facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ДОБРОСОВІСНІСТЬ І РОЗУМНІСТЬ В КОНЦЕПЦІЇ ЗЛОВЖИВАННЯ ЦИВІЛЬНИМИ ПРАВАМИ

Автор Доклада: 
Бакалінська О.О.
Награда: 
ДОБРОСОВІСНІСТЬ І РОЗУМНІСТЬ В КОНЦЕПЦІЇ ЗЛОВЖИВАННЯ ЦИВІЛЬНИМИ ПРАВАМИ

УДК (347.1)477

ДОБРОСОВІСНІСТЬ І РОЗУМНІСТЬ В КОНЦЕПЦІЇ ЗЛОВЖИВАННЯ ЦИВІЛЬНИМИ ПРАВАМИ

Бакалінська Ольга Олегівна, канд. ю. наук, доцент
Київський національний торговельно-економічний університет

Стаття присвячена аналізу особливостей реалізації принципів добросовісності та розумності в цивільному праві України. Автором розкриваються основні підходи у визначенні змісту категорій розумності та добросовісності при кваліфікації дій суб’єктів цивільного права в якості зловживання суб’єктивними цивільними правами.
Ключові слова: суб’єктивне цивільне право, здійснення цивільних прав, добросовісність, розумність, зловживання правом

The article analyzes the principles of good faith and reasonableness in the civil law of Ukraine. The author reveals the basic approaches in determining the content categories of reasonableness and good faith in qualifications actions of civil rights abuses as subjective civil rights.
Keywords: subjective civil law, the exercise of civil rights, good faith, reasonableness, abuse of the right

Актуальність теми. Користування цивільними правами супроводжується необхідністю встановлення обмежень для їх носія відповідно до ступеня суспільного розвитку на тому чи іншому етапі. Адже всі суб’єктивні права, що реалізуються безпосереднім учасником цивільних правовідносин, мають вплив не тільки на суб’єктивний статус самого учасника правовідносин, але й на суспільство в цілому. Межі здійснення прав і свобод людини є однією з актуальних проблем кожної держави. Проблемам визначення меж здійснення суб’єктивних цивільних прав і обов’язків присвячені праці: Н.В. Безсмертної, С.Н. Братуся, В.П. Грибанова, О.В. Дзери, О.О. Єрошенко, Н.С. Кузнєцової, В.Ф. Маслова, І.А. Покровського, В. Селіванова, Є.А. Суханова, Р.О. Халфіної.
Нормальний процес соціального розвитку породжує ситуації, що вимагають від держави встановлення меж здійснення громадянами їх суб’єктивних цивільних прав. Подібні кроки, на думку Н.В. Безсмертної, є цивілізованими способами регулювання міри свободи в суспільстві. Проте, в таких ситуаціях не припустимо встановлювати необгрунтовані чи не зрозумілі межі реалізації прав громадян [1]. Цю проблему, ще за часів відродження визнали західноєвропейські цивілісти та філософи. Саме вони запропонували вихід з цієї ситуації – запровадження в правовій доктрини норм, що містять найвищий рівень абстракції – норми з оціночними категоріями чи як їх ще визначали «каучукові». Поява оціночних категорій в цивільному праві таких як «свобода волі», «рівність», «добросовісність», «розумність» та «справедливість» стала поштовхом для розвитку всієї системи цивільного права, але й стала приводом для дискусій серед науковців. Не секрет, що використання оціночних категорій призводить до розширення сфери застосування судівського розсуду і, на думку І.А. Покровського, це може призвести до повного судового контролю всього цивільного обігу з точки зору суб’єктивних і довільних уявлень про «справедливість» та «соціальні ідеали» і т.і. [2, с. 261]. Аналогічної думки дотримувався В.П. Грибанов, який зазначав, що існуючі в буржуазному праві поняття «добра совість» та «добра вдача» є «каучуковими» правилами, які дозволяють значно розширяти межі вільного судового розсуду і тим самим виходити за межі законності [3, с. 21].
Найбільш яскраво ця проблема виявляється у разі кваліфікації поведінки учасників цивільно-правових відносин у формі зловживання правом, зокрема в контексті ст. 13 ЦК України. Шикана, як відомо єдине цивільне правопорушення, що вчиняється виключно прямим умислом, проте, навіть за таких умов порушник може намагатися запевнити суд, що діяв без мети завдати шкоду іншим, але лише з метою добросовісної реалізації та здійснення власних суб’єктивних цивільних прав. Категорії добросовісності і розумності знайшли своє законодавче закріплення в ст. 3 ЦК України як основні засади цивільного законодавства. Проте, реального змісту ці категорії набувають саме в контексті концепції реалізації та здійснення цивільних прав в ст. 12 ЦК України, відповідно до якої особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд... Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Положення ст. 13 ЦК України остоточно закріплюють цю позицію визнаючи, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. [4].
Розумність та добросовісність, таким чином, виступають в якості презумпції реалізації цивільних прав і обов’язків суб’єктами цивільного права. Проте, будучи оціночними за своєю суттю, ці категорії не розкриваються в цивільному законодавстві, недостатніми є дослідження їх правової природи та змісту в наукових дослідженнях українських науковців, практика правозастосування вимагає відпрацювання хоча б основних критеріїв визначення змісту категорій «добросовісність» та «розумність».
Більшість дослідників вказують на те, що категорія добросовісності є морально-етичною та оціночною, тому намагатися жорстко визначити її в законі, договорі чи рішенні суду практично неможливо, а в окремих випадках і не варто. Зокрема, І.А. Покровський наводить такий вислів німецького дослідника Є. Ерліха з приводу визначення поняття добросовісності: «що таке за німецьким правом зловживання правом, в яких випадках має місце порушення «Treu und Glauben», або «добрих звичаїв» - цього ми наразі не знаємо тому, що закон з цього приводу нічого не говорить, ми дізнаємося про це тільки із судових рішень через сто років» [2, 275]. Б. Зеллер в результаті свого дослідження категорії добросовісності дійшов висновку, що незважаючи на її «спокусливу простоту», добросовісність є невловимим поняттям [5]. В сучасній цивілістиці поняття «добросовісність» доволі часто розкривають через визначення поняття розумності [6]. На думку К.І. Скловського “право доброї совісті” означає лише розумну, обачну поведінку дбайливого господаря, стандартну поведінку, що і становить зміст bona fides [7]. Разом з тим, варто зазначити, що визнання суб’єкта добросовісним чи недобросовісним в цивільному обігу по суті є підставою для визнання його поведінки правомірною чи неправомірною. Проте, за недобросовісність поведінки учасника цивільних правовідносин не застосовується покарання, а застосовуються більш м’які санкції, такі як невизнання права, відмова у захисті права та ін.
Категорія розумності більш поширена в цивільно-правовому регулюванні. Це пояснюється тим, що з її допомогою законодавець визначає нормальний, звичайний процес правозастосування. Під розумними діями на думку В. Ємельянова слід розуміти дії звичайної дієздатної особи з середнім рівнем інтелекту, що діє так як діяло б більшість членів суспільства [6]. У російській юридичній літературі на доцільність використання для визначення поняття "розумність" критерію "середня людина" вказує М. І. Брагінський [8]. Розумність суб’єкта прередбачає обгрунтованість, логичність, усвідомленість та доцільність його поведінки. Розумною прийнято вважати поведінку особи, якщо вона є результатом усвідомлення соціально-економічної обстановки, в який знаходиться особа. Розумним прийнято вважати строк, який є достатнім і обгрунтованим для належного виконання зобов’язання, що відповідає йому по суті.
На відміну від добросовісності, що є характеристикою совісті людини, обтяженої або не обтяженої знанням про можливе заподіянні шкоди іншій особі, розумність характеризує об'єктивну сторону дій особи. При вирішенні питання про розумність дій, що підлягають оцінці, ці дії порівнюються з еталонними діями середньої людини. І якщо виявляється, що вони менш корисні або більш шкідливі для зазначеної в законі особи, ніж дії в тій же ситуації розумної людини, вважається, що вимоги розумності дотримано не було.
В процесі реалізації суб’єктивних цивільних прав абстрактна розумна особа повинна бути спроможною не тільки самостійно приймати участь в правовідносинах, бути носієм відповідних прав і обов’язків, але й бути спроможною визнавати за іншими учасниками цивільних правовідносин відповідні права та не порушувати їх. Розумність та добросовісність, таким чином, виступають в якості презумпції реалізації цивільних прав і обов’язків суб’єктами цивільного права. Проте, будучи оціночними за своєю суттю ці категорії не розкриваються в цивільному законодавстві. З огляду на це, розумність та добросовісність поведінки суб’єкта цивільних правовідносин може бути встановленна тільки судом, який реалізуючи право кожного на справедливий і публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку.
Визначаючи, місце категорій розумності і добросовісності в цивілістичній доктрині зловживання правом, варто зазначити наступне: зловживання правом – це здійснення особою свого суб’єктивного права у межах закону, що не має на меті задоволення власних потреб, що завдало чи може завдати шкоди іншим особам. Зловживання правом характеризується наступними ознаками:
- уповноважена особа наділена певними суб’єктивними правами;
- зловживати правом можна лише під час його здійснення;
- уповноважена особа при реалізації свого суб’єктивного права не порушує жодної норми права, тобто особа діє у межах закону [9].
У зв’язку з визнанням в ст. 3 ЦК України принципів справедливості, добросовісності та розумності в якості загальних засад цивільного законодавства, з’явилася «можливість врегульовувати правовідносини за відсутності нормативно-правового і договірного регулювання...» [10].
При зловживанні правом особа не порушує норму права, а діє всупереч призначенню суб’єктивного права. Але на практиці суду достатньо складно визначити законодавче підґрунтя для кваліфікації зловживання правом як правопорушення та призначити відповідну санкцію. У такому випадку суд має застосовувати аналогію права посилаючись на ч. 2 ст. 8 ЦК України, яка встановлює, що у разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин, вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства [11]. Таким чином, категорії добросовісності та розумності в сучасній концепції зловживання правом виступають в якості внутрішніх меж здійснення суб’єктивних цивільних прав та основи для реалізації судівського розсуду.

Література:

  • 1. Безсмертна Н.В. Сучасні проблеми цивільного права. – К.: Обрії, 2009 – С 43 – 44.
  • 2. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М.Статут. 1998., - С. 275
  • 3. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. М., Статут. 2001. – С. 21
  • 4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=20&nreg=435-15
  • 5. Zeller B. Good faith – The Scarlet Pimpernel of the CISG // [http: //www. cisg.law, pace.edu/cisg/biblio/zeller2.html.] 2000
  • 6. Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами. - "Система ГАРАНТ", 2009 г.- C. 74 -77.
  • 7. Скловский К.И. О применении норм о злоупотреблении правом в судебной практике// http://www.juristlib.ru/book_2557.html
  • 8. Брагинский М.И. Осуществление и защита гражданских прав // Вестник Высшего Арбитражного суда. 1995. N 7. - С. 101.
  • 9. Малиновский А.А. Злоупотребление правом: теоретические аспекты // http://www.juristlib.ru/book_853.html
  • 10. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 112.
  • 11. Онищенко Ганна Проблема існування категорії «зловживання правом» // http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2551  
8.5
Ваша оценка: Нет Средняя: 8.5 (4 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.