facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ШЛЯХИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

Автор Доклада: 
Дяченко О.В.
Награда: 
ШЛЯХИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

ШЛЯХИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

Дяченко Олексій Володимирович, курсант
Київський Національний Університет ім. Тараса Шевченка

У статті розглядаються перспективи розвитку ринку енергетики України. Потрібно тільки прийняти потрібні рішення, які внесли б позитивні зміни як в роботу енергетичного комплексу, так і в роботу економіки країни.
Ключові слова: енергія, атомна енергія, альтернативні джерела, енергозбереження, економіка, рентабельність.

The prospects of market of energy of Ukraine development are examined in the article. Needed only to take necessary decisions, which would bring in positive changes both in work of power complex and in work of economy of country.
Keywords: energy, atomic energy, alternative sources, energy-savings, economy, profitability.

Фактична структура сукупного споживання первинної енергії в Україні за роки її становлення як незалежної держави склалася таким чином: природного газу - 41%, нафти - 19%, вугілля - 19%, урану - 17%, гідроресурсів та інших поновлюваних джерел - 4%. Разом з тим, як показує аналіз тенденцій розвитку світової енергетики, в структурі світових запасів органічного палива на вугілля припадає 67%, на нафту - 18% і на газ - 15%. В Україні ці показники складають відповідно 95,4; 2,0 та 2,6%. Таким чином, у найближчий час і на дальню перспективу головною складовою ПЕК залишатиметься вугілля, яке Україна має в обсягах, потенційно достатніх для практично повного забезпечення потреб національного господарства.
В цілому, як очікується, реалізація Економічної стратегії України на період до 2030 р. в повному обсязі сприятиме не тільки підвищенню енергетичної безпеки України, а й розвитку її економіки в цілому. До 2030 р. передбачається збільшення обсягу виробництва ВВП майже в 3 рази, а споживання первинних енергоресурсів - тільки на 47,5%. З них: споживання електроенергії збільшиться в 2,2 раза і перевищить, за прогнозними даними, 395,1 млрд кВт-год, експортні можливості зростуть до 25 млрд кВт-год; споживання вугільної продукції збільшиться майже в 2 рази - до 130,3 млн т; споживання природного газу зменшиться на 36% - до 49,5 млрд м3; споживання нафти для внутрішніх потреб збільшиться на третину - до 23,8 млн т.[1]
Основними слабкими місцями, що перешкоджають успішній реалізації проектів енергоефективності та альтернативної енергетики в Україні, є: відсутність стимулів економії ресурсів на кожному з етапів виробництва, транспортування та споживання енергії; заполітизовані тарифні плани; слабкі правові та технічні норми, які впливають на інвестиційний клімат.
Майбутнє за відновлюваними джерелами енергії. Може бути! Але коли наступить це майбутнє? Можливо, непогано те, що європейські влади готові вкладати гігантські фінансові кошти за рахунок платників податків у розширення використання відновлювальних джерел енергії. Грінпіс і Європейська рада з відновлюваної енергії представили один з найбільш детально розроблених звітів, відповідно до якого до 2050 року світ міг би отримувати 95% електроенергії з альтернативних джерел. У документі зазначається, що глобальні інвестиції в енергетику повинні скласти до 2030 року $ 18 трлн. [2] Поновлювані джерела в даний час дають близько 18% електроенергії. Їх частка невпинно збільшується.
Найдешевше – це великі гідроелектростанції і прибережні вітрові парки. Але якщо підрахувати, яка кількість енергії реально виробляється на цих станціях, то виявиться, що зовсім не там багато. Звідси висновок: необхідно комбінувати різні альтернативні джерела. На сьогоднішній день ніхто не може точно сказати, скільки реально буде коштувати електроенергія, вроблена сонячними батареями. Сьогодні це найдорожча форма вироблення енергії, але вона щорічно дешевіє на 7 відсотків. Так що ціни будуть падати, при чому дуже стрімко. Не виключено, що в майбутньому енергія, вироблена на геліоустановках, буде дешевшою.
Україна, на жаль, дуже багато останнім часом говорить про альтернативні джерела енергії, про енергетичну незалежність, про енергозбереження, але мало що робить в цьому напрямі. А ось що стосується країн ЄС, то вони дійсно системно зменшують свою залежність від постачань газу з Росії. За певний час ці обсяги зростуть, але в балансах ЄС складові російського газу будуть не критичними. Так як вони сьогодні є, наприклад, в Україні і в деяких країнах Європейського Союзу.
Другий шлях це атомні електростанції. Що ж до атомної енергетики, то існує думка що атомна енергетика є неефективним напрямком і після закриття ЧАЕС необхідно добиватися повної ліквідації галузі. Така точка зору є повністю помилковою і є наслідком недостатньої інформованості авторів стосовно таких проблем, як: перспективи розвитку цивілізації, обсяги енергоресурсів в світі, стан екології планети та її залежність від виробництва енергії.
По прогнозу енергоспоживання світовою економікою в найближчі 10 років зросте на 25 – 40%. При цьому для бідніших країн цей приріст буде більш значним (майже в 2 рази). Виходячи з цього, очевидно, що забезпечити приріст виробництва електроенергії на 60 % і одночасно забезпечити компенсацію електроенергії, яка виробляється на АЕС (45%), є абсолютно утопічним завданням. Само по собі завдання забезпечення приросту енергопостачання на 60% є дуже складним і буде включати розширення на всіх напрямках (АЕС, ТЕС, ГЕС та використання нетрадиційних джерел). Таким чином, основою енергозабезпечення в Україні на ближчу перспективу будуть залишатися АЕС і ТЕС.
В Україні рівень самозабезпеченності вітчизняним вуглеводним паливом складає біля 50%, при цьому по нафті – до 10%, по газу – до 25%. Лише вугілля є єдиним енергетичним ресурсом, який Україна має в достатніх обсягах, але стан з його видобутком є незадовільним.
Таким чином, атомна енергетика є безальтернативним напрямком забезпечення енергетичних потреб в майбутньому. Та країна, яка знаходиться в цій галузі на передових позиціях (а Україна по праву належить саме до таких) має додаткові переваги перед іншими і має всі підстави виступати провідником атомних технологій в країнах, що не мають такого потенціалу (Китай, Індія, Корея та ін.). Тобто атомна енергетика може бути одним із напрямків інтеграції України в світову економіку [3].
Слід мати на увазі також, що атомна енергетика є високотехнологічною галуззю і потребує розвитку науки та освіти для свого забезпечення. Звернемося тепер до питання екологічної загрози. Атомна енергія є найбільш чистим джерелом енергії вже сьогодні. Якщо ж звернутися до прогнозів її розвитку десь на 50 років, то реактори майбутнього, що розроблені вже сьогодні, будуть не тільки мати природній рівень безпеки за рахунок суто фізичних особливостей, але й забезпечать реакторну трансформацію активних ізотопів (трансмутацію), внаслідок чого відпрацьоване ядерне паливо буде мати низький рівень активності.
Як бачимо, саме атомна енергетика в майбутньому стане основним джерелом енергозабезпечення людства. І ті країни, що знаходяться на передових позиціях в цій сфері, мають суттєві переваги перед іншими. Тобто завданням України має бути не згортання АЕС, а своєчасне підключення до розробки перспективних реакторів принципово нового покоління з тим, щоб утримати позиції, входячи до передової п’ятірки країн по критерію вкладу АЕС в національне енергозабезпечення.
В Україні заплановано потужний розвиток атомної енергетики. За офіційними даними, в Україні виробляється близько 200 млрд. кВт/год. на рік. Атомними електростанціями вироблено 90 млрд. кВт/год. електроенергії, або 47% від загальної кількості . Енергетична стратегія України на період до 2030 року передбачає зростання виробництва електроенергії в країні до 420,1 млрд. кВт/год. При цьо¬му частка виробництва електроенергії на АЕС у 2030 році має становити 52% від загального. Для цього заоплановано побудувати ще 22 атомні енергоблоки.

Шляхи розвитку ринку енергетики в Україні

Європейські фахівці вважають цю енергетичну програму нездійсненною, бо вона «не грунтується на реальних показниках розвитку економіки та енергетики України, містить безпідставні та необгрунтовані прогнози. Тільки будівництво двох нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС оцінюється у 30 млрд. грн., а для розвитку видобутку урану до заявленого рівня необхідно близько 27 млрд. грн. Складається сума близько 60 млрд. грн., тобто 2.6% ВВП країни. Тому дійсно плани про атомне майбутнє приречені на провал.
Третій шлях це фінансування в енергозбереження. Сьогодні найбільш рентабельно в Україні вкладати кошти не в освоєння нових традиційних чи нетрадиційних видів енергії, хоча це потрібно робити, а просте елементарне енергозбереження. У нас настільки низький рівень використання і зберігання енергії, що гривня чи долар, вкладений саме в цю галузь, дасть значно більший ефект, ніж створення нових видів енергії. 20% альтернативних енергоресурсів, які за мету взяв собі ЄС, Україна цілком зможе подолати. У нас є ресурси, є всі можливості для того, щоб альтернативні види енергії складали 20 і більше відсотків від загального енергетичного балансу країни. І це може відбутися навіть за 8-10 років.
Отже нам, насамперед, треба думати про енергозбереження. Тому що, якщо брати по споживанню газу на душу населення, то ми споживаємо в 3-4 рази більше, ніж наші сусіди з Центральної Європи. Вдумайтеся: в 3-4 рази. Це не правильно, треба довести цю цифру хоча би до 1,5. Є така мудрість: дорогу осилить той, хто йде. Нам потрібно почати рухатися, створити життєздатну аналітичну стратегію, концепцію з тим, щоби системно вирішувати ці всі питання.

Література:

  1. Всеукраїнська експертна мережа
  2. LB.ua,- http://economics.lb.ua/other/2011/02/21/85274_Alternativnaya_energetika_...
  3. УкрМет – портал горно-металургического комплекса Украины 
8.5
Ваша оценка: Нет Средняя: 8.5 (4 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.