однією з важливих причин розвитку непрямих податків в країнах ЄС стала, поряд з історичними традиціями, наполегливо впроваджувана політика уніфікації податкових систем країн співтовариства. Політика уніфікації була проголошена з самого початку інтеграційних процесів у Західній Європі. В наш час результатом цієї політики стало наближення методів вилучення непрямих податків, тоді як у сфері прямого оподаткування окремим країнам надається більша самостійність.
Значні масштаби непрямого оподаткування у Франції, Італії, Німеччині окрім вищезазначеної причини, зумовлені також особливостями соціально-економічної політики урядів цих країн, спрямованої, з одного боку на стимулювання за допомогою податків від господарської діяльності, що потребує застосування широкого спектра податкових пільг для корпорацій (тоді як, наприклад, у США податкова реформа 1986 р. скасувала більшість пільг), які зменшують надходження від податку на прибутки до бюджету (в Німеччині частка цього податку – 4,7%, у Франції – 5,4%).
Розвиток непрямого оподаткування пов’язується також з ідеями, що висловлюються, зокрема, німецькими вченими, згідно з якими “…оподаткування споживання становить меншу небезпеку для економічного зростання, ніж оподаткування особистих доходів і прибутку підприємств”.
Значна роль непрямих податків у багатьох західних країнах викликана також їхньою високою фіскальною ефективністю і використанням цих податків для збалансування місцевих бюджетів (зокрема в Німеччині). Можливість останнього зумовлена тим, що споживання є більш-менш рівномірним у територіальному розрізі, тому непрямі податки забезпечують рівномірніші надходження до місцевих бюджетів.

Література:

  • 1. Карлін М.І. Фінанси зарубіжних країн: Навчальний посідник. – К.: Кондор, 2004. – 384 с.
  • 2. Якушик І.Д., Литвиненко Я.В. Податкові системи зарубіжних країн: Довідник. – К.: «МП Леся», 2004. – 480 с.
  • 3. Батченко Л.В. Економіка Європейського Союзу та порівняльний аналіз систем країн Європи [текст]: підручник у 2 ч. Ч 1 / Л.В. Батченко, Л.І. Дмитриченко, К.Є. Мойсеєнко та ін.. – Донецьк: ДонДУУ, 2009. –307 с.
  • 4. Иванов Ю.Б., Тищенко А.Н. Современные проблемы налоговой политики: Учебное пособие. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. – 328 с.
  • 5. Податок на додану вартість та прогнозування його надходжень до бюджету: Монографія / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. – К.: НДФІ, 2004. – 344 с.
  • 6. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством: Непряме оподаткування / Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства.
4.33333
Ваша оценка: Нет Средняя: 4.3 (3 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.