facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Page translation
 

МЕТОДИ ІНТЕНСИВНОГО ВИВЧЕННЯ ТУРЕЦЬКОЇ ЛЕКСИКИ

МЕТОДИ ІНТЕНСИВНОГО ВИВЧЕННЯ ТУРЕЦЬКОЇ ЛЕКСИКИ
Fedina Volodimira, associate professor, candidate of education, associate professor

Championship participant: the National Research Analytics Championship - "Ukraine";

the Open European-Asian Research Analytics Championship;

В статті розглядаються методи інтенсивного засвоєння лексичного матеріалу в контексті вивчення східних  мов (на прикладі турецької мови).

Ключові слова: лексика, методи вивчення, етапи засвоєння, асоціативні зв’язки.

The article deals withmethods of intensive learning vocabulary in context, the study of oriental languages ??(for example,Turkish language).

Keywordsvocabulary, methods of study, stages of learning, associative links.

 

Навчання східної мови вимагає особистісно-орієнтованого підходу більшою мірою, ніж будь-який інший навчальний предмет, тому що індивідуальною, перш за все є мова учня. І справді,  його мова – це засіб вираження суто індивідуальних почуттів, емоцій, поглядів. Можна сформулювати правило: будь-яке висловлювання того, хто навчається, повинно бути по можливості природно мотивованим, тобто виходити з його внутрішнього «я».

Основний час і зусилля при вивченні тієї чи іншої мови витрачається на вивчення лексики, а враховуючи особливості турецької мови, в даному контексті необхідно звернути особливу увагу. Оскільки у даній мові використовується латиниця, впровадженню якої завдячуємо турецькому лідерові Аттатюрку, є наявними дифтонгічні звуки, які певною мірою подібні до тих, які використовують у німецькій мові, окремі літери є власним надбанням турецького народу, ця проблема стоїть дуже гостро.

Отож, завданням нашої статті є систематизація методів запам’ятовування лексичного матеріалу.

Як відомо, з двох напівзабутих порцій інформації легше довчається і довше тримається в пам’яті та, яка була вивчена раніше. Оптимальна послідовність етапів засвоєння лексичних одиниць відтворює логіку навчання: після фіксації навчального матеріалу має йти його імітування, потім комбінування, систематизація, активізація і періодичне повторення після періоду навчання  [3, с. 6]. 

Оскільки першим кроком вивчення лексики є її фіксація, тобто механічне заучування, необхідно цей процес зробити логічним і творчим. Це сприяло б мисленнєвому засвоєнню лексики, що у свою чергу зберігалося в пам’яті довший час. На практиці ми використовуємо асоціативний метод навчання, який полягає у побудові асоціативних зв’язків, як от наприклад, між словами іноземної мови й рідної. Наприклад, турецьке слово «durak» - означає «зупинка», а звучання його турецькою в українській мові – «дурень»; або наприклад співзвучні слова «maymum» [маймум] – мавпа і українське слово «мавпа». Отож, можна, до прикладу, побудувати дуже глибокі зв’язки «дурна людина, яка чекає і нічого не робить». Наприклад слово «ya?» - означає «рік», а слово«yas» - «траур» - різниця лише в одній букві, а особа таким чином запам’ятовує два слова.

Після фіксації потрібно провести імітування, тобто відображення лексичних одиниць на письмі. Для цього ефективним методом є прописування слова списками. Такий метод не лише закріплює вивчений матеріал, а й сприяє запам’ятовуванню графічного написання та відпрацьовування навичок писання турецькою мовою. Наприклад, слова «yemek»[ємек], yo?urt [йоурт], yumurta [юмурта], ya?mur[ямур],yine[їне]– у транскрипції звук один, а на письмі позначається двома літерами. 

Наступним кроком є комбінування, тобто вживання вивчених слів у словосполученнях, реченнях, бо як відомо, експериментальні множини звукових відрізків зі сталою кількістю елементів запам’ятовуються тим швидше, і забуваються тим повільніше, чим більше асоціативних зв’язків у межах множини. Таким чином, чим більше асоціативних зв’язків вдасться встановити між уже знайомою та щойно вивченою лексикою, тим менший відсоток лексики в подальшому забувається [2, с. 112]. Наприклад, студенти вже вивчили іменник «yol»- «дорога», засвоїли дієслово«?a??rmak» - дивуватися і в подальшому їм легше буде засвоїти вираз «yolumu ?a??rd?m», який буквально можна перекласти для легшого розуміння й запам’ятовування  як «дорога здивувала», а літературно це словосполучення означає «я заблудився». Або таке «?i?ek»-квітка, «su»  - вода   «?i?ek sulamak» - означає «підливати квітку»; «g?ne?» -«сонце»,  «do?mak» -«народжуватися», а вираз «g?ne? do?mak» - «сонце сходить»; «g?z»- «око», «kulak» -«вухо» - «olmak» -«бути», а от вираз  «g?z kulak olmak» означає «мати вухо і око напоготові, тобто дбати за когось».

Комбінування нової лексики в різній послідовності у словосполученнях сприяє утворенню нових асоціативних зв’язків, тим самим зменшуючи вірогідність забування лексичних одиниць.

Систематизацію лексичних одиниць можна проводити за допомогою розподілення вивченої лексики за різними критеріями: частинами мови, синонімічними або антонімічними рядами. Наприклад, частини мови – означення – «g??l?» - сильний, «sorunlu» - заклопотаний,«s?k?c?» - нудний,  «ciddi» - серйозний,«yetersiz» - недостатній. Що стосується синонімічних рядів, то наведемо такі приклади: «ot,?imen» -трава, «elbise,giysi» -одяг, «kuvvetsiz, zay?f» -слабкий, «tercume,?eviri» -переклад, «misafir,konuk» -гість. Що ж до антонімів, то можна подавати таку лексику попарно, що сприятиме логічному запам’ятовуванню матеріалу. Отож, «a?mak – kapatmak»- «відкривати – закривати», «konu?mak – susmak»- «говорити – мовчати», «sevmek - nefret etmek» - «любити – ненавидіти», «a?lamak  - g?lmek» -«плакати – сміятися» і т.д.

Активізацію нової лексики потрібно проводити відразу після її вивчення. Метою активізації лексики є перехід лексичного одиниць з пасивного словникового запасу до активного. Таким чином, чим скоріше нова лексика буде вжита у мовленні, тим більше асоціативних зв’язків вона матиме з уже знайомою лексикою таким швидше та на довше лексична одиниця запам’ятається.

Наступним етапом вивчення лексики є її повторення після періоду навчання. Відповідно до наукових досліджень, було висунуто закономірність, за якою необхідно повторювати вивчений матеріал на наступний день піся вивчення лексики, на сьомий день, на п’ятнадцятий, тридцятий та на шістдесятий день. Після цього лексика практично не забувається[2, с. 115].

Всі ці технології навчання варто застосовувати у шкільні роки, щоб полегшити навчальний процес, а особливо актуальними вони є дещо раніше, про що говорить авторська методика доктора наук в галузі освіти Макото Шічіда. За методикою раннього розвитку дітей «Всі діти народжуються геніями», дітей навчають від 6 місяців до 6 років. На думку вченого, до шестирічного віку дитини її мозок формується практично повністю, більш точно до шести років близько 80% клітин головного мозку вже розвинені [1, с. 47]. Саме в цьому віці дитина відрізняється кращими здібностями до вивчення мов.

Отож, для оптимізації навчального процесу, педагогам необхідно враховувати низку принципів, які спрямовані на досягнення  психологічно-комфортного настрою учнів. Варто пам’ятати, що всі діти народжуються геніями; що дуже важливий міцний зв'язок між батьками і дитиною; домінанта правої півкулі мозку у маленьких дітей являє собою унікальну можливість для навчання; стимулювання дітей має проводитись за участю всіх п’яти органів чуття, а також повторення і послідовність є ключем до успіху у навчанні. 

 

Література:

  1. Гуннемарк Є.В. Искусство изучать языки. – Гетеборг. – 1996.
  2. Тищенко К. Н. Метатеорія мовознавства. – К. 2000.
  3. Тищенко К. Н. Об инвариантной последовательности развития речи в филогенезе и онтогенезе // Актуальные лингвистические и психолого-педагогические проблемыускорения обучения взрослих. – К. – 1990.
0
Your rating: None Average: 6.7 (12 votes)
Comments: 24

Hazanov Ilya Yakovlevich

Дорогая Владимира, находили ли вы параллели между украинской и турецкой фразеологией?

Fedina Volodimira

Для полегшення вивчення будь-якої мови (в тому числі і турецької) такі паралелі необхідно шукати. А хто шукає, той завжди знайде!

Marina Rostislavovna Zheltukhina

Предложенная автором проблема очень актуальна в современном поликультурном мире, в т.ч. и в Украине. Несомненна теоретическая значимость для лингводидактики. В статье основное внимание уделено ассоциативным связям в процессе обучения иноязычной лексике, фонетико-графическим аспектам. Статья бы выиграла, если бы основные методы активизации лексики были проиллюстрированы конкретными упражнениями. Перспективным видится разработка комплекса универсальных упражнений по обучению турецкой лексике, что может быть использовано и в других странах (России, Германии) и т.д. Желаю успехов!

Fedina Volodimira

Дякую! Ми приймемо до уваги Ваші поради.

Fedina Volodimira

Дякую! Ми приймемо до уваги Ваші поради.

Kostova-Panayotova Magalena Petrova

Уважаемая коллега! Тема интересна и актуальна! Удачи Вам!

Kostova-Panayotova Magalena Petrova

Уважаемая коллега! Тема интересна и актуальна! Удачи Вам!

Kostova-Panayotova Magalena Petrova

Уважаемая коллега! Тема интересна и актуальна! Удачи Вам!

Asadov Zahir Vahid

Изучение какого-либо тюркского языка как и любого иностранного неизбежно влечет за собой определенные трудности как с точки зрения языковой ментальности, его грамматического строя, так и с точки зрения национально-культурной самобытности. Как мне известно, на Украине инетерс к турецкому языку довольно большой, тем паче, что сегодня на украинском языке и в его материальной культуре можно увидеть не мало слов и выражений, имеющих турецкую основу. Ваша попытка изучения турецкой лексики путем разложения их по лексико-семантическим группам, а также путем приведения примеров внешне похожих слов и выражений (фонетико-графический аспект) - с методологической точки зрения вполне оправданно. Хотел здесь заметить два обстоятельства: при подаче примеров на турецком языке, желательно было дать фонематическую транкрипцию и на Вашем родном языке, так как, как и вы сами показали, в турецком языке не мало слов, когда один графический символ может насквозь менять значение слова (типа "salam" - то есть "сосиска" (в то время как на Азербайджанском турецком, как и во многих тюркских языках "salam" означает "привет"; ср. также турецкое "merhaba" в значении "selam" / "привет") // "selam" - то есть "привет"). Выражаю Вам свою искренню благодарность за проявленный Вами интерес к турецкому языку и его изучению и желаю Вам успехов в Ваших будущих научных изысканиях. С уважением, Захир Асадов.

Fedina Volodimira

Дякую за Ваш відгук. Чи могли б Ви дати мені свою електронну адресу, з метою подальшого професійного спілкування.

Asadov Zahir Vahid

Изучение какого-либо тюркского языка как и любого иностранного неизбежно влечет за собой определенные трудности как с точки зрения языковой ментальности, его грамматического строя, так и с точки зрения национально-культурной самобытности. Как мне известно, на Украине инетерс к турецкому языку довольно большой, тем паче, что сегодня на украинском языке и в его материальной культуре можно увидеть не мало слов и выражений, имеющих турецкую основу. Ваша попытка изучения турецкой лексики путем разложения их по лексико-семантическим группам, а также путем приведения примеров внешне похожих слов и выражений (фонетико-графический аспект) - с методологической точки зрения вполне оправданно. Хотел здесь заметить два обстоятельства: при подаче примеров на турецком языке, желательно было дать фонематическую транкрипцию и на Вашем родном языке, так как, как и вы сами показали, в турецком языке не мало слов, когда один графический символ может насквозь менять значение слова (типа "salam" - то есть "сосиска" (в то время как на Азербайджанском турецком, как и во многих тюркских языках "salam" означает "привет"; ср. также турецкое "merhaba" в значении "selam" / "привет") // "selam" - то есть "привет"). Выражаю Вам свою искренню благодарность за проявленный Вами интерес к турецкому языку и его изучению и желаю Вам успехов в Ваших будущих научных изысканиях. С уважением, Захир Асадов.

Khalupo Olga Ivanovna

Произошел какой-то сбой. Извините за повтор.

Khalupo Olga Ivanovna

Уважаемая Володимира! Данная тема очень актуальна для всех периодов обучения, для всех групп обучаемых и для многих областей знаний, поэтому представляет интерес для многих исследователей. Кроме обозначенных Вами критериев, мне представляется интересной систематизация лексических единиц путем распределения изученной лексики по лексико-семантическим группам, что позволит объединить слова одной части речи с общим основным компонентом значения. Успехов!

Khalupo Olga Ivanovna

Уважаемая Володимира! Данная тема очень актуальна для всех периодов обучения, для всех групп обучаемых и для многих областей знаний, поэтому представляет интерес для многих исследователей. Кроме обозначенных Вами критериев, мне представляется интересной систематизация лексических единиц путем распределения изученной лексики по лексико-семантическим группам, что позволит объединить слова одной части речи с общим основным компонентом значения. Успехов!

Khalupo Olga Ivanovna

Уважаемая Володимира! Данная тема очень актуальна для всех периодов обучения, для всех групп обучаемых и для многих областей знаний, поэтому представляет интерес для многих исследователей. Кроме обозначенных Вами критериев, мне представляется интересной систематизация лексических единиц путем распределения изученной лексики по лексико-семантическим группам, что позволит объединить слова одной части речи с общим основным компонентом значения. Успехов!

Travnikov Yevgeniy Nikolayevich

Шановна пані Володимира, дякуемо за цікаву статтю! Як Ви вважаєте, чи можливо використати Ваш метод в вивченні формальних мов, скажімо, рС з http://gisap.eu/node/12581?

Fedina Volodimira

Оскілька мова - це живий організм, який оживає в устах мовця, то не має значення до якої сімї мов вона належить. Вдало підібрані методи, спрямовані на ефективне її вивчення будуть корисними.

Fedina Volodimira

Оскілька мова - це живий організм, який оживає в устах мовця, то не має значення до якої сімї мов вона належить. Вдало підібрані методи, спрямовані на ефективне її вивчення будуть корисними.

Popov Andrey Vladimirovich

Данная тема актуальна и для Казахстана в плане изучения казахского языка русскоязычным населением. Можно было бы уделить чуть больше внимания практическим рекомендациям, какие упражнения и как делать.

Fedina Volodimira

Дякую за Ваш відгук. В нашій статті ми зачіпили лише окремий аспект оптимізації процесу вивчення тур.м. В подальшому будуть і рекомедації, і вправи. А щодо Вашого досвіду в плані вивчення казахської мови, цікаво було б з Вами на цю тему поспілкуватися.

Mirzoyeva Leila Yurievna

Уважаемая Володимира! Тема, затронутая в Вашей работе, представляется актуальной и интересной, в особенности - в условиях формирования поликультурной языковой личности. В статье показаны способы активизации ассоциативных связей в процессе обучения иноязычной лексике, а также затронуты вопросы, связанные с преподнесением данного материала в тесной связи с фонетико-графическими аспектами. В этой связи хотелось бы уточнить, насколько турецкий язык популярен в Украине. С уважением, Лейла Мирзоева

Fedina Volodimira

Пані Лейла, дякую за Ваш відгук. Тісні зв'язки України з Туреччиною зумовлені історичними аспектами: торгівля, воєнні перепетії. На сучасному етапі в економічному, туристичному секторах в нас з Туреччиною налагоджені доволі таки тісні зв'язки. У вищих навчальних закладах України активно вивчаються східні мови, зокрема і турецька, що і зумовило обрання нами даної теми.

Mirzoyeva Leila Yurievna

Благодарю за ответ! Удачи Вам!

Mirzoyeva Leila Yurievna

Благодарю за ответ! Удачи!
Comments: 24

Hazanov Ilya Yakovlevich

Дорогая Владимира, находили ли вы параллели между украинской и турецкой фразеологией?

Fedina Volodimira

Для полегшення вивчення будь-якої мови (в тому числі і турецької) такі паралелі необхідно шукати. А хто шукає, той завжди знайде!

Marina Rostislavovna Zheltukhina

Предложенная автором проблема очень актуальна в современном поликультурном мире, в т.ч. и в Украине. Несомненна теоретическая значимость для лингводидактики. В статье основное внимание уделено ассоциативным связям в процессе обучения иноязычной лексике, фонетико-графическим аспектам. Статья бы выиграла, если бы основные методы активизации лексики были проиллюстрированы конкретными упражнениями. Перспективным видится разработка комплекса универсальных упражнений по обучению турецкой лексике, что может быть использовано и в других странах (России, Германии) и т.д. Желаю успехов!

Fedina Volodimira

Дякую! Ми приймемо до уваги Ваші поради.

Fedina Volodimira

Дякую! Ми приймемо до уваги Ваші поради.

Kostova-Panayotova Magalena Petrova

Уважаемая коллега! Тема интересна и актуальна! Удачи Вам!

Kostova-Panayotova Magalena Petrova

Уважаемая коллега! Тема интересна и актуальна! Удачи Вам!

Kostova-Panayotova Magalena Petrova

Уважаемая коллега! Тема интересна и актуальна! Удачи Вам!

Asadov Zahir Vahid

Изучение какого-либо тюркского языка как и любого иностранного неизбежно влечет за собой определенные трудности как с точки зрения языковой ментальности, его грамматического строя, так и с точки зрения национально-культурной самобытности. Как мне известно, на Украине инетерс к турецкому языку довольно большой, тем паче, что сегодня на украинском языке и в его материальной культуре можно увидеть не мало слов и выражений, имеющих турецкую основу. Ваша попытка изучения турецкой лексики путем разложения их по лексико-семантическим группам, а также путем приведения примеров внешне похожих слов и выражений (фонетико-графический аспект) - с методологической точки зрения вполне оправданно. Хотел здесь заметить два обстоятельства: при подаче примеров на турецком языке, желательно было дать фонематическую транкрипцию и на Вашем родном языке, так как, как и вы сами показали, в турецком языке не мало слов, когда один графический символ может насквозь менять значение слова (типа "salam" - то есть "сосиска" (в то время как на Азербайджанском турецком, как и во многих тюркских языках "salam" означает "привет"; ср. также турецкое "merhaba" в значении "selam" / "привет") // "selam" - то есть "привет"). Выражаю Вам свою искренню благодарность за проявленный Вами интерес к турецкому языку и его изучению и желаю Вам успехов в Ваших будущих научных изысканиях. С уважением, Захир Асадов.

Fedina Volodimira

Дякую за Ваш відгук. Чи могли б Ви дати мені свою електронну адресу, з метою подальшого професійного спілкування.

Asadov Zahir Vahid

Изучение какого-либо тюркского языка как и любого иностранного неизбежно влечет за собой определенные трудности как с точки зрения языковой ментальности, его грамматического строя, так и с точки зрения национально-культурной самобытности. Как мне известно, на Украине инетерс к турецкому языку довольно большой, тем паче, что сегодня на украинском языке и в его материальной культуре можно увидеть не мало слов и выражений, имеющих турецкую основу. Ваша попытка изучения турецкой лексики путем разложения их по лексико-семантическим группам, а также путем приведения примеров внешне похожих слов и выражений (фонетико-графический аспект) - с методологической точки зрения вполне оправданно. Хотел здесь заметить два обстоятельства: при подаче примеров на турецком языке, желательно было дать фонематическую транкрипцию и на Вашем родном языке, так как, как и вы сами показали, в турецком языке не мало слов, когда один графический символ может насквозь менять значение слова (типа "salam" - то есть "сосиска" (в то время как на Азербайджанском турецком, как и во многих тюркских языках "salam" означает "привет"; ср. также турецкое "merhaba" в значении "selam" / "привет") // "selam" - то есть "привет"). Выражаю Вам свою искренню благодарность за проявленный Вами интерес к турецкому языку и его изучению и желаю Вам успехов в Ваших будущих научных изысканиях. С уважением, Захир Асадов.

Khalupo Olga Ivanovna

Произошел какой-то сбой. Извините за повтор.

Khalupo Olga Ivanovna

Уважаемая Володимира! Данная тема очень актуальна для всех периодов обучения, для всех групп обучаемых и для многих областей знаний, поэтому представляет интерес для многих исследователей. Кроме обозначенных Вами критериев, мне представляется интересной систематизация лексических единиц путем распределения изученной лексики по лексико-семантическим группам, что позволит объединить слова одной части речи с общим основным компонентом значения. Успехов!

Khalupo Olga Ivanovna

Уважаемая Володимира! Данная тема очень актуальна для всех периодов обучения, для всех групп обучаемых и для многих областей знаний, поэтому представляет интерес для многих исследователей. Кроме обозначенных Вами критериев, мне представляется интересной систематизация лексических единиц путем распределения изученной лексики по лексико-семантическим группам, что позволит объединить слова одной части речи с общим основным компонентом значения. Успехов!

Khalupo Olga Ivanovna

Уважаемая Володимира! Данная тема очень актуальна для всех периодов обучения, для всех групп обучаемых и для многих областей знаний, поэтому представляет интерес для многих исследователей. Кроме обозначенных Вами критериев, мне представляется интересной систематизация лексических единиц путем распределения изученной лексики по лексико-семантическим группам, что позволит объединить слова одной части речи с общим основным компонентом значения. Успехов!

Travnikov Yevgeniy Nikolayevich

Шановна пані Володимира, дякуемо за цікаву статтю! Як Ви вважаєте, чи можливо використати Ваш метод в вивченні формальних мов, скажімо, рС з http://gisap.eu/node/12581?

Fedina Volodimira

Оскілька мова - це живий організм, який оживає в устах мовця, то не має значення до якої сімї мов вона належить. Вдало підібрані методи, спрямовані на ефективне її вивчення будуть корисними.

Fedina Volodimira

Оскілька мова - це живий організм, який оживає в устах мовця, то не має значення до якої сімї мов вона належить. Вдало підібрані методи, спрямовані на ефективне її вивчення будуть корисними.

Popov Andrey Vladimirovich

Данная тема актуальна и для Казахстана в плане изучения казахского языка русскоязычным населением. Можно было бы уделить чуть больше внимания практическим рекомендациям, какие упражнения и как делать.

Fedina Volodimira

Дякую за Ваш відгук. В нашій статті ми зачіпили лише окремий аспект оптимізації процесу вивчення тур.м. В подальшому будуть і рекомедації, і вправи. А щодо Вашого досвіду в плані вивчення казахської мови, цікаво було б з Вами на цю тему поспілкуватися.

Mirzoyeva Leila Yurievna

Уважаемая Володимира! Тема, затронутая в Вашей работе, представляется актуальной и интересной, в особенности - в условиях формирования поликультурной языковой личности. В статье показаны способы активизации ассоциативных связей в процессе обучения иноязычной лексике, а также затронуты вопросы, связанные с преподнесением данного материала в тесной связи с фонетико-графическими аспектами. В этой связи хотелось бы уточнить, насколько турецкий язык популярен в Украине. С уважением, Лейла Мирзоева

Fedina Volodimira

Пані Лейла, дякую за Ваш відгук. Тісні зв'язки України з Туреччиною зумовлені історичними аспектами: торгівля, воєнні перепетії. На сучасному етапі в економічному, туристичному секторах в нас з Туреччиною налагоджені доволі таки тісні зв'язки. У вищих навчальних закладах України активно вивчаються східні мови, зокрема і турецька, що і зумовило обрання нами даної теми.

Mirzoyeva Leila Yurievna

Благодарю за ответ! Удачи Вам!

Mirzoyeva Leila Yurievna

Благодарю за ответ! Удачи!
PARTNERS
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.