facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki

СТАН ЗДОРОВ’Я УКРАЇНЦІВ, ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ЗА КОНЦЕПЦІЄЮ «ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ» ООН

Автор Доклада: 
Блавацька О.Б., Лотоцька Л.Б.
Награда: 
СТАН ЗДОРОВ’Я УКРАЇНЦІВ, ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК  ЗА КОНЦЕПЦІЄЮ «ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ» ООН

УДК: 312.6 (100) (477)

 

СТАН ЗДОРОВ’Я УКРАЇНЦІВ, ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ЗА КОНЦЕПЦІЄЮ

«ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ» ООН

 

Блавацька Оксана Болеславівна, канд. фармацевт. наук, доцент
Лотоцька Леся Богданівна, старший викладач, здобувач
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

 

Проблема забезпечення здоров’я стала глобальною. Стан здоров’я, тривалість життя і тривалість здорового життя хвилює і громадян, і уряди, і міжнародні організації. Світовий Банк і ВООЗ відзначають глобальне старіння населення і спрямовують зусилля на забезпечення здоров’я і довголіття. Проведений аналіз стану здоров’я українців в динаміці та в порівнянні з іншими країнами окреслює проблеми системи охорони здоров’я України.
Ключові слова: здоров’я, якість життя, очікувана тривалість життя (ОТЖ), очікувана тривалість здорового життя (ОТЗЖ), здоровий спосіб життя.

The problem of health maintenance became global. The health status, life expectancy and health associated life expectancy trouble people, governments and international organizations. World Bank, WHO considered the global ageing of population and concentrate effort on providing of health and longevity. Conducted analysis of the health status of Ukrainians in a dynamics and in comparison with other countries outlines the problems of the health care system of Ukraine.
Keywords: health, quality of life, life expectancy (LE), health associated life expectancy (HALE), healthy life-style.

 

Одним з основних ідеологічних базисів розвитку сучасного світу, визначених ООН, є концепція «людського розвитку». Ця концепція виникла на базі теорії «людського капіталу» Сена і відображає філософію, котра ставить людину в центр процесу розвитку. А.Сен зазначає, що людський розвиток – категорія значно ширша за матеріальний стан суспільства і не може характеризуватися лише економічними показниками. Програма розвитку ООН як основний показник розвитку країни використовує Індекс людського розвитку (Human Development IndexHDI). Індекс HDI розраховується як просте середньоарифметичне трьох показників: 1) очікувана тривалість життя при народженні; 2) рівень грамотності/освіченості дорослого населення; 3) ВВП на душу населення.

Показник очікуваної тривалості життя при народженні є визначальним, що суттєво характеризує діяльність галузі охорони здоров’я. Виходячи з цього, можна констатувати, що охорона здоров’я набуває найвищого пріоритету в сучасному світі. Питома вага показника тривалості життя при народженні така ж, як і ВВП на душу населення.

Очевидно, що на тривалість життя впливає чимало чинників: як економічних, так і соціальних, екологічних, тощо. Проте, розвиток галузі охорони здоров’я має дуже суттєвий вплив на цей показник. Непрямим свідченням цього є постійне і суттєве зростання витрат на охорону здоров’я у розвинутих країнах світу (як в абсолютному значенні, так і стосовно ВВП). Першість тримають США, котрі у 2005р. досягли рекордної позначки частки витрат на охорону здоров’я у 15 % ВВП і досі утримують її майже незмінною (13-15%).

У 2009р. з держбюджету України на охорону здоров’я було витрачено 65 млрд. грн., що становить 4,3 % ВВП. Населення потратило на ліки 16,7 млрд. грн., у той час як з державного і місцевих бюджетів було виділено лише 3,7 млрд. грн. При цьому показник затрат на купівлю ліків в Україні один з найнижчих у Європі – 24 € 1 особу.

Таблиця 1 Стан здоров’я населення України і Європейського Союзу (2009р.)

з/п

Показник

Україна

ЄС

1

Смертність (на 1000 населення)

16,3

6,7

2

Очікувана тривалість життя

68,1

74,0

3

Очікувана тривалість здорового життя

59,2

67,0

4

Приріст населення (на 1000 населення)

- 5,7

+ 4,1

 

Метою наших досліджень є аналіз параметрів якості життя, зокрема здоров’я, як визначального показника у названій системі. Окрім того, прогноз тривалості життя, очікуваної захворюваності, витрат на лікування хронічних хворобових станів, дає можливість ефективніше планувати затрати і оптимізувати діяльність системи охорони здоров’я, використання коштів і нематеріальних ресурсів для забезпечення на належному рівні надання медичної і фармацевтичної допомоги.

У Преамбулі статуту ВООЗ (1948р.) наведено таке визначення поняття «здоров’я (health)» – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних дефектів. Розглядаючи людину як цілісну систему, експерти виділяють такі види здоров’я: фізичне, психічне, моральне, соціальне. Порушення будь-якого з них негативно впливає на якість життя.

Якість життя (quality of life) – це сумарний показник, який характеризує фізичний, психічний та емоційний стан людини, при якому вона може бути корисна суспільству і користуватись усіма можливостями для задоволення своїх потреб і бажань. Якість життя обумовлена здоров’ям (health related quality of life) – це показник, який оцінює компоненти, пов’язані та неасоційовані з захворюванням, дозволяє диференційовано визначити вплив захворювання і лікування на фізичний, психічний і емоційний стан хворого, його соціальний статус; при цьому якість життя визначається як тривалість благополучного стану здоров’я.

Доведено, що фактором ризику будь-якої хвороби виступає внутрішній чи зовнішній додатковий чинник, який негативно впливає на організм, підсилюючи ймовірність розвитку захворювання аж до смерті. Аналіз питомого впливу окремої групи факторів доводить, що визначальну роль у формуванні системи здоров’я відіграє все ж таки спосіб життя, на який припадає більше ніж 50%.

Згідно з класифікацією американського вченого Роббінса, сутність поняття «системи здоров’я» становлять такі елементи: спосіб життя – 51%, навколишнє середовище і біологічні фактори – по 20%, медичні фактори – 9%.

Структурно поняття способу життя можна розглядати як складову таких категорій:

  • рівень життя (рівень забезпечення матеріальними ресурсами у розрахунку на одну людину);

  • якість життя (вимірювальні параметри, що характеризують ступінь вибору життєзабезпечення відповідно до рівня матеріального ресурсу окремої людини);

  • стиль життя (психологічні, індивідуальні особливості поведінки);

  • устрій життя (національні, соціокультурні, побутові звичаї та ін.).

Для повнішої оцінки стану здоров’я українців зупинимося на порівняльній характеристиці таких важливих показників, як очікувана тривалість життя ОТЖ – (Life ExpectancyLE), очікувана тривалість здорового життя ОТЗЖ – (Healthy Life ExpectancyHALE) та індекс DALY (Disability Adjusted Life Years) — це показник, який показує кількість потенційно втрачених років здорового життя через передчасну смерть чи непрацездатність внаслідок інвалідності або хронічного захворювання.

Для співставлення і порівняння експерти ВООЗ розподілили Європу на три групи:

  • до групи Євро А віднесено 25 /27/ країн: Австрія, Бельгія, Великобританія (Об’єднане Королівство), Греція, Данія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Сан-Маріно, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція / Андора і Монако.

  • до групи Євро В віднесено 13 країн: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцоговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Польща, Румунія, Сербія і Чорногорія, Словаччина, Туреччина, Угорщина; до групи Євро С віднесено 12 країн: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна. Дуже часто при аналізі групи В і С об’єднують в одну Євро В+С 25 країн.

ОТЖ в Україні у 1990р. становила 70,5 років, у 1995р. вона істотно зменшилася — до 66,8 років, потрохи збільшувалася: у 2000р.— до 67,8 років і у 2009р. (як вже було наведено) — 68,1 років. Аналогічні показники ОТЖ для розвинених європейських держав групи А на 2000р. становили близько 80 років, групи В – біля 74 років а у 2009р. — відповідно 82 та76 років.

Різниця між країнами з найвищими і найнижчими показниками ОТЖ у Європі зросла приблизно з 12 років у 90-х до 15 років у 2000-х; у середньому різниця між ОТЖ для жінок і чоловіків становить близько 8 років. У багатьох розвинених країнах Європи середня ОТЖ жінок перевищує 80 років, а чоловіків — 75 років, тоді як ОТЖ українок обмежується 74 роками, а українців — 62 роками, а різниця становить відповідно 12 років.

У зв’язку зі збільшенням ОТЖ для спеціалістів суспільного здоров’я зростає значення інформації про проблеми зміцнення, відновлення і подовження здоров’я (тобто про проблеми, не пов’язані зі смертю). У зв’язку з цим слід підкреслити, що останніми роками значно поліпшена методологія оцінювання очікуваної тривалості здорового життя (ОТЗЖ), що дає можливість відповісти на два стратегічні запитання: чи супроводжувалося підвищення тривалості життя підвищенням рівня здоров’я? Який час люди живуть із хорошим станом здоров’я і яку частину свого життя вони живуть із недостатнім здоров’ям?

Базуючись на аналізі численних наукових публікацій, цілком чітко можна зазначити: загальне збільшення ОТЖ істотно впливає на збільшення кількості прожитих років здорового життя людини. На жаль, українці за показниками ОТЗЖ (54,9 років) довго поділяли трагічні останні місця у групі С. Щоправда у 2006р. ОТЗЖ в Україні вже становило 59,2 років, а у 2009р. — 59,5 років (55 років чоловіки і 64 роки жінки). Водночас ОТЗЖ інших європейців групи А перевищує 70 років, а середнє ОТЗЖ для країн ЄС 67 років.

Проаналізуємо детальніше дані України з аналогічними даними наших безпосередніх сусідів, а також з окремими провідними країнами Європи і світу.

Таблиця 2 Показники ОТЖ і ОТЗЖ для України і деяких країн Європи і світу

Країна

ОТЖ 2000

 

ОТЖ 2008

 

ОТЗЖ 2007

% ЗЖ

чол

жін

сер

чол

жін

сер

чол

жін

сер

Україна

62

73

68

 

62

74

68

 

55

64

60

88,2

Білорусь

63

74

69

 

64

76

70

 

58

66

62

88,5

Молдова

64

71

68

 

65

73

69

 

58

63

61

88,4

Росія

59

72

65

 

62

74

68

 

55

65

60

88,2

Грузія

68

74

71

 

67

76

72

 

62

67

64

88,8

Болгарія

68

75

72

 

70

77

73

 

63

69

66

90,4

Польща

70

78

74

 

71

80

76

 

64

70

67

88,1

Угорщина

68

76

72

 

70

78

74

 

62

69

66

89,1

Чехія

72

79

75

 

74

80

77

 

68

72

70

90,9

Німеччина

75

81

78

 

77

83

80

 

71

75

73

91,2

Франція

75

83

79

 

78

85

81

 

71

76

73

90,1

Великобританія

75

80

78

 

78

82

80

 

71

73

72

90,0

Канада

77

82

79

 

79

83

81

 

71

75

73

90,1

США

74

80

77

 

76

81

78

 

68

72

70

89,7

Євро-регіон ВООЗ

68

77

72

 

71

79

75

 

64

70

67

89,3

Світ загалом

64

68

66

 

66

70

68

 

58

61

59

86,7

Медіальний

67

73

70

 

68

74

71

 

60

64

62

87,3

 

Як бачимо з таблиці, Україна дещо не дотягує до показників медіального діапазону, як за середніми даними, так і особливо за даними «сильної половини» людства; у той час як «прекрасна половина» якраз їх досягла.

Щодо порівняння з Євро-регіоном ВООЗ, то там спостерігається доволі значне відставання і в ОТЖ і особливо в ОТЗЖ, не кажучи вже про розвинуті країни світу і групи Євро-А і Євро-В.

Розглянемо динаміку очікуваної тривалості життя при народженні в Україні. За останні 10 років після деякого зростання з 2001р. вона майже не змінилася, хоч у 2009р. зафіксоване незначне зниження. Щоправда за даними МОЗ України у 2010р. ОТЖ зросло на 0,2 року.

Таблиця 3 Динаміка очікуваної тривалості життя при народженні в Україні

Рік

ОТЖ (чол)

ОТЖ (жін)

ОТЖ (сер)

2009

62,4

74,1

68,1

2008

62,5

74,3

68,3

2007

62,5

74,0

68,2

2006

62,4

74,1

68,1

2005

62,2

74,0

68,0

2004

62,6

74,1

68,2

2003

62,6

74,1

68,2

2002

62,7

74,1

68,3

2001

62,8

74,1

68,3

2000

62,4

73,6

67,9

Медіальний 2008

68

74

71

Євро-регіон 2008

71

79

75

 

Основу загальної кількості хвороб становлять хронічні дегенеративні захворювання. Це — дуже велика й різноманітна група, яка, однак, має деякі спільні характеристики. На частку семи головних чинників ризику (високий артеріальний тиск, вживання тютюну, зловживання алкоголем, високий рівень холестерину, ожиріння, недостатнє споживання фруктів та овочів, недостатня фізична активність) припадає більше половини втрачених років здорового життя (DALY) у Європі.

За даними ВООЗ, лише у 2004р. населення Європи втратило за оцінками експертів 150,3 мільйона років здорового життя (у т.ч. 12 країн CIS – 70,8 млн.) з трьох основних причин: неінфекційні захворювання (77% від загальної кількості); зовнішні причини травматизму й отруєнь (14%); інфекційні захворювання (9%). У 2004р. в Євро­пейському регіоні ВООЗ причиною 8,1 мільйона випадків смерті (85,8 % усіх випадків смерті) були неінфекційні захворювання. Наприклад, смертність від ішемічної хвороби серця в розвинених країнах Європи у 2002р. на 100 тис. жителів серед жінок становила 66, а серед чоловіків — 135 випадків. Відповідно, параметри для жителів України — 300 і 550, що в багато разів перевищує середньоєвропейські показники. Важливою тенденцією і фактичним результатом оздоровчо-профілактичних заходів, реалізованих у розвинених країнах Європи, є істотне зниження за останні 10 років смертності від ішемічної хвороби серця та цереброваскулярних хвороб у середньому на 30%. Водночас відзначається істотне підвищення смертності із зазначених причин у країнах Східної Європи, зокрема і в Україні (на 20—30%).

Відповідно до даних доповіді про стан охорони здоров’я у світі за 2005р., основними причинами неінфекційних хвороб є недостатня фізична активність і нездоровий раціон харчування. Незважаючи на системні оздоровчо-профілактичні заходи, у розвинених країнах світу спостерігається зростання надмірної ваги й огрядності серед дорослих і дітей та тісно пов’язане з ними поширення діабету 2 типу.

Незалежно від рівня соціально-економічного розвитку, наукові дослідження свідчать: основні детермінанти неінфекційних хвороб загалом однакові. Вони включають підвищене споживання енергетично багатих, але бідних на поживні елементи продуктів із високим вмістом жиру, цукру та солі; зниження рівня рухової активності вдома, на робочому місці, під час відпочинку, у транспорті, а також вживання алкоголю і тютюну.

На Першій глобальній конференції зі здорового способу життя і неінфекційних захворювань (Москва, 2011) зазначалось, що 70% смертей у світі – через неінфекційні захворювання. Лідерами серед них є: серцево-судинні, онкологічні, діабет і хронічні захворювання органів дихання. Доведено тісний зв'язок цих захворювань з умовами і способом життя та загальними факторами ризику. Все це і зумовлює необхідність активної боротьби з неінфекційними захворюваннями на національному і глобальному рівнях.

Неінфекційні хвороби лягають важким економічним тягарем на вже досить перевантажену систему охорони здоров’я України і зумовлюють великі соціальні витрати. Тому здоров’я українського народу є ключовим чинником соціально-культурного розвитку і важливою умовою економічного зростання України як європейської держави. Недарма європейці вважають для себе пріоритетним не просто здоров’я, а здоровий спосіб життя.

У «Глобальній стратегії ВООЗ у сфері раціону харчування, фізичної активності і здоров’я», затвердженій Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я у 2004р., сформульовано чотири головні завдання:

  1. — зменшення чинників ризику неінфекційних хвороб у результаті нездорового харчування та недостатньої фізичної активності завдяки рішучим діям і заходам зі зміцнення здоров’я та профілактики хвороб;

  2. — розширення загального усвідомлення і розуміння ролі раціону харчування та фізичної активності як детермінант здоров’я населення і позитивного потенціалу профілактичних заходів;

  3. — заохочення розробки, зміцнення і здійснення національних... і громадських програм та планів дій із поліпшення раціону харчування і підвищення фізичної активності...

  4. — збір наукових даних і моніторинг основних впливів на раціон харчування та фізичної активності; надання підтримки науковим дослідженням... розвиток кадрових ресурсів, необхідних для зміцнення здоров’я.

Рекомендації ВООЗ з фізичної активності (призначені для трьох вікових груп):

  • Діти і підлітки (5-17 років). Для профілактики порушень серцево-судинної системи і зниження ризику соматичних захворювань ВООЗ рекомендує щоденну фізичну активність переважно аеробну, середньої і високої інтенсивності, загалом не менше 60 хвилин. Збільшення загальної тривалості фізичних вправ понад рекомендовані 60 хв/день забезпечить додаткову користь для здоров’я. Фізична активність високої інтенсивності, включаючи вправи з розвитку скелетно-м’язових тканин, необхідні мінімум 3 рази на тиждень.

  • Дорослі (18-64 роки). Люди цієї вікової категорії повинні приділяти не менше 150 хвилин на тиждень заняттям аеробікою або не менше 75 хвилин на тиждень аеробним вправам високої інтенсивності чи аналогічної фізичної активності середньої і високої інтенсивності. Кожне заняття аеробікою повинно тривати не менше 10-15 хвилин. Збільшення тривалості занять аеробікою до 300 хв/тиждень при навантаженні середньої інтенсивності або до 150 хв/тиждень при високій інтенсивності занять (чи відповідна комбінація занять високої та середньої інтенсивності) принесе додаткову користь. Окрім того, люди цієї вікової категорії з захворюваннями суглобів повинні виконувати вправи, направлені на підтримку рівноваги 3 і більше разів на тиждень.

  • Старші люди (65 років і більше). Для цієї вікової категорії ВООЗ рекомендує дотримуватись рекомендацій для дорослих при зменшеній для людей похилого віку інтенсивності і типі фізичної активності, а також виконувати вправи, направлені на підтримку рівноваги і гнучкості суглобів.

На щастя, більшості основних причин втрати здорових років життя можна уникнути, тому що основні чинники ризику — поведінкові, і їх можна зменшити або цілком усунути, ефективно реалізовуючи профілактичні й оздоровчі технології.

Не потребує доказів той факт, що адекватні, розумні, стратегічно правильні інвестиції у здоров’я українців стануть у недалекому майбутньому важливою умовою підвищення якості життя наших співвітчизників.

5.71429
Your rating: None Average: 5.7 (7 votes)

Понятие здоровья достаточно

Понятие здоровья достаточно сложное и многогранное. А если судить о понятии здоровье у лиц с вражденной патологией. Прокоментируйте пожалуйста?

Вельмишановна Олена Миколаївна!

Дякуємо за запитання. Абсолютно згідні, що поняття здоров'я дуже багатогранне. Очевидно, що для осіб з вродженими вадами не може стояти питання про абсолютне здоров'я, оскільки фізична складова буде неповною. Але щодо духовності і соціального благополуччя - то це залежить від психологічного сприйняття людиною свого стану, реакції на оточення і здатності знайти себе і своє місце у житті і суспільстві. З одного боку, це переходить у філософські категорії, а з іншого - параметр якості життя, незважаючи на всі складності, все-таки оцінюють і порівнюють. Якість життя - це змінна величина, яку дуже важко вимірювати у числових показниках, проте за рекомендаціями ВООЗ вона оцінюється за певними критеріями. Розроблені методики і шкали оцінок (наприклад, шкала Карновскі, яка більш диференційована для оцінки якості життя хворої, а не здорової людини і включає в себе параметри активності, працездатності, самозабезпеченні і т.п.). Крім того, у таких випадках застосовують опосередковані методи оцінки якості життя: шкала якості благополyччя QWB - quality of well-being; індекс користі здоров'я HUI - Health Utility Index; оцінка EQ-5D (5 категорій:мобільність, самообслуговування, звичайні щоденні функції, біль/дискомфорт, хвилювання/депресії); концепція QALY (quality adjusted life years) - кількість років, скорегованих за якістю; індекс користі здоров'я HUI - health Utilitues Index - системна класифікація, яка передбачає декілька рівнів, для кожного з яких визначені коефіцієнти корисності. З повагою, автори

Запитання

Хотілося б задати Вам запитання наступного характеру: скажіть, будь-ласка, як ви ставитесь до того, що за все життя людині вводиться більше 20 різноманітних вакцин? Як це, на Вашу думку, впливає на ОТЖ та ОТЗЖ? Взагалі, як виставитесь до вакцинації у рамках програм ВООЗ, яка найбільш активно проводить пропагування та безпосередню вакцинацію населення? Також цікавить як Ви ставитесь до того факту, коли вводять за рік більше 2-3 вакцин? Заздалегідь дякую за відповідь.

відповідь

Вельмишановний Євгеній Русланович ! Дякуємо за запитання. Розпочнемо напевно з кінця. На нашу думку, вакцинація повинна бути дуже виваженою, прорахованою за методиками оцінювання "ризики/корисність(ефективність)", тобто коли це життєво необхідно та існують реальні загрози життю і здоров'ю, а не просто з метою масової профілактики чи зменшення захворюваності, не кажучи вже про звичні застереження і протипокази до вакцинації. І поза всяким сумнівом, вакцина повинна відповідати жорстким вимогам і стандартам якості та безпеки. Ми не схильні вважати, що як окрема людина, так і певний соціум не переживе сезон без протигрипозної вакцинації, але вважаємо за доцільне використання відповідної вакцини, наприклад при явній загрозі правцю чи сказу. Щодо впливу вакцинації на ОТЖ і ОТЗЖ, то ці параметри не передбачають бездумного втручання у соціальні поняття здоров'я і якості життя. Безперечно існують методики розрахунку QALY i DALY за умови використання вакцин, але це окремі прикладні випадки, а не обовязковий фактор. З повагою, автори.
PARTNERS
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.