facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Page translation
 

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Stasyshen Mykola, doctor of economics, full professor

Ольга Василівна Ярмоліцька, lecturer

Championship participant: the National Research Analytics Championship - "Ukraine";

 

Досліджено проблеми управління інноваційним розвитком залізничного транспорту України та запропоновані заходи із їх вирішення.
Ключові слова: управління, інновації, діяльність, розвиток, швидкісний рух, рухомий склад, залізничний транспорт.

В сучасних умовах розвитку економіки України надзвичайно важливого значення набуває активізація інноваційної діяльності кожної галузі національного економічного комплексу, будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності та кожної структурної одиниці. Без цього процесу стає неможливим здійснення прогресивних змін в економіці країни, суттєвого оновлення виробничої структурної бази галузей економічного сектору та забезпечення сталого розвитку нашої держави. Нововведення стають необхідною умовою існування підприємства на ринку товарів та послуг, забезпечують його конкурентоздатність, дають змогу «вижити» в будь-яких умовах.

Ще сто років тому Й. А. Шумпетер визначив роль інновацій в економічному розвитку [1, с.73]. Тут він зазначав, що не вважав просте зростання економіки, яке виявилося у збільшенні населення та багатства, процесом розвитку, бо воно не передбачає жодних якісно нових явищ. В той же час «нову комбінацію засобів виробництва» й кредит зазначений автор описує як фундаментальне явище економічного розвитку [1, с 82]. Отже, здійснення нових комбінацій визначає розвиток у його розумінні. А це поняття в нього, в свою чергу, «охоплює такі п’ять випадків [1, с.75]: (1) запровадження нового товару, себто досі незнайомого споживачам, чи нової якості товару; (2) запровадження нового методу виробництва, себто ще не випробуваного на практиці у відповідній галузі виробництва, який не конче має ґрунтуватися на науковому відкритті й може також полягати в новому способі комерційного поводження з товаром; (3) відкриття нового ринку, себто ринку, на який конкретна галузь національного виробництва ще не виходила, незалежно від того, чи існував цей ринок раніше; (4) відкриття нового джерела постачання сировини чи напівфабрикатів, знову ж таки безвідносно до того, існувало це джерело раніше чи його щойно створено; (5) реорганізування якої-небудь галузі промисловості, наприклад, створення монопольного положення (скажімо, шляхом трестування) чи підрив монопольного положення».

Але ж зазначені «п’ять випадків» тепер визначаються як види інновацій. Отже, ще Й. Шумпетер визначав економічний розвиток як інноваційний розвиток. Необхідно відмітити, що він досить часто у своїй праці використовував термін «інновація», зокрема на сторінках 78, 80, 94, 95, 100 тощо. Очевидно Й. Шумпетера можна вважати засновником поняття «інновації».

В матеріалах Проекту ЄС [3, с. 6] зазначається, що європейський досвід зростання, незважаючи на неоднорідність між країнами, варіанти Європейських соціальних моделей та велику кількість політичних ініціатив для підтримки технологічного розвитку та інновацій, засвідчує важливість інновацій для зростання та розвитку. Інновації в цьому контексті розглядаються не як самоціль, а як інструмент стимулювання зростання та розвитку. Концепція «сталого розвитку» надає цьому питанню додаткової важливості: якщо зростання повинно забезпечуватися протягом тривалого періоду часу, то політика зростання повинна надавати достатньо уваги факторам, що обмежують зростання: шкоди навколишньому природному середовищу, вичерпанню сировинних ресурсів, енергетиці, людям тощо. Європа, намагаючись поєднати існуюче спрямування на зростання з «новими» проблемами, що виникли внаслідок зміни клімату та вичерпання природних ресурсів, повинна створити істинні «моделі сталого інноваційного зростання». Виклики на шляху створення моделі сталого інноваційного розвитку є значними, але альтернатив такому шляху фактично не існує.

Термін «модель сталого інноваційного розвитку» нам не зустрічався у вітчизняних наукових розробках. Безперечно, що концепція «сталого розвитку» не обминає використання інновацій, проте в поєднанні «моделі сталого інноваційного розвитку» термін набуває особливого змісту та важливості.

Головним в інноваційній діяльності є управління процесом. Ефективність управління інноваціями залежить від організаційно – структурної моделі підприємства та підрозділів, які відповідальні за їх впровадження. Організаційно – структурна форма управління є сукупністю взаємопов’язаних служб, ланок управління, які розташовані на різних рівнях.

Управління інноваціями особливо важливе на державному рівні. Тому Президентом України було видано указ про затвердження «Положення про Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України» № 437 від 8 квітня 2011 року, згідно з яким це агентство (Держінформнауки України) визнається центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України (далі - Міністра). Основними завданнями агентства є:

реалізація державної політики у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, інформатизації, формування, використання і захисту державних електронних інформаційних ресурсів та створення умов для розвитку інформаційного суспільства;

внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах.

На державному рівні передбачені такі пріоритетні напрями інноваційної діяльності на 2011-2021 роки [2]:

1) освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії;

2) освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної   системи, ракетно-космічної галузі, авіа - і суднобудування, озброєння та військової техніки;

3) освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з'єднання, створення  індустрії наноматеріалів та нанотехнологій;

4) технологічне оновлення та розвиток  агропромислового комплексу;

5) впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;

6) широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища;

7) розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки.

Таким чином, в Україні на державному рівні визначені органи управління процесами інноваційного розвитку та пріоритетні напрями цього розвитку.

Що стосується залізничного транспорту, то з одного боку потреби в інноваційних змінах в процесах перевезень досить виражені. З іншого - законодавці визнали транспортні системи України першими в числі пріоритетних серед найважливіших галузей країни і національного господарського комплексу, куди необхідно запроваджувати інновації. В той же час, залізничний транспорт перебуває в особливому економічному стані, який сприяє ефективному інноваційному процесу. Це по-перше те, що він належить до державної форми власності і тому є можливість багато процесів здійснити в централізованому порядку, спрямовувати державні кошти на його розвиток, при прийнятті економічних рішень враховувати інтереси держави, суспільства, споживачів транспортних послуг, підприємств залізничного транспорту та їх працівників. По-друге існує центральний орган управління Укрзалізниця, який в сучасних умовах із залученням підпорядкованих йому структурних підрозділів та кадрового потенціалу здатний вирішувати інтелектуальні проблеми галузі. Через це процеси інноваційного розвитку залізниць є регульованими.

Економічна ситуація на залізничному транспорті сприяє централізовано управляти процесами інновацій. Зокрема є можливість і необхідність визначити потреби в здійсненні заміни існуючих техніки і технології та запровадженні інновацій на залізничному транспорті. Для цього важливо здійснити пошук та створення необхідних інновацій, їх оцінку з боку економічної ефективності та технічної і технологічної досконалості, обґрунтування можливостей власного їх виробництва чи придбання нової техніки.

Елементами управління інноваційною діяльністю з боку Укрзалізниці слід розглядати планування, прогнозування, розробку маркетингової стратегії, збуту, виробництва, проведення моніторингу, організації, підбору висококваліфікованих кадрів, що забезпечують досягнення соціального, економічного, науково-технічного, конкурентоздатного ефекту.

Стратегічними напрямками управління інноваційною діяльністю залізничного транспорту з урахуванням рівня зношеності основних засобів повинні стати:

1) оновлення парку локомотивів, пасажирських та вантажних вагонів, колійної техніки, інфраструктури та удосконалення ремонтної бази рухомого складу;
2) удосконалення системи управління перевізним процесом та транспортної логістики;
3) розвиток високошвидкісного руху;
4) упорядкування експлуатації і утримання міжнародних транспортних коридорів;
5) розробка і впровадження інноваційних супутникових технологій;
6) відновлення системи власного транспортного машинобудування;
7) створення системи управління якістю послуг, охорони навколишнього середовища.

Удосконалення управління інноваційною діяльністю Укрзалізниці допоможе сформувати систему інноваційного менеджменту щодо якісного відбору ефективних інноваційних проектів, проходження повного циклу цих проектів, ведення моніторингу за результатами їх впровадження.

Правильність запропонованих підходів до управління інноваційними процесами розвитку залізничного транспорту в Україні за допомогою збереження теперішньої структури управління галуззю Державної адміністрації залізничного транспорту України – Укрзалізниці та збереження залізничного транспорту України в складі державної форми власності, підтверджується багатьма фактами, відображених, зокрема, в журналі «Транспорт» за 2011 рік. Так, у журналі № 3 (с. 20) повідомлено, що Укрзалізниця запланувала на 2011 рік закупити у Крюківського вагоно - будівельного заводу, єдиного в Україні виробника пасажирських вагонів та розробника нового двосистемного електропоїзда, здатного розвивати швидкість до 200 км/год., 49 пасажирських вагонів, 12 електровозів та 6 швидкісних електропоїздів.

У журналі № 18-19 (с. 28) повідомлено про те, що Укрзалізниця розробила план запровадження сучасних високоякісних засобів мобільного зв’язку стандарту 3Gта високошвидкісного Інтернету за напрямами швидкісного руху, а в подальшому обладнання ними всіх залізничних маршрутів. Тут же (с. 31) повідомлено про наміри Укрзалізниці замовляти вантажні вагони лише нового покоління. Таке рішення прийнято за підсумками засідання відомчої Технічної ради за участю керівництва Укрзалізниці, виробничників та представників галузевої науки. При цьому генеральний директор Укрзалізниці повідомив, що Укрзалізниця повинна дати сигнал виробникам, машино- будівельникам про те, які саме вагони потрібні залізницям України, яким параметрам вони повинні відповідати – з яким терміном служби, колісними парами, навантаженням на вісь, типом і масою кузова, ступенем захисту від пошкоджень, до якого ступеню підвищити надійність деталей.

У журналі № 24 (с. 21) повідомлено, що Укрзалізниця створює двох операторів вантажних вагонів. Це будуть операторські компанії, яким передано 55-58 тисяч піввагонів інвентарного парку і які будуть власниками цих вагонів, будуть їх ремонтувати і будуть експедиторами. При цьому надано довідку про те, що парк вантажних вагонів Укрзалізниці становить біля 120 тисяч одиниць, ступень зносу піввагонів складає 87%, критих вагонів – 86%, нафто - бензинових цистерн – 81%, інших вагонів – 84%. В тому році було заплановано придбати 1100 піввагонів та 500 цистерн. Постачальниками нової техніки передбачалися один із німецьких заводів та Крюківський вагоно - будівельний завод. Крім того на той же рік на модернізацію і продовження терміну служби вантажних вагонів передбачалося витратити 238,9 млн. грн. капітальних вкладень. На сторінці 23 цього журналу повідомлено про те, що Укрзалізниця веде переговори із 3 компаніями, які можуть виготовляти пасажирські двосистемні електровози. Це Skoda, Siemensта «Трансмашхолдинг». Українські залізничники подали свої вимоги до виробників тягового рухомого складу. Тут же подано повідомлення про переговори генерального директора Укрзалізниці з керівниками концерну Siemensпро спільний розвиток швидкісного пасажирського руху, зокрема, у співробітництві із розробки електровозів подвійного живлення потужністю не менше 7200 кВт та швидкістю руху 160 км/год. На цій же сторінці повідомлено про переговори генерального директора із представниками австрійської компанії Plasser& Theurerпро придбання колійної техніки для обслуговування колій швидкісного руху, а також про переговори з DeutscheBankAGпро участь банку в конкурсі на кредитування програми модернізації в сумі $1 млрд.

Наведена інформація свідчить про те, що Укрзалізниця в сучасних умовах успішно вирішує важливі проблеми інноваційного розвитку залізничного транспорту України, в тому числі із пошуку нової техніки, висунення необхідних вимог до неї, пошук коштів для розрахунків за придбану техніку.

Підвищення ефективності перевезень, з метою задоволення потреб споживачів та зростання прибутку, потребують впровадження нових технологій і технічних засобів, що забезпечать ресурсозбереження. В залізничній галузі необхідно розробити і затвердити науково-технічні програми розвитку, що будуть спрямовані на освоєння нових зразків техніки, впровадження інформаційних та ресурсозберігаючих технологій.

Літературні джерела свідчать про те, що визначальним напрямом інноваційного розвитку залізничного транспорту є розширення високошвидкісних мереж і технологічних пристроїв нового покоління. Саме запровадження високошвидкісного руху на залізничному транспорті вимагає використання локомотивів, вагонів, колій, колійної техніки, придатних для використання в таких умовах та створення умов комфорту, надійності, безпечності для пасажирів. Зазначені нововведення на залізничному транспорті будуть сприяти конкурентоспроможності залізничного транспорту при перевезеннях вантажів та пасажирів в порівнянні із автомобільним транспортом та літаками. Перевагою залізничного транспорту після запровадження зазначених інновацій буде екологічна безпечність в порівнянні із його конкурентами автомобільним і повітряним видами транспорту.

Не менш важливим фактором напрямку інноваційної діяльності на залізницях України є впровадження організаційних та управлінських інновацій. На нашу думку найраціональнішим напрямом розвитку залізничного транспорту в сучасних умовах є подальше формування його як об’єкта державної власності. До цього спонукає ситуація із нестабільністю економіки і політики в країні та тенденцій із продажу державних господарюючих суб’єктів із метою послаблення економічної могутності України. Отже, зберегти залізничний транспорт України для України в сучасних умовах і на майбутнє можливо лише залишивши його у державній власності. Такий крок буде сприяти збереженню незалежної держави, забезпеченню її економічної могутності та економічної безпеки.

Необхідно відмітити про можливість впливу науково-дослідних структур, вищих та середніх навчальних закладів на управління інноваційними процесами на залізничному транспорті. Тобто, до цього процесу необхідно залучати викладачів та вчених техніків, технологів, економістів. Практикою перевірено, що в результаті самостійної підготовки стратегії просування на ринок нового продукту, обґрунтування бізнес-плану, чи складання проекту впровадження нової інформаційної системи досягається формуванням у фахівців професійної компетенції у сфері управління інноваціями, інтелектуальною власністю, управління якістю та інформаційної розвідки і безпеки. Адже безперечним є те, що складнощі, з якими стикається наша країна на шляху інноваційного розвитку економіки, в першу чергу, пов'язані не з недостатністю інвестицій, а з неефективним управлінням інноваціями.

Висновки. З метою вирішення проблем управління інноваційною діяльністю залізничного транспорту необхідно вирішити зокрема такі завдання:

- планування подальшого розвитку залізничного транспорту здійснювати з врахуванням того, що в сучасних умовах усі надбання з розвитку залізничного транспорту пов’язані з високошвидкісним рухом залізничними магістралями;
- ув’язувати вирішення проблем інноваційного розвитку залізничного транспорту із створенням моделей сталого інноваційного розвитку;
-  провести підготовку нормативно-правових актів, що будуть спрямовані на удосконалення українського законодавства у сфері інноваційного розвитку галузі;
-  створити ефективну систему управління інноваційною діяльністю Укрзалізниці;
 - розробити та затвердити Програму інноваційного розвитку залізничного транспорту Укрзалізниці на ближчу перспективу.

Література:

1. Шумпетер Й. А. Теорія економічного розвитку: Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу /Пер. з англ. В. Старка. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. – 242 с.
2. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 08.09.2011 № 3715-VI // «Урядовий кур’єр»від 08 жовтня 2011 року № 186, с.21.
3. «Інновації в Україні: пропозиції до політичних заходів». Вересень 2011. //Проект ЄС «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні» - К.: Фенікс, 2011. 76 с.

0
Your rating: None Average: 6 (3 votes)
Comments: 1

Khachpanov Giya Viacheslavovich

Актуальность исследованной проблем данной тематики не вызывает сомнений. Содержательная статья.
Comments: 1

Khachpanov Giya Viacheslavovich

Актуальность исследованной проблем данной тематики не вызывает сомнений. Содержательная статья.
PARTNERS
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.