facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Page translation
 

ТОЛЕРАНТНІСТЬ У СИСТЕМІ ЦІННОСТЕЙ СУЧАСНОГО СТУДЕНТСТВА

ТОЛЕРАНТНІСТЬ У СИСТЕМІ ЦІННОСТЕЙ СУЧАСНОГО СТУДЕНТСТВА
Yashyn Nadia, applicant

National University «Lviv Polytechnic», Ukraine

Championship participant: the National Research Analytics Championship - "Ukraine";

 

УДК 378:316.647.5  

У статті розглядається роль толерантності у системі цінностей студента вищого навчального закладу. Автор досліджує особливості студентського віку людини у контексті формування толерантності та аналізує, як навчання у вузі впливає на становлення світогляду й ціннісних орієнтацій у молодого покоління.

Ключові слова: толерантність, толерантна особистість,студентський вік, система цінностей, світогляд.  

The role of tolerance in the university student’s value system is examined in the article. The author investigates the peculiarities of the person’s student age in the context of the tolerance formation and analyzes how studying at the university influences the formation of the worldview and value orientations of the young generation.

Key words: tolerance, tolerant personality, student age, value system, worldview. 

Цінності формують систему суспільних відносин і зміцнюють соціум. Ціннісні орієнтації визначають сенс життя кожної людини. Вони мають властивість змінюватися, переходити з одного ряду значимості в інші. Передумовою цього є середовище, яке нас оточує, розвиток суспільства, ситуації й події, що змушують переглянути власні погляди. Так нове ХХІ століття теж вносить свої корективи у формування й становлення особистості, впливаючи на духовне життя усього людства.

Сьогодні не тільки в Україні, але й у світі в цілому, сформувалася нагальна потреба в культурних цінностях і нормах, що відповідають сучасній ситуації. Це такі норми повсякденної поведінки, дотримуючись яких, звичайна людина могла б повернути довіру до оточуючих, знайти відчуття стабільності, згоди, упевненості у своєму майбутньому [1, с. 33].

Сучасні ціннісні пріоритети повинні пов’язуватися з гуманістичною перебудовою всіх сфер життя суспільства. З цієї позиції основною освітньою проблемою виступає реалізація людяності кожною людиною як стосовно самої себе, так і стосовно всіх інших людей [2, с. 274].

В наш час світ оповитий численними конфліктами. Значна кількість населення характеризується тим, що їм не вистачає толерантності, тобто доброзичливого, дружелюбного ставлення до “інших” осіб з повагою та розумінням. Механізм толерантності виступає тим підґрунтям, яке творить мир у взаєминах між особами різних національностей, рас, релігій тощо. По-справжньому толерантними можуть бути представники лише високорозвиненого співтовариства. Зважаючи на ситуацію, яка склалася, вважаємо, що толерантність займає чільне місце у системі цінностей сьогочасного суспільства.

Акцентуємо, що особливу увагу необхідно звернути на виховання толерантності у нашого молодого покоління, адже саме від них залежить майбутнє як української держави, так і усієї планети. Вища освіта повинна сприяти тому, щоб молоді люди усвідомили й перейняли ті моральні цінності, які дозволили б їм діяти максимально корисно для людства, які б вони пронесли крізь усе своє життя, а згодом змогли передати наступним поколінням.Тому дане питання набуває актуальності у процесі навчання у ВНЗ, оскільки разом із професійною підготовкою майбутніх фахівців особливе значення необхідно відводити й особистісній підготовці студентства. Відтак включення толерантності в індивідуальну систему цінностей молоді постає важливою проблемою сьогодення.

О. Сухомлинська відмічає, що головна місія виховання якраз й повинна полягати в 1) передачі культурних цінностей; 2) підготовці молоді до інтеграції в суспільстві; 3) у нівелюванні, зменшенні соціальної нерівності [3, с. 2-4].

І. Бех звертає увагу на те, що людина як представник конкретного етносу розвивається в полі дії певних національних цінностей, які передаються через освіту й виховання. За словами науковця, загальнолюдськими цінностями є ті з них, які перебувають на перетині всіх національних культур. Через це процес опанування молоддю гуманістичних цінностей національної культури водночас виступає для них і засвоєнням цінностей загальнолюдського виміру [2, с. 12-14].    

На думку О. Рудихіної, саме для толерантних студентів характерна орієнтація на цінності духовної спрямованості та особистісного росту в поєднанні з інтуїцією та увагою до емоцій у процесі сприйняття дійсності. Для студентів з високим рівнем толерантності є характерним прагнення враховувати потреби та цінності інших людей, а також спрямованість на вирішення проблемних ситуацій на основі узгодження взаємних інтересів [4, с. 162].

Отож, основною метою виховання толерантності є отримання особистості, у якій присутній дух партнерства, повага і позитивне ставлення до людської гідності “інших”. Така особистість повинна володіти наступними основними характеристиками:

  • гуманність – безмежна віра у силу добра у міжособистісних відношеннях та у самоцінність внутрішнього світу людини, який не передбачає ніякого насилля;
  • рефлективність як здібність осмислювати особистісні відносини, розуміючи їх плюси та мінуси, співвідносити їх із толерантним світосприйняттям;
  • відповідальність за прийняття рішень та їх реалізацію;
  • захист як підтримка та розуміння інших людей;
  • мобільність як здібність коректувати систему відношень залежно від умов та обставин;
  • упевненість у собі та у своїх силах;
  • варіативність у підході до оточуючої дійсності;
  • здібність правильно оцінити ситуацію та прийняти потрібне рішення;
  • перцепція як вміння спостерігати за людьми;
  • емпатія як здібність ставити себе на місце іншої людини, зрозуміти її вчинки та образ мислення, вміння порівнювати свою поведінку із станом іншої людини [5, с. 77-78].

Простежимо, як період навчання у вузі може впливати на виховання толерантності і формування усієї системи цінностей у сучасного студентства. Варто зазначити, що у напрямку вирішення даної проблеми науковці акцентують особливу увагу на особливостях студентського віку людини. Сучасні студенти  це, – насамперед, молоді люди у віці 17-25 років. Студентський вік має свою специфіку, яка проявляється, в першу чергу, у характеристиці діяльності студента. Молодь як соціально-вікова категорія є цікавою для дослідження з погляду вивчення її поведінки, факторів й передумов її формування.

Ряд дослідників зауважують, що процес становлення особистості молодої людини, яка здобуває вищу освіту, ще активно триває, що стосується як психофізіологічних, так і соціальних показників, тому студентські роки є надзвичайно сприятливими у контексті питання формування толерантності як цінності. Щоб переконатися у цьому, розглянемо висловлювання вчених на цю тему детальніше.

Роки навчання в університеті, вказує О. Пугачова, – це особливий період вирішення проблеми розвитку толерантних характеристик людини, який виступає періодом морального дозрівання, під час якого відбувається подальше формування самосвідомості та світогляду студента, відзначається максимальна спрямованість на навколишній світ [6, с. 6]. Водночас, студентський вік – це центральний період становлення людини як особистості в цілому, прояв найрізноманітніших інтересів. У студента проявляється абстрактне мислення, формується узагальнена картина світу, встановлюються глибинні взаємозв’язки між різними областями досліджуваної реальності [6, с. 104, 107]. Саме в даному віці, і в середовищі ВНЗ зокрема, закладаються основи подальшої соціальної поведінки особистості [6, с. 115].

А. Горянська зазначає, що у зв’язку з професіоналізацією студентам властива перебудова мотивації, всієї системи ціннісних орієнтацій, інтенсивне формування спеціальних здібностей, становлення та стабілізація характеру, подальше вдосконалення інтелекту, активний розвиток моральних та естетичних почуттів, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, сімейних, професійно-трудових тощо. На фоні підвищеного інтересу до себе, свого власного світу, розвиненої рефлексії формується особистісна та життєва позиція молодої людини, котра прагне не лише відстоювати власну думку, але й починає відчувати відповідальність за свою особистість та оволодіває умінням приймати іншого у нових обставинах [7, с. 84].

Схожого погляду дотримується і В. Чопей, стверджуючи, що саме на студентські роки припадає процес самоутвердження молодої людини. На переконання автора, навіть якщо студент до вступу до ВНЗ не був особливим прибічником толерантного ставлення, то ця його позиція може бути змінена у процесі навчання [8,с. 53-54].

Я. Довгополова зауважує, що у молодих людей активно накопичується життєвий досвід, формується самооцінка і здатність до об'єктивного оцінювання інших людей. [1, с. 70]. У молодому віці, за словами дослідниці, особливо важливо виробити механізм формування толерантності, взаєморозуміння, здатності зважати на різні й навіть протилежні точки зору, зіставляти їх зі своєю позицією, виходити з перспектив взаємодії різних осіб (груп), за “одночасної координації” цих перспектив у системі життєвих стосунків молодих людей, їх світогляду [1, с. 50].

Підтримуючи думки колег, Л. Кавун також вважає студентський вік важливим періодом у психосоціальному розвитку людини, оскільки він пов'язаний із формуванням системи цінностей стосовно себе й світу в цілому. Тому у рамках університетської освіти, з точки зору науковця, необхідно створювати умови для формування у свідомості студентів установок ціннісного толерантного ставлення до інших людей та життя загалом [9, с. 160].

Таким чином, підсумовуючи дослідження вчених, приходимо до висновку, що роки навчання у ВНЗ є справді найсприятливішим періодом для завершення становлення особистості студента, формування його світогляду й системи цінностей, у якій толерантність посідає особливе місце. У цьому питанні важливу роль відіграє те, що головними напрямами життєдіяльності студентів є не лише професійне навчання, але й особистісне зростання й самоствердження, розвиток інтелектуального потенціалу, духовне збагачення, фізичне самовдосконалення.

Література:

  1. Довгополова Я.В. Формування толерантних відносин студентів у полікультурному середовищі вищого навчального закладу: дис. … канд. пед. наук: 13.00.05 / Довгополова Яна Володимирівна. – Харків, 2007. – 209 с.
  2. Бех І.Д. Виховання особистості / І.Д. Бех // Особистісно орієнтований підхід: науково практичні засади. – К.: Либідь, 2003. – Кн. 2. – 344 с.
  3. Сухомлинська О.В. Про стан теорії і практики виховання в освітньому просторі України / О.В. Сухомлинська // Шлях освіти. – 1998. – №3. – С. 2-5.
  4. Рудыхина О.В. Психологический портрет толерантного студента в контексте типологического похода / О.В.  Рудыхина // Вестник ТГПУ. – 2010. – Вип.4 (94). – С. 158-164.
  5. Асташова Н.А. Проблема воспитания толерантности в образовательных учреждениях / Н.А. Асташова // Толерантное сознание и формирование толерантних отношений (теория и практика). – М.: МПСИ; Воронеж: Модэк, 2002. – С. 74-85.
  6. Пугачева Е.А. Формирование толерантности студентов в поликультурной  среде вуза: дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Пугачева Елена Александровна. – Нижний Новгород, 2008. – 251 с.
  7. Горянська А.М. Психологічні особливості розвитку толерантності майбутніх учителів / А.М. Горянська // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського.  – 2011. – Т.2, Вип. 7. – С. 84-88.
  8. Чопей В.С. Толерантність як принцип і основа світоглядної парадигми сучасних студентів / В.С. Чопей // Соціальна робота та управління: соціологія, психологія, педагогіка, соціальна робота. – 2011. – Вип. 1. – С.48-59.
  9. Кавун Л.В. Толерантность в структуре личностных свойств студентов вузов / Л.В. Кавун // Вестник ТГП. – 2010. – Вип. 12 (102). – С.160-165.
0
Your rating: None Average: 4.2 (11 votes)
Comments: 5

Nyyazbekova Kulanda

Expert36 В статье рассматривается роль толерантности в системе ценностей студента ВУЗа. Автор в своей статье затронул очень актуальную тему, исследует особенности студенческого возраста человека в контексте формирования толерантности и анализирует, как обучение в вузе влияет на становление мировоззрения и ценностных ориентаций у молодого поколения. Согласны с мнением автора, что «значительное количество населения характеризуется тем, что им не хватает толерантности, то есть доброжелательного, дружелюбного отношения к "другим" лицам с уважением и пониманием. Механизм толерантности выступает тем основанием, которое творит мир в отношениях между лицами разных национальностей, рас, религий и т.д.». Спасибо за статью! Успехов вам!

Glebova Marina

Толерантность эпохи Нового времени базировалась на единой культурной традиции и довольно слабых религиозных различиях. Достаточно вспомнить Epistola de tolerantia Локка. Стилистика этого классического произведения: все добрые граждане подчиняются законам республики и заинтересованы в ее благе. Толерантного к себе отношения, а, следовательно, и прав, предоставляемых всем остальным гражданам, заслуживают лишь те, кто готов принять сложившийся государственный порядок, культуру и традиции, те, кто может быть позитивно оценен именно с позиций господствующей культуры, носители учения, призванного поддерживать мир, doctrinae pacificae («блаженны миротворцы»!), и чистых, безупречных нравов, morum casti et inculpati». Согласно Философскому энциклопедическому словарю, толерантность (от лат. tolerantia – терпение) – 1) терпимость к иного рода взглядам, нравам, привычкам. Толерантность необходима по отношению к особенностям различных народов, наций и религий. Она является признаком уверенности в себе и сознания надёжности своих позиций, признаком открытого для всех идейного течения, которое не боится сравнения с другими точками зрения и не избегает духовной конкуренции; 2) способность организма переносить неблагоприятное влияние того или иного фактора среды. В международном праве в соответствии Декларацией принципов толерантности, утвержденной резолюцией генеральной конференции ЮНЕСКО от 16.11.1995 г. № 5.61, под понятием «толерантность» подразумевается следующее: 1.1.Толерантность означает уважение, принятие и правильное понимание богатого многообразия культур нашего мира, наших форм самовыражения и способов проявлений человеческой индивидуальности. Ей способствуют знания, открытость, общение и свобода мысли, совести и убеждений. Толерантность - это гармония в многообразии. Это не только моральный долг, но и политическая и правовая потребность. Толерантность - это добродетель, которая делает возможным достижение мира и способствует замене культуры войны культурой мира. 1.2.Толерантность - это не уступка, снисхождение или потворство. Толерантность – это, прежде всего, активное отношение, формируемое на основе признания универсальных прав и основных свобод человека. Ни при каких обстоятельствах толерантность не может служить оправданием посягательств на эти основные ценности, толерантность должны проявлять отдельные люди, группы и государства. 1.3. Толерантность - это обязанность способствовать утверждению прав человека, плюрализма (в том числе культурного плюрализма), демократии и правопорядка. Толерантность - это понятие, означающее отказ от догматизма, от абсолютизации истины и утверждающее нормы, установленные в международных актах в области прав человека. Является ли критерием наличия и степени толерантности общества мера допустимой «инаковости», индивидуальных особенностей и отклонения от общего образца, от того, что является приоритетом - стремления общества нивелировать индивидуальность своих членов (меньшинств), или напротив - развивать разнообразие и проявления индивидуальности ? Уважаемая Надежда Юрьевна, как Вы считаете?

Yashyn Nadia Yuriivna

Т. Шевченко писав: «І свого научайтесь, і чужого не цурайтесь». Вважаю, що і в даному випадку пріоритетом має стати перш за все прагнення суспільства визнавати й поважати не лише свою індивідуальність (свою культуру, традиції, погляди і переконання), але й визнавати право на індивідуальність, відмінність інших людей.

Fedina Volodimira

Пані Надіє! Ви зачіпили тему, яка є особливо актуальної у сьогоденні. Починаючи з внутрішньоособистісного конфлікту і закінчуючи конфліктом міжнаціональним. Бех говорив про налагодження міжкультурного діалогу, суть якого і полягає у вихованні в молодих людей емпатії, варіативності мислення, гуманності і т.д. Освіта без кордонів - це ще одна причина формування толерантного ставлення у студентів. З повагою, експерт Володимира Федина

appakova-shogina nuria zakarievna

Безусловно, очень важная тема в условиях глобализирующегося мира. Но при этом и очень неоднозначная. Не стоит забывать и об оборотной стороне толерантности: говоря языком медицины (откуда, кстати, и "пришел" к нам этот термин) - есть опасность "ослабления иммунитета" социального организма. В связи с этим, думаю, стоит разделять смысловые уровни этого понятия - как ценности (безусловно, абсолютно) и как модели поведения (ситуативно, конкретно). Интересно выделение составляющих толерантности, возможно, сочетание тех или иных характеристик может дать инструмент для определения (количественно-качественного) уровня толерантности, в том числе и среде студенчества. Спасибо за работу.
Comments: 5

Nyyazbekova Kulanda

Expert36 В статье рассматривается роль толерантности в системе ценностей студента ВУЗа. Автор в своей статье затронул очень актуальную тему, исследует особенности студенческого возраста человека в контексте формирования толерантности и анализирует, как обучение в вузе влияет на становление мировоззрения и ценностных ориентаций у молодого поколения. Согласны с мнением автора, что «значительное количество населения характеризуется тем, что им не хватает толерантности, то есть доброжелательного, дружелюбного отношения к "другим" лицам с уважением и пониманием. Механизм толерантности выступает тем основанием, которое творит мир в отношениях между лицами разных национальностей, рас, религий и т.д.». Спасибо за статью! Успехов вам!

Glebova Marina

Толерантность эпохи Нового времени базировалась на единой культурной традиции и довольно слабых религиозных различиях. Достаточно вспомнить Epistola de tolerantia Локка. Стилистика этого классического произведения: все добрые граждане подчиняются законам республики и заинтересованы в ее благе. Толерантного к себе отношения, а, следовательно, и прав, предоставляемых всем остальным гражданам, заслуживают лишь те, кто готов принять сложившийся государственный порядок, культуру и традиции, те, кто может быть позитивно оценен именно с позиций господствующей культуры, носители учения, призванного поддерживать мир, doctrinae pacificae («блаженны миротворцы»!), и чистых, безупречных нравов, morum casti et inculpati». Согласно Философскому энциклопедическому словарю, толерантность (от лат. tolerantia – терпение) – 1) терпимость к иного рода взглядам, нравам, привычкам. Толерантность необходима по отношению к особенностям различных народов, наций и религий. Она является признаком уверенности в себе и сознания надёжности своих позиций, признаком открытого для всех идейного течения, которое не боится сравнения с другими точками зрения и не избегает духовной конкуренции; 2) способность организма переносить неблагоприятное влияние того или иного фактора среды. В международном праве в соответствии Декларацией принципов толерантности, утвержденной резолюцией генеральной конференции ЮНЕСКО от 16.11.1995 г. № 5.61, под понятием «толерантность» подразумевается следующее: 1.1.Толерантность означает уважение, принятие и правильное понимание богатого многообразия культур нашего мира, наших форм самовыражения и способов проявлений человеческой индивидуальности. Ей способствуют знания, открытость, общение и свобода мысли, совести и убеждений. Толерантность - это гармония в многообразии. Это не только моральный долг, но и политическая и правовая потребность. Толерантность - это добродетель, которая делает возможным достижение мира и способствует замене культуры войны культурой мира. 1.2.Толерантность - это не уступка, снисхождение или потворство. Толерантность – это, прежде всего, активное отношение, формируемое на основе признания универсальных прав и основных свобод человека. Ни при каких обстоятельствах толерантность не может служить оправданием посягательств на эти основные ценности, толерантность должны проявлять отдельные люди, группы и государства. 1.3. Толерантность - это обязанность способствовать утверждению прав человека, плюрализма (в том числе культурного плюрализма), демократии и правопорядка. Толерантность - это понятие, означающее отказ от догматизма, от абсолютизации истины и утверждающее нормы, установленные в международных актах в области прав человека. Является ли критерием наличия и степени толерантности общества мера допустимой «инаковости», индивидуальных особенностей и отклонения от общего образца, от того, что является приоритетом - стремления общества нивелировать индивидуальность своих членов (меньшинств), или напротив - развивать разнообразие и проявления индивидуальности ? Уважаемая Надежда Юрьевна, как Вы считаете?

Yashyn Nadia Yuriivna

Т. Шевченко писав: «І свого научайтесь, і чужого не цурайтесь». Вважаю, що і в даному випадку пріоритетом має стати перш за все прагнення суспільства визнавати й поважати не лише свою індивідуальність (свою культуру, традиції, погляди і переконання), але й визнавати право на індивідуальність, відмінність інших людей.

Fedina Volodimira

Пані Надіє! Ви зачіпили тему, яка є особливо актуальної у сьогоденні. Починаючи з внутрішньоособистісного конфлікту і закінчуючи конфліктом міжнаціональним. Бех говорив про налагодження міжкультурного діалогу, суть якого і полягає у вихованні в молодих людей емпатії, варіативності мислення, гуманності і т.д. Освіта без кордонів - це ще одна причина формування толерантного ставлення у студентів. З повагою, експерт Володимира Федина

appakova-shogina nuria zakarievna

Безусловно, очень важная тема в условиях глобализирующегося мира. Но при этом и очень неоднозначная. Не стоит забывать и об оборотной стороне толерантности: говоря языком медицины (откуда, кстати, и "пришел" к нам этот термин) - есть опасность "ослабления иммунитета" социального организма. В связи с этим, думаю, стоит разделять смысловые уровни этого понятия - как ценности (безусловно, абсолютно) и как модели поведения (ситуативно, конкретно). Интересно выделение составляющих толерантности, возможно, сочетание тех или иных характеристик может дать инструмент для определения (количественно-качественного) уровня толерантности, в том числе и среде студенчества. Спасибо за работу.
PARTNERS
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.