facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki

ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ТЕСТІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

Автор Доклада: 
Савич Н. В.
Награда: 
ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ТЕСТІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

УДК 371.275:80-051-057.87

ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ТЕСТІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

Савич Надія Вікторівна, аспірант
Чорноморський державний університет ім. П. Могили

Дана стаття висвітлює основні аспекти і напрями складання тестів для студентів-філологів. Наведено зразки тестів різних рівнів, техніка їх складання та відповіді на них.
Ключові слова: складання тестів, проблема комунікації, класифікація тестів, методи тестування, формат тестів, студенти-філологи.

This articlecovers the main aspects and trends of tests composition for students-philologists. Examples of different tests levels, the technique of their preparation and their answers are given.
Key words: test composition, communication problem, test classification, testing  methods, test format, students-philologists.

ХХ сторіччя стало переломним етапом у розумінні значення важливості професії філолога в сучасному суспільстві, що, у свою чергу, було викликано підвищеним інтересом у вивченні комунікації, так як проблема комунікації стала нагальною проблемою сьогодення. У зв’язку з цим з’явилася низка наукових напрямів, пов’язаних з психологією, соціологією, лінгвістикою тощо, що дозволило підвищити ефективність комунікації. Новий підхід до проблеми вдосконалення комунікації, на думку М. С. Саломатіної, передбачає «зміщення інтересу дослідників з вивчення системи мови та її будови на людину, яка  використовує мову в умовах реальної комунікації» [6], що характеризує людину як особистість з широким духовним потенціалом. Тому комунікативна особистість філолога займає помітне місце.

Відповідно до основних положень Болонської декларації визначено, що фахівцям необхідне не автоматичне заучування, не бездумне «натаскування», а знання того, де знайти те, чого вони ще не знають і мобільно застосовувати отримані знання та уміння. Для цього необхідне створення об’єктивної системи контролю отриманих знань та умінь, сформованості професійної та комунікативної компетенції. Тестування є важливим компонентом у здійсненні системи контролю, тому проблема технології створення тестів є актуальною, оскільки правильно створенні тести є ефективним інструментом оцінювання якості знань студентів-філологів і допоможе викладачам побачити недоліки та своєчасно їх скоригувати. Мета статті: дослідити деякі методи створення тестів для студентів-філологів як продуктивні, так і репродуктивні.

Завдання статті полягає в тому, щоб проаналізувати досвід учених з методики тестування та їх організації; запропонувати вимоги до створення тестів; визначити рівні технології побудови тестів для перевірки якості засвоєння інформації.

За словами L. F. Bachman, у книзі «Фундаментальні основи мовного тестування» мовне тестування ніколи не здійснюється ізольовано від контексту, тому сенс технології створення тестів для філологів полягає в його зв’язку з контекстом. Недавні дослідження в галузі мовного тестування поєднують досягнення в багатьох галузях: дослідження мовної структури, викладання дисципліни та технології вимірювання [4, с. 2].

За багато років накопичено великий досвід у методиці тестування, який можна представити наступною таблицею.

Автори методики тестування

Основні положення

1

Savard, Mackey(1968)

класифікація тестів для подальшого занесення їх у каталоги

2

Carrol (1968)

розробка конкретних завдань за визначеними темами

3

Clark (1972)

використовує термін «тестова модальність», яка передбачає   стимулюючу характеристику всякого тесту усного чи письмового

4

В. С. Аванесов

увів поняття «ефективність тесту», тобто найкращий із можливих варіантів

Система методів тестування (за Bachman)

1. Аспекти середовища тестування:

  • · знайомство з місцем та обладнанням;
  • · учасники тестування;
  • · час відведений на тестування;
  • · фізичний стан (температура, вологість, освітлення, розміщення меблів у приміщенні, де проводиться тест).

2. Правила проведення тесту:

Організація тестування:

  • · значимість рубрик (розуміння тесту та його складових частин, тим, хто його складає);
  • · послідовність рубрик (тест, який вимірює здібності розуміння матеріалу, складається від простого до складного; тест, який вимірює індивідуальний рівень виконання самого тесту, складається на одному рівні складності);
  • · відносна важливість рубрик (розробник тесту повинен визначити скільки балів буде оцінюватися кожна рубрика тесту).

Час, відведений на виконання тесту, повинен бути індивідуально визначеним згідно зі здібностями тих, хто тестується.

Інструктаж до тесту:

  • · проведення в усній або візуальній формі;
  • · уточнення процедури та завдання (техніка заповнення аркушів відповідей);
  • · ясність виконання тесту (питання повинні бути чіткими, щоб запобігти двозначності).
  1. Аспекти введення тесту:

Формат тесту:

  • · спосіб ознайомлення з тестом (усний, візуальний);
  • · механізм подання тесту (усний або за допомогою технічних засобів);
  • · визначення проблем у тесті (підкреслення, видалення або зосередження на проблемі);
  • · швидкість виконання тесту (за що нараховуються бали).

Природа мови:

  • · тривалість змісту тесту (від одного слова до декілька речень).

Особливу увагу тестуванню як механізму контролю знань студентів приділяв В. С. Аванесов, який увів спеціальне поняття «ефективність тесту» – «… той тест, який краще, чим інші вимірюють знання студентів з меншою кількістю завдань, більш якісний тест і все це по можливості у комплексі» [1, c. 204].

Як відомо, для успішного створення тестових завдань необхідно єдність форми та змісту, що і буде ознакою професійного тесту, запропонований студенту як у традиційно-організованому навчальному процесі, так і за допомогою сучасних комп’ютерних технологій.

В. С. Аванесов пропонує наступні вимоги до завдань у тестовій формі, які можна представити у вигляді таблиці [3]: 

Вимоги до завдань у тестовій формі

Основні положення

1

Стислість

забезпечується ретельним підбором слів, символів, графіків, які дозволяють мінімумом засобів домагатися ясності сенсу змісту завдання

2

Технологічність

проявляється в їх відповідності вимогам автоматизації рутинних компонентів навчання та контролю знань (викладач  технічні засоби студент)

3

Правильність форми

засіб упорядкування та ефективної організації змісту тесту

4

Правильність змісту

полягає в кращому розумінні їх змісту і значення, щопов'язано зі словесним складом завдання в тестовій формі

5

Логічна форма висловлювання

є універсальною формою чіткого вираження думки людиною, здатною виявити знання з досліджуваної навчальної дисципліни

6

Однаковість правил оцінки відповідей

жодному випробуваному не дається ніяких переваг перед іншим, усі відповідають на одні й тіж завдання, всім дається однаковий час, а правила оцінки визначаються заздалегідь і абсолютно однаково застосовуються до всіх випробуваним

7

Наявність певного місця для відповідей

відповіді випробуваних надаються відповідно до типу того чи іншого тесту: закритий – у вигляді цифр або літер, у відкритому надається відповідь замість прочерку

8

Однаковість інструкції для всіх випробовуваних

завдання представлені в одній формі – інструкція пишеться один раз для всього тесту; якщо тест включає різні завдання, то перед кожним новим завданням пишеться нова інструкція; текст завдання пишеться прописними літерами або жирним шрифтом для того, щоб візуально відразуж відокремити саме завдання від варіантів відповіді

9

Правильність розташування елементів завдання

є вимогою, що допомагає випробуваним не витрачати час на визначення місця для відповідей і швидше зафіксувати своє рішення

10

Адекватність інструкції формі та змісту завдання

дозволяє довести до свідомості випробуваних усі вимоги, закладені у змісті завдання

Розглянемо іншу технологію побудови тестів для перевірки якості засвоєння інформації, які умовно можна поділити на рівні.

Техніка побудови тестів (за Н. В. Нестеровою) [5, c. 87–91]

Перший рівень – завдання на класифікацію об’єктів, явищ або понять, в яких присутня одна суттєва операція – вибір альтернативи «так – ні».

Наприклад:Чи є твір «Гамлет» В. Шекспіра трагедією?

  • а) так;
  • б) ні.

Більш складний тип тесту – так званий «вибірковий тест» відрізняється від попереднього тим, що він здійснюється в умовах «перешкод», які утруднюють вибір правильного рішення.

Наприклад: Який відмінок відповідає на питання -кого? -чого?

  • а) орудний;
  • б) давальний;
  • в) знахідний;
  • г) правильну відповідь не вказано.

Другий рівень – для контролю засвоєння інформації на рівні «репродукції» (засвоєння, яке дозволяє відтворювати та обговорювати інформацію без опори на допомогу або підказку). Найбільш простими тестами цього виду є тести-підстановки, у яких навмисно пропущені слова чи фрази.

Наприклад: Укажіть роки трьох арештів Івана Франка:

  • а) _______________                                                  
  • б) _______________
  • в) _______________

Правильна відповідь:

  • а) 1877 р.;
  • б) 1880 р.;
  • в) 1889 р.

Ще один приклад – тест на підстановку пропущених слів у визначеннях:

Дієслово – це _______________ частина мови, що означає______ або_______ чи ____  і відповідає на питання_____________.

Правильна відповідь: самостійна, дію, стан, процес, що робити?, що зробити?

Третій рівень – для перевірки знань студентів з допомогою тестів цього рівня необхідно розробляти спеціальні завдання, які містять продуктивну діяльність, що відповідає рівню знань та вмінь студентів. По суті, ці тести зводяться до «очищення» від різних помилок у реченнях. При цьому студент оперує раніше вивченою інформацією для находження та виправлення помилок, але й паралельно дає пояснення даного граматичного явища. Помилки можуть бути різного характеру: орфографічні, граматичні, пунктуаційні, фонетичні та інші.

Наприклад: Кровне водаа сердце не камінь (н. тв.).   Правильна відповідь:5.

                       1     2     3    4      5       6      7

 

                       Коли весна рожева прилєтить                  Правильна відповідь: 4, 8, 10.

                          1          2          3              4

                       І землю всю вбире і заквітчае

                       5     6       7        8    9      10 

У ході виконання даного завдання студент обводить колом цифру під словом, у якому була допущена помилка.

Четвертий рівень виявляє творчі здібності студентів та їх уміння приймати рішення в нових проблемних ситуаціях. У якості завдання формулюється проблема, яка не отримала свого вирішення. Студентам пропонується уривок без початку та закінчення. За визначений час інструктор-викладач пропонує студентам придумати оригінальний початок та логічний кінець.

  • Наприклад:________________________________________________________________
  •                      ________________________________________________________________


Мати не спала ночами з тривоги, що дівчина хоче йти зовсім іншим шляхом, якій призначено природою. А слова доньки про «рівноправність між мужчиною і жінкою», про те, що жінкам треба вчитися і самим себе забезпечувати, викликали внеї сором і лють.

  •             ____________________________________________________________________
  •             ____________________________________________________________________

Для розвитку поетичних здібностей доцільно використовувати наступний вид роботи. Студентам пропонується два рядки для початку. Завдання: Розширити до чотирьох рядків вірш, використовуючи риму.

Наприклад:Ти скажи мені, скажи       Можливий варіант: Я без тебе всі ці дні

                     Чи сумуєш ти за мною?                                      Як кінь з похиленою головою

Тестовий контроль дозволяє швидко, ефективно та якісно перевіряти великий обсяг знань, отриманий студентами та дає можливість скорегувати навчальний процес. Створення таких тестів – це складний та трудомісткий процес, який передбачає добре знання методології складання тестів, з одного боку, та стимулює глибокі знання студентів з дисципліни, з іншого. Ми вважаємо, що дана технологія створення тестів дозволить об’єктивно оцінити знання студентів.

Література:

  • 1.  Аванесов В. С. Композиция тестовых заданий / В. С. Аванесов. – М., 1998. – С. 204.
  • 2. Аванесов В. С. Основы педагогической теории измерений / В. С. Аванесов// Педагогические Измерения. – № 1. – 2004. – С. 17.
  • 3. Аванесов В. С. Теория и методика педагогических измерений/ 12. Композиция заданий в тестовой форме
  • 4. Bachman Lyle F. Fundamental Considerations in Language Testing / Test Methods / Lyle F. Bachman. – Oxford University Press, 1994. – 416, [2, 119–152] p.
  • 5. Нестерова Н. В. Тестовый контроль знаний: технология формирования и структура / Н. В. Нестерова // Инновации в образовании. – 2003. – С. 81–94.
  • 6. Саломатина М. С. Коммуникативная личность филолога: психолингвистическое исследование : автореф. дис. на соискание науч. степени  канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / Мария Сергеевна Саломатина. – Воронеж, 2005. – 227 с. 
6.5
Your rating: None Average: 6.5 (4 votes)

Шановна Надіє Вікторівно! На

Шановна Надіє Вікторівно! На мій погляд, за допомогою тестів не можна якісно перевірити комунікативні вміння, за їх допомогою можна об’єктивно оцінити знання мовної теорії, теорії літератури, художніх текстів, вміння застосовувати знання на практиці тощо. З повагою Галина Дегтярьова

Шановна Галино Анатоліївно!

Шановна Галино Анатоліївно! Дякую за коментар. Цілком з Вами згодна! Використання тестів - це один із видів контролю філологів.

коментар

Доброго дня, Надіє Вікторівно! У Вашій статті Ви наголошуєте на комунікативній особистості філолога, оскільки вона є значущою для інтеграції студента у полікультурне середовище. В контексті формування у філолога комунікативних здібностей, варто згадати про формування у нього лігвокультурологічних, риторичних та лінгвістичних умінь, необхідних для формування професійної компетентності. Тому тести потребують детального аналізу та визначення критеріїв, за якими Ви зможете оцінити рівень володіння студентом тих чи інших знань, якостей і в свою чергу визаначати рівень професійної компетентності. З повагою, Володимира Федина

Дякую, Володимиро Степанівно,

Дякую, Володимиро Степанівно, за корисну пораду! Так, я з Вами цілком згодна. Проблемою формування професійної компетентності займалися такі вчені, як О. Семеног, Т. Семененко, М. Пентилюк, Р. Гришкова , О. Б. Колодич, А. О. Лановенко, Л. Скуратівський , В. Шуляр тощо, які стосуються окремих аспектів мови та літератури, спрямованих на підвищення професійної підготовки філологів. Для мене важливо визначити поняття "філологічна компетенція", так як воно включає і мову, і літературу. Може Ви порадити звузити тему дослідження і зупинитися саме на мові? І відповідно до цього розробити критерії оцінювання філологів. Буду дуже вдячна за корисні методичні рекомендації щодо методики контролю філологів. З повагою, Надія Савич.
PARTNERS
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.