facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ПЕРІОДУ РИНКОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Автор Доклада: 
Смутчак З.В.
Награда: 
СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ПЕРІОДУ РИНКОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

УДК 331.108.2

СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ПЕРІОДУ РИНКОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Смутчак Зінаїда Василівна, канд. е. наук
Державна льотна академія України


В статті висвітлюється аналіз стану соціально-трудових відносин в умовах формування ринкового середовища. Визначено основні трансформації соціально-трудових відносин. Запропоновано шляхи удосконалення соціально-трудової сфери.
Ключові слова: соціально-трудові відносини, чинники впливу, колективний договір, гармонізація, соціальний діалог.

The analysis of state of social-labour relations in the conditions of forming market environment is elucidating in the article. The main transformations of social-labour relations are defined. The ways about improvement the social-labour sphere are suggested.
Keywords: the social-labour relations, the factors of influence, the collective agreement, the harmonization, the social dialogue.

Процеси становлення в Україні ринкової системи господарювання, заснованої на багатоманітності форм власності, зумовили появу низки нових тенденцій у розвитку соціально-трудових відносин, пов’язаних зі змінами в соціально-економічній структурі суспільства, розшаруванням населення за рівнем доходів, зростанням безробіття, поширенням явищ прихованого безробіття, неповної зайнятості, слабкості соціального захисту працівників, посиленням інтенсивності праці, руйнуванням мотивів до ефективної праці на тлі суперечностей між трудовими зусиллями й отримуваними доходами.
У період ринкових трансформацій взаємодія роботодавців і найманих працівників перетворилася в складні відносини, які в часи загострення економічної та політичної кризи неодмінно супроводжувалися конфліктами різної сили й соціальними втратами. В умовах політичних протистоянь, безкінечних баталій у Верховній Раді та змін урядів роль держави в регулюванні соціально-трудових відносин виявлялася часто недостатньою, хоча більш відчутною, ніж діяльність профспілок, які за нових економічних умов і недосконалого трудового законодавства не діяли адекватно трансформаційним процесам в економіці й соціальній політиці.
За умов формування ринкового середовища та інтеграції України в міжнародні трудові відносини, соціально-трудова сфера в державі відчула як позитивні можливості, так і виклики загальної глобалізації. Зросла міжнародна трудова мобільність працівників, можливості тимчасових заробітків за кордоном (за різними оцінками, від 2 до 7 млн. українців працюють за кордоном) й одночасно – небезпека інтелектуальних втрат для соціально-трудової сфери держави. У 2009 – 2010 рр. своєрідним іспитом у взаємодії роботодавців і профспілок стала світова економічна криза, яка не тільки ускладнила внутрішньоекономічну ситуацію в країні, викрила економічні та соціальні загрози низької конкурентоспроможності й підприємств, і найманих працівників, а й засвідчила гостру потребу в досягненні стабільності соціально-трудових відносин, надійного соціального миру. Досягти такого соціального миру, забезпечити гармонізацію соціально-трудових відносин навряд чи можна без оптимізації відносин між працею і капіталом, створення гідних умов праці, життя і розвитку для людини. Ці завдання на початку нового тисячоліття залишаються найскладнішими для більшості країн світу.
У процесі аналізу зосередимо увагу на ключових чинниках, які змінили «обличчя» соціально-трудових відносин та умови діяльності їхніх основних суб’єктів в Україні. Йдеться, передусім, про вплив приватизаційних процесів; зміну ролі держави, роботодавців і профспілок у розвитку соціально-трудової сфери суспільства; зміну характеру соціально-трудових відносин та способу його регулювання; зміну структури зайнятості, розбалансування між попитом і пропозицією на ринку праці.
Варто зауважити, що суспільство як «форма соціальної організації, за якої окремі індивіди та колективи людей активним впливом на соціальний порядок прагнуть реалізувати особисті й колективні інтереси та раціонально поєднати їх із суспільними за переважання суспільних» [1; c. 535] за своєю природою приречене бути дуальним: з одного боку, – стабільним, здатним виявляти себе ідентично-адекватним самому собі як усталена соціальна організація, з іншого, – нестабільним, змінюючись під впливом прагнень його членів – колективів та індивідів. Завдячуючи цій обставині, залежно від умов розвитку, в ньому швидше чи повільніше відбуваються трансформаційні процеси. Активізації таких процесів на теренах України сприяли події останніх десятиліть. Під їхнім впливом відбувається активний процес розмиття традиційних соціальних груп з одночасним становленням нових видів інтеграції за формами власності, рівнем доходів, належністю до структур влади. Трансформаційні процеси здійснюється різними темпами й мають суттєві відмінності залежно від регіону, галузі, населеного пункту, часто-густо не маючи чіткого спрямування.
Головним фактором трансформації соціально-трудових відносин у нашій країні вважаємо зміну форм власності. Якщо раніше в ролі роботодавців виступала тільки держава, то в результаті масової приватизації з’явилися роботодавці, які презентують різні форми власності. Праця або трудові послуги найманих працівників перетворилися в товар, ціна якого вже залежить не від волі держави, а переважно від роботодавців – нових власників підприємств та стихійного співвідношення попиту й пропозиції на ринку праці.
Нагадаємо, що спочатку відбувалася трансформація державної власності в різні форми колективної та колективно-корпоративної з наступним переходом майна й фінансових ресурсів до альтернативного підприємницького сектора. Цьому сприяло законодавче надання державним підприємствам повної господарської самостійності при фактичній відсутності контролю власником. Потім у міру масової приватизації трансформація державної власності набула безпосереднього характеру через викуп акцій приватизованих підприємств. На побутовому рівні процеси приватизації в Україні отримали назву «прихватизації», що здебільшого відповідало суті привласнення майна держави, хоча за змістом стало нагромадженням первинного капіталу в руках нового класу капіталістів-підприємців. Процеси приватизації, що зумовили формування класу підприємців, не могли не позначитися на його структурі. Якщо на початку першого етапу трансформації суспільства його більшість становили підприємці з неконтрольованого сектору економіки, які займалися торгово-посередницькою та фінансовою діяльністю, то пізніше його основу становили керівники заснованих на державній власності та приватизованих підприємств і банківських структур. Зміни у політичному та економічному житті не могли не відобразитися на зміні соціально-трудових відносин. Йдеться, зокрема, про такі трансформації соціально-трудових відносин:
– держава стала виконувати переважно роль гаранта трудових прав, арбітра, консультанта, залишаючись переважно за межами соціально-трудових відносин; однак при цьому не вистачає ефективних механізмів реалізації всіх державних функцій, передбачених трудовим законодавством;
– профспілки змінилися з погляду завдань, структури й кількості охоплених членів: вони набули самостійності і незалежності, виникли нові профспілкові організації та їхні об’єднання; відпала монополія профспілок представляти інтереси всіх трудівників країни; їхня головна функція – захист трудових прав найманих працівників в системі відносин з роботодавцями; однак профспілки, на відміну від радянських часів, охоплюють не всіх працівників підприємства, більше того, вони створюються не на всіх підприємствах;
– роботодавці відповідно до законодавства отримали можливості об’єднуватися в спілки роботодавців-підприємців для захисту своїх прав у взаємостосунках з профспілками, органами державної влади, місцевого самоврядування, проте на практиці процес такого об’єднання є повільним і розмитим; прошарок роботодавців усе ще формується; підприємці-роботодавці в Україні поки що не усвідомлюють себе як клас, котрому має бути притаманна висока соціальна відповідальність.
Останнє пояснюється досить короткими строками існування роботодавців-підприємців як класу в новій якості та низкою перешкод у своєму становленні в Україні. Умовами сьогодення фактично унеможливлено формування значної (у соціальному плані) групи підприємців дрібного та середнього бізнесу. Наявна система оподаткування сприяє, ймовірніше, криміналізації цієї сфери діяльності. У зв’язку з цим відносини роботодавців з державними структурами характеризуються високою конфліктністю й низьким ступенем взаємної довіри. Значна частина підприємців змушена поєднувати свою діяльність з працею в державних, громадських організаціях.
Стосунки роботодавців і найманих працівників сьогодні регламентуються трудовим законодавством, яке набуло якісних позитивних змін завдяки прийняттю Законів України "Про колективні договори і угоди", "Про підприємства", "Про охорону праці", "Про професійні спілки, їхні права і гарантії діяльності", "Про оплату праці" та ін., які відкривають можливості колективно-договірного регулювання праці на різних економічних рівнях згідно з рекомендаціями МОП та створюють правове підґрунтя для гармонізації соціально-трудових відносин і це, безумовно, можна віднести до здобутків у розвитку законодавчої бази соціально-трудових відносин в умовах ринкового господарювання.
Однак усе це не знімає протиріч між працею і капіталом. В Україні, де поширений правовий нігілізм, а демократія часто сприймається як свобода від законів та відповідальності, залишається проблемою реальне функціонування трудового законодавства.
Надії, які покладалися на важелі колективно-договірного регулювання праці, не виправдовуються на практиці. Саме цим ми пояснюємо спадну динаміку в кількості працівників, охоплених колективними договорами впродовж 2001-2009 рр. (рис. 1). Зазначений у діаграмі тренд дає змогу прогнозувати подальше зниження ролі колективно-договірного регулювання праці, якщо надалі посилюватимуться наведені вище тенденції. Зазначені тенденції у розвитку соціально-трудових відносин свідчать про зменшення соціальної згуртованості на рівні трудових колективів, що унеможливлює належний рівень такої згуртованості на рівні суспільства.

Динаміка кількості працівників, охоплених колективними договорами

Рис. 1. Динаміка кількості працівників, охоплених колективними договорами. Побудовано за даними Держкомстату України [2-5].

Можна стверджувати, що упродовж років ринкових перетворень відбулися докорінні зміни в розвитку соціально-трудових відносин, які засвідчили нові функції та ролі суб’єктів соціально-трудових відносин, утім вони не забезпечують на практиці гармонізацію інтересів роботодавців і найманих працівників, розвиток соціального діалогу. Перспективи такої гармонізації залежать, передусім, від можливостей пом’якшення та зняття напруженості стосунків між роботодавцями й найманими працівниками на основі активізації соціального діалогу та посилення регулювальної ролі держави в розвитку соціально-трудових відносин.

Література:

  • 1. Економічна енциклопедія: [у 3 т.]. Т. 1 / [редкол. : С.В. Мочерний (відпов. ред.) та ін.]. – К. : Видавничий центр "Академія", 2000. – 864 с.
  • 2. Статистичний щорічник України за 2006 рік.– К.: Вид-во “Консультант”,2007. – 551с.
  • 3. Статистичний щорічник України за 2007 рік.– К: Держкомстат України, 2008. – 571 с.
  • 4. Статистичний щорічник України за 2008 рік.– К: Держкомстат України, 2009. – 566 с.
  • 5. Статистичний щорічник України за 2009 рік.– К: Держкомстат України, 2010. – 566 с.
  • 6. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: [підручник] / О.А. Грішнова. – К.: Знання, 2006. – 559 с.      
7.25
Ваша оценка: Нет Средняя: 7.3 (4 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.