facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Page translation
 

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ  ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
Tamara Kuliyeva, директор института журналистики, candidate of

Kyiv International University, Ukraine

Conference participant

В статті розглядаються деякі аспекти формування інформаційної культури студентів в умовах інформаційного суспільства, підходи до визначення поняття «інформаційна культура», питаннянеобхідності навчання студентів основам інформаційної культури як складника  загальної культури, необхідних для успішної інформаційної та професійної діяльності.

Ключові слова: інформаційна культура, інформаційні потоки, інформаційне середовище, комп'ютерна грамотність, освіта.

The article discusses some aspects of information culture of students in the information society, approaches to the definition of "information culture", the need to teach students the basics of information culture as a component of general culture necessary for successful information and professional activities.

Keywords: information culture, information flows, information environment, computer literacy education.

 

Процес інформатизації суспільства активізувався в усьому світі і потребує значного підвищення інформаційної культури людей. Сьогодні є всі підстави говорити про утворення нової інформаційної культури, яка може стати елементом загальної культури суспільства. Нею стануть знання про інформаційне середовище, закони її функціонування, знання орієнтуватися в інформаційних потоках.

Вагоме значення у створенні інформаційної культури має освіта, яка повинна  формувати нового експерта інформаційного співтовариства, що володіє наступними знаннями та навичками: диференціації інформації; виокремлення важливої  ​​інформації;  вироблення критеріїв оцінки інформації; вмінням розробляти інформацію та  застосовувати її. Оволодіння інформаційною культурою - шлях універсалізації якостей людини, яка сприяє реальному розумінню людиною самої себе, свого місця і своєї ролі. [3].  Оволодіння цілісною інформаційної культурою, інформаційним світом пояснень і розуміння – одне з завдань підготовки сучасного експерта освіти.

Інформаційна культура стає новою головною якістю професійної підготовки експерта освіти XXI століття.

 Розвиток інформаційної культури починається з розуміння ролі інформації в житті суспільства, яка призводить до змін багатьох соціально-економічних, політичних і духовних уявлень, вносить якісно нові риси в образ життя людини,наслідком якої буде значне збільшення чисельності працюючих у сфері інформаційної діяльності та послуг.   

Сьогодні сукупність інформаційних потоків навколо кожної людини настільки велика, різноманітна і розгалужена, що вимагає від неї не тільки знання законів інформаційного середовища й уміння орієнтуватися в них,  але й безпосередньої участі у його формуванні та перетворенні, сприянні інформаційним контактам.

 В контексті відношення людини до інформації, її оцінки, відбору для практичного використання, організації сумісної інформаційної діяльності виникає проблема інформаційної культури [1, с. 5].

Велику роль грає освіта, що повинна формувати фахівця інформаційного співтовариства, виробляючи у нього навички та вміння: диференціації інформації; виділення значущої інформації; вироблення критеріїв її оцінки; вироблення інформації та її використання.

В умовах модернізації української освіти одним із перспективних напрямків вдосконалення якості навчального процесу у вищій школі розглядається його інформація, покликана значно підвищити рівень підготовки професійних кадрів і забезпечити формування у студентів інформаційної культури.

Історія інформаційної культури налічує тисячоліття [4]. ЇЇ початком   логічно визнати момент зміни формального відношення до сигналу ситуації, що було властиво тваринному світу, на змістовне, властиве винятково людині. Обмін змістовними одиницями став основою розвитку мови. До появи писемності становлення мови викликало до життя гаму вербальних методик, породило культуру звернення із сенсом і текстом. Письмовий етап концентрувався навколо тексту, який вмістив у себе все різноманіття усної інформаційної культури.

Інформаційну культуру людства в різний час зворушували інформаційні кризи. Одна з найбільш значних інформаційних криз призвела до появи писемності. Усні методики збереження знання не забезпечували повної цілісності обсягів інформації,тому фіксація інформації на матеріальнихносіях відкрилановий період інформаційної культури - документальний. Доїї складу увійшла культура спілкування з документами: культура витягу фіксованого знання, культура кодування і фіксації інформації; культура документографічного пошуку. Оперуватиінформацією стало легше, зазнав змін образ мислення, але усні форми інформаційної культури не тільки не втратили свого значення, а й збагатилися системою взаємозв'язків з письмовими.

Чергову інформаційну кризу викликали  комп'ютерні технології, що модифікували носії інформації та автоматизували деякі інформаційні процеси.

Сучасна інформаційна культура увібрала в себе всі свої форми, що йдуть попереду та з'єднала їх в єдиний засіб.

 У сучасному суспільстві доля кожної конкретної людини багато в чому залежить від її інформаційної культури, і в майбутньому ця залежність буде зростати.

Важливість формування інформаційної культури особистості цілком усвідомлена, про що свідчать різні конференції та збільшена кількість публікацій. Усвідомивши цю проблему як міждисциплінарну, до її дослідження підключилися представники багатьох галузей знань: фахівці з інформатики, культурологи, соціологи, філософи.

Проте, об'єднані спільними інтересами, вони розглядаютьрізніявища. Фахівці з інформатики пов'язують її з комп'ютерною грамотністю й умінням працювати в електронних мережах. Соціологи вважають, що проявом інформаційної культури є орієнтація людиниу швидко мінливих соціальних умовах, здатність адаптуватися до них. Культурологиі філософи підходять до проблеми найбільш широко: і нформаційна культура бачиться ними як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, як складова процесу формування культури людства [5].

І всі ці точки зору справедливі. Складність пов'язана з багатозначністю самого поняття «інформаційна культура». В її структуру  входять елементи наступних культур:  комунікативної; лексичної; інтелектуальної;  інформаційно-правовий; світоглядної й моральної.

Перші спроби визначення поняття „інформаційна культура” були зроблені всередині 80-х років минулого століття.

Термін “інформаційна культура” в науковій літературі з’явився в 1971 р. у монографії Г.Г. Воробйова [2]. Там автор торкається природи інформації, інформаційних потоків, звертає увагу на всезагальність використання інформації і на дотримання певних норм інформаційної поведінки.  Проте,  в цій роботі так і небуло  сформульовано  визначення поняття “інформаційна культура”. Пізніше його визначили інші дослідники.  

Результати досліджень різних аспектів інформаційної культури подані в працях Міжнародної наукової конференції "Информационная культура личности: прошлое, настоящее, будущее" [4]. Тут інформаційна культура розглядається як:

  • – "якісна характеристика перш за все життєдіяльності людини в галузі одержання, передавання, зберігання і використання інформації" [4, с. 7];
  • – "культура поводження з документами; культура здобування фіксованого знання і культура фіксації інформації; культура документографічного пошуку" [4, с. 53];
  • – "результат діяльності суб'єкта і процес збереження створеного, виробництва, поширення, використання об'єктів культури" [4, с. 11];

Близький до оптимального рівень інформаційної культури, на погляд А.П. Суханова [4, с. 76], повинен передбачати: - організацію поряд з речовинним і енергетичним обміном найбільш раціонально влаштованого обміну інформацією;

  • - створення необхідних і достатніх умов для збирання, зберігання, опрацювання і передавання інформації;
  • - залучення в рівній мірі всіх людей до цінностей духовної культури;
  • - оперативне забезпечення оперативними відомостями і знаннями всіх абонентів, які під’єднані до системи збирання, зберігання, опрацювання і передавання інформації.

В даний час існує безліч визначень інформаційної  культури.

Узагальнюючи всі визначення  можна зробити висновок, що інформаційна культура - це систематизована сукупність знань, умінь, навичок, спрямованих на задоволення інформаційних потреб, що виникають в ході навчальної, науково-пізнавальної та інших видів діяльності.

Велике значення у формуванні інформаційної культури має освіта, яка повинна формувати нового користувача інформаційного співтовариства. До критеріїв інформаційної культури людини відносяться:уміння адекватно формулювати свою потребу в інформації;  ефективно здійснювати пошук потрібної інформації у всій сукупності інформаційних ресурсів; переробляти інформацію та створювати якісно нову; провадити індивідуальні інформаційно-пошукові системи; адекватно відбирати й оцінювати інформацію; здібність до інформаційного спілкування та комп'ютерну грамотність.

Все вище перераховане повинне базуватися на усвідомленні ролі інформації у суспільстві, знанні законів інформаційного середовища та розумінні свого місця в ньому, володінні новими інформаційними технологіями.

Рівні реалізації інформаційної культури людини включають до себе:

  • 1. когнітивний рівень – знання й уміння;
  • 2. емоційно-ціннісний – установки, оцінки, стосунки;
  • 3. поведінковий – реальна та потенційна поведінка.

Інформаційна культура особистості органічно пов’язана з особливостями інтелектуального розвитку. Чим багатший внутрішній світ людини, тим більше можливостей формування його високої інформаційної культури. Саме через це в багатьох економічно розвинутих країнах все більше уваги надається підвищенню освітнього та інтелектуального рівня користувачів.

Безпосереднє відношення до формування інформаційної культури суспільства мають засоби масової інформації. Актуальність формування інформаційної культури та грамотності студентів пов'язана  також із розширенням впливу на молодь засобів масової інформації  й обумовлюється необхідністю особистісно-орієнтованого підходу до розвитку критичного мислення студентів, становленню захисного механізму до значного впливу засобів масової інформації. Без глибокого і всебічного оволодіння обсягами і потоками інформації, які весь час зростають, соціальний розвиток суспільства неможливий.

Нині кожна галузь має величезні обсяги інформаційної продукції, яку не в змозі переглянути жоден фахівець навіть  протягом життя. Сучасні темпи розвитку науки, техніки вимагають уміння орієнтуватися в інформаційних ресурсах, вибирати з них найсуттєвіше з найменшими витратами сил і часу.

З розвитком інформатизації, комп’ютеризації процесів у різних сферах діяльності постала необхідність розширення і поглиблення знань у цій сфері. Певний час вони обмежувались поняттями комп’ютерної грамотності, набуття елементарних навичок інформаційного пошуку. Зараз цього вже явно недостатньо. На сьогодні на перший план виступає не технічна сторона інформатизації, а гуманітарна. У той же час поза увагою вчених, громадськості, зокрема в сфері науки, освіти, культури, установ наукової інформації довгий час знаходились гуманітарні аспекти інформатизації суспільства, пов’язані з поняттям “інформаційна культура”.

Навчання інформаційній грамотності це не просто пошук інформації, але й оволодіння навиками критичного мислення, вміння точно формулювати запитання, аналізувати отриману інформацію. Головне завдання традиційної освіти  - прищепити ці якості студентам, і відповідальні за це викладачі, які є основними фігурантами у навчальному процесі.

Виховання інформаційної культури особистості взагалі є суспільною проблемою.
Процес формування інформаційної культури студентівпотребує диференційованого підходу, підбору методик і програм навчання з урахуваннямїхпрофесійної спеціалізації, рівня їх інформаційних потреб та інформаційної підготовки, наявними навичками володіння комп'ютерною технікою.

Інформаційно грамотна людина повинна демонструвати свою соціальну відповідальність через безперервну освіту та активну участь у житті суспільства.

Формування інформаційної культури  студента має бути спрямоване на підготовку у вищій школі не тільки фахівця-виконавця, а й творчо мислячої і активної особистості, здатної до постійного самовдосконалення і саморозвитку.

 

Література:

  • 1. Виноградов В.А., Скворцов Л.В. Создание информационной культуры для Европы. Доклад на УІ конференции ЕКССИД. 23-25 марта 1991 г. Кентербери, Великобритания // Теория и практика общественно-научной информатики. – 1991. - № 2. – С.5-29.
  • 2.  Воробьев Г.Г.  Информационная культура в управленческом труде. – М.: Экономика, 1971.- 106 с.
  • 3. Вохрышева М.Г. Формирование науки об информационной культуре  // М.Г.Вохрышева // Проблемы информационной культуры: Сб.ст. – М.: Магнитогорск, 1997. – Вып. 6.- Методология и организация информационно-культорологических исследований. – С.48-63.
  • 4. Информационная культура личности: прошлое, настоящее, будущее. Международная научная конференция. Краснодар- Новороссийск - 11-16 сентября - 1996. -  490 с.
  • 5. Скворцов Л.В. Информационная культура и цельное знание: избранные труды // РАН ИНИОН . – М.: 2001.- 288с.
  • 6. Суханов А.П. Информация и прогресс. Новосибирск:Наука, 1988.- 192 с.
Comments: 3

Ayazbekova Sabina

Уважаемая Тамара Владимировна! В современных условиях особую актуальность приобретает общеизвестный политический принцип: «Кто владеет информацией, тот владеет миром». Именно поэтому формирование информационной культуры становится крайне значимым в процессе профессиональной подготовки студентов. Ваш доклад совершенно справедливо затронул важную проблему дифференцированного подхода к обучению студентов, а междисциплинарный подход обозначил новые перспективы в решении многих практических вопросов.

Sanosyan Khachatur Avetis

Уважаемая Тамара. Вами на уровне макета представлена "методология формирования информационной культуры у студентов". Надеемся сможем воспользоваться Вашими методическими рекомендациями. С уважением, Хачатур

Riyaz Masalimov

Ganz interessanter Artikel! Ich glaube, daß diese Beweise im Prozeß des Unterrichts angewendet werden. Erfolge!
Comments: 3

Ayazbekova Sabina

Уважаемая Тамара Владимировна! В современных условиях особую актуальность приобретает общеизвестный политический принцип: «Кто владеет информацией, тот владеет миром». Именно поэтому формирование информационной культуры становится крайне значимым в процессе профессиональной подготовки студентов. Ваш доклад совершенно справедливо затронул важную проблему дифференцированного подхода к обучению студентов, а междисциплинарный подход обозначил новые перспективы в решении многих практических вопросов.

Sanosyan Khachatur Avetis

Уважаемая Тамара. Вами на уровне макета представлена "методология формирования информационной культуры у студентов". Надеемся сможем воспользоваться Вашими методическими рекомендациями. С уважением, Хачатур

Riyaz Masalimov

Ganz interessanter Artikel! Ich glaube, daß diese Beweise im Prozeß des Unterrichts angewendet werden. Erfolge!
PARTNERS
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.