facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ «СПЕКТРАЛЬНО-ГАРМОНІЙНОГО АНАЛІЗУ» ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ СИСТЕМАМИ

Автор Доклада: 
Черняк В.І.
Награда: 
МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ «СПЕКТРАЛЬНО-ГАРМОНІЙНОГО АНАЛІЗУ» ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ СИСТЕМАМИ

УДК 330.342:338.24

МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ «СПЕКТРАЛЬНО-ГАРМОНІЙНОГО АНАЛІЗУ» ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ СИСТЕМАМИ

Черняк Володимир Іванович, канд. т. наук, доцент
Національний гірничий університет


В роботі розглянуто методичні положення щодо виконання аналізу окремих та (або) комплексів показників, які використовуються в сучасній практиці для відображення якісної «картини» соціально-економічних явищ і об’єктів та, відповідно, використовуються в процесі управління ними.
Ключові слова: система, управління, гармонія, рекурсія, спектр, аналіз.

Methodical theses are investigated in the article as for performing analysis of separate and (or) complexes of indexes, which are implemented in contemporary practice for mapping a high-quality picture of social and economic phenomena and objects and correspondingly are used in the process of managering them.
Key words: system, management, harmony, spectrum, analysis.

В останні роки все більшу роль в управління соціально-економічними системами, як макро-, так і мікрорівня, відіграють різноманітні рейтинги, індекси, інтегральні показники тощо, на основі яких складається оціночна картина розвитку суспільства в цілому або якоїсь її частки. Їх використання, з одного боку, надає можливість отримувати якісні «картини» тих процесів, що відбуваються в соціумі, з другого – створюють поле для помилок та певних маніпуляцій в управлінському процесі на їх основі. Достатньо згадати цьогорічну (2011 року) паніку, створену, визнаним помилковим, рішенням всесвітньо відомого американського агентства Standard & Poor's, яке знизило кредитний рейтинг власній країні. Оцінка впала всього на одну сходинку (з близько 30), але результат майже катастрофічний. Через одну цю подію експерти по усьому світі стали всерйоз говорити про початок другої хвилі кризи.
Окрім того, в процесі комплексного використання таких показників виникають завдання дослідження взаємозв’язку між окремими показниками, а також порівняльного аналізу різних класифікаційних груп, що створюються тим чи іншим показником. Безумовно, для вирішення такого типу завдань існують певні методичні інструменти, як-то кореляційний та регресійний аналіз для визначення залежностей між показниками, або кластерний аналіз для таксономічних досліджень тощо.
Але й існує нагальна потреба для розробки універсального, стандартизованого методичного підходу на основі якого можні було б виконувати якісний аналіз як окремих класифікаційних груп у межах окремого показника (рейтингу, індексу тощо), так і в межах обраних комплексів таких показників, оскільки для різних показників використовуються різні підходи до групування..
В даній роботі розглядається один з потенційно можливих варіантів побудови методичного апарату такого підходу, заснований на положеннях та принципах теорії гармонійного управління розвитком соціально-економічних систем наведених в попередніх роботах автора, які представлені в матеріалах даного циклу конференцій [1,2]
Створення можливості порівняння та спільного використання системи стандартизованих оцінок передбачає використання властивостей, що притаманні алгебраїчним гармонійним рядам, зокрема – ряду Фібоначчі.
Як звісно, цей ряд представлено наступною числовою послідовністю: 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21 і так далі. Тобто, кожний наступний член цього ряду представляє собою суму двох попередніх: 0+1=1; 1+1=2; 1+2=3; 2+3=5 і т.д.
Якщо взяти відношення кожного попереднього члену ряду до кожного наступного (0:1=0; 1:1=1; 1:2=0,5; 2:3=0,667; 3:5=0,6; 5:8=0,625; 8:13=0,615…), то отримаємо кінцеве значення цього ряду дорівнює приблизно 0,62, тобто число «золотого зрізу» або «золотої пропорції». В межах запропонованої методики ця величина є «утворюючою» для групи «інтервальних чисел», які визначають діапазон або інтервал до якого належить та чи інша класифікаційна група. На окремих ітераціях до таких чисел відносяться: 0,38 (=0,62х0,62, або 1-0,62), 0,24 (0,38х0,62), 0,14 (=0,24х0,62) і т.д.
З урахуванням наведених співвідношень, послідовність так названого спектрально-гармонійного аналізу, поетапно можна представити наступним чином:
1) Інтервал 1 – 2: перша ітерація, результатом якої є виділення двох складових елементів показника (індексу, рейтингу тощо) - оціночних або класифікаційних груп. Основний принцип їх визначення – вони повинні утворювати різні «полюси» оціночного спектру (рис. 1).
Розглянемо процедуру аналізу на прикладі такого загально визнаного показника як ВВП ПКС (валовий внутрішній продукт за паритетом купівельної спроможності) на душу населення у світі.
Базою даних для виконання усіх наведених нижче розрахунків були наступні:
а) За 2000 рік (враховано 170 країн світу з населенням 5,97 млрд. осіб при загальній кількості 6,06 млрд. осіб) розрахований середній показник ВВП ПКС складав 7,408 тис. міжнародних доларів.
Джерело даних по чисельності населення країн світу – Інтернет - ресурс [3]. Джерело даних по ВВП ПКС на душу населення країн світу – Інтернет - ресурс [4] з посиланням на дані ООН.
б) За 2010 рік (враховано 194 країни світу з населенням 6,91 млрд. осіб при загальній кількості 6,95 млрд. осіб) розрахований середній показник ВВП ПКС складав 10,767 тис. міжнародних доларів.
Джерело даних по чисельності населення країн світу – Інтернет - ресурс [5] з посиланням на дані ЦРУ [6]. Джерело даних по ВВП ПКС на душу населення країн світу Інтернет - ресурс [7] з посиланням на дані ЦРУ [6].

Визначимо дві полярні складові (класифікаційні групи) обраного показника – багаті та бідні (по відношенню до розрахованого середньозваженого показника ВВП на 1 особу) та розрахуємо частки населення, що відносяться до однієї та іншої групи. Результати такого розрахунку наведені в табл. 1.

Якщо зупинитися на даній стадії аналізу і такому способу групування населення, то можна радісно рапортувати: ВВП зростає, частка бідних зменшується. Але чи так все гарно насправді?
По-перше, якщо проаналізувати напрям вектору розвитку суспільства за даним оціночним показником ([1, рис. 2] то маємо деструктивно гармонійну спрямованість (негативна складова має більшу умовну вагу).
По друге – виконаємо другий крок аналізу.
2) Інтервал 2 – 3: друга ітерація, під час якої окрім двох наведених вище елементів виділяємо третій – середній між двома полярними (рис. 2).

Розрахункові дані розподілу населення світу за таким принципом наведені у табл. 2

З отриманих даних бачимо, що протягом десяти років зростали частки полярних груп (бідні + 0,05, багаті +0,05) при зменшенні середнього прошарку (-0,1). Якщо перевести ці цифри у показники кількості кожної групи, виходить, що зростання добробуту 1 людини супроводжувалося зубожінням 4 людей з бідноти та середнього класу. І це вже дещо інша якісна картина розвитку, аніж отримана за результатами першої ітерації.
3) Інтервал 3 – 5: третя ітерація, яка передбачає виділення ще 2 проміжних класифікаційних груп: нижче та вище середнього (Рис. 3).
Третя ітерація по перше, підтверджує наявність зростаючої динаміки у полярних групах та зменшення частки середнього класу. По-друге, висвітлює картину якісного «стрибка» Китаю за останні 10 років з групи найбідніших за ВВП на душу населення на більш високу щабель. Без урахування «стрибка» Китаю, частка найбідніших країн навіть збільшилася з 45 до 46%, найбагатших – з 17 до 18%. Тобто, самі багаті багатіють ще, самі бідні біднішають.
 

6) Інтервал 5 – 8 характеризується виділенням двох нових «полюсних груп» (конструктори – верхня та деструктори – нижня) та більшою деталізацією середнього прошарку. Наразі, на даний час у групу «конструкторів», тобто держав які потенційно можуть формувати позитивні тенденції розвитку суспільства, входить 51 країна (нажаль Україна у їх списку відсутня) с загальним населенням 1,1 млрд. осіб («золотий мільярд»).
Трохи більша кількість населення (1, 36 млрд. з 48 країн) створює протилежний «полюс» і врешті решт «під чуйним керівництвом верхів» формують загальну негативну тенденцію у розподілі світового ВВП.
Існуюча кількість на цьому етапі даних дає змогу більш-менш коректно відобразити динаміку процесів за розглянутим показником в графічній інтерпретації (рис. 4).

Подальші, згідно до послідовності гармонійного ряду Фібоначчі (13, 21, 34 і т.д.), ітерації спектрально-гармонійного аналізу дозволять виконувати деталізацію «якісної картини» не тільки ретроспективних даних, а й формувати економіко-математичні моделі прогнозування та пошуку оптимальних управлінських рішень за процесами, що підлягають аналізу.
Окрім того, запропоновані методичні принципи спектрально-гармонійного аналізу дають змогу закласти основу для розробки загально соціальних та окремих (по країнах) споживчих норм. Адже, наприклад, той же ВВП є не тільки показником виробництва продукції, але й в значній мірі визначає рівень споживання тих чи інших ресурсів і відповідно, спільно з «картиною» структури економіки тієї чи іншої країни, може характеризувати її коефіцієнт соціально корисної дії.
Зараз нажаль, як видно з представленого аналізу, в управлінні світовою економічною системою за розподілом ВВП, переважають заходи, що спрямовані на зменшення загального споживання лише за рахунок груп середніх та бідних країн.

Література:

  • 1. Черняк В.І. Наукові засади теорії управління гармонійним розвитком соціально-економічних систем [Електронний ресурс] // Матеріали IV міжнародної науково-технічної конференції «Проблеми конструкції та розвитку форм самоорганізації людських спільнот», 21-28 квітня 2011, мм. Лондон, Київ. – Режим доступу: http://www.icp-ua.com/ru/node/482
  • 2. Черняк В.И. Механизмы формирования доминирующих моделей поведения личности в теории управления гармоническим развитием социально-экономических систем [Електронний ресурс] // Матеріали VII міжнародної науково-технічної конференції «Современные проблемы развития человеческого общества», 21-28 липня 2011, мм. Лондон, Одеса. – Режим доступу: http://www.icp-ua.com/ru/node/702
  • 3. Численность населения стран мира [Електронний ресурс] // Матеріали сайту Страны мира. Классификатор стран мира. – Режим доступу: http://www.mir-geo.ru/vse-stran/sha/nasel
  • 4. ВВП на душу населения [Електронний ресурс] // Матеріали сайту WorldGeo. Всемирная география. – Режим доступу: http://worldgeo.ru/lists/?id=29
  • 5. Численность населения стран мира [Електронний ресурс] // Матеріали сайту WorldGeo. Всемирная география. – Режим доступу: http://worldgeo.ru/lists/?id=3
  • 6. GDP — per capita (PPP), The World Factbook, Central Intelligence Agency(est.). Accessed on Jan 16, 2011.
  • 7. Список стран по ВВП (ППС) на душу населения. Таблица CIA World Factbook (2010) [Електронний ресурс] // Матеріали сайту Википедия. - Режим доступу:
  • http://ru.wikipedia.org/wiki/Список_стран_по_ВВП_(ППС)_на_душу_населения
9
Ваша оценка: Нет Средняя: 9 (2 голоса)

Володимир Іванович, дуже

Володимир Іванович, дуже зацікавив метод, за яким ви здійснювали розподіл. Хотілось бі дізнатися, які наукові посібники ви використовували для побудови розрахунків та які пакети программ були використані для здійснення розрахунків???? Дякую за відповідь

Шановна Вікторія Миколаївна

Що стосується безпосередньо методики розрахунків, то вона є авторською концепцією, яка формується вже декілька років. В її основі лежать розробки вітчизняних та закордонних вчених по проблематиці "золотої пропорції" у вирішенні прикладних завдань науки, в тому числі економічних. Найбільший обсяг таких праць сконцентрований на нижченаведених сайтах: Інститут еволюційної економіки http://iee.org.ua/ru/publication/ Музей золотого сечения: http://www.goldenmuseum.com/index_rus.html Академия Тринитаризма http://www.trinitas.ru/rus/000/a0000001.htm Що ж до безпосередньо розрахунків, то всі вони доступні до виконанння в стандартному пакеті Excel З повагою, Черняк Володимир
Владимир Черняк
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.